REPCO

{
    key:"uid": string:"eayxjglk5ezgartqzyzhzwpm6zw",
    key:"title": {
        key:"en": {
            key:"value": string:"Post-election Kosovo plunges into the unknown as western allies wane"
        }
    },
    key:"subtitle": {
        key:"en": {
            key:"value": string:""
        }
    },
    key:"summary": {
        key:"en": {
            key:"value": string:"<I>Kosovo’s recent election has brought up various questions regarding the country’s future. A search is now underway to determine how a majority can be formed in parliament, with the incumbent Albin Kurti likely to continue his leadership. At the same time, such developments could well have an impact on the nation’s relationship with western states.</I>"
        }
    },
    key:"content": {
        key:"en": {
            key:"value": string:"<p>On February 9th, Kosovo citizens were called to vote in an election that, according to preliminary data, saw the participation of over 40 per cent of the electorate. The vote was marked, for the first time since the country’s independence, by the remote participation of its diaspora, which was able to cast ballots via mail or at one of Kosovo’s diplomatic missions. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Over 15,000 Kosovo citizens living abroad</a> voted at one of the 43 polling stations that were set up in embassies and consulates around the world. Another 68,000 also did so by mail.</p>\n<p>No remarkable incidents were reported during voting day. All the main political actors stood by the results and conceded legitimacy to the outcome of what were, by and large, free and fair elections. This pays testimony, first and foremost, to Kosovo’s swift consolidation as one of the healthiest democracies in the Western Balkans.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>A clear winner in a fragmented parliament</strong></p>\n<p>While the last few votes are being counted, preliminary <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">results</a> point towards a clear victory for the incumbent Prime Minister Albin Kurti’s Vetëvendosje (VV) party, which gained 40.8 per cent of the vote. Kurti, for whom this vote was partly a popularity test, ran on a continuity ticket and advocated for the social momentum that underpinned his first four-year mandate. During the last parliamentary election, held in 2021, VV won by a landslide and was able to lead the country through a wide majority in the assembly. While Kurti’s mandate focused chiefly on enhancing Kosovo’s national sovereignty, largely seen in positive terms by the electorate, it was tainted by instances of <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">intimidation and interference</a> regarding independent media outlets in the country.</p>\n<p>The three main parties in opposition, namely the Democratic Party of Kosovo (PDK), the Democratic League of Kosovo (LDK), and the Alliance for the Future of Kosovo (AAK), managed to gather more modest results at 22, 17.7 and 7.5 per cent respectively. All three groups, marred by an image of corruption and unable to provide a credible alternative to Kurti’s VV, failed to convince a sizeable part of the electorate. Despite this, both the PDK and LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">outperformed their 2021 results</a>. To many, these parties are representative of Kosovo’s “old political guard”, which has been criticized for failing to engage in internal party reform and democratization. They are also closely associated with controversial and even criminal personalities like former President Hashim Thaçi, who currently faces charges of war crimes and crimes against humanity, and former Prime Minister Ramush Haradinaj.</p>\n<p>The 20 seats in the Kosovo assembly reserved for the country’s non-Albanian communities are expected to be allocated to the Serbia-backed Srpska Lista (SL) and other minority parties. These represent, among others, Kosovo’s Turkish, Roma, Bosniak and Gorani communities.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Navigating the post-election uncertainty</strong></p>\n<p>Against this backdrop, at least three main scenarios look possible. The first involves Albin Kurti’s continuation as prime minister in a VV-led government that, as is the case, falls short of a parliamentary majority. He would subsequently need the support of, at least, some of the non-Albanian parties, possibly including SL. It remains unclear whether SL, backed and financed by the government in Belgrade, would cooperate in securing a new Kurti mandate. Over the previous term, relations between the Kosovo executive and the Kosovo Serb minority have deteriorated throughout several episodes of tensions. These include a <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">mass walkout</a> of Kosovo Serbs from the public institutions in the Serb-populated north of the country, as well as a series of forceful <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">power moves</a> aimed at exercising sovereignty over the Kosovo Serbs. As per Kosovo’s constitution, it is required that there be at least one minister from the Kosovo Serb community as part of the Kosovo government.</p>\n<p>An unlikely offshoot from this scenario could involve VV reaching a parliamentary majority in coalition with the PDK. Some rumours point to the PDK’s willingness to cooperate with Kurti’s party ahead of the assembly’s election of the country’s new president – scheduled for 2026 – in which a two-thirds parliamentary majority is required. It would, however, not be understandable for Kurti’s voters if VV entered into a coalition agreement with part of Kosovo’s old guard. After all, these are the people against whom the premier has built his political credibility.</p>\n<p>A second scenario could involve the inability of Kurti’s VV to reach an agreement with any of the parties in the assembly, thus failing to muster a majority. Here, the three Albanian opposition parties – the PDK, LDK and AAK – could team up to gather an alternative majority alongside the support of some of the non-Albanian parties. While they have overtaken VV in percentage terms, it remains to be seen if the numbers will be in their favour in the assembly. For the rest, the three parties lack a common political project beyond their goal of ousting Kurti.</p>\n<p>The third and, perhaps, most remote scenario as of today involves a full parliamentary impasse and the impossibility of any majority being formed. This would force Kosovo President Vjosa Osmani to call for new elections. Judging from their upward trajectory at the moment, this scenario could benefit the PDK and LDK in the medium term, but it seems too early to tell.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Where is the West? Kosovo, the EU and the US</strong></p>\n<p>Tensions between Kosovo and the EU have increased ever since Kurti took office in 2021. Traditional EU allies, such as Germany, have regularly expressed their concern over the premier’s seemingly unilateral exercises of sovereignty – mostly vis-à-vis the Kosovo Serb population – and have rather advocated for coordinated actions with EU governments. Kosovo has been subject to harsh economic sanctions from the EU ever since mid-2023, when it became clear to Brussels that Pristina was unable to keep <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">the situation in the north of Kosovo</a> at bay.</p>\n<p>These frictions remain unresolved to this day, as EU governments refuse to drop the sanctions while Kurti has grown in his unilateral spirit. This all amounts to a vicious circle that is, above all, taking a major toll on the prosperity and well-being of Kosovo’s citizens.</p>\n<p>A potential second mandate for Albin Kurti, unless events take a major turn, would likely not bring substantive changes to the current state of affairs vis-à-vis Brussels. This would further undermine Pristina’s position regarding one of its closest allies.</p>\n<p>This prospect, however, must be necessarily reassessed against the backdrop of Donald Trump’s return to the White House. The US president’s imminent and aggressive <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">cuts to international aid</a> appear to be a preamble to what his massive foreign policy reshuffling is bound to look like rather soon. The enhanced role of <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">special envoy Richard Grenell</a> – who acted as Trump’s Western Balkan envoy during his first mandate and helped orchestrate <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">Kurti’s downfall in 2020</a> – will prove instrumental in advancing Washington’s autocratic agenda in the region. This would of course be in strong partnership with Serbia’s Aleksandar Vučić. Grenell’s influence will face challenges if Kurti manages to secure a second term in power. In contrast, a potential PDK-LDK-AAK coalition is likely to be more accommodating and servile to the transactional interests of the new US administration, all in an attempt to preserve good ties with Washington.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> is a political scientist and researcher specializing in EU enlargement and Western Balkan politics. He is a Non-resident Fellow at the Group for Legal and Political Studies (GLPS) in Pristina, and an external lecturer on contemporary Western Balkan politics at the Complutense University of Madrid (UCM). He is currently pursuing doctoral studies at the University of Graz in Austria.</p>\n<p><span style=\"font-weight: 400;\"> </span></p>\n"
        }
    },
    key:"titleTranslations": {
        key:"bg": {
            key:"value": string:"Следизборна Косово потъва в неизвестното, тъй като западните съюзници отслабват\n",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"cs": {
            key:"value": string:"Po volbách Kosovo klesá do neznáma, zatímco západní spojenci slábnou\n",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"de": {
            key:"value": string:"Post-Wahl-Kosovo stürzt ins Unbekannte, während die westlichen Verbündeten nachlassen\n",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"el": {
            key:"value": string:"Μετά τις εκλογές, το Κόσοβο βυθίζεται στο άγνωστο καθώς οι δυτικοί σύμμαχοι εξασθενούν\n",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"en": {
            key:"value": string:"Post-election Kosovo plunges into the unknown as western allies wane\n",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"es": {
            key:"value": string:"Post-elección Kosovo se sumerge en lo desconocido a medida que los aliados occidentales disminuyen\n",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"fi": {
            key:"value": string:"Vaaleja jälkeinen Kosovo syöksyy tuntemattomaan, kun lännen liittolaiset heikkenevät\n",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"fr": {
            key:"value": string:"Post-élection, le Kosovo plonge dans l'inconnu alors que les alliés occidentaux s'affaiblissent.\n",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"hr": {
            key:"value": string:"Postizborna Kosovo uranja u nepoznato dok zapadni saveznici slabe\n",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"hu": {
            key:"value": string:"A választások utáni Koszovó az ismeretlenbe merül, mivel a nyugati szövetségesek gyengülnek\n",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"it": {
            key:"value": string:"Dopo le elezioni, il Kosovo sprofonda nell'ignoto mentre gli alleati occidentali diminuiscono\n",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"nl": {
            key:"value": string:"Post-verkiezingen Kosovo duikt in het onbekende terwijl westerse bondgenoten afnemen\n",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"pl": {
            key:"value": string:"Po wyborach Kosowo pogrąża się w nieznane, gdy zachodni sojusznicy słabną\n",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"pt": {
            key:"value": string:"As eleições pós-Kosovo mergulham no desconhecido à medida que aliados ocidentais diminuem\n",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"ro": {
            key:"value": string:"După alegeri, Kosovo se afundă în necunoscut pe măsură ce aliații occidentali slăbesc\n",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"ru": {
            key:"value": string:"После выборов Косово погружается в неизвестность, так как западные союзники ослабевают\n",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"sk": {
            key:"value": string:"Po voľbách Kosovo sa ponorí do neznáma, keď západní spojenci slabnú\n",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"sv": {
            key:"value": string:"Post-valet Kosovo sjunker ner i det okända när västerländska allierade avtar\n",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"tr": {
            key:"value": string:"Seçim sonrası Kosova, batılı müttefiklerin etkisi azalırken bilinmeze dalıyor\n",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"uk": {
            key:"value": string:"Післявиборчий Косово занурюється в невідомість, оскільки західні союзники втрачають інтерес.\n",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        }
    },
    key:"subtitleTranslations": {
        key:"bg": {
            key:"value": string:"",
            key:"engine": null:null
        },
        key:"cs": {
            key:"value": string:"",
            key:"engine": null:null
        },
        key:"de": {
            key:"value": string:"",
            key:"engine": null:null
        },
        key:"el": {
            key:"value": string:"",
            key:"engine": null:null
        },
        key:"en": {
            key:"value": string:"",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"es": {
            key:"value": string:"",
            key:"engine": null:null
        },
        key:"fi": {
            key:"value": string:"",
            key:"engine": null:null
        },
        key:"fr": {
            key:"value": string:"",
            key:"engine": null:null
        },
        key:"hr": {
            key:"value": string:"",
            key:"engine": null:null
        },
        key:"hu": {
            key:"value": string:"",
            key:"engine": null:null
        },
        key:"it": {
            key:"value": string:"",
            key:"engine": null:null
        },
        key:"nl": {
            key:"value": string:"",
            key:"engine": null:null
        },
        key:"pl": {
            key:"value": string:"",
            key:"engine": null:null
        },
        key:"pt": {
            key:"value": string:"",
            key:"engine": null:null
        },
        key:"ro": {
            key:"value": string:"",
            key:"engine": null:null
        },
        key:"ru": {
            key:"value": string:"",
            key:"engine": null:null
        },
        key:"sk": {
            key:"value": string:"",
            key:"engine": null:null
        },
        key:"sv": {
            key:"value": string:"",
            key:"engine": null:null
        },
        key:"tr": {
            key:"value": string:"",
            key:"engine": null:null
        },
        key:"uk": {
            key:"value": string:"",
            key:"engine": null:null
        }
    },
    key:"summaryTranslations": {
        key:"bg": {
            key:"value": string:"<i>Наскоро проведените избори в Косово повдигнаха различни въпроси относно бъдещето на страната. В момента се провежда търсене, за да се определи как може да бъде формирано мнозинство в парламента, като настоящият лидер Албин Курти вероятно ще продължи своето ръководство. В същото време, такива развития биха могли да окажат влияние върху отношенията на нацията с западните държави.</i>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"cs": {
            key:"value": string:"<i>Poslední volby v Kosovu vyvolaly různé otázky ohledně budoucnosti země. Nyní probíhá hledání způsobu, jak může být v parlamentu vytvořena většina, přičemž stávající Albin Kurti pravděpodobně pokračuje ve svém vedení. Zároveň by takové události mohly mít vliv na vztah národa se západními státy.</i>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"de": {
            key:"value": string:"<i>Die jüngsten Wahlen im Kosovo haben verschiedene Fragen zur Zukunft des Landes aufgeworfen. Es wird nun nach Möglichkeiten gesucht, wie eine Mehrheit im Parlament gebildet werden kann, wobei der amtierende Albin Kurti wahrscheinlich seine Führung fortsetzen wird. Gleichzeitig könnten solche Entwicklungen durchaus Auswirkungen auf die Beziehungen des Landes zu westlichen Staaten haben.</i>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"el": {
            key:"value": string:"<i>Οι πρόσφατες εκλογές του Κοσόβου έχουν εγείρει διάφορα ερωτήματα σχετικά με το μέλλον της χώρας. Μια αναζήτηση είναι τώρα σε εξέλιξη για να προσδιοριστεί πώς μπορεί να σχηματιστεί μια πλειοψηφία στο κοινοβούλιο, με τον νυν Αλμπίν Κούρτι να είναι πιθανό να συνεχίσει την ηγεσία του. Ταυτόχρονα, τέτοιες εξελίξεις θα μπορούσαν να έχουν αντίκτυπο στη σχέση της χώρας με τις δυτικές χώρες.</i>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"en": {
            key:"value": string:"<i>Kosovo’s recent election has brought up various questions regarding the country’s future. A search is now underway to determine how a majority can be formed in parliament, with the incumbent Albin Kurti likely to continue his leadership. At the same time, such developments could well have an impact on the nation’s relationship with western states.</i>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"es": {
            key:"value": string:"<i>Las recientes elecciones de Kosovo han planteado diversas preguntas sobre el futuro del país. Ahora se está llevando a cabo una búsqueda para determinar cómo se puede formar una mayoría en el parlamento, siendo probable que el actual Albin Kurti continúe su liderazgo. Al mismo tiempo, tales desarrollos podrían tener un impacto en la relación de la nación con los estados occidentales.</i>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"fi": {
            key:"value": string:"<i>Kosovon viimeisin vaali on herättänyt erilaisia kysymyksiä maan tulevaisuudesta. Nyt on käynnissä haku selvittääkseen, kuinka enemmistö voidaan muodostaa parlamentissa, ja istuva pääministeri Albin Kurti todennäköisesti jatkaa johtajuuttaan. Samalla tällaisilla kehityksillä voi olla vaikutusta kansakunnan suhteeseen lännen valtioiden kanssa.</i>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"fr": {
            key:"value": string:"<i>Les récentes élections au Kosovo ont soulevé diverses questions concernant l'avenir du pays. Une recherche est maintenant en cours pour déterminer comment une majorité peut être formée au parlement, avec l'incumbent Albin Kurti susceptible de continuer son leadership. En même temps, de tels développements pourraient avoir un impact sur la relation de la nation avec les États occidentaux.</i>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"hr": {
            key:"value": string:"<i>Nedavne izbore na Kosovu postavile su razna pitanja o budućnosti zemlje. Sada je u tijeku potraga za određivanjem kako se može formirati većina u parlamentu, pri čemu se očekuje da će trenutni premijer Albin Kurti nastaviti svoje vođenje. U isto vrijeme, takvi razvojni događaji mogli bi imati utjecaj na odnos nacije s zapadnim državama.</i>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"hu": {
            key:"value": string:"<i>A Koszovói választások legutóbbi eseményei számos kérdést vetettek fel az ország jövőjével kapcsolatban. Jelenleg folyik a keresés, hogy meghatározzák, hogyan lehet többséget kialakítani a parlamentben, mivel a hivatalban lévő Albin Kurti valószínűleg folytatja vezetését. Ugyanakkor az ilyen fejlemények hatással lehetnek az ország nyugati államokkal való kapcsolatára.</i>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"it": {
            key:"value": string:"<i>Le recenti elezioni del Kosovo hanno sollevato varie domande riguardo al futuro del paese. È ora in corso una ricerca per determinare come possa essere formata una maggioranza in parlamento, con l'incumbente Albin Kurti che probabilmente continuerà la sua leadership. Allo stesso tempo, tali sviluppi potrebbero avere un impatto sulla relazione della nazione con gli stati occidentali.</i>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"nl": {
            key:"value": string:"<i>De recente verkiezingen in Kosovo hebben verschillende vragen opgeworpen over de toekomst van het land. Er is nu een zoektocht gaande om te bepalen hoe een meerderheid in het parlement kan worden gevormd, waarbij de zittende Albin Kurti waarschijnlijk zijn leiderschap zal voortzetten. Tegelijkertijd zouden dergelijke ontwikkelingen wel eens invloed kunnen hebben op de relatie van de natie met westerse staten.</i>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"pl": {
            key:"value": string:"<i>Ostatnie wybory w Kosowie wzbudziły różne pytania dotyczące przyszłości kraju. Obecnie trwa poszukiwanie sposobu na utworzenie większości w parlamencie, przy czym urzędujący Albin Kurti prawdopodobnie będzie kontynuował swoje przywództwo. Jednocześnie takie wydarzenia mogą mieć wpływ na relacje kraju z państwami zachodnimi.</i>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"pt": {
            key:"value": string:"<i>A recente eleição do Kosovo levantou várias questões sobre o futuro do país. Uma busca está em andamento para determinar como uma maioria pode ser formada no parlamento, com o incumbente Albin Kurti provavelmente continuando sua liderança. Ao mesmo tempo, tais desenvolvimentos podem ter um impacto na relação da nação com os estados ocidentais.</i>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"ro": {
            key:"value": string:"<i>Recenta alegere din Kosovo a ridicat diverse întrebări cu privire la viitorul țării. O căutare este acum în curs de desfășurare pentru a determina cum poate fi formată o majoritate în parlament, cu actualul lider Albin Kurti având probabil să-și continue conducerea. În același timp, astfel de dezvoltări ar putea avea un impact asupra relației națiunii cu statele occidentale.</i>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"ru": {
            key:"value": string:"<i>Недавние выборы в Косово подняли различные вопросы относительно будущего страны. В настоящее время ведется поиск способов формирования большинства в парламенте, при этом действующий премьер-министр Альбин Курти, вероятно, продолжит свое руководство. В то же время такие события могут оказать влияние на отношения страны с западными государствами.</i>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"sk": {
            key:"value": string:"<i>Voľby v Kosove vyvolali rôzne otázky týkajúce sa budúcnosti krajiny. V súčasnosti prebieha hľadanie spôsobu, ako môže byť v parlamente vytvorená väčšina, pričom súčasný premiér Albin Kurti pravdepodobne bude pokračovať vo svojom vedení. Zároveň by takéto udalosti mohli mať vplyv na vzťah krajiny so západnými štátmi.</i>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"sv": {
            key:"value": string:"<i>Kosovos senaste val har väckt olika frågor angående landets framtid. En sökning pågår nu för att avgöra hur en majoritet kan bildas i parlamentet, med den sittande Albin Kurti som sannolikt kommer att fortsätta sitt ledarskap. Samtidigt kan sådana utvecklingar mycket väl påverka nationens relation med västliga stater.</i>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"tr": {
            key:"value": string:"<i>Kosova'nın son seçimleri, ülkenin geleceğiyle ilgili çeşitli soruları gündeme getirdi. Şu anda parlamentoda nasıl bir çoğunluk oluşturulabileceğini belirlemek için bir arayış içindeler; mevcut lider Albin Kurti'nin liderliğine devam etmesi muhtemel. Aynı zamanda, bu tür gelişmeler ulusun batılı devletlerle olan ilişkisini de etkileyebilir.</i>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"uk": {
            key:"value": string:"<i>Недавні вибори в Косово підняли різні питання щодо майбутнього країни. Зараз триває пошук, щоб визначити, як можна сформувати більшість у парламенті, при цьому чинний прем'єр Албін Курті, ймовірно, продовжить своє керівництво. Водночас такі події можуть вплинути на відносини країни з західними державами.</i>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        }
    },
    key:"contentTranslations": {
        key:"bg": {
            key:"value": string:"<span class=\"para\">На 9 февруари гражданите на Косово бяха призовани да гласуват на избори, които, според предварителни данни, отчетоха участие на над 40 процента от избирателите. Гласуването беше отбелязано, за първи път след независимостта на страната, от дистанционно участие на диаспората, която успя да подаде бюлетини по пощата или в една от дипломатическите мисии на Косово. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Над 15,000 граждани на Косово, живеещи в чужбина</a> гласуваха в една от 43-те избирателни станции, които бяха създадени в посолства и консулства по света. Още 68,000 също го направиха по пощата.</span>\n<span class=\"para\">Не бяха докладвани забележителни инциденти по време на деня на гласуването. Всички основни политически актьори застанаха зад резултатите и признаха легитимността на изхода от това, което по същество бяха свободни и честни избори. Това свидетелства, преди всичко, за бързото утвърдяване на Косово като една от най-здравите демокрации в Западните Балкани.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Ясен победител в фрагментирания парламент</strong></span>\n<span class=\"para\">Докато последните гласове се броят, предварителните <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">резултати</a> сочат ясна победа за управляващия премиер Албин Курти и партията му Vetëvendosje (VV), която спечели 40.8 процента от гласовете. Курти, за когото този вот беше отчасти тест за популярност, се кандидатира на платформа за продължаване и защитаваше социалния импулс, който подкрепяше първия му четиригодишен мандат. По време на последните парламентарни избори, проведени през 2021 г., VV спечели с голямо мнозинство и успя да ръководи страната чрез широко мнозинство в събранието. Докато мандатът на Курти се фокусираше главно върху укрепването на националния суверенитет на Косово, което беше възприето положително от избирателите, той беше замърсен от случаи на <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">потискане и намеса</a> относно независимите медии в страната.</span>\n<span class=\"para\">Трите основни опозиционни партии, а именно Демократическата партия на Косово (PDK), Демократичната лига на Косово (LDK) и Алиансът за бъдещето на Косово (AAK), успяха да съберат по-скромни резултати от 22, 17.7 и 7.5 процента съответно. Всички три групи, опетнени от имиджа на корупция и неспособни да предложат достоверна алтернатива на VV на Курти, не успяха да убедят значителна част от избирателите. Въпреки това, както PDK, така и LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">надминаха резултатите си от 2021 г.</a>. За мнозина тези партии представляват \"старата политическа гвардия\" на Косово, която е била критикувана за неспособността си да се ангажира с вътрешна партийна реформа и демократизация. Те също така са тясно свързани с противоречиви и дори криминални личности като бившия президент Хашим Тачи, който в момента е изправен пред обвинения за военни престъпления и престъпления срещу човечеството, и бившия премиер Рамуш Харадинай.</span>\n<span class=\"para\">20-те места в косовското събрание, резервирани за неалбанските общности на страната, се очаква да бъдат разпределени на подкрепяната от Сърбия Српска Листа (SL) и други малцинствени партии. Те представляват, наред с другите, турската, ромската, бошняшката и горска общности на Косово.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Навигиране в следизборната несигурност</strong></span>\n<span class=\"para\">На фона на това, поне три основни сценария изглеждат възможни. Първият включва продължаването на Албин Курти като премиер в правителство, ръководено от VV, което, както е в случая, не достига парламентарно мнозинство. Той би се нуждаел от подкрепата на поне част от неалбанските партии, възможно включително SL. Остава неясно дали SL, подкрепяна и финансирана от правителството в Белград, би сътрудничила за осигуряване на нов мандат на Курти. През предходния мандат отношенията между косовското изпълнително и косовската сръбска малцинствена общност се влошиха през няколко епизода на напрежение. Те включват <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">масово напускане</a> на косовски сърби от публичните институции в сръбонаселената северна част на страната, както и серия от насилствени <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">показни действия</a>, насочени към упражняване на суверенитет над косовските сърби. Според конституцията на Косово е необходимо да има поне един министър от косовската сръбска общност като част от косовското правителство.</span>\n<span class=\"para\">Неправдоподобен изход от този сценарий би могъл да включва VV да достигне парламентарно мнозинство в коалиция с PDK. Някои слухове сочат към готовността на PDK да сътрудничи с партията на Курти преди изборите на новия президент на страната в събранието – насрочени за 2026 г. – за които е необходимо дву-третинно парламентарно мнозинство. Въпреки това, не би било разбираемо за избирателите на Курти, ако VV влезе в коалиционно споразумение с част от старата гвардия на Косово. В крайна сметка, това са хората, срещу които премиерът е изградил своята политическа кредибилност.</span>\n<span class=\"para\">Вторият сценарий би могъл да включва неспособността на VV на Курти да постигне споразумение с която и да е от партиите в събранието, като по този начин не успее да събере мнозинство. Тук трите албански опозиционни партии – PDK, LDK и AAK – биха могли да се обединят, за да съберат алтернативно мнозинство с подкрепата на някои от неалбанските партии. Въпреки че те са надминали VV в процентно отношение, остава да се види дали числата ще са в тяхна полза в събранието. За останалите, трите партии нямат общ политически проект извън целта си да свалят Курти.</span>\n<span class=\"para\">Третият и, може би, най-отдалечен сценарий към момента включва пълен парламентарен блокаж и невъзможността да се формира каквото и да е мнозинство. Това би принудило президента на Косово Вьоса Османи да призове за нови избори. Съдейки по текущата им възходяща траектория, този сценарий би могъл да бъде в полза на PDK и LDK в средносрочен план, но изглежда твърде рано да се каже.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Къде е Западът? Косово, ЕС и САЩ</strong></span>\n<span class=\"para\">Напрежението между Косово и ЕС нарасна откакто Курти пое поста през 2021 г. Традиционни съюзници на ЕС, като Германия, редовно изразяват загриженост относно очевидно едностранните действия на премиера по отношение на косовската сръбска популация и по-скоро защитават координирани действия с правителствата на ЕС. Косово е подложено на строги икономически санкции от ЕС от средата на 2023 г., когато стана ясно на Брюксел, че Прищина не е в състояние да поддържа <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">ситуацията на север в Косово</a> под контрол.</span>\n<span class=\"para\">Тези трения остават неразрешени и до днес, тъй като правителствата на ЕС отказват да отменят санкциите, докато Курти е нараснал в своя едностранен дух. Всичко това представлява порочен кръг, който преди всичко нанася сериозен удар на просперитета и благосъстоянието на гражданите на Косово.</span>\n<span class=\"para\">Потенциален втори мандат за Албин Курти, освен ако събитията не поемат значителен обрат, вероятно няма да донесе съществени промени в текущото състояние на нещата по отношение на Брюксел. Това допълнително ще подкопае позицията на Прищина по отношение на един от най-близките й съюзници.</span>\n<span class=\"para\">Тази перспектива обаче трябва да бъде преразгледана на фона на завръщането на Доналд Тръмп в Белия дом. Непосредствените и агресивни <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">съкращения на международната помощ</a> от страна на президента на САЩ изглеждат като прелюдия към това как ще изглежда неговото масивно пренареждане на външната политика съвсем скоро. Увеличената роля на <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">специалния пратеник Ричард Гренел</a> – който действаше като пратеник на Тръмп за Западните Балкани по време на първия му мандат и помогна да се организира <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">падението на Курти през 2020 г.</a> – ще се окаже решаваща за напредването на автократичната програма на Вашингтон в региона. Това, разбира се, ще бъде в силно партньорство с Александър Вучич от Сърбия. Влиянието на Гренел ще срещне предизвикателства, ако Курти успее да осигури втори мандат на власт. Напротив, потенциална коалиция PDK-LDK-AAK вероятно ще бъде по-уместна и покорна на транзакционните интереси на новата администрация на САЩ, всичко в опит да запази добри отношения с Вашингтон.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Алехандро Естесо Перес</strong> е политолог и изследовател, специализиращ се в разширяването на ЕС и политиката на Западните Балкани. Той е непостоянен сътрудник в Групата за правни и политически изследвания (GLPS) в Прищина и външен лектор по съвременна политика на Западните Балкани в Университета Комплутенсе в Мадрид (UCM). В момента следва докторски изследвания в Университета на Грац в Австрия.</span>\n<span class=\"para\"><span> </span></span>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"cs": {
            key:"value": string:"<span class=\"para\">9. února byli občané Kosova vyzváni, aby se zúčastnili voleb, ve kterých podle předběžných údajů hlasovalo více než 40 procent voličů. Hlasování bylo poprvé od nezávislosti země poznamenáno vzdálenou účastí její diaspory, která mohla hlasovat poštou nebo na jedné z diplomatických misí Kosova. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Více než 15 000 občanů Kosova žijících v zahraničí</a> hlasovalo na jedné z 43 volebních místností, které byly zřízeny v ambasádách a konzulátech po celém světě. Dalších 68 000 tak učinilo poštou.</span>\n<span class=\"para\">Žádné pozoruhodné incidenty nebyly během volebního dne hlášeny. Všichni hlavní politické aktéři se postavili za výsledky a uznali legitimitu výsledku, který byl většinou svobodnými a spravedlivými volbami. To svědčí především o rychlé konsolidaci Kosova jako jedné z nejzdravějších demokracií na Západním Balkáně.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Jasný vítěz v roztrženém parlamentu</strong></span>\n<span class=\"para\">Zatímco se počítají poslední hlasy, předběžné <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">výsledky</a> ukazují na jasné vítězství stávajícího premiéra Albina Kurtiho a jeho strany Vetëvendosje (VV), která získala 40,8 procenta hlasů. Kurti, pro kterého byly tyto volby částečně testem popularity, kandidoval na pokračování a prosazoval sociální momentum, které podpořilo jeho první čtyřleté mandát. Během posledních parlamentních voleb, které se konaly v roce 2021, VV vyhrála drtivě a dokázala vést zemi širokou většinou v shromáždění. Zatímco se Kurtiho mandát zaměřoval především na posílení národní suverenity Kosova, což bylo voličem většinou vnímáno pozitivně, byl znečištěn případy <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">zastrašování a zasahování</a> do nezávislých médií v zemi.</span>\n<span class=\"para\">Tři hlavní opoziční strany, a to Demokratická strana Kosova (PDK), Demokratická liga Kosova (LDK) a Aliance pro budoucnost Kosova (AAK), dokázaly shromáždit skromnější výsledky 22, 17,7 a 7,5 procenta. Všechny tři skupiny, poznamenané obrazem korupce a neschopné poskytnout věrohodnou alternativu Kurtiho VV, nedokázaly přesvědčit značnou část voličů. I přesto PDK a LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">překonaly své výsledky z roku 2021</a>. Pro mnohé jsou tyto strany reprezentanty „staré politické gardy“ Kosova, která byla kritizována za to, že se nezapojila do vnitřní reformy strany a demokratizace. Jsou také úzce spojeny s kontroverzními a dokonce kriminálními osobnostmi, jako je bývalý prezident Hashim Thaçi, který v současnosti čelí obviněním z válečných zločinů a zločinů proti lidskosti, a bývalý premiér Ramush Haradinaj.</span>\n<span class=\"para\">20 křesel v kosovském shromáždění vyhrazených pro nealbánské komunity v zemi by mělo být přiděleno Srbskou listou (SL) podporovanou Srbskem a dalším menšinovým stranám. Tyto zastupují mimo jiné turecké, romské, bosňácké a goranské komunity v Kosovu.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Orientace v postvolební nejistotě</strong></span>\n<span class=\"para\">Na tomto pozadí se zdá, že jsou možné alespoň tři hlavní scénáře. První zahrnuje pokračování Albina Kurtiho jako premiéra v vládě vedené VV, která, jak je tomu, nedosahuje parlamentní většiny. Následně by potřeboval podporu alespoň některých nealbánských stran, možná včetně SL. Zůstává nejasné, zda by SL, podporovaná a financovaná vládou v Bělehradě, spolupracovala na zajištění nového mandátu pro Kurtiho. Během předchozího období se vztahy mezi kosovskou exekutivou a kosovskou srbskou menšinou zhoršily během několika epizod napětí. Ty zahrnují <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">masivní odchod</a> kosovských Srbů z veřejných institucí v srbské populované části severu země, stejně jako sérii silových <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">pohybů</a> zaměřených na uplatnění suverenity nad kosovskými Srby. Podle ústavy Kosova je vyžadováno, aby byl v kosovské vládě alespoň jeden ministr z komunity kosovských Srbů.</span>\n<span class=\"para\">Nepravděpodobný odvozený scénář z této situace by mohl zahrnovat VV dosažení parlamentní většiny v koalici s PDK. Některé zvěsti naznačují ochotu PDK spolupracovat se stranou Kurtiho před volbou nového prezidenta země v shromáždění – naplánovanou na rok 2026 – kde je vyžadována dvoutřetinová parlamentní většina. Nebylo by však pochopitelné pro Kurtiho voliče, pokud by VV vstoupila do koaliční dohody s částí staré gardy Kosova. Koneckonců, to jsou lidé, proti nimž premiér vybudoval svou politickou důvěryhodnost.</span>\n<span class=\"para\">Druhý scénář by mohl zahrnovat neschopnost Kurtiho VV dosáhnout dohody s některou z stran v shromáždění, a tím pádem by nedokázala shromáždit většinu. Zde by se tři albánské opoziční strany – PDK, LDK a AAK – mohly spojit, aby shromáždily alternativní většinu spolu s podporou některých nealbánských stran. I když v procentuálním vyjádření předstihly VV, zůstává otázkou, zda budou čísla v jejich prospěch v shromáždění. Pro ostatní tři strany chybí společný politický projekt kromě jejich cíle zbavit se Kurtiho.</span>\n<span class=\"para\">Třetí a možná nejvzdálenější scénář k dnešnímu dni zahrnuje úplnou parlamentní patovou situaci a nemožnost vytvoření jakékoli většiny. To by donutilo prezidentku Kosova Vjosu Osmaniovou vyhlásit nové volby. S ohledem na jejich vzestupnou trajektorii v současnosti by tento scénář mohl v střednědobém horizontu prospět PDK a LDK, ale zdá se, že je příliš brzy na to, abychom to posoudili.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Kde je Západ? Kosovo, EU a USA</strong></span>\n<span class=\"para\">Napětí mezi Kosovem a EU vzrostlo od doby, kdy Kurti nastoupil do úřadu v roce 2021. Tradiční spojenci EU, jako je Německo, pravidelně vyjadřovali své obavy ohledně zdánlivě jednostranného uplatňování suverenity premiéra – většinou vůči populaci kosovských Srbů – a spíše prosazovali koordinované akce s vládami EU. Kosovo bylo od poloviny roku 2023 vystaveno tvrdým ekonomickým sankcím ze strany EU, když se Bruselu stalo jasné, že Priština není schopna udržet <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">situaci na severu Kosova</a> pod kontrolou.</span>\n<span class=\"para\">Tato tření zůstávají dodnes nevyřešena, protože vlády EU odmítají zrušit sankce, zatímco Kurti se stal stále více jednostranným. To vše představuje začarovaný kruh, který především výrazně zatěžuje prosperitu a blahobyt občanů Kosova.</span>\n<span class=\"para\">Případný druhý mandát pro Albina Kurtiho, pokud se události neotočí, pravděpodobně nepřinese zásadní změny v současném stavu věcí vůči Bruselu. To by dále oslabilo pozici Prištiny vůči jednomu z jejích nejbližších spojenců.</span>\n<span class=\"para\">Tento výhled však musí být nutně přehodnocen na pozadí návratu Donalda Trumpa do Bílého domu. Imminentní a agresivní <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">škrtání mezinárodní pomoci</a> ze strany prezidenta USA se zdá být předehrou k tomu, jak bude jeho masivní přeskupení zahraniční politiky vypadat velmi brzy. Zesílená role <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">speciálního vyslance Richarda Grenella</a> – který působil jako Trumpův vyslanec pro Západní Balkán během jeho prvního mandátu a pomohl orchestraci <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">Kurtiho pádu v roce 2020</a> – se ukáže jako klíčový pro prosazení Washingtonské autokratické agendy v regionu. To by samozřejmě bylo v silném partnerství se srbským Aleksandarem Vučićem. Grenellův vliv se setká s výzvami, pokud se Kurti podaří zajistit druhý mandát. Naopak, potenciální koalice PDK-LDK-AAK bude pravděpodobně více vstřícná a poddajná transakčním zájmům nové americké administrativy, vše s cílem udržet dobré vztahy s Washingtonem.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> je politolog a výzkumník specializující se na rozšíření EU a politiku Západního Balkánu. Je nerezidentním členem Skupiny pro právní a politické studie (GLPS) v Prištině a externím lektorem na téma současné politiky Západního Balkánu na Complutense University of Madrid (UCM). V současnosti se věnuje doktorské studii na Univerzitě v Grazu v Rakousku.</span>\n<span class=\"para\"><span> </span></span>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"de": {
            key:"value": string:"<span class=\"para\">Am 9. Februar wurden die Bürger Kosovos zur Wahl aufgerufen, bei der laut vorläufigen Daten über 40 Prozent der Wählerschaft teilnahmen. Die Wahl war, zum ersten Mal seit der Unabhängigkeit des Landes, durch die Fernteilnahme seiner Diaspora gekennzeichnet, die in der Lage war, ihre Stimmen per Post oder an einer der diplomatischen Missionen Kosovos abzugeben. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Über 15.000 Kosovo-Bürger, die im Ausland leben</a>, gaben ihre Stimme an einem der 43 Wahllokale ab, die in Botschaften und Konsulaten auf der ganzen Welt eingerichtet wurden. Weitere 68.000 taten dies ebenfalls per Post.</span>\n<span class=\"para\">Am Wahltag wurden keine bemerkenswerten Vorfälle gemeldet. Alle wichtigen politischen Akteure standen zu den Ergebnissen und erkannten die Legitimität des Ergebnisses an, das im Großen und Ganzen als frei und fair angesehen wurde. Dies zeugt in erster Linie von der schnellen Konsolidierung Kosovos als einer der gesündesten Demokratien im westlichen Balkan.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Ein klarer Gewinner in einem fragmentierten Parlament</strong></span>\n<span class=\"para\">Während die letzten Stimmen ausgezählt werden, deuten vorläufige <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">Ergebnisse</a> auf einen klaren Sieg für die regierende Partei Vetëvendosje (VV) des amtierenden Premierministers Albin Kurti hin, die 40,8 Prozent der Stimmen erhielt. Kurti, für den diese Wahl teilweise ein Beliebtheitstest war, trat mit einem Kontinuitätsprogramm an und setzte sich für den sozialen Schwung ein, der sein erstes vierjähriges Mandat untermauerte. Bei der letzten Parlamentswahl, die 2021 stattfand, gewann VV mit einem Erdrutschsieg und konnte das Land mit einer breiten Mehrheit in der Versammlung führen. Während Kurtis Mandat sich hauptsächlich auf die Stärkung der nationalen Souveränität Kosovos konzentrierte, die von der Wählerschaft weitgehend positiv gesehen wurde, war es von Fällen von <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">Einschüchterung und Einmischung</a> in Bezug auf unabhängige Medien im Land getrübt.</span>\n<span class=\"para\">Die drei wichtigsten Oppositionsparteien, nämlich die Demokratische Partei Kosovos (PDK), die Demokratische Liga Kosovos (LDK) und die Allianz für die Zukunft Kosovos (AAK), erzielten bescheidenere Ergebnisse von 22, 17,7 und 7,5 Prozent. Alle drei Gruppen, die von einem Bild der Korruption geprägt sind und nicht in der Lage waren, eine glaubwürdige Alternative zu Kurtis VV zu bieten, konnten einen beträchtlichen Teil der Wählerschaft nicht überzeugen. Trotz dessen haben sowohl die PDK als auch die LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">ihre Ergebnisse von 2021 übertroffen</a>. Für viele sind diese Parteien repräsentativ für Kosovos „alte politische Garde“, die dafür kritisiert wurde, nicht in der Lage zu sein, interne Parteireformen und Demokratisierung zu betreiben. Sie sind auch eng mit umstrittenen und sogar kriminellen Persönlichkeiten wie dem ehemaligen Präsidenten Hashim Thaçi verbunden, der derzeit wegen Kriegsverbrechen und Verbrechen gegen die Menschlichkeit angeklagt ist, und dem ehemaligen Premierminister Ramush Haradinaj.</span>\n<span class=\"para\">Die 20 Sitze in der Versammlung Kosovos, die für die nicht-albanischen Gemeinschaften des Landes reserviert sind, werden voraussichtlich der von Serbien unterstützten Srpska Lista (SL) und anderen Minderheitenparteien zugewiesen. Diese vertreten unter anderem die türkische, Roma-, bosniakische und Gorani-Gemeinschaften Kosovos.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Die Unsicherheit nach der Wahl navigieren</strong></span>\n<span class=\"para\">Vor diesem Hintergrund erscheinen mindestens drei Hauptszenarien möglich. Das erste sieht die Fortsetzung Albin Kurtis als Premierminister in einer von VV geführten Regierung vor, die, wie es der Fall ist, nicht über eine parlamentarische Mehrheit verfügt. Er würde anschließend die Unterstützung von mindestens einigen der nicht-albanischen Parteien benötigen, möglicherweise einschließlich SL. Es bleibt unklar, ob SL, das von der Regierung in Belgrad unterstützt und finanziert wird, bei der Sicherung eines neuen Mandats für Kurti kooperieren würde. In der vorherigen Amtszeit haben sich die Beziehungen zwischen der kosovarischen Exekutive und der serbischen Minderheit in Kosovo durch mehrere Spannungsepisoden verschlechtert. Dazu gehören ein <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">massiver Austritt</a> von Kosovo-Serben aus den öffentlichen Institutionen im serbisch besiedelten Norden des Landes sowie eine Reihe von gewaltsamen <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">Machtspielen</a>, die darauf abzielten, die Souveränität über die Kosovo-Serben auszuüben. Laut der Verfassung Kosovos ist es erforderlich, dass mindestens ein Minister aus der serbischen Gemeinschaft Kosovos Teil der kosovarischen Regierung ist.</span>\n<span class=\"para\">Ein unwahrscheinlicher Abzweig von diesem Szenario könnte darin bestehen, dass VV eine parlamentarische Mehrheit in Koalition mit der PDK erreicht. Einige Gerüchte deuten auf die Bereitschaft der PDK hin, mit Kurtis Partei vor der Wahl des neuen Präsidenten des Landes in der Versammlung – die für 2026 geplant ist – zusammenzuarbeiten, bei der eine Zweidrittelmehrheit im Parlament erforderlich ist. Es wäre jedoch für Kurtis Wähler nicht nachvollziehbar, wenn VV einen Koalitionsvertrag mit einem Teil der alten Garde Kosovos eingehen würde. Schließlich sind dies die Menschen, gegen die der Premierminister seine politische Glaubwürdigkeit aufgebaut hat.</span>\n<span class=\"para\">Ein zweites Szenario könnte die Unfähigkeit von Kurtis VV beinhalten, mit einer der Parteien in der Versammlung eine Einigung zu erzielen, und somit keine Mehrheit zu mobilisieren. Hier könnten die drei albanischen Oppositionsparteien – die PDK, LDK und AAK – zusammenarbeiten, um eine alternative Mehrheit mit der Unterstützung einiger nicht-albanischer Parteien zu bilden. Während sie VV prozentual überholt haben, bleibt abzuwarten, ob die Zahlen in der Versammlung zu ihren Gunsten ausfallen werden. Darüber hinaus fehlt den drei Parteien ein gemeinsames politisches Projekt über ihr Ziel hinaus, Kurti abzusetzen.</span>\n<span class=\"para\">Das dritte und vielleicht am wenigsten wahrscheinliche Szenario bis heute umfasst eine vollständige parlamentarische Blockade und die Unmöglichkeit, eine Mehrheit zu bilden. Dies würde die kosovarische Präsidentin Vjosa Osmani zwingen, Neuwahlen anzusetzen. Angesichts ihrer derzeitigen Aufwärtsentwicklung könnte dieses Szenario der PDK und LDK mittelfristig zugutekommen, aber es scheint zu früh, um dies zu beurteilen.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Wo ist der Westen? Kosovo, die EU und die USA</strong></span>\n<span class=\"para\">Die Spannungen zwischen Kosovo und der EU haben zugenommen, seit Kurti 2021 ins Amt kam. Traditionelle EU-Verbündete wie Deutschland haben regelmäßig ihre Besorgnis über die scheinbar einseitigen Souveränitätsausübungen des Premierministers – hauptsächlich gegenüber der serbischen Bevölkerung Kosovos – geäußert und haben eher koordinierte Maßnahmen mit den EU-Regierungen gefordert. Kosovo ist seit Mitte 2023 harten wirtschaftlichen Sanktionen der EU ausgesetzt, als klar wurde, dass Pristina nicht in der Lage war, <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">die Situation im Norden Kosovos</a> unter Kontrolle zu halten.</span>\n<span class=\"para\">Diese Spannungen sind bis heute ungelöst, da die EU-Regierungen sich weigern, die Sanktionen aufzuheben, während Kurti in seinem einseitigen Geist gewachsen ist. Dies ergibt einen Teufelskreis, der vor allem das Wohlstand und das Wohlergehen der Bürger Kosovos erheblich belastet.</span>\n<span class=\"para\">Ein potenzielles zweites Mandat für Albin Kurti würde, sofern sich die Ereignisse nicht erheblich ändern, wahrscheinlich keine substanziellen Veränderungen im aktuellen Zustand der Dinge gegenüber Brüssel mit sich bringen. Dies würde die Position Pristinas gegenüber einem ihrer engsten Verbündeten weiter untergraben.</span>\nKürzungen bei internationalen Hilfen des US-Präsidenten scheinen ein Vorbote dessen zu sein, wie seine massive Neuausrichtung der Außenpolitik bald aussehen wird. Die verstärkte Rolle des <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">Sondergesandten Richard Grenell</a> – der während seines ersten Mandats als Trumps Gesandter für den Westbalkan fungierte und half, <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">Kurtis Sturz im Jahr 2020</a> zu orchestrieren – wird entscheidend sein, um Washingtons autokratische Agenda in der Region voranzutreiben. Dies würde natürlich in enger Partnerschaft mit Serbiens Aleksandar Vučić geschehen. Grenells Einfluss wird Herausforderungen gegenüberstehen, wenn es Kurti gelingt, eine zweite Amtszeit zu sichern. Im Gegensatz dazu wird eine potenzielle Koalition aus PDK-LDK-AAK wahrscheinlich entgegenkommender und unterwürfiger gegenüber den transaktionalen Interessen der neuen US-Administration sein, alles in dem Versuch, gute Beziehungen zu Washington aufrechtzuerhalten.<span class=\"para\"></span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> ist Politikwissenschaftler und Forscher, der sich auf die EU-Erweiterung und die Politik des Westbalkans spezialisiert hat. Er ist nicht ansässiger Fellow der Gruppe für Rechts- und Politikwissenschaften (GLPS) in Pristina und externer Dozent für zeitgenössische Politik des Westbalkans an der Complutense-Universität Madrid (UCM). Derzeit verfolgt er ein Doktoratsstudium an der Universität Graz in Österreich.</span>\n<span class=\"para\"><span> </span></span>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"el": {
            key:"value": string:"<span class=\"para\">Στις 9 Φεβρουαρίου, οι πολίτες του Κοσόβου κλήθηκαν να ψηφίσουν σε μια εκλογή που, σύμφωνα με τα προκαταρκτικά δεδομένα, είδε τη συμμετοχή άνω του 40 τοις εκατό του εκλογικού σώματος. Η ψηφοφορία χαρακτηρίστηκε, για πρώτη φορά από την ανεξαρτησία της χώρας, από την απομακρυσμένη συμμετοχή της διασποράς της, η οποία μπόρεσε να ψηφίσει μέσω ταχυδρομείου ή σε μία από τις διπλωματικές αποστολές του Κοσόβου. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Πάνω από 15.000 πολίτες του Κοσόβου που ζουν στο εξωτερικό</a> ψήφισαν σε μία από τις 43 εκλογικές περιφέρειες που είχαν στηθεί σε πρεσβείες και προξενεία σε όλο τον κόσμο. Άλλοι 68.000 το έκαναν επίσης μέσω ταχυδρομείου.</span>\n<span class=\"para\">Δεν αναφέρθηκαν αξιοσημείωτα περιστατικά κατά την ημέρα των εκλογών. Όλοι οι κύριοι πολιτικοί παράγοντες στήριξαν τα αποτελέσματα και παραδέχτηκαν τη νομιμότητα του αποτελέσματος των εκλογών, οι οποίες ήταν, κατά κύριο λόγο, ελεύθερες και δίκαιες. Αυτό αποδεικνύει, πρώτα και κύρια, την ταχεία εδραίωση του Κοσόβου ως μία από τις πιο υγιείς δημοκρατίες στα Δυτικά Βαλκάνια.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Ένας σαφής νικητής σε ένα κατακερματισμένο κοινοβούλιο</strong></span>\n<span class=\"para\">Ενώ οι τελευταίες ψήφοι μετριούνται, τα προκαταρκτικά <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">αποτελέσματα</a> δείχνουν μια σαφή νίκη για το κόμμα Vetëvendosje (VV) του απερχόμενου Πρωθυπουργού Αλμπίν Κούρτι, το οποίο κέρδισε το 40,8 τοις εκατό των ψήφων. Ο Κούρτι, για τον οποίο αυτή η ψήφος ήταν εν μέρει μια δοκιμή δημοτικότητας, κατέβηκε με ένα εισιτήριο συνέχειας και υποστήριξε την κοινωνική δυναμική που στήριξε την πρώτη τετραετή εντολή του. Κατά τις τελευταίες κοινοβουλευτικές εκλογές, που διεξήχθησαν το 2021, η VV κέρδισε με μεγάλη διαφορά και μπόρεσε να οδηγήσει τη χώρα μέσω μιας ευρείας πλειοψηφίας στην συνέλευση. Ενώ η εντολή του Κούρτι επικεντρώθηκε κυρίως στην ενίσχυση της εθνικής κυριαρχίας του Κοσόβου, που θεωρείται σε μεγάλο βαθμό θετική από το εκλογικό σώμα, επισκιάστηκε από περιστατικά <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">εκφοβισμού και παρέμβασης</a> σχετικά με ανεξάρτητες εκδοτικές πηγές στη χώρα.</span>\n<span class=\"para\">Τα τρία κύρια κόμματα της αντιπολίτευσης, δηλαδή το Δημοκρατικό Κόμμα του Κοσόβου (PDK), η Δημοκρατική Ένωση του Κοσόβου (LDK) και η Συμμαχία για το Μέλλον του Κοσόβου (AAK), κατάφεραν να συγκεντρώσουν πιο μετριοπαθή αποτελέσματα με 22, 17,7 και 7,5 τοις εκατό αντίστοιχα. Και οι τρεις ομάδες, που έχουν στιγματιστεί από μια εικόνα διαφθοράς και αδυνατούν να προσφέρουν μια αξιόπιστη εναλλακτική λύση στην VV του Κούρτι, απέτυχαν να πείσουν ένα σημαντικό μέρος του εκλογικού σώματος. Παρά αυτό, τόσο η PDK όσο και η LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">υπερέβησαν τα αποτελέσματά τους το 2021</a>. Για πολλούς, αυτά τα κόμματα είναι αντιπροσωπευτικά της \"παλιάς πολιτικής φρουράς\" του Κοσόβου, η οποία έχει επικριθεί για την αποτυχία της να εμπλακεί σε εσωτερική μεταρρύθμιση και εκδημοκρατισμό. Συνδέονται επίσης στενά με αμφιλεγόμενες και ακόμη και εγκληματικές προσωπικότητες όπως ο πρώην Πρόεδρος Χασίμ Θάτσι, ο οποίος αντιμετωπίζει κατηγορίες για εγκλήματα πολέμου και εγκλήματα κατά της ανθρωπότητας, και ο πρώην Πρωθυπουργός Ραμούς Χαραντινάι.</span>\n<span class=\"para\">Οι 20 έδρες στην συνέλευση του Κοσόβου που προορίζονται για τις μη αλβανικές κοινότητες της χώρας αναμένεται να κατανεμηθούν στη Σερβο-υποστηριζόμενη Srpska Lista (SL) και σε άλλα κόμματα μειονοτήτων. Αυτά εκπροσωπούν, μεταξύ άλλων, τις τουρκικές, ρομά, βοσνιακές και γκοράνι κοινότητες του Κοσόβου.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Πλοήγηση στην αβεβαιότητα μετά τις εκλογές</strong></span>\n<span class=\"para\">Σε αυτό το πλαίσιο, τουλάχιστον τρία κύρια σενάρια φαίνονται πιθανά. Το πρώτο περιλαμβάνει τη συνέχιση του Αλμπίν Κούρτι ως πρωθυπουργού σε μια κυβέρνηση που θα ηγείται η VV, η οποία, όπως είναι η περίπτωση, δεν έχει πλειοψηφία στο κοινοβούλιο. Θα χρειαστεί στη συνέχεια τη στήριξη, τουλάχιστον, κάποιων από τα μη αλβανικά κόμματα, πιθανώς συμπεριλαμβανομένης της SL. Παραμένει ασαφές αν η SL, που υποστηρίζεται και χρηματοδοτείται από την κυβέρνηση στο Βελιγράδι, θα συνεργαστεί για να εξασφαλίσει μια νέα εντολή για τον Κούρτι. Κατά την προηγούμενη θητεία, οι σχέσεις μεταξύ της εκτελεστικής εξουσίας του Κοσόβου και της σερβικής μειονότητας του Κοσόβου έχουν επιδεινωθεί μέσω αρκετών επεισοδίων εντάσεων. Αυτά περιλαμβάνουν μια <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">μαζική αποχώρηση</a> Σέρβων του Κοσόβου από τις δημόσιες υπηρεσίες στο βόρειο τμήμα της χώρας, καθώς και μια σειρά από βίαιες <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">κινήσεις εξουσίας</a> που στοχεύουν στην άσκηση κυριαρχίας στους Σέρβους του Κοσόβου. Σύμφωνα με το σύνταγμα του Κοσόβου, απαιτείται να υπάρχει τουλάχιστον ένας υπουργός από την κοινότητα των Σέρβων του Κοσόβου ως μέρος της κυβέρνησης του Κοσόβου.</span>\n<span class=\"para\">Ένα απίθανο παρακλάδι από αυτό το σενάριο θα μπορούσε να περιλαμβάνει τη VV να φτάσει σε κοινοβουλευτική πλειοψηφία σε συνεργασία με την PDK. Ορισμένες φήμες υποδεικνύουν την προθυμία της PDK να συνεργαστεί με το κόμμα του Κούρτι πριν από την εκλογή του νέου προεδρεύοντος της χώρας από την συνέλευση – προγραμματισμένη για το 2026 – στην οποία απαιτείται πλειοψηφία δύο τρίτων. Ωστόσο, δεν θα ήταν κατανοητό για τους ψηφοφόρους του Κούρτι αν η VV εισέλθει σε συμφωνία συνεργασίας με μέρος της παλιάς φρουράς του Κοσόβου. Μετά από όλα, αυτοί είναι οι άνθρωποι εναντίον των οποίων ο πρωθυπουργός έχει χτίσει την πολιτική του αξιοπιστία.</span>\n<span class=\"para\">Ένα δεύτερο σενάριο θα μπορούσε να περιλαμβάνει την αδυναμία της VV του Κούρτι να φτάσει σε συμφωνία με οποιοδήποτε από τα κόμματα στην συνέλευση, αποτυγχάνοντας έτσι να συγκεντρώσει πλειοψηφία. Εδώ, τα τρία αλβανικά κόμματα της αντιπολίτευσης – η PDK, η LDK και η AAK – θα μπορούσαν να συνεργαστούν για να συγκεντρώσουν μια εναλλακτική πλειοψηφία μαζί με τη στήριξη κάποιων από τα μη αλβανικά κόμματα. Ενώ έχουν ξεπεράσει τη VV σε ποσοστά, παραμένει να δούμε αν οι αριθμοί θα είναι υπέρ τους στην συνέλευση. Για τους υπόλοιπους, τα τρία κόμματα στερούνται ενός κοινού πολιτικού σχεδίου πέρα από τον στόχο τους να απομακρύνουν τον Κούρτι.</span>\n<span class=\"para\">Το τρίτο και, ίσως, πιο απομακρυσμένο σενάριο μέχρι σήμερα περιλαμβάνει μια πλήρη κοινοβουλευτική αδιέξοδο και την αδυναμία σχηματισμού οποιασδήποτε πλειοψηφίας. Αυτό θα αναγκάσει την Πρόεδρο του Κοσόβου Βιόσα Οσμάνι να καλέσει σε νέες εκλογές. Κρίνοντας από την ανοδική τους πορεία αυτή τη στιγμή, αυτό το σενάριο θα μπορούσε να ωφελήσει την PDK και την LDK μεσοπρόθεσμα, αλλά φαίνεται πολύ νωρίς για να το πούμε.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Πού είναι η Δύση; Κόσοβο, ΕΕ και ΗΠΑ</strong></span>\n<span class=\"para\">Οι εντάσεις μεταξύ του Κοσόβου και της ΕΕ έχουν αυξηθεί από τότε που ανέλαβε τα καθήκοντά του ο Κούρτι το 2021. Οι παραδοσιακοί σύμμαχοι της ΕΕ, όπως η Γερμανία, έχουν εκφράσει τακτικά την ανησυχία τους για τις φαινομενικά μονομερείς ασκήσεις κυριαρχίας του πρωθυπουργού – κυρίως σε σχέση με τον πληθυσμό των Σέρβων του Κοσόβου – και έχουν υποστηρίξει μάλλον συντονισμένες ενέργειες με τις κυβερνήσεις της ΕΕ. Το Κόσοβο έχει υποστεί σφοδρές οικονομικές κυρώσεις από την ΕΕ από τα μέσα του 2023, όταν έγινε σαφές στις Βρυξέλλες ότι η Πρίστινα δεν ήταν σε θέση να κρατήσει <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">την κατάσταση στο βόρειο Κόσοβο</a> υπό έλεγχο.</span>\n<span class=\"para\">Αυτές οι τριβές παραμένουν άλυτες μέχρι σήμερα, καθώς οι κυβερνήσεις της ΕΕ αρνούνται να άρουν τις κυρώσεις ενώ ο Κούρτι έχει αναπτυχθεί στο μονομερή πνεύμα του. Όλα αυτά συνιστούν έναν φαύλο κύκλο που, πάνω απ' όλα, επιβαρύνει σοβαρά την ευημερία και την ευημερία των πολιτών του Κοσόβου.</span>\n<span class=\"para\">Μια πιθανή δεύτερη εντολή για τον Αλμπίν Κούρτι, εκτός αν τα γεγονότα πάρουν μια σημαντική στροφή, πιθανότατα δεν θα φέρει ουσιαστικές αλλαγές στην τρέχουσα κατάσταση των πραγμάτων σε σχέση με τις Βρυξέλλες. Αυτό θα υπονομεύσει περαιτέρω τη θέση της Πρίστινας σχετικά με έναν από τους πιο κοντινούς συμμάχους της.</span>\n<span class=\"para\">Αυτή η προοπτική, ωστόσο, πρέπει να επαναξιολογηθεί αναγκαστικά στο πλαίσιο της επιστροφής του Ντόναλντ Τραμπ στον Λευκό Οίκο. Οι άμεσες και επιθετικές <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">μειώσεις της διεθνούς βοήθειας</a> από τον πρόεδρο των ΗΠΑ φαίνεται να είναι μια προοίμιο του πώς θα μοιάζει η μαζική αναδιάρθρωση της εξωτερικής πολιτικής του πολύ σύντομα. Ο ενισχυμένος ρόλος του <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">ειδικού απεσταλμένου Ρίτσαρντ Γκρενέλ</a> – ο οποίος υπηρέτησε ως απεσταλμένος των Δυτικών Βαλκανίων του Τραμπ κατά την πρώτη του θητεία και βοήθησε να οργανώσει <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">την πτώση του Κούρτι το 2020</a> – θα αποδειχθεί καθοριστικός για την προώθηση της αυταρχικής ατζέντας της Ουάσινγκτον στην περιοχή. Αυτό θα γίνει φυσικά σε ισχυρή συνεργασία με τον Αλεξάνταρ Βούτσιτς της Σερβίας. Η επιρροή του Γκρενέλ θα αντιμετωπίσει προκλήσεις αν ο Κούρτι καταφέρει να εξασφαλίσει μια δεύτερη θητεία στην εξουσία. Αντίθετα, μια πιθανή συμμαχία PDK-LDK-AAK είναι πιθανό να είναι πιο εξυπηρετική και υποτακτική στα συναλλακτικά συμφέροντα της νέας αμερικανικής διοίκησης, όλα σε μια προσπάθεια να διατηρηθούν καλές σχέσεις με την Ουάσινγκτον.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Ο Αλεχάντρο Εστέσο Πέρεζ</strong> είναι πολιτικός επιστήμονας και ερευνητής που ειδικεύεται στην επέκταση της ΕΕ και την πολιτική των Δυτικών Βαλκανίων. Είναι μη μόνιμος συνεργάτης της Ομάδας Νομικών και Πολιτικών Σπουδών (GLPS) στην Πρίστινα και εξωτερικός διδάσκων για την σύγχρονη πολιτική των Δυτικών Βαλκανίων στο Πανεπιστήμιο Κομπλτενσέ της Μαδρίτης (UCM). Αυτή τη στιγμή παρακολουθεί διδακτορικές σπουδές στο Πανεπιστήμιο του Γκρατς στην Αυστρία.</span>\n<span class=\"para\"><span> </span></span>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"en": {
            key:"value": string:"<span class=\"para\">On February 9th, Kosovo citizens were called to vote in an election that, according to preliminary data, saw the participation of over 40 per cent of the electorate. The vote was marked, for the first time since the country’s independence, by the remote participation of its diaspora, which was able to cast ballots via mail or at one of Kosovo’s diplomatic missions. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Over 15,000 Kosovo citizens living abroad</a> voted at one of the 43 polling stations that were set up in embassies and consulates around the world. Another 68,000 also did so by mail.</span>\n<span class=\"para\">No remarkable incidents were reported during voting day. All the main political actors stood by the results and conceded legitimacy to the outcome of what were, by and large, free and fair elections. This pays testimony, first and foremost, to Kosovo’s swift consolidation as one of the healthiest democracies in the Western Balkans.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>A clear winner in a fragmented parliament</strong></span>\n<span class=\"para\">While the last few votes are being counted, preliminary <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">results</a> point towards a clear victory for the incumbent Prime Minister Albin Kurti’s Vetëvendosje (VV) party, which gained 40.8 per cent of the vote. Kurti, for whom this vote was partly a popularity test, ran on a continuity ticket and advocated for the social momentum that underpinned his first four-year mandate. During the last parliamentary election, held in 2021, VV won by a landslide and was able to lead the country through a wide majority in the assembly. While Kurti’s mandate focused chiefly on enhancing Kosovo’s national sovereignty, largely seen in positive terms by the electorate, it was tainted by instances of <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">intimidation and interference</a> regarding independent media outlets in the country.</span>\n<span class=\"para\">The three main parties in opposition, namely the Democratic Party of Kosovo (PDK), the Democratic League of Kosovo (LDK), and the Alliance for the Future of Kosovo (AAK), managed to gather more modest results at 22, 17.7 and 7.5 per cent respectively. All three groups, marred by an image of corruption and unable to provide a credible alternative to Kurti’s VV, failed to convince a sizeable part of the electorate. Despite this, both the PDK and LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">outperformed their 2021 results</a>. To many, these parties are representative of Kosovo’s “old political guard”, which has been criticized for failing to engage in internal party reform and democratization. They are also closely associated with controversial and even criminal personalities like former President Hashim Thaçi, who currently faces charges of war crimes and crimes against humanity, and former Prime Minister Ramush Haradinaj.</span>\n<span class=\"para\">The 20 seats in the Kosovo assembly reserved for the country’s non-Albanian communities are expected to be allocated to the Serbia-backed Srpska Lista (SL) and other minority parties. These represent, among others, Kosovo’s Turkish, Roma, Bosniak and Gorani communities.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Navigating the post-election uncertainty</strong></span>\n<span class=\"para\">Against this backdrop, at least three main scenarios look possible. The first involves Albin Kurti’s continuation as prime minister in a VV-led government that, as is the case, falls short of a parliamentary majority. He would subsequently need the support of, at least, some of the non-Albanian parties, possibly including SL. It remains unclear whether SL, backed and financed by the government in Belgrade, would cooperate in securing a new Kurti mandate. Over the previous term, relations between the Kosovo executive and the Kosovo Serb minority have deteriorated throughout several episodes of tensions. These include a <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">mass walkout</a> of Kosovo Serbs from the public institutions in the Serb-populated north of the country, as well as a series of forceful <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">power moves</a> aimed at exercising sovereignty over the Kosovo Serbs. As per Kosovo’s constitution, it is required that there be at least one minister from the Kosovo Serb community as part of the Kosovo government.</span>\n<span class=\"para\">An unlikely offshoot from this scenario could involve VV reaching a parliamentary majority in coalition with the PDK. Some rumours point to the PDK’s willingness to cooperate with Kurti’s party ahead of the assembly’s election of the country’s new president – scheduled for 2026 – in which a two-thirds parliamentary majority is required. It would, however, not be understandable for Kurti’s voters if VV entered into a coalition agreement with part of Kosovo’s old guard. After all, these are the people against whom the premier has built his political credibility.</span>\n<span class=\"para\">A second scenario could involve the inability of Kurti’s VV to reach an agreement with any of the parties in the assembly, thus failing to muster a majority. Here, the three Albanian opposition parties – the PDK, LDK and AAK – could team up to gather an alternative majority alongside the support of some of the non-Albanian parties. While they have overtaken VV in percentage terms, it remains to be seen if the numbers will be in their favour in the assembly. For the rest, the three parties lack a common political project beyond their goal of ousting Kurti.</span>\n<span class=\"para\">The third and, perhaps, most remote scenario as of today involves a full parliamentary impasse and the impossibility of any majority being formed. This would force Kosovo President Vjosa Osmani to call for new elections. Judging from their upward trajectory at the moment, this scenario could benefit the PDK and LDK in the medium term, but it seems too early to tell.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Where is the West? Kosovo, the EU and the US</strong></span>\n<span class=\"para\">Tensions between Kosovo and the EU have increased ever since Kurti took office in 2021. Traditional EU allies, such as Germany, have regularly expressed their concern over the premier’s seemingly unilateral exercises of sovereignty – mostly vis-à-vis the Kosovo Serb population – and have rather advocated for coordinated actions with EU governments. Kosovo has been subject to harsh economic sanctions from the EU ever since mid-2023, when it became clear to Brussels that Pristina was unable to keep <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">the situation in the north of Kosovo</a> at bay.</span>\n<span class=\"para\">These frictions remain unresolved to this day, as EU governments refuse to drop the sanctions while Kurti has grown in his unilateral spirit. This all amounts to a vicious circle that is, above all, taking a major toll on the prosperity and well-being of Kosovo’s citizens.</span>\n<span class=\"para\">A potential second mandate for Albin Kurti, unless events take a major turn, would likely not bring substantive changes to the current state of affairs vis-à-vis Brussels. This would further undermine Pristina’s position regarding one of its closest allies.</span>\n<span class=\"para\">This prospect, however, must be necessarily reassessed against the backdrop of Donald Trump’s return to the White House. The US president’s imminent and aggressive <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">cuts to international aid</a> appear to be a preamble to what his massive foreign policy reshuffling is bound to look like rather soon. The enhanced role of <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">special envoy Richard Grenell</a> – who acted as Trump’s Western Balkan envoy during his first mandate and helped orchestrate <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">Kurti’s downfall in 2020</a> – will prove instrumental in advancing Washington’s autocratic agenda in the region. This would of course be in strong partnership with Serbia’s Aleksandar Vučić. Grenell’s influence will face challenges if Kurti manages to secure a second term in power. In contrast, a potential PDK-LDK-AAK coalition is likely to be more accommodating and servile to the transactional interests of the new US administration, all in an attempt to preserve good ties with Washington.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> is a political scientist and researcher specializing in EU enlargement and Western Balkan politics. He is a Non-resident Fellow at the Group for Legal and Political Studies (GLPS) in Pristina, and an external lecturer on contemporary Western Balkan politics at the Complutense University of Madrid (UCM). He is currently pursuing doctoral studies at the University of Graz in Austria.</span>\n<span class=\"para\"><span> </span></span>\n",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"es": {
            key:"value": string:"<span class=\"para\">El 9 de febrero, se convocó a los ciudadanos de Kosovo a votar en una elección que, según datos preliminares, vio la participación de más del 40 por ciento del electorado. La votación estuvo marcada, por primera vez desde la independencia del país, por la participación remota de su diáspora, que pudo emitir su voto por correo o en una de las misiones diplomáticas de Kosovo. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Más de 15,000 ciudadanos de Kosovo que viven en el extranjero</a> votaron en una de las 43 estaciones de votación que se establecieron en embajadas y consulados de todo el mundo. Otros 68,000 también lo hicieron por correo.</span>\n<span class=\"para\">No se reportaron incidentes notables durante el día de votación. Todos los principales actores políticos respaldaron los resultados y concedieron legitimidad al resultado de lo que fueron, en gran medida, elecciones libres y justas. Esto da testimonio, ante todo, de la rápida consolidación de Kosovo como una de las democracias más saludables de los Balcanes Occidentales.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Un claro ganador en un parlamento fragmentado</strong></span>\n<span class=\"para\">Mientras se cuentan los últimos votos, los <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">resultados</a> preliminares apuntan hacia una clara victoria para el partido Vetëvendosje (VV) del primer ministro en funciones Albin Kurti, que obtuvo el 40.8 por ciento de los votos. Kurti, para quien esta votación fue en parte una prueba de popularidad, se presentó con un ticket de continuidad y abogó por el impulso social que sustentó su primer mandato de cuatro años. Durante las últimas elecciones parlamentarias, celebradas en 2021, VV ganó por un amplio margen y pudo liderar el país a través de una amplia mayoría en la asamblea. Si bien el mandato de Kurti se centró principalmente en mejorar la soberanía nacional de Kosovo, vista en términos positivos por el electorado, se vio empañada por casos de <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">intimidación e interferencia</a> respecto a los medios de comunicación independientes en el país.</span>\n<span class=\"para\">Los tres principales partidos de oposición, a saber, el Partido Democrático de Kosovo (PDK), la Liga Democrática de Kosovo (LDK) y la Alianza por el Futuro de Kosovo (AAK), lograron reunir resultados más modestos del 22, 17.7 y 7.5 por ciento respectivamente. Los tres grupos, marcados por una imagen de corrupción y incapaces de proporcionar una alternativa creíble al VV de Kurti, no lograron convencer a una parte considerable del electorado. A pesar de esto, tanto el PDK como el LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">superaron sus resultados de 2021</a>. Para muchos, estos partidos son representativos de la “vieja guardia política” de Kosovo, que ha sido criticada por no participar en la reforma interna del partido y la democratización. También están estrechamente asociados con personalidades controvertidas e incluso criminales como el ex presidente Hashim Thaçi, quien actualmente enfrenta cargos de crímenes de guerra y crímenes de lesa humanidad, y el ex primer ministro Ramush Haradinaj.</span>\n<span class=\"para\">Se espera que los 20 escaños en la asamblea de Kosovo reservados para las comunidades no albanesas del país se asignen a la Lista Serbia (SL) respaldada por Serbia y otros partidos minoritarios. Estos representan, entre otros, a las comunidades turcas, romaníes, bosniacas y gorani de Kosovo.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Navegando la incertidumbre post-electoral</strong></span>\n<span class=\"para\">En este contexto, al menos tres escenarios principales parecen posibles. El primero implica la continuación de Albin Kurti como primer ministro en un gobierno liderado por VV que, como es el caso, no cuenta con una mayoría parlamentaria. Posteriormente, necesitaría el apoyo de, al menos, algunos de los partidos no albaneses, posiblemente incluyendo a SL. No está claro si SL, respaldada y financiada por el gobierno de Belgrado, cooperaría en asegurar un nuevo mandato para Kurti. Durante el mandato anterior, las relaciones entre el ejecutivo de Kosovo y la minoría serbia de Kosovo se deterioraron a lo largo de varios episodios de tensiones. Estos incluyen una <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">salida masiva</a> de serbios de Kosovo de las instituciones públicas en el norte del país, así como una serie de <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">movimientos de poder</a> destinados a ejercer soberanía sobre los serbios de Kosovo. Según la constitución de Kosovo, se requiere que haya al menos un ministro de la comunidad serbia de Kosovo como parte del gobierno de Kosovo.</span>\n<span class=\"para\">Un resultado poco probable de este escenario podría implicar que VV alcance una mayoría parlamentaria en coalición con el PDK. Algunos rumores apuntan a la disposición del PDK a cooperar con el partido de Kurti antes de la elección del nuevo presidente del país por parte de la asamblea, programada para 2026, en la que se requiere una mayoría parlamentaria de dos tercios. Sin embargo, no sería comprensible para los votantes de Kurti si VV entrara en un acuerdo de coalición con parte de la vieja guardia de Kosovo. Después de todo, estas son las personas contra las que el primer ministro ha construido su credibilidad política.</span>\n<span class=\"para\">Un segundo escenario podría implicar la incapacidad de VV de Kurti para llegar a un acuerdo con cualquiera de los partidos en la asamblea, fallando así en reunir una mayoría. Aquí, los tres partidos de oposición albaneses – el PDK, LDK y AAK – podrían unirse para reunir una mayoría alternativa junto con el apoyo de algunos de los partidos no albaneses. Si bien han superado a VV en términos porcentuales, queda por ver si los números estarán a su favor en la asamblea. Por el resto, los tres partidos carecen de un proyecto político común más allá de su objetivo de destituir a Kurti.</span>\n<span class=\"para\">El tercer y, quizás, más remoto escenario hasta hoy implica un completo estancamiento parlamentario y la imposibilidad de formar cualquier mayoría. Esto obligaría a la presidenta de Kosovo, Vjosa Osmani, a convocar nuevas elecciones. A juzgar por su trayectoria ascendente en este momento, este escenario podría beneficiar al PDK y LDK a mediano plazo, pero parece demasiado pronto para decirlo.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>¿Dónde está Occidente? Kosovo, la UE y los EE. UU.</strong></span>\n<span class=\"para\">Las tensiones entre Kosovo y la UE han aumentado desde que Kurti asumió el cargo en 2021. Aliados tradicionales de la UE, como Alemania, han expresado regularmente su preocupación por los ejercicios de soberanía aparentemente unilaterales del primer ministro, principalmente en relación con la población serbia de Kosovo, y han abogado más bien por acciones coordinadas con los gobiernos de la UE. Kosovo ha estado sujeto a duras sanciones económicas de la UE desde mediados de 2023, cuando quedó claro para Bruselas que Pristina no podía mantener <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">la situación en el norte de Kosovo</a> bajo control.</span>\n<span class=\"para\">Estas fricciones permanecen sin resolver hasta el día de hoy, ya que los gobiernos de la UE se niegan a levantar las sanciones mientras Kurti ha crecido en su espíritu unilateral. Todo esto equivale a un círculo vicioso que, sobre todo, está afectando gravemente la prosperidad y el bienestar de los ciudadanos de Kosovo.</span>\n<span class=\"para\">Un posible segundo mandato para Albin Kurti, a menos que los eventos tomen un giro importante, probablemente no traiga cambios sustantivos al estado actual de las cosas en relación con Bruselas. Esto socavaría aún más la posición de Pristina respecto a uno de sus aliados más cercanos.</span>\n<span class=\"para\">Sin embargo, esta perspectiva debe ser necesariamente reevaluada en el contexto del regreso de Donald Trump a la Casa Blanca. Los inminentes y agresivos <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">recortes a la ayuda internacional</a> del presidente de EE. UU. parecen ser un preludio de cómo se verá su masivo reajuste de política exterior muy pronto. El papel reforzado del <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">enviado especial Richard Grenell</a> – quien actuó como enviado de Trump para los Balcanes Occidentales durante su primer mandato y ayudó a orquestar <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">la caída de Kurti en 2020</a> – será fundamental para avanzar en la agenda autocrática de Washington en la región. Esto, por supuesto, sería en fuerte asociación con Aleksandar Vučić de Serbia. La influencia de Grenell enfrentará desafíos si Kurti logra asegurar un segundo mandato en el poder. En contraste, una posible coalición PDK-LDK-AAK probablemente será más acomodaticia y servil a los intereses transaccionales de la nueva administración de EE. UU., todo en un intento por preservar buenas relaciones con Washington.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> es un científico político e investigador especializado en la ampliación de la UE y la política de los Balcanes Occidentales. Es un investigador no residente en el Grupo de Estudios Legales y Políticos (GLPS) en Pristina, y un profesor externo sobre la política contemporánea de los Balcanes Occidentales en la Universidad Complutense de Madrid (UCM). Actualmente está cursando estudios de doctorado en la Universidad de Graz en Austria.</span>\n<span class=\"para\"><span> </span></span>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"fi": {
            key:"value": string:"<span class=\"para\">9. helmikuuta Kosovon kansalaisia kutsuttiin äänestämään vaaleissa, joissa alustavien tietojen mukaan yli 40 prosenttia äänestäjistä osallistui. Äänestys oli merkitty, ensimmäistä kertaa maan itsenäisyyden jälkeen, sen diasporan etäosallistumisella, joka pystyi äänestämään postitse tai yhdessä Kosovon diplomaattisista edustustoista. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Yli 15 000 ulkomailla asuvaa Kosovon kansalaista</a> äänesti yhdessä 43 vaalipaikasta, jotka oli perustettu suurlähetystöihin ja konsulaatteihin ympäri maailmaa. Toinen 68 000 äänesti myös postitse.</span>\n<span class=\"para\">Äänestyspäivänä ei raportoitu merkittäviä tapahtumia. Kaikki pääpoliittiset toimijat seisoivat tulosten takana ja myönsivät legitiimiyden vaalien tulokselle, jotka olivat pääasiassa vapaat ja reilut. Tämä todistaa ensisijaisesti Kosovon nopeasta vakiintumisesta yhtenä terveimmistä demokratiasta Länsi-Balkaneilla.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Selkeä voittaja hajanaisessa parlamentissa</strong></span>\n<span class=\"para\">Kun viimeisiä ääniä lasketaan, alustavat <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">tulokset</a> viittaavat selkeään voittoon istuvan pääministerin Albin Kurtin Vetëvendosje (VV) -puolueelle, joka sai 40,8 prosenttia äänistä. Kurti, jolle tämä ääni oli osittain suosioarvio, kampanjoi jatkuvuuden lipun alla ja puolusti sosiaalista momentumia, joka tuki hänen ensimmäistä nelivuotista mandaattiaan. Viime vaaleissa, jotka pidettiin vuonna 2021, VV voitti murskaavasti ja pystyi johtamaan maata laajalla enemmistöllä eduskunnassa. Vaikka Kurtin mandaatti keskittyi pääasiassa Kosovon kansallisen suvereniteetin vahvistamiseen, jota äänestäjät pitivät pääasiassa positiivisena, se oli tahriintunut <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">uhkailun ja puuttumisen</a> vuoksi itsenäisiin medioihin maassa.</span>\n<span class=\"para\">Kolme pääpuoluetta oppositiossa, nimittäin Kosovon demokraattinen puolue (PDK), Kosovon demokraattinen liitto (LDK) ja Kosovon tulevaisuuden allianssi (AAK), onnistuivat keräämään vaatimattomammat tulokset, 22, 17,7 ja 7,5 prosenttia. Kaikki kolme ryhmää, joita leimaa korruptiokuva ja jotka eivät pystyneet tarjoamaan uskottavaa vaihtoehtoa Kurtin VV:lle, eivät onnistuneet vakuuttamaan merkittävää osaa äänestäjistä. Tästä huolimatta sekä PDK että LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">ylittivät vuoden 2021 tuloksensa</a>. Monille nämä puolueet edustavat Kosovon \"vanhaa poliittista kaarti\", jota on kritisoitu siitä, että se ei ole sitoutunut sisäisiin puolueuudistuksiin ja demokratisaatioon. Ne ovat myös tiiviisti yhteydessä kiistanalaisiin ja jopa rikollisiin henkilöihin, kuten entiseen presidenttiin Hashim Thaçiin, joka kohtaa tällä hetkellä syytteitä sotarikoksista ja rikoksista ihmisyyttä vastaan, sekä entiseen pääministeriin Ramush Haradinajiin.</span>\n<span class=\"para\">Kosovon parlamentissa varatuille 20 paikalle, jotka on tarkoitettu maan ei-albanialaisille yhteisöille, odotetaan jaettavan Serbiaa tukevan Srpska Listan (SL) ja muiden vähemmistöpoliittisten puolueiden kesken. Nämä edustavat muun muassa Kosovon turkkilaisia, romaneja, bosniakkeja ja goraneja.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Vaaleja jälkeisen epävarmuuden navigointi</strong></span>\nmassakävely Kosovon serbeiltä julkisista instituutioista maan serbiväestöön asutetuilla alueilla, sekä joukko voimakkaita <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">voimankäyttöjä</a>, jotka tähtäävät suvereniteetin harjoittamiseen Kosovon serbeihin. Kosovon perustuslain mukaan hallituksessa on oltava vähintään yksi ministeri Kosovon serbiyhteisöstä.<span class=\"para\"></span>\n<span class=\"para\">Tämä skenaario voisi sisältää epätodennäköisen haaran, jossa VV saavuttaa parlamentaarisen enemmistön koalition muodossa PDK:n kanssa. Jotkut huhut viittaavat PDK:n halukkuuteen tehdä yhteistyötä Kurtin puolueen kanssa ennen eduskunnan maan uuden presidentin vaalia – joka on aikataulutettu vuodelle 2026 – jossa vaaditaan kahden kolmasosan parlamentaarista enemmistöä. Kuitenkin, ei olisi ymmärrettävää Kurtin äänestäjille, jos VV solmisi koalitionsopimuksen osan Kosovon vanhasta kaartista kanssa. Loppujen lopuksi nämä ovat ihmisiä, joiden kanssa pääministeri on rakentanut poliittista uskottavuuttaan.</span>\n<span class=\"para\">Toinen skenaario voisi sisältää Kurtin VV:n kyvyttömyyden saavuttaa sopimusta minkään puolueen kanssa eduskunnassa, jolloin se ei onnistu keräämään enemmistöä. Tässä kolme albanialaista oppositiopuoluetta – PDK, LDK ja AAK – voisivat yhdistyä kerätäkseen vaihtoehtoisen enemmistön yhdessä joidenkin ei-albanialaisten puolueiden tuen kanssa. Vaikka ne ovat ylittäneet VV:n prosentuaalisesti, on vielä nähtävissä, ovatko numerot heidän edukseen eduskunnassa. Muutoin kolmella puolueella ei ole yhteistä poliittista projektia, joka ylittäisi heidän tavoitteensa Kurtin syrjäyttämiseksi.</span>\n<span class=\"para\">Kolmas ja ehkä kaukaisin skenaario tänään sisältää täydellisen parlamentaarisen umpikujaan ja minkään enemmistön muodostamisen mahdottomuuden. Tämä pakottaisi Kosovon presidentti Vjosa Osmanin kutsumaan uusiin vaaleihin. Ottaen huomioon heidän noususuuntansa tällä hetkellä, tämä skenaario voisi hyödyttää PDK:ta ja LDK:ta keskipitkällä aikavälillä, mutta on liian aikaista sanoa.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Missä Länsi on? Kosovo, EU ja Yhdysvallat</strong></span>\n<span class=\"para\">Jännitteet Kosovon ja EU:n välillä ovat lisääntyneet siitä lähtien, kun Kurti astui virkaansa vuonna 2021. Perinteiset EU-liittolaiset, kuten Saksa, ovat säännöllisesti ilmaisseet huolensa pääministerin näennäisesti yksipuolisista suvereniteettitoimista – pääasiassa Kosovon serbiväestöä kohtaan – ja ovat ennemmin puolustaneet koordinoituja toimia EU:n hallitusten kanssa. Kosovo on ollut EU:n tiukkojen talouspakotteiden alaisena kesäkuusta 2023 lähtien, kun Brysselissä kävi ilmi, että Pristina ei pystynyt pitämään <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">tilannetta Kosovon pohjoisosassa</a> hallinnassa.</span>\n<span class=\"para\">Nämä kitkat ovat edelleen ratkaisematta tähän päivään asti, kun EU:n hallitukset kieltäytyvät poistamasta pakotteita, kun taas Kurti on kasvanut yksipuolisessa hengessään. Tämä kaikki muodostaa noidankehän, joka ennen kaikkea vaikuttaa merkittävästi Kosovon kansalaisten hyvinvointiin ja vaurauteen.</span>\n<span class=\"para\">Mahdollinen toinen mandaatti Albin Kurtille, ellei tapahtumat käänny merkittävästi, tuskin toisi olennaisia muutoksia nykytilanteeseen Brysselin suhteen. Tämä heikentäisi edelleen Pristinan asemaa yhden sen lähimmistä liittolaisista.</span>\n<span class=\"para\">Tämä näkymä on kuitenkin välttämättä arvioitava uudelleen Donald Trumpin paluun taustalla Valkoiseen taloon. Yhdysvaltain presidentin välitön ja aggressiivinen <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">kansainvälisen avun leikkaus</a> näyttää olevan esittely siitä, miltä hänen massiivinen ulkopoliittinen uudelleenjärjestelynsä tulee näyttämään melko pian. <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">Erityislähettilään Richard Grenellin</a> vahvistettu rooli – joka toimi Trumpin Länsi-Balkanin lähettiläänä hänen ensimmäisellä kaudellaan ja auttoi järjestämään <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">Kurtin kaatumisen vuonna 2020</a> – tulee olemaan keskeinen Washingtonin autoritaarisen agendan edistämisessä alueella. Tämä olisi tietenkin tiiviissä yhteistyössä Serbian Aleksandar Vučićin kanssa. Grenellin vaikutus kohtaa haasteita, jos Kurti onnistuu varmistamaan toisen kauden vallassa. Sen sijaan mahdollinen PDK-LDK-AAK -koalitio on todennäköisesti myönteisempi ja alistuvampi uuden Yhdysvaltain hallinnon transaktionaalisille intresseille, kaikki yrityksissään säilyttää hyvät suhteet Washingtoniin.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> on poliittinen tutkija ja tutkija, joka erikoistuu EU:n laajentumiseen ja Länsi-Balkanin politiikkaan. Hän on ei-asuva tutkija Pristinassa sijaitsevassa Oikeudellisten ja poliittisten tutkimusten ryhmässä (GLPS) ja ulkoinen luennoitsija nykyaikaisesta Länsi-Balkanin politiikasta Madridin Complutense-yliopistossa (UCM). Hän suorittaa parhaillaan tohtoriopintoja Itävallan Grazin yliopistossa.</span>\n<span class=\"para\"><span> </span></span>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"fr": {
            key:"value": string:"<span class=\"para\">Le 9 février, les citoyens du Kosovo ont été appelés à voter lors d'une élection qui, selon des données préliminaires, a vu la participation de plus de 40 % de l'électorat. Le vote a été marqué, pour la première fois depuis l'indépendance du pays, par la participation à distance de sa diaspora, qui a pu voter par courrier ou dans l'une des missions diplomatiques du Kosovo. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Plus de 15 000 citoyens du Kosovo vivant à l'étranger</a> ont voté dans l'un des 43 bureaux de vote qui ont été mis en place dans des ambassades et des consulats à travers le monde. 68 000 autres ont également voté par courrier.</span>\n<span class=\"para\">Aucun incident remarquable n'a été signalé pendant la journée de vote. Tous les principaux acteurs politiques ont soutenu les résultats et ont reconnu la légitimité de l'issue de ce qui étaient, dans l'ensemble, des élections libres et équitables. Cela témoigne, avant tout, de la consolidation rapide du Kosovo en tant qu'une des démocraties les plus saines des Balkans occidentaux.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Un gagnant clair dans un parlement fragmenté</strong></span>\n<span class=\"para\">Alors que les derniers votes sont en cours de comptage, les <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">résultats</a> préliminaires indiquent une victoire claire pour le parti Vetëvendosje (VV) du Premier ministre sortant Albin Kurti, qui a obtenu 40,8 % des voix. Kurti, pour qui ce vote était en partie un test de popularité, a fait campagne sur un ticket de continuité et a plaidé pour l'élan social qui a sous-tendu son premier mandat de quatre ans. Lors de la dernière élection parlementaire, tenue en 2021, le VV a remporté les élections avec un large avantage et a pu diriger le pays grâce à une large majorité à l'assemblée. Bien que le mandat de Kurti se soit principalement concentré sur le renforcement de la souveraineté nationale du Kosovo, largement perçu de manière positive par l'électorat, il a été entaché par des cas d'<a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">intimidation et d'ingérence</a> concernant les médias indépendants dans le pays.</span>\n<span class=\"para\">Les trois principaux partis d'opposition, à savoir le Parti démocratique du Kosovo (PDK), la Ligue démocratique du Kosovo (LDK) et l'Alliance pour l'avenir du Kosovo (AAK), ont réussi à rassembler des résultats plus modestes de 22, 17,7 et 7,5 % respectivement. Les trois groupes, ternis par une image de corruption et incapables de fournir une alternative crédible au VV de Kurti, n'ont pas réussi à convaincre une part importante de l'électorat. Malgré cela, le PDK et le LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">ont surpassé leurs résultats de 2021</a>. Pour beaucoup, ces partis sont représentatifs de la \"vieille garde politique\" du Kosovo, qui a été critiquée pour son incapacité à s'engager dans une réforme interne des partis et une démocratisation. Ils sont également étroitement associés à des personnalités controversées et même criminelles comme l'ancien président Hashim Thaçi, qui fait actuellement face à des accusations de crimes de guerre et de crimes contre l'humanité, et l'ancien Premier ministre Ramush Haradinaj.</span>\n<span class=\"para\">Les 20 sièges de l'assemblée du Kosovo réservés aux communautés non-albanaises du pays devraient être attribués à la Srpska Lista (SL) soutenue par la Serbie et à d'autres partis minoritaires. Ceux-ci représentent, entre autres, les communautés turques, roms, bosniaques et gorani du Kosovo.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Naviguer dans l'incertitude post-électorale</strong></span>\n<span class=\"para\">Dans ce contexte, au moins trois scénarios principaux semblent possibles. Le premier implique la continuation d'Albin Kurti en tant que Premier ministre dans un gouvernement dirigé par le VV qui, comme c'est le cas, ne dispose pas d'une majorité parlementaire. Il aurait ensuite besoin du soutien, au moins, de certains des partis non-albanais, y compris possiblement la SL. Il reste incertain si la SL, soutenue et financée par le gouvernement de Belgrade, coopérerait pour sécuriser un nouveau mandat pour Kurti. Au cours du mandat précédent, les relations entre l'exécutif du Kosovo et la minorité serbe du Kosovo se sont détériorées à travers plusieurs épisodes de tensions. Ceux-ci incluent un <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">départ massif</a> des Serbes du Kosovo des institutions publiques dans le nord peuplé de Serbes du pays, ainsi qu'une série de <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">manœuvres de pouvoir</a> visant à exercer la souveraineté sur les Serbes du Kosovo. Selon la constitution du Kosovo, il est requis qu'il y ait au moins un ministre de la communauté serbe du Kosovo dans le gouvernement du Kosovo.</span>\n<span class=\"para\">Une issue peu probable de ce scénario pourrait impliquer que le VV atteigne une majorité parlementaire en coalition avec le PDK. Certaines rumeurs indiquent la volonté du PDK de coopérer avec le parti de Kurti avant l'élection par l'assemblée du nouveau président du pays – prévue pour 2026 – pour laquelle une majorité parlementaire des deux tiers est requise. Cependant, il ne serait pas compréhensible pour les électeurs de Kurti que le VV entre dans un accord de coalition avec une partie de l'ancienne garde du Kosovo. Après tout, ce sont les personnes contre lesquelles le Premier ministre a construit sa crédibilité politique.</span>\n<span class=\"para\">Un deuxième scénario pourrait impliquer l'incapacité du VV de Kurti à parvenir à un accord avec l'un des partis de l'assemblée, échouant ainsi à rassembler une majorité. Ici, les trois partis d'opposition albanais – le PDK, le LDK et l'AAK – pourraient s'associer pour rassembler une majorité alternative avec le soutien de certains des partis non-albanais. Bien qu'ils aient dépassé le VV en termes de pourcentage, il reste à voir si les chiffres seront en leur faveur à l'assemblée. Pour le reste, les trois partis manquent d'un projet politique commun au-delà de leur objectif de renverser Kurti.</span>\n<span class=\"para\">Le troisième scénario, et peut-être le plus éloigné à ce jour, implique un blocage parlementaire complet et l'impossibilité de former une majorité. Cela forcerait la présidente du Kosovo, Vjosa Osmani, à appeler à de nouvelles élections. À en juger par leur trajectoire ascendante en ce moment, ce scénario pourrait bénéficier au PDK et au LDK à moyen terme, mais il semble trop tôt pour le dire.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Où est l'Occident ? Kosovo, l'UE et les États-Unis</strong></span>\n<span class=\"para\">Les tensions entre le Kosovo et l'UE ont augmenté depuis que Kurti a pris ses fonctions en 2021. Les alliés traditionnels de l'UE, comme l'Allemagne, ont régulièrement exprimé leur préoccupation concernant les exercices de souveraineté apparemment unilatéraux du Premier ministre – principalement vis-à-vis de la population serbe du Kosovo – et ont plutôt plaidé pour des actions coordonnées avec les gouvernements de l'UE. Le Kosovo a été soumis à de sévères sanctions économiques de l'UE depuis la mi-2023, lorsque Bruxelles a compris que Pristina était incapable de maintenir <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">la situation dans le nord du Kosovo</a> sous contrôle.</span>\n<span class=\"para\">Ces frictions restent non résolues à ce jour, alors que les gouvernements de l'UE refusent de lever les sanctions tandis que Kurti a renforcé son esprit unilatéral. Tout cela constitue un cercle vicieux qui, avant tout, pèse lourdement sur la prospérité et le bien-être des citoyens du Kosovo.</span>\n<span class=\"para\">Un potentiel deuxième mandat pour Albin Kurti, à moins que les événements ne prennent un tournant majeur, ne devrait probablement pas apporter de changements substantiels à l'état actuel des affaires vis-à-vis de Bruxelles. Cela minerait encore la position de Pristina concernant l'un de ses alliés les plus proches.</span>\n<span class=\"para\">Cependant, cette perspective doit être nécessairement réévaluée dans le contexte du retour de Donald Trump à la Maison Blanche. Les <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">coupes imminentes et agressives de l'aide internationale</a> par le président américain semblent être un prélude à ce à quoi son immense remaniement de la politique étrangère est destiné à ressembler très bientôt. Le rôle renforcé de <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">l'envoyé spécial Richard Grenell</a> – qui a agi en tant qu'envoyé de Trump pour les Balkans occidentaux pendant son premier mandat et a aidé à orchestrer <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">la chute de Kurti en 2020</a> – sera déterminant pour faire avancer l'agenda autocratique de Washington dans la région. Cela se ferait bien sûr en partenariat étroit avec Aleksandar Vučić de Serbie. L'influence de Grenell sera confrontée à des défis si Kurti parvient à sécuriser un deuxième mandat au pouvoir. En revanche, une coalition potentielle PDK-LDK-AAK est susceptible d'être plus accommodante et servile aux intérêts transactionnels de la nouvelle administration américaine, dans le but de préserver de bonnes relations avec Washington.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> est un politologue et chercheur spécialisé dans l'élargissement de l'UE et la politique des Balkans occidentaux. Il est chercheur non résident au Groupe d'études juridiques et politiques (GLPS) à Pristina, et enseignant externe sur la politique contemporaine des Balkans occidentaux à l'Université Complutense de Madrid (UCM). Il poursuit actuellement des études doctorales à l'Université de Graz en Autriche.</span>\n<span class=\"para\"><span> </span></span>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"hr": {
            key:"value": string:"<span class=\"para\">9. veljače, građani Kosova pozvani su da glasaju na izborima koji su, prema preliminarnim podacima, zabilježili sudjelovanje od više od 40 posto biračkog tijela. Glasanje je po prvi put od neovisnosti zemlje obilježeno daljinskim sudjelovanjem dijaspore, koja je mogla glasati putem pošte ili na jednoj od diplomatskih misija Kosova. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Više od 15.000 građana Kosova koji žive u inozemstvu</a> glasalo je na jednoj od 43 biračkih mjesta koja su postavljena u ambasadama i konzulatima širom svijeta. Još 68.000 također je glasalo putem pošte.</span>\n<span class=\"para\">Nisu zabilježeni značajni incidenti tijekom dana glasanja. Svi glavni politički akteri stali su uz rezultate i priznali legitimitet ishodu onoga što su, u velikoj mjeri, bili slobodni i pošteni izbori. To svjedoči, prije svega, o brzom konsolidiranju Kosova kao jedne od najzdravijih demokracija na Zapadnom Balkanu.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Jasan pobjednik u fragmentiranom parlamentu</strong></span>\n<span class=\"para\">Dok se broje posljednji glasovi, preliminarni <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">rezultati</a> ukazuju na jasnu pobjedu stranke Vetëvendosje (VV) aktualnog premijera Albina Kurtija, koja je osvojila 40,8 posto glasova. Kurti, za kojeg su ovi izbori dijelom bili test popularnosti, kandidirao se na platformi kontinuiteta i zalagao se za društveni zamah koji je podupirao njegov prvi četverogodišnji mandat. Tijekom posljednjih parlamentarnih izbora, održanih 2021. godine, VV je pobijedila s velikom razlikom i mogla je voditi zemlju kroz široku većinu u skupštini. Dok se Kurtijev mandat prvenstveno fokusirao na jačanje nacionalnog suvereniteta Kosova, što biračko tijelo većinom gleda pozitivno, bio je obezvrijeđen slučajevima <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">uznemiravanja i miješanja</a> u rad neovisnih medija u zemlji.</span>\n<span class=\"para\">Tri glavne opozicijske stranke, a to su Demokratska stranka Kosova (PDK), Demokratska liga Kosova (LDK) i Savez za budućnost Kosova (AAK), uspjele su prikupiti skromnije rezultate od 22, 17,7 i 7,5 posto. Sve tri grupe, obilježene imidžom korupcije i nesposobne da pruže vjerodostojnu alternativu Kurtiovoj VV, nisu uspjele uvjeriti značajan dio biračkog tijela. Unatoč tome, i PDK i LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">premašile su svoje rezultate iz 2021. godine</a>. Mnogima, ove stranke predstavljaju \"staru političku gardu\" Kosova, koja je kritizirana zbog neangažiranja u unutarnjoj stranačkoj reformi i demokratizaciji. Također su usko povezane s kontroverznim, pa čak i kriminalnim osobama poput bivšeg predsjednika Hašima Tačija, koji se trenutno suočava s optužbama za ratne zločine i zločine protiv čovječnosti, i bivšeg premijera Ramusha Haradinaja.</span>\n<span class=\"para\">20 mjesta u skupštini Kosova rezerviranih za nealbanske zajednice u zemlji očekuje se da će biti dodijeljena Srpskoj Listi (SL) koju podržava Srbija i drugim manjinskim strankama. Ove predstavljaju, između ostalog, tursku, romsku, bošnjačku i goransku zajednicu Kosova.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Navigacija kroz postizborne neizvjesnosti</strong></span>\n<span class=\"para\">U ovom kontekstu, barem tri glavna scenarija izgledaju moguća. Prvi uključuje nastavak Albina Kurtija kao premijera u vladi koju vodi VV koja, kao što je slučaj, nema parlamentarnu većinu. On bi potom trebao podršku, barem, nekih od nealbanskih stranaka, moguće uključujući SL. Ostaje nejasno hoće li SL, koju podržava i financira vlada u Beogradu, surađivati u osiguravanju novog Kurti mandata. Tijekom prethodnog mandata, odnosi između izvršne vlasti Kosova i srpske manjine na Kosovu pogoršali su se kroz nekoliko epizoda napetosti. Ove uključuju <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">masovni odlazak</a> Srba s Kosova iz javnih institucija u srpskom naseljenom sjeveru zemlje, kao i niz silovitih <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">poteza moći</a> usmjerenih na ostvarivanje suvereniteta nad Srbima na Kosovu. Prema ustavu Kosova, potrebno je da u vladi Kosova bude barem jedan ministar iz srpske zajednice na Kosovu.</span>\n<span class=\"para\">Neobičan ishod iz ovog scenarija mogao bi uključivati VV koja bi postigla parlamentarnu većinu u koaliciji s PDK. Neki glasovi upućuju na spremnost PDK da surađuje s Kurtijevom strankom prije izbora novog predsjednika zemlje u skupštini – zakazanog za 2026. – u kojem je potrebna dvotrećinska parlamentarna većina. Međutim, ne bi bilo razumljivo za Kurtiove birače ako bi VV ušla u koalicijski sporazum s dijelom stare garde Kosova. Uostalom, to su ljudi protiv kojih je premijer izgradio svoju političku vjerodostojnost.</span>\n<span class=\"para\">Drugi scenarij mogao bi uključivati nesposobnost Kurtijeve VV da postigne dogovor s bilo kojom od stranaka u skupštini, čime bi propustila prikupiti većinu. Ovdje bi se tri albanske opozicijske stranke – PDK, LDK i AAK – mogle udružiti kako bi prikupile alternativnu većinu uz podršku nekih od nealbanskih stranaka. Iako su premašili VV u postotnim terminima, ostaje da se vidi hoće li brojke biti u njihovu korist u skupštini. Što se tiče ostalog, tri stranke nemaju zajednički politički projekt osim svog cilja da smijene Kurtija.</span>\n<span class=\"para\">Treći i, možda, najudaljeniji scenarij do danas uključuje potpuni parlamentarni zastoj i nemogućnost formiranja bilo kakve većine. To bi prisililo predsjednicu Kosova Vjosu Osmani da pozove na nove izbore. Sudeći prema njihovom uzlaznom putu u ovom trenutku, ovaj scenarij mogao bi koristiti PDK i LDK na srednji rok, ali čini se da je još prerano za procjenu.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Gdje je Zapad? Kosovo, EU i SAD</strong></span>\n<span class=\"para\">Napetosti između Kosova i EU povećale su se otkako je Kurti preuzeo dužnost 2021. godine. Tradicionalni saveznici EU, poput Njemačke, redovito su izražavali zabrinutost zbog premijerovih naizgled jednostranih vježbi suvereniteta – većinom prema srpskoj populaciji na Kosovu – i radije su se zalagali za koordinirane akcije s vladama EU. Kosovo je od sredine 2023. godine podložno oštrim ekonomskim sankcijama EU, kada je postalo jasno Bruxellesu da Priština nije u stanju održati <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">situaciju na sjeveru Kosova</a> pod kontrolom.</span>\n<span class=\"para\">Ove napetosti ostaju neriješene do danas, jer vlade EU odbacuju sankcije dok je Kurti postao sve unilateralniji. Sve to čini začarani krug koji, prije svega, značajno pogađa prosperitet i dobrobit građana Kosova.</span>\n<span class=\"para\">Potez za drugi mandat Albina Kurtija, osim ako se događaji ne preokrenu, vjerojatno neće donijeti suštinske promjene u trenutnom stanju stvari prema Bruxellesu. To bi dodatno oslabilo poziciju Prištine u vezi s jednim od svojih najbližih saveznika.</span>\n<span class=\"para\">Međutim, ova perspektiva mora se nužno preispitati u kontekstu povratka Donalda Trumpa u Bijelu kuću. Imminentne i agresivne <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">redukcije međunarodne pomoći</a> američkog predsjednika čine se kao uvod u ono što će njegov masivni preustroj vanjske politike izgledati vrlo brzo. Povećana uloga <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">posebnog izaslanika Richarda Grenella</a> – koji je bio Trumpov izaslanik za Zapadni Balkan tijekom njegovog prvog mandata i pomogao orchestrirati <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">Kurtiov pad 2020. godine</a> – bit će ključan u napredovanju Washingtonove autokratske agende u regiji. To bi, naravno, bilo u snažnom partnerstvu s Aleksandrom Vučićem iz Srbije. Grenellov utjecaj suočit će se s izazovima ako Kurti uspije osigurati drugi mandat na vlasti. Nasuprot tome, potencijalna koalicija PDK-LDK-AAK vjerojatno će biti više prilagodljiva i pokorna prema transakcijskim interesima nove američke administracije, sve u pokušaju očuvanja dobrih odnosa s Washingtonom.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> je politički znanstvenik i istraživač specijaliziran za proširenje EU i politiku Zapadnog Balkana. On je nerezidentni suradnik Grupe za pravne i političke studije (GLPS) u Prištini, i vanjski predavač o suvremenoj politici Zapadnog Balkana na Complutense University of Madrid (UCM). Trenutno pohađa doktorski studij na Sveučilištu u Grazu u Austriji.</span>\n<span class=\"para\"><span> </span></span>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"hu": {
            key:"value": string:"<span class=\"para\">Február 9-én Koszovó polgárait szavazásra hívták egy olyan választáson, amely előzetes adatok szerint a választásra jogosultak több mint 40%-os részvételét mutatta. A szavazás, a ország függetlensége óta először, a diaszpóra távoli részvételével zajlott, amely levélben vagy Koszovó diplomáciai képviseletein keresztül adhatta le szavazatát. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Több mint 15 000 Koszovóban élő külföldi állampolgár</a> szavazott az 43 szavazóhelyszín egyikén, amelyeket a világ különböző nagykövetségein és konzulátusain állítottak fel. További 68 000-en levélben szavaztak.</span>\n<span class=\"para\">Szavazás napján nem számoltak be figyelemre méltó incidensekről. Minden fő politikai szereplő kiállt az eredmények mellett, és elismerte a választások kimenetele legitimitását, amelyek nagyrészt szabadok és tisztességesek voltak. Ez elsősorban Koszovó gyors konszolidációját tanúsítja, mint a Nyugat-Balkán egyik legszilárdabb demokráciáját.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Világos győztes a fragmentált parlamentben</strong></span>\n<span class=\"para\">Miközben az utolsó szavazatokat számolják, az előzetes <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">eredmények</a> egyértelmű győzelmet mutatnak be a hivatalban lévő miniszterelnök, Albin Kurti Vetëvendosje (VV) pártja számára, amely 40,8%-os szavazati arányt ért el. Kurti, akinek ez a szavazás részben népszerűségi teszt volt, a folytonosság jegyében indult, és a szociális lendületet hirdette, amely az első négyéves mandátumát támogatta. A legutóbbi parlamenti választáson, amelyet 2021-ben tartottak, a VV elsöprő győzelmet aratott, és széles többséggel tudta vezetni az országot a parlamentben. Míg Kurti mandátuma elsősorban Koszovó nemzeti szuverenitásának fokozására összpontosított, amelyet a választók nagyrészt pozitívan értékeltek, a független médiával kapcsolatos <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">megfélemlítési és beavatkozási</a> esetek árnyékolták be.</span>\n<span class=\"para\">A három fő ellenzéki párt, nevezetesen a Koszovói Demokratikus Párt (PDK), a Koszovói Demokratikus Liga (LDK) és a Koszovó Jövőjéért Szövetség (AAK) szerényebb eredményeket értek el, 22, 17,7 és 7,5%-kal. Mindhárom csoportot a korrupció képe terheli, és nem tudtak hiteles alternatívát nyújtani Kurti VV-jével szemben, így nem tudták meggyőzni a választók jelentős részét. Ennek ellenére a PDK és az LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">túlteljesítették 2021-es eredményeiket</a>. Sokan ezeket a pártokat Koszovó \"régi politikai őrségének\" tekintik, amelyet azzal vádoltak, hogy nem hajtott végre belső párt-reformokat és demokratizálást. Szoros kapcsolatban állnak olyan ellentmondásos és akár bűnügyi személyiségekkel is, mint a volt elnök, Hashim Thaçi, aki jelenleg háborús bűncselekmények és emberiesség elleni bűncselekmények vádjával áll bíróság előtt, és a volt miniszterelnök, Ramush Haradinaj.</span>\n<span class=\"para\">A Koszovói parlamentben a nem albán közösségek számára fenntartott 20 helyet várhatóan a Szerbia által támogatott Srpska Lista (SL) és más kisebbségi pártok kapják. Ezek között szerepel Koszovó török, roma, bosnyák és goráni közössége is.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>A választások utáni bizonytalanság navigálása</strong></span>\n<span class=\"para\">E háttérrel legalább három fő forgatókönyv tűnik lehetségesnek. Az első Albin Kurti miniszterelnöki posztjának folytatását jelenti egy VV által vezetett kormányban, amely, mint ahogy az lenni szokott, nem rendelkezik parlamenti többséggel. Ezért szüksége lenne a nem albán pártok, lehetőleg az SL támogatására. Nem világos, hogy az SL, amelyet a belgrádi kormány támogat és finanszíroz, együttműködne-e egy új Kurti mandátum biztosításában. Az előző ciklus során a Koszovói végrehajtó hatalom és a Koszovói szerb kisebbség közötti kapcsolatok több feszültségi epizód során romlottak. Ezek közé tartozik a <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">koszovói szerbek tömeges távozása</a> a közintézményekből az ország északi, szerbek által lakott részén, valamint egy sor erőszakos <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">hatalmi lépés</a>, amely a Koszovói szerbek feletti szuverenitás gyakorlására irányult. Koszovó alkotmánya szerint kötelező, hogy a Koszovói kormányban legalább egy miniszter a Koszovói szerb közösségből kerüljön ki.</span>\n<span class=\"para\">E forgatókönyv valószínűtlen leágazása lehet, hogy a VV parlamenti többséget ér el a PDK-val való koalícióban. Néhány pletyka a PDK hajlandóságára utal, hogy együttműködjön Kurti pártjával az ország új elnökének parlamenti megválasztása előtt – amely 2026-ra van ütemezve – ahol kétharmados parlamenti többség szükséges. Azonban Kurti szavazói számára nem lenne érthető, ha a VV koalíciós megállapodást kötne Koszovó régi őrségének egy részével. Végül is ezek azok az emberek, akikkel a miniszterelnök felépítette politikai hitelességét.</span>\n<span class=\"para\">A második forgatókönyv a VV képtelenségét jelentheti, hogy megállapodást kössön bármelyik párttal a parlamentben, így nem tudja összegyűjteni a többséget. Itt a három albán ellenzéki párt – a PDK, LDK és AAK – összefoghat, hogy alternatív többséget alakítson ki néhány nem albán párt támogatásával. Míg százalékos arányban megelőzték a VV-t, még nem világos, hogy a számok kedvezőek lesznek-e számukra a parlamentben. A három pártnak a Kurti leváltásán kívül nincs közös politikai projektje.</span>\n<span class=\"para\">A harmadik és talán legvalószínűtlenebb forgatókönyv a mai napig teljes parlamenti impasse-t és bármilyen többség kialakításának lehetetlenségét jelenti. Ez Koszovó elnökét, Vjosa Osmanit arra kényszerítené, hogy új választásokat írjon ki. A jelenlegi felfelé ívelő pályájuk alapján ez a forgatókönyv a PDK-nak és az LDK-nak kedvezhet a középtávon, de még túl korai megmondani.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Hol van a Nyugat? Koszovó, az EU és az Egyesült Államok</strong></span>\n<span class=\"para\">A Koszovó és az EU közötti feszültségek 2021 óta nőttek, mióta Kurti hivatalba lépett. A hagyományos EU-s szövetségesek, mint Németország, rendszeresen kifejezték aggodalmukat a miniszterelnök látszólag egyoldalú szuverenitásgyakorlása miatt – főként a Koszovói szerb lakossággal szemben – és inkább az EU kormányokkal való koordinált intézkedéseket szorgalmaztak. Koszovót 2023 közepe óta súlyos gazdasági szankciók sújtják az EU részéről, amikor világossá vált Brüsszel számára, hogy Pristina nem képes megőrizni <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">az észak-koszovói helyzetet</a>.</span>\n<span class=\"para\">Ezek a feszültségek a mai napig megoldatlanok, mivel az EU kormányai megtagadják a szankciók eltörlését, míg Kurti egyoldalú szelleme nőtt. Mindez egy ördögi kört alkot, amely elsősorban jelentős terhet ró Koszovó polgárainak jólétére és prosperitására.</span>\n<span class=\"para\">Albin Kurti esetleges második mandátuma, hacsak az események nem fordulnak drámaian, valószínűleg nem hozna lényeges változásokat a Brüsszellel való viszonyban. Ez tovább gyengítené Pristina pozícióját egyik legközelebbi szövetségese, az EU-val szemben.</span>\n<span class=\"para\">Ez a kilátás azonban szükségszerűen újraértékelést igényel Donald Trump Fehér Házba való visszatérése fényében. Az Egyesült Államok elnökének közelgő és agresszív <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">nemzetközi segélycsökkentései</a> előjátéknak tűnnek ahhoz, hogy mi várható a közeljövőben a külpolitikai átszervezésében. A <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">különleges megbízott, Richard Grenell</a> megerősített szerepe – aki Trump nyugati balkáni megbízottja volt az első mandátuma alatt, és segített <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">Kurti 2020-as bukásának megszervezésében</a> – kulcsszerepet játszik Washington autokratikus napirendjének előmozdításában a régióban. Ez természetesen szoros partnerségben lenne Szerbia Aleksandar Vučićával. Grenell befolyása kihívásokkal nézhet szembe, ha Kurti második ciklust biztosít magának. Ezzel szemben egy lehetséges PDK-LDK-AAK koalíció valószínűleg alkalmazkodóbb és szolgai lenne az új amerikai adminisztráció tranzakciós érdekeihez, mindezt Washingtonnal való jó kapcsolatok megőrzése érdekében.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> politikai tudós és kutató, aki az EU bővítésére és a nyugati balkáni politikára specializálódott. A Pristinai Jogi és Politikai Tanulmányok Csoportjának nem rezidens munkatársa, és külső oktató a kortárs nyugati balkáni politikáról a Madrid Complutense Egyetemen (UCM). Jelenleg doktori tanulmányokat folytat az osztrák Graz Egyetemen.</span>\n<span class=\"para\"><span> </span></span>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"it": {
            key:"value": string:"<span class=\"para\">Il 9 febbraio, i cittadini del Kosovo sono stati chiamati a votare in un'elezione che, secondo i dati preliminari, ha visto la partecipazione di oltre il 40 per cento dell'elettorato. Il voto è stato caratterizzato, per la prima volta dalla indipendenza del paese, dalla partecipazione remota della sua diaspora, che ha potuto esprimere il proprio voto per posta o presso una delle missioni diplomatiche del Kosovo. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Oltre 15.000 cittadini del Kosovo che vivono all'estero</a> hanno votato in uno dei 43 seggi elettorali allestiti presso ambasciate e consolati in tutto il mondo. Altri 68.000 hanno fatto lo stesso per posta.</span>\n<span class=\"para\">Non sono stati segnalati incidenti notevoli durante il giorno delle votazioni. Tutti i principali attori politici hanno sostenuto i risultati e hanno riconosciuto legittimità all'esito di quelle che sono state, in larga misura, elezioni libere e corrette. Questo testimonia, prima di tutto, la rapida consolidazione del Kosovo come una delle democrazie più sane dei Balcani occidentali.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Un chiaro vincitore in un parlamento frammentato</strong></span>\n<span class=\"para\">Mentre gli ultimi voti vengono conteggiati, i <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">risultati</a> preliminari indicano una chiara vittoria per il partito Vetëvendosje (VV) del Primo Ministro in carica Albin Kurti, che ha ottenuto il 40,8 per cento dei voti. Kurti, per il quale questo voto era in parte un test di popolarità, ha corso su un biglietto di continuità e ha sostenuto l'impulso sociale che ha sostenuto il suo primo mandato quadriennale. Durante l'ultima elezione parlamentare, tenutasi nel 2021, il VV ha vinto con un ampio margine ed è stato in grado di guidare il paese attraverso una larga maggioranza nell'assemblea. Mentre il mandato di Kurti si è concentrato principalmente sul miglioramento della sovranità nazionale del Kosovo, visto in termini positivi dall'elettorato, è stato macchiato da episodi di <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">intimidazione e interferenza</a> riguardo ai media indipendenti nel paese.</span>\n<span class=\"para\">I tre principali partiti di opposizione, ovvero il Partito Democratico del Kosovo (PDK), la Lega Democratica del Kosovo (LDK) e l'Alleanza per il Futuro del Kosovo (AAK), sono riusciti a raccogliere risultati più modesti, rispettivamente del 22, 17,7 e 7,5 per cento. Tutti e tre i gruppi, macchiati da un'immagine di corruzione e incapaci di fornire un'alternativa credibile al VV di Kurti, non sono riusciti a convincere una parte consistente dell'elettorato. Nonostante ciò, sia il PDK che l'LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">hanno superato i loro risultati del 2021</a>. Per molti, questi partiti sono rappresentativi della \"vecchia guardia politica\" del Kosovo, criticata per non aver intrapreso riforme interne al partito e democratizzazione. Sono anche strettamente associati a personalità controverse e persino criminali come l'ex Presidente Hashim Thaçi, che attualmente affronta accuse di crimini di guerra e crimini contro l'umanità, e l'ex Primo Ministro Ramush Haradinaj.</span>\n<span class=\"para\">I 20 seggi nell'assemblea del Kosovo riservati alle comunità non albanesi del paese si prevede siano assegnati alla Srpska Lista (SL) sostenuta dalla Serbia e ad altri partiti minoritari. Questi rappresentano, tra gli altri, le comunità turche, rom, bosniache e gorane del Kosovo.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Navigare nell'incertezza post-elettorale</strong></span>\n<span class=\"para\">In questo contesto, almeno tre scenari principali sembrano possibili. Il primo prevede la continuazione di Albin Kurti come primo ministro in un governo guidato dal VV che, come nel caso attuale, non raggiunge una maggioranza parlamentare. Avrebbe quindi bisogno del supporto, almeno, di alcuni dei partiti non albanesi, possibilmente includendo la SL. Rimane incerto se la SL, sostenuta e finanziata dal governo di Belgrado, collaborerebbe per garantire un nuovo mandato a Kurti. Durante il precedente mandato, le relazioni tra l'esecutivo del Kosovo e la minoranza serba del Kosovo si sono deteriorate attraverso diversi episodi di tensione. Questi includono un <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">abbandono di massa</a> dei serbi del Kosovo dalle istituzioni pubbliche nel nord del paese popolato da serbi, così come una serie di <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">mosse di potere</a> forzate mirate a esercitare sovranità sui serbi del Kosovo. Secondo la costituzione del Kosovo, è richiesto che ci sia almeno un ministro della comunità serba del Kosovo come parte del governo del Kosovo.</span>\n<span class=\"para\">Un improbabile sviluppo di questo scenario potrebbe coinvolgere il VV nel raggiungere una maggioranza parlamentare in coalizione con il PDK. Alcuni rumors indicano la disponibilità del PDK a collaborare con il partito di Kurti in vista dell'elezione del nuovo presidente del paese da parte dell'assemblea – prevista per il 2026 – in cui è necessaria una maggioranza parlamentare di due terzi. Tuttavia, non sarebbe comprensibile per gli elettori di Kurti se il VV entrasse in un accordo di coalizione con parte della vecchia guardia del Kosovo. Dopotutto, queste sono le persone contro cui il premier ha costruito la sua credibilità politica.</span>\n<span class=\"para\">Un secondo scenario potrebbe coinvolgere l'incapacità del VV di Kurti di raggiungere un accordo con uno dei partiti dell'assemblea, fallendo così nel raccogliere una maggioranza. Qui, i tre partiti di opposizione albanesi – il PDK, l'LDK e l'AAK – potrebbero unirsi per raccogliere una maggioranza alternativa insieme al supporto di alcuni dei partiti non albanesi. Anche se hanno superato il VV in termini percentuali, resta da vedere se i numeri saranno a loro favore nell'assemblea. Per il resto, i tre partiti mancano di un progetto politico comune oltre al loro obiettivo di estromettere Kurti.</span>\n<span class=\"para\">Il terzo e, forse, scenario più remoto ad oggi coinvolge un completo stallo parlamentare e l'impossibilità di formare qualsiasi maggioranza. Questo costringerebbe la Presidente del Kosovo Vjosa Osmani a chiedere nuove elezioni. Giudicando dalla loro traiettoria ascendente al momento, questo scenario potrebbe avvantaggiare il PDK e l'LDK nel medio termine, ma sembra troppo presto per dirlo.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Dove si trova l'Occidente? Kosovo, UE e USA</strong></span>\n<span class=\"para\">Le tensioni tra il Kosovo e l'UE sono aumentate da quando Kurti è entrato in carica nel 2021. I tradizionali alleati dell'UE, come la Germania, hanno regolarmente espresso preoccupazione per gli apparenti esercizi unilaterali di sovranità del premier – principalmente nei confronti della popolazione serba del Kosovo – e hanno piuttosto sostenuto azioni coordinate con i governi dell'UE. Il Kosovo è stato soggetto a dure sanzioni economiche da parte dell'UE sin dalla metà del 2023, quando è diventato chiaro a Bruxelles che Pristina non era in grado di mantenere <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">la situazione nel nord del Kosovo</a> sotto controllo.</span>\n<span class=\"para\">Queste frizioni rimangono irrisolte fino ad oggi, poiché i governi dell'UE rifiutano di revocare le sanzioni mentre Kurti è cresciuto nel suo spirito unilaterale. Tutto ciò si traduce in un circolo vizioso che, soprattutto, sta avendo un grave impatto sulla prosperità e sul benessere dei cittadini del Kosovo.</span>\n<span class=\"para\">Un potenziale secondo mandato per Albin Kurti, a meno che gli eventi non prendano una svolta significativa, probabilmente non porterebbe cambiamenti sostanziali allo stato attuale delle cose nei confronti di Bruxelles. Questo minerebbe ulteriormente la posizione di Pristina riguardo uno dei suoi alleati più stretti.</span>\n<span class=\"para\">Questa prospettiva, tuttavia, deve essere necessariamente rivalutata nel contesto del ritorno di Donald Trump alla Casa Bianca. I tagli imminenti e aggressivi del presidente degli Stati Uniti <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">agli aiuti internazionali</a> sembrano essere un preludio a come sarà il suo massiccio rimescolamento della politica estera piuttosto presto. Il ruolo potenziato del <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">rappresentante speciale Richard Grenell</a> – che ha agito come inviato di Trump per i Balcani occidentali durante il suo primo mandato e ha aiutato a orchestrare <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">la caduta di Kurti nel 2020</a> – si dimostrerà strumentale nel promuovere l'agenda autocratica di Washington nella regione. Questo sarebbe ovviamente in forte partnership con Aleksandar Vučić della Serbia. L'influenza di Grenell affronterà sfide se Kurti riuscirà a ottenere un secondo mandato al potere. Al contrario, una potenziale coalizione PDK-LDK-AAK è probabile che sia più accomodante e servile agli interessi transazionali della nuova amministrazione statunitense, tutto nel tentativo di preservare buoni legami con Washington.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> è un politologo e ricercatore specializzato nell'allargamento dell'UE e nella politica dei Balcani occidentali. È un Fellow non residente presso il Gruppo per gli Studi Giuridici e Politici (GLPS) a Pristina e un docente esterno sulla politica contemporanea dei Balcani occidentali presso l'Università Complutense di Madrid (UCM). Attualmente sta perseguendo studi di dottorato presso l'Università di Graz in Austria.</span>\n<span class=\"para\"><span> </span></span>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"nl": {
            key:"value": string:"<span class=\"para\">Op 9 februari werden de Kosovaarse burgers opgeroepen om te stemmen in een verkiezing die, volgens voorlopige gegevens, de deelname van meer dan 40 procent van het electoraat zag. De stemming werd, voor het eerst sinds de onafhankelijkheid van het land, gekenmerkt door de afstandsdeelname van de diaspora, die in staat was om stemmen uit te brengen via de post of bij een van de diplomatieke missies van Kosovo. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Meer dan 15.000 Kosovaarse burgers die in het buitenland wonen</a> stemden bij een van de 43 stembureaus die wereldwijd in ambassades en consulaten waren opgezet. Nog eens 68.000 deden dit ook per post.</span>\n<span class=\"para\">Er werden geen opmerkelijke incidenten gerapporteerd tijdens de stemdag. Alle belangrijkste politieke actoren stonden achter de resultaten en erkenden de legitimiteit van de uitkomst van wat over het algemeen vrije en eerlijke verkiezingen waren. Dit getuigt in de eerste plaats van de snelle consolidatie van Kosovo als een van de gezondste democratieën in de Westelijke Balkan.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Een duidelijke winnaar in een gefragmenteerd parlement</strong></span>\n<span class=\"para\">Terwijl de laatste stemmen worden geteld, wijzen voorlopige <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">resultaten</a> op een duidelijke overwinning voor de zittende premier Albin Kurti’s Vetëvendosje (VV) partij, die 40,8 procent van de stemmen kreeg. Kurti, voor wie deze stem deels een populariteitstest was, liep op een continuïteitslijst en pleitte voor de sociale dynamiek die zijn eerste vierjarige mandaat ondersteunde. Tijdens de laatste parlementsverkiezingen, die in 2021 plaatsvonden, won VV met een overweldigende meerderheid en was in staat om het land te leiden met een ruime meerderheid in de assemblee. Terwijl Kurti’s mandaat zich voornamelijk richtte op het versterken van de nationale soevereiniteit van Kosovo, dat grotendeels positief werd gezien door het electoraat, werd het bezoedeld door gevallen van <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">intimidatie en inmenging</a> met betrekking tot onafhankelijke media in het land.</span>\n<span class=\"para\">De drie belangrijkste oppositiepartijen, namelijk de Democratische Partij van Kosovo (PDK), de Democratische Liga van Kosovo (LDK) en de Alliantie voor de Toekomst van Kosovo (AAK), slaagden erin om meer bescheiden resultaten te behalen van respectievelijk 22, 17,7 en 7,5 procent. Alle drie de groepen, die te maken hebben met een imago van corruptie en niet in staat zijn om een geloofwaardig alternatief voor Kurti’s VV te bieden, slaagden er niet in een aanzienlijk deel van het electoraat te overtuigen. Desondanks <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">overtroffen zowel de PDK als de LDK hun resultaten van 2021</a>. Voor velen zijn deze partijen representatief voor de “oude politieke garde” van Kosovo, die is bekritiseerd omdat ze niet in staat zijn geweest om interne partijhervormingen en democratisering door te voeren. Ze worden ook nauw geassocieerd met controversiële en zelfs criminele persoonlijkheden zoals de voormalige president Hashim Thaçi, die momenteel wordt aangeklaagd voor oorlogsmisdaden en misdaden tegen de menselijkheid, en de voormalige premier Ramush Haradinaj.</span>\n<span class=\"para\">De 20 zetels in de Kosovaarse assemblee die zijn gereserveerd voor de niet-Albanese gemeenschappen van het land worden naar verwachting toegewezen aan de door Servië gesteunde Srpska Lista (SL) en andere minderheidspartijen. Deze vertegenwoordigen onder anderen de Turkse, Roma, Bosniak en Gorani gemeenschappen van Kosovo.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Omgaan met de onzekerheid na de verkiezingen</strong></span>\n<span class=\"para\">Tegen deze achtergrond lijken ten minste drie belangrijke scenario's mogelijk. Het eerste houdt in dat Albin Kurti als premier doorgaat in een door VV geleide regering die, zoals het geval is, niet over een parlementaire meerderheid beschikt. Hij zou vervolgens de steun nodig hebben van, in ieder geval, enkele van de niet-Albanese partijen, mogelijk inclusief SL. Het is onduidelijk of SL, gesteund en gefinancierd door de regering in Belgrado, zou willen samenwerken om een nieuw mandaat voor Kurti veilig te stellen. Tijdens de vorige termijn zijn de relaties tussen de Kosovaarse uitvoerende macht en de Kosovaarse Servische minderheid verslechterd door verschillende episodes van spanningen. Deze omvatten een <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">massale uittrede</a> van Kosovaarse Serviërs uit de openbare instellingen in het Servisch bevolkte noorden van het land, evenals een reeks krachtige <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">machtsgrepen</a> gericht op het uitoefenen van soevereiniteit over de Kosovaarse Serviërs. Volgens de grondwet van Kosovo is het vereist dat er ten minste één minister uit de Kosovaarse Servische gemeenschap deel uitmaakt van de Kosovaarse regering.</span>\n<span class=\"para\">Een onwaarschijnlijke afsplitsing van dit scenario zou kunnen inhouden dat VV een parlementaire meerderheid bereikt in een coalitie met de PDK. Sommige geruchten wijzen op de bereidheid van de PDK om samen te werken met Kurti’s partij voorafgaand aan de verkiezing van de nieuwe president van het land door de assemblee – gepland voor 2026 – waarvoor een tweederde parlementaire meerderheid vereist is. Het zou echter niet begrijpelijk zijn voor de kiezers van Kurti als VV een coalitieovereenkomst zou aangaan met een deel van de oude garde van Kosovo. Immers, dit zijn de mensen tegen wie de premier zijn politieke geloofwaardigheid heeft opgebouwd.</span>\n<span class=\"para\">Een tweede scenario zou kunnen inhouden dat Kurti’s VV niet in staat is om een overeenkomst te bereiken met een van de partijen in de assemblee, waardoor het niet lukt om een meerderheid te verzamelen. Hier zouden de drie Albanese oppositiepartijen – de PDK, LDK en AAK – kunnen samenwerken om een alternatieve meerderheid te verzamelen met de steun van enkele van de niet-Albanese partijen. Hoewel ze VV in procenten hebben overtroffen, moet nog blijken of de cijfers in hun voordeel zullen zijn in de assemblee. Voor de rest missen de drie partijen een gemeenschappelijk politiek project buiten hun doel om Kurti te verdrijven.</span>\n<span class=\"para\">Het derde en, misschien, meest verre scenario tot nu toe houdt een volledige parlementaire impasse in en de onmogelijkheid om een meerderheid te vormen. Dit zou de Kosovaarse president Vjosa Osmani dwingen om nieuwe verkiezingen uit te schrijven. Afgaand op hun opwaartse traject op dit moment, zou dit scenario de PDK en LDK op de middellange termijn ten goede kunnen komen, maar het lijkt te vroeg om dat te zeggen.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Waar is het Westen? Kosovo, de EU en de VS</strong></span>\n<span class=\"para\">De spanningen tussen Kosovo en de EU zijn toegenomen sinds Kurti in 2021 aantrad. Traditionele EU-bondgenoten, zoals Duitsland, hebben regelmatig hun bezorgdheid geuit over de schijnbaar unilaterale uitoefeningen van soevereiniteit door de premier – voornamelijk ten opzichte van de Kosovaarse Servische bevolking – en hebben eerder gepleit voor gecoördineerde acties met EU-regeringen. Kosovo is sinds medio 2023 onderworpen aan strenge economische sancties van de EU, toen het voor Brussel duidelijk werd dat Pristina niet in staat was om <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">de situatie in het noorden van Kosovo</a> onder controle te houden.</span>\n<span class=\"para\">Deze fricties zijn tot op de dag van vandaag onopgelost, aangezien EU-regeringen weigeren de sancties op te heffen terwijl Kurti in zijn unilaterale geest is gegroeid. Dit alles vormt een vicieuze cirkel die vooral een grote tol eist van de welvaart en het welzijn van de Kosovaarse burgers.</span>\n<span class=\"para\">Een mogelijk tweede mandaat voor Albin Kurti, tenzij de gebeurtenissen een grote wending nemen, zou waarschijnlijk geen substantiële veranderingen brengen in de huidige stand van zaken ten opzichte van Brussel. Dit zou de positie van Pristina ten aanzien van een van zijn dichtste bondgenoten verder ondermijnen.</span>\n<span class=\"para\">Dit vooruitzicht moet echter noodzakelijkerwijs opnieuw worden beoordeeld tegen de achtergrond van Donald Trump’s terugkeer naar het Witte Huis. De aanstaande en agressieve <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">bezuinigingen op internationale hulp</a> van de Amerikaanse president lijken een voorbode te zijn van hoe zijn enorme herschikking van het buitenlands beleid er binnenkort uit zal zien. De versterkte rol van <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">speciale gezant Richard Grenell</a> – die als Trump’s gezant voor de Westelijke Balkan fungeerde tijdens zijn eerste mandaat en hielp bij het orkestreren van <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">Kurti’s ondergang in 2020</a> – zal cruciaal blijken voor het bevorderen van Washington’s autocratische agenda in de regio. Dit zou natuurlijk in sterke samenwerking zijn met Servië’s Aleksandar Vučić. Grenell’s invloed zal uitdagingen ondervinden als Kurti erin slaagt een tweede termijn in de macht te beveiligen. Daarentegen zal een mogelijke PDK-LDK-AAK-coalitie waarschijnlijk meer meegaand en onderdanig zijn aan de transactionele belangen van de nieuwe Amerikaanse administratie, alles in een poging om goede banden met Washington te behouden.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> is een politicoloog en onderzoeker die gespecialiseerd is in EU-uitbreiding en politiek in de Westelijke Balkan. Hij is een niet-resident fellow bij de Groep voor Juridische en Politieke Studies (GLPS) in Pristina, en een externe docent over hedendaagse politiek in de Westelijke Balkan aan de Complutense Universiteit van Madrid (UCM). Hij is momenteel bezig met zijn doctoraatsstudies aan de Universiteit van Graz in Oostenrijk.</span>\n<span class=\"para\"><span> </span></span>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"pl": {
            key:"value": string:"<span class=\"para\">9 lutego obywatele Kosowa zostali wezwani do głosowania w wyborach, które, według wstępnych danych, odnotowały frekwencję przekraczającą 40 procent wyborców. Głosowanie zostało oznaczone, po raz pierwszy od niepodległości kraju, zdalnym uczestnictwem jego diaspory, która mogła oddać głosy za pośrednictwem poczty lub w jednej z misji dyplomatycznych Kosowa. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Ponad 15 000 obywateli Kosowa mieszkających za granicą</a> głosowało w jednej z 43 lokali wyborczych, które zostały utworzone w ambasadach i konsulatach na całym świecie. Kolejne 68 000 również oddało głosy pocztą.</span>\n<span class=\"para\">W dniu głosowania nie zgłoszono żadnych znaczących incydentów. Wszyscy główni aktorzy polityczni stanęli za wynikami i uznali legitymację wyniku, który był w dużej mierze wolnymi i uczciwymi wyborami. To świadczy przede wszystkim o szybkim konsolidowaniu się Kosowa jako jednej z najzdrowszych demokracji w Zachodnich Bałkanach.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Wyraźny zwycięzca w podzielonym parlamencie</strong></span>\n<span class=\"para\">Podczas gdy ostatnie głosy są liczone, wstępne <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">wyniki</a> wskazują na wyraźne zwycięstwo rządzącej partii Vetëvendosje (VV) premiera Albina Kurtiego, która zdobyła 40,8 procent głosów. Kurti, dla którego te wybory były częściowo testem popularności, startował na bilecie kontynuacji i opowiadał się za społecznym impetem, który wspierał jego pierwszą czteroletnią kadencję. Podczas ostatnich wyborów parlamentarnych, które odbyły się w 2021 roku, VV wygrało z miażdżącą przewagą i mogło prowadzić kraj dzięki szerokiej większości w zgromadzeniu. Chociaż mandat Kurtiego koncentrował się głównie na wzmacnianiu narodowej suwerenności Kosowa, co było w dużej mierze postrzegane pozytywnie przez wyborców, był on naznaczony przypadkami <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">zastraszania i ingerencji</a> w niezależne media w kraju.</span>\n<span class=\"para\">Trzy główne partie opozycyjne, a mianowicie Demokratyczna Partia Kosowa (PDK), Demokratyczna Liga Kosowa (LDK) i Sojusz na Rzecz Przyszłości Kosowa (AAK), zdołały uzyskać skromniejsze wyniki na poziomie 22, 17,7 i 7,5 procent odpowiednio. Wszystkie trzy grupy, obciążone wizerunkiem korupcji i niezdolne do przedstawienia wiarygodnej alternatywy dla VV Kurtiego, nie przekonały znacznej części wyborców. Mimo to zarówno PDK, jak i LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">przekroczyły swoje wyniki z 2021 roku</a>. Dla wielu te partie są reprezentantami „starej gwardii politycznej” Kosowa, która była krytykowana za brak zaangażowania w wewnętrzne reformy partyjne i demokratyzację. Są one również ściśle związane z kontrowersyjnymi, a nawet kryminalnymi osobowościami, takimi jak były prezydent Hashim Thaçi, który obecnie stoi w obliczu zarzutów o zbrodnie wojenne i zbrodnie przeciwko ludzkości, oraz były premier Ramush Haradinaj.</span>\n<span class=\"para\">20 miejsc w zgromadzeniu Kosowa zarezerwowanych dla niealbańskich społeczności kraju ma być przydzielonych wspieranej przez Serbię Srpskiej Liście (SL) oraz innym partiom mniejszościowym. Reprezentują one, między innymi, tureckie, romskie, bośniackie i gorani społeczności Kosowa.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Nawigowanie w niepewności po wyborach</strong></span>\n<span class=\"para\">Na tym tle przynajmniej trzy główne scenariusze wydają się możliwe. Pierwszy zakłada kontynuację Albina Kurtiego jako premiera w rządzie kierowanym przez VV, który, jak to ma miejsce, nie ma większości parlamentarnej. W związku z tym potrzebowałby wsparcia przynajmniej niektórych partii niealbańskich, być może w tym SL. Nie jest jasne, czy SL, wspierana i finansowana przez rząd w Belgradzie, współpracowałaby w zabezpieczeniu nowego mandatu Kurtiego. W poprzedniej kadencji relacje między kosowskim rządem a mniejszością serbską w Kosowie pogorszyły się w wyniku kilku epizodów napięć. Należą do nich <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">masowe odejście</a> Serbów kosowskich z instytucji publicznych w serbskiej północnej części kraju, a także seria siłowych <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">działań mających na celu wyegzekwowanie suwerenności</a> nad Serbami kosowskimi. Zgodnie z konstytucją Kosowa wymagane jest, aby w rządzie Kosowa był przynajmniej jeden minister z społeczności serbskiej w Kosowie.</span>\n<span class=\"para\">Mało prawdopodobnym odgałęzieniem tego scenariusza mogłoby być osiągnięcie przez VV większości parlamentarnej w koalicji z PDK. Niektóre plotki wskazują na gotowość PDK do współpracy z partią Kurtiego przed wyborami nowego prezydenta kraju w zgromadzeniu – zaplanowanymi na 2026 rok – w których wymagana jest dwie trzecie większości parlamentarnej. Nie byłoby to jednak zrozumiałe dla wyborców Kurtiego, jeśli VV weszłoby w umowę koalicyjną z częścią starej gwardii Kosowa. W końcu to są ludzie, przeciwko którym premier zbudował swoją wiarygodność polityczną.</span>\n<span class=\"para\">Drugi scenariusz mógłby zakładać niezdolność VV Kurtiego do osiągnięcia porozumienia z jakąkolwiek z partii w zgromadzeniu, co skutkowałoby brakiem większości. W tym przypadku trzy albańskie partie opozycyjne – PDK, LDK i AAK – mogłyby połączyć siły, aby zebrać alternatywną większość przy wsparciu niektórych partii niealbańskich. Chociaż wyprzedziły VV pod względem procentowym, pozostaje do zobaczenia, czy liczby będą na ich korzyść w zgromadzeniu. Poza tym trzy partie nie mają wspólnego projektu politycznego poza celem obalenia Kurtiego.</span>\n<span class=\"para\">Trzeci i, być może, najbardziej odległy scenariusz na dzień dzisiejszy zakłada pełny impas parlamentarny i niemożność utworzenia jakiejkolwiek większości. Zmuszyłoby to prezydent Kosowa Vjosę Osmani do ogłoszenia nowych wyborów. Sądząc po ich rosnącej trajektorii w tej chwili, ten scenariusz mógłby przynieść korzyści PDK i LDK w średnim okresie, ale wydaje się, że jest zbyt wcześnie, aby to ocenić.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Gdzie jest Zachód? Kosowo, UE i USA</strong></span>\n<span class=\"para\">Napięcia między Kosowem a UE wzrosły od momentu objęcia urzędu przez Kurtiego w 2021 roku. Tradycyjni sojusznicy UE, tacy jak Niemcy, regularnie wyrażali swoje zaniepokojenie jednostronnymi działaniami premiera w zakresie suwerenności – głównie wobec populacji Serbów kosowskich – i raczej opowiadali się za skoordynowanymi działaniami z rządami UE. Kosowo było poddawane surowym sankcjom ekonomicznym ze strony UE od połowy 2023 roku, kiedy stało się jasne Brukseli , że Pristina nie była w stanie utrzymać <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">sytuacji w północnym Kosowie</a> pod kontrolą.</span>\n<span class=\"para\">Te napięcia pozostają nierozwiązane do dziś, ponieważ rządy UE odmawiają zniesienia sankcji, podczas gdy Kurti wzrasta w swoim jednostronnym duchu. To wszystko tworzy błędne koło, które przede wszystkim ma poważny wpływ na dobrobyt i samopoczucie obywateli Kosowa.</span>\n<span class=\"para\">Potencjalny drugi mandat Albina Kurtiego, chyba że wydarzenia przybiorą drastyczny obrót, prawdopodobnie nie przyniesie istotnych zmian w obecnym stanie rzeczy wobec Brukseli. To dodatkowo osłabi pozycję Pristiny w odniesieniu do jednego z jej najbliższych sojuszników.</span>\n<span class=\"para\">Jednak ta perspektywa musi być koniecznie ponownie oceniona w kontekście powrotu Donalda Trumpa do Białego Domu. Nadchodzące i agresywne <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">cięcia w międzynarodowej pomocy</a> wydają się być wstępem do tego, jak jego ogromne przetasowanie polityki zagranicznej ma wyglądać wkrótce. Zwiększona rola <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">specjalnego wysłannika Richarda Grenella</a> – który działał jako wysłannik Trumpa do Zachodnich Bałkanów podczas jego pierwszej kadencji i pomógł zorganizować <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">upadek Kurtiego w 2020 roku</a> – okaże się kluczowy w promowaniu autokratycznej agendy Waszyngtonu w regionie. Oczywiście będzie to w silnym partnerstwie z Aleksandarem Vučićem z Serbii. Wpływ Grenella napotka wyzwania, jeśli Kurti zdoła zabezpieczyć drugi mandat. W przeciwieństwie do tego, potencjalna koalicja PDK-LDK-AAK prawdopodobnie będzie bardziej ustępliwa i uległa transakcyjnym interesom nowej administracji USA, wszystko w celu zachowania dobrych relacji z Waszyngtonem.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> jest politologiem i badaczem specjalizującym się w rozszerzeniu UE i polityce Zachodnich Bałkanów. Jest niena stałe współpracującym członkiem Grupy Badań Prawnych i Politycznych (GLPS) w Prisztinie oraz wykładowcą zewnętrznym na temat współczesnej polityki Zachodnich Bałkanów na Uniwersytecie Complutense w Madrycie (UCM). Obecnie prowadzi studia doktoranckie na Uniwersytecie w Grazu w Austrii.</span>\n<span class=\"para\"><span> </span></span>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"pt": {
            key:"value": string:"<span class=\"para\">No dia 9 de fevereiro, os cidadãos do Kosovo foram convocados a votar em uma eleição que, de acordo com dados preliminares, teve a participação de mais de 40 por cento do eleitorado. O voto foi marcado, pela primeira vez desde a independência do país, pela participação remota de sua diáspora, que pôde votar por correio ou em uma das missões diplomáticas do Kosovo. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Mais de 15.000 cidadãos do Kosovo vivendo no exterior</a> votaram em uma das 43 urnas que foram montadas em embaixadas e consulados ao redor do mundo. Outros 68.000 também o fizeram por correio.</span>\n<span class=\"para\">Nenhum incidente notável foi relatado durante o dia da votação. Todos os principais atores políticos apoiaram os resultados e concederam legitimidade ao resultado do que foram, em grande parte, eleições livres e justas. Isso testemunha, antes de tudo, a rápida consolidação do Kosovo como uma das democracias mais saudáveis dos Bálcãs Ocidentais.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Um vencedor claro em um parlamento fragmentado</strong></span>\n<span class=\"para\">Enquanto os últimos votos estão sendo contados, os <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">resultados</a> preliminares apontam para uma vitória clara do partido Vetëvendosje (VV) do primeiro-ministro em exercício Albin Kurti, que obteve 40,8 por cento dos votos. Kurti, para quem este voto foi parcialmente um teste de popularidade, concorreu em uma chapa de continuidade e defendeu o impulso social que sustentou seu primeiro mandato de quatro anos. Durante a última eleição parlamentar, realizada em 2021, o VV venceu por uma grande margem e conseguiu liderar o país com uma ampla maioria na assembleia. Embora o mandato de Kurti tenha se concentrado principalmente em aumentar a soberania nacional do Kosovo, amplamente vista de forma positiva pelo eleitorado, foi manchado por casos de <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">intimidação e interferência</a> em relação a meios de comunicação independentes no país.</span>\n<span class=\"para\">Os três principais partidos da oposição, a saber, o Partido Democrático do Kosovo (PDK), a Liga Democrática do Kosovo (LDK) e a Aliança pelo Futuro do Kosovo (AAK), conseguiram resultados mais modestos, com 22, 17,7 e 7,5 por cento, respectivamente. Todos os três grupos, marcados por uma imagem de corrupção e incapazes de fornecer uma alternativa credível ao VV de Kurti, não conseguiram convencer uma parte considerável do eleitorado. Apesar disso, tanto o PDK quanto o LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">superaram seus resultados de 2021</a>. Para muitos, esses partidos são representativos da “velha guarda política” do Kosovo, que tem sido criticada por não se engajar em reformas internas de partido e democratização. Eles também estão intimamente associados a personalidades controversas e até criminosas, como o ex-presidente Hashim Thaçi, que atualmente enfrenta acusações de crimes de guerra e crimes contra a humanidade, e o ex-primeiro-ministro Ramush Haradinaj.</span>\n<span class=\"para\">Os 20 assentos na assembleia do Kosovo reservados para as comunidades não albanesas do país devem ser alocados à Srpska Lista (SL), apoiada pela Sérvia, e a outros partidos minoritários. Estes representam, entre outros, as comunidades turcas, romani, bósnias e gorani do Kosovo.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Navegando pela incerteza pós-eleitoral</strong></span>\n<span class=\"para\">Diante desse cenário, pelo menos três cenários principais parecem possíveis. O primeiro envolve a continuidade de Albin Kurti como primeiro-ministro em um governo liderado pelo VV que, como é o caso, não alcança uma maioria parlamentar. Ele precisaria, subsequentemente, do apoio de, pelo menos, alguns dos partidos não albaneses, possivelmente incluindo a SL. Permanece incerto se a SL, apoiada e financiada pelo governo em Belgrado, cooperaria para garantir um novo mandato para Kurti. Durante o mandato anterior, as relações entre o executivo do Kosovo e a minoria sérvia do Kosovo se deterioraram ao longo de vários episódios de tensões. Estes incluem uma <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">saída em massa</a> de sérvios do Kosovo das instituições públicas no norte do país, populado por sérvios, bem como uma série de <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">movimentos de força</a> destinados a exercer soberania sobre os sérvios do Kosovo. De acordo com a constituição do Kosovo, é necessário que haja pelo menos um ministro da comunidade sérvia do Kosovo como parte do governo do Kosovo.</span>\n<span class=\"para\">Um desdobramento improvável desse cenário poderia envolver o VV alcançando uma maioria parlamentar em coalizão com o PDK. Alguns rumores apontam para a disposição do PDK em cooperar com o partido de Kurti antes da eleição do novo presidente do país pela assembleia – agendada para 2026 – na qual é necessária uma maioria parlamentar de dois terços. No entanto, não seria compreensível para os eleitores de Kurti se o VV entrasse em um acordo de coalizão com parte da velha guarda do Kosovo. Afinal, essas são as pessoas contra as quais o primeiro-ministro construiu sua credibilidade política.</span>\n<span class=\"para\">Um segundo cenário poderia envolver a incapacidade do VV de Kurti em alcançar um acordo com qualquer um dos partidos na assembleia, falhando assim em reunir uma maioria. Aqui, os três partidos de oposição albaneses – o PDK, LDK e AAK – poderiam se unir para reunir uma maioria alternativa ao lado do apoio de alguns dos partidos não albaneses. Embora tenham superado o VV em termos percentuais, ainda não se sabe se os números estarão a seu favor na assembleia. Para o resto, os três partidos carecem de um projeto político comum além de seu objetivo de derrubar Kurti.</span>\n<span class=\"para\">O terceiro e, talvez, mais remoto cenário até hoje envolve um impasse parlamentar total e a impossibilidade de qualquer maioria ser formada. Isso forçaria a presidente do Kosovo, Vjosa Osmani, a convocar novas eleições. Judgando pela trajetória ascendente no momento, esse cenário poderia beneficiar o PDK e o LDK a médio prazo, mas parece cedo demais para dizer.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Onde está o Ocidente? Kosovo, a UE e os EUA</strong></span>\n<span class=\"para\">As tensões entre o Kosovo e a UE aumentaram desde que Kurti assumiu o cargo em 2021. Aliados tradicionais da UE, como a Alemanha, expressaram regularmente sua preocupação com os exercícios de soberania aparentemente unilaterais do primeiro-ministro – principalmente em relação à população sérvia do Kosovo – e defenderam ações coordenadas com os governos da UE. O Kosovo tem sido alvo de duras sanções econômicas da UE desde meados de 2023, quando ficou claro para Bruxelas que Pristina não conseguia manter <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">a situação no norte do Kosovo</a> sob controle.</span>\n<span class=\"para\">Essas fricções permanecem não resolvidas até hoje, já que os governos da UE se recusam a suspender as sanções enquanto Kurti tem crescido em seu espírito unilateral. Tudo isso resulta em um círculo vicioso que, acima de tudo, está cobrando um grande preço sobre a prosperidade e o bem-estar dos cidadãos do Kosovo.</span>\n<span class=\"para\">Um potencial segundo mandato para Albin Kurti, a menos que os eventos tomem um grande rumo, provavelmente não trará mudanças substanciais ao estado atual das coisas em relação a Bruxelas. Isso minaria ainda mais a posição de Pristina em relação a um de seus aliados mais próximos.</span>\n<span class=\"para\">Essa perspectiva, no entanto, deve ser necessariamente reavaliada à luz do retorno de Donald Trump à Casa Branca. Os cortes iminentes e agressivos do presidente dos EUA em <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">ajuda internacional</a> parecem ser um prelúdio do que sua massiva reestruturação da política externa está prestes a parecer em breve. O papel ampliado do <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">enviado especial Richard Grenell</a> – que atuou como enviado de Trump para os Bálcãs Ocidentais durante seu primeiro mandato e ajudou a orquestrar <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">a queda de Kurti em 2020</a> – será instrumental na promoção da agenda autocrática de Washington na região. Isso, é claro, será em forte parceria com Aleksandar Vučić, da Sérvia. A influência de Grenell enfrentará desafios se Kurti conseguir garantir um segundo mandato no poder. Em contraste, uma potencial coalizão PDK-LDK-AAK provavelmente será mais acomodativa e servil aos interesses transacionais da nova administração dos EUA, tudo em uma tentativa de preservar boas relações com Washington.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> é cientista político e pesquisador especializado em ampliação da UE e política dos Bálcãs Ocidentais. Ele é um Fellow não residente do Grupo de Estudos Jurídicos e Políticos (GLPS) em Pristina e um professor externo sobre política contemporânea dos Bálcãs Ocidentais na Universidade Complutense de Madrid (UCM). Ele está atualmente cursando estudos de doutorado na Universidade de Graz, na Áustria.</span>\n<span class=\"para\"><span> </span></span>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"ro": {
            key:"value": string:"<span class=\"para\">Pe 9 februarie, cetățenii din Kosovo au fost chemați să voteze într-o alegere care, conform datelor preliminare, a înregistrat o participare de peste 40 la sută din electorat. Votul a fost marcat, pentru prima dată de la independența țării, de participarea la distanță a diasporei sale, care a putut să voteze prin poștă sau la una dintre misiunile diplomatice ale Kosovo. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Peste 15.000 de cetățeni din Kosovo care trăiesc în străinătate</a> au votat la una dintre cele 43 de secții de votare care au fost amenajate în ambasade și consulate din întreaga lume. Alte 68.000 au votat, de asemenea, prin poștă.</span>\n<span class=\"para\">Nu au fost raportate incidente remarcabile în ziua votului. Toți actorii politici principali au susținut rezultatele și au recunoscut legitimitatea rezultatului a ceea ce au fost, în mare parte, alegeri libere și corecte. Acest lucru atestă, în primul rând, consolidarea rapidă a Kosovo ca una dintre cele mai sănătoase democrații din Balcanii de Vest.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Un câștigător clar într-un parlament fragmentat</strong></span>\n<span class=\"para\">În timp ce ultimele voturi sunt numărate, rezultatele preliminare <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">indică</a> o victorie clară pentru partidul Vetëvendosje (VV) al prim-ministrului în funcție Albin Kurti, care a obținut 40,8 la sută din voturi. Kurti, pentru care acest vot a fost parțial un test de popularitate, a candidat pe un bilet de continuitate și a pledat pentru impulsul social care a susținut primul său mandat de patru ani. În cadrul ultimei alegeri parlamentare, desfășurată în 2021, VV a câștigat cu un avans considerabil și a reușit să conducă țara printr-o majoritate largă în adunare. Deși mandatul lui Kurti s-a concentrat în principal pe consolidarea suveranității naționale a Kosovo, percepută în termeni pozitivi de către electorat, a fost umbrit de cazuri de <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">intimidare și interferență</a> în ceea ce privește mass-media independente din țară.</span>\n<span class=\"para\">Cele trei partide principale din opoziție, și anume Partidul Democrat din Kosovo (PDK), Liga Democratica din Kosovo (LDK) și Alianța pentru Viitorul Kosovo (AAK), au reușit să obțină rezultate mai modeste de 22, 17,7 și 7,5 la sută, respectiv. Toate cele trei grupuri, afectate de o imagine de corupție și incapabile să ofere o alternativă credibilă la VV-ul lui Kurti, nu au reușit să convingă o parte semnificativă a electoratului. Cu toate acestea, atât PDK cât și LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">au depășit rezultatele din 2021</a>. Pentru mulți, aceste partide sunt reprezentative pentru „vechea gardă politică” a Kosovo, care a fost criticată pentru că nu a reușit să se angajeze în reforme interne de partid și democratizare. Ele sunt, de asemenea, strâns asociate cu personalități controversate și chiar criminale, cum ar fi fostul președinte Hashim Thaçi, care se confruntă în prezent cu acuzații de crime de război și crime împotriva umanității, și fostul prim-ministru Ramush Haradinaj.</span>\n<span class=\"para\">Cele 20 de locuri din adunarea Kosovo rezervate comunităților non-albaneze ale țării sunt așteptate să fie alocate listei Srpska (SL) susținută de Serbia și altor partide minoritare. Acestea reprezintă, printre altele, comunitățile turcești, rome, bosniace și gorane din Kosovo.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Navigând incertitudinea post-alegeri</strong></span>\n<span class=\"para\">În acest context, cel puțin trei scenarii principale par posibile. Primul implică continuarea lui Albin Kurti ca prim-ministru într-un guvern condus de VV care, așa cum este cazul, nu dispune de o majoritate parlamentară. El ar avea nevoie ulterior de sprijinul, cel puțin, al unor partide non-albaneze, posibil inclusiv SL. Rămâne neclar dacă SL, susținută și finanțată de guvernul de la Belgrad, ar coopera pentru a asigura un nou mandat lui Kurti. În mandatul anterior, relațiile dintre executivul din Kosovo și minoritatea sârbească din Kosovo s-au deteriorat pe parcursul mai multor episoade de tensiune. Acestea includ o <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">ieșire în masă</a> a sârbo-kosovarilor din instituțiile publice din nordul țării, populat de sârbi, precum și o serie de <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">mișcări de forță</a> menite să exercite suveranitate asupra sârbo-kosovarilor. Conform constituției Kosovo, este necesar ca să existe cel puțin un ministru din comunitatea sârbească din Kosovo ca parte a guvernului Kosovo.</span>\n<span class=\"para\">O ramificație puțin probabilă din acest scenariu ar putea implica VV atingând o majoritate parlamentară în coaliție cu PDK. Unele zvonuri indică disponibilitatea PDK de a coopera cu partidul lui Kurti înainte de alegerea noului președinte al țării în adunare – programată pentru 2026 – în care este necesară o majoritate parlamentară de două treimi. Totuși, nu ar fi de înțeles pentru alegătorii lui Kurti dacă VV ar intra într-un acord de coaliție cu o parte din vechea gardă a Kosovo. La urma urmei, aceștia sunt oamenii împotriva cărora premierul și-a construit credibilitatea politică.</span>\n<span class=\"para\">Un al doilea scenariu ar putea implica incapacitatea VV-ului lui Kurti de a ajunge la un acord cu oricare dintre partidele din adunare, nereușind astfel să adune o majoritate. Aici, cele trei partide albaneze din opoziție – PDK, LDK și AAK – ar putea colabora pentru a aduna o majoritate alternativă alături de sprijinul unor partide non-albaneze. Deși au depășit VV în termeni procentuali, rămâne de văzut dacă numerele vor fi în favoarea lor în adunare. În rest, cele trei partide nu au un proiect politic comun dincolo de obiectivul lor de a-l înlătura pe Kurti.</span>\n<span class=\"para\">Al treilea și, poate, cel mai îndepărtat scenariu de astăzi implică un impas parlamentar complet și imposibilitatea formării unei majorități. Acest lucru ar forța președintele Kosovo, Vjosa Osmani, să ceară noi alegeri. Judecând după traiectoria lor ascendentă în acest moment, acest scenariu ar putea beneficia PDK și LDK pe termen mediu, dar pare prea devreme pentru a spune.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Unde este Vestul? Kosovo, UE și SUA</strong></span>\n<span class=\"para\">Tensiunile dintre Kosovo și UE au crescut de când Kurti a preluat funcția în 2021. Aliații tradiționali ai UE, cum ar fi Germania, și-au exprimat în mod regulat îngrijorarea cu privire la exercițiile de suveranitate aparent unilaterale ale premierului – în principal în raport cu populația sârbească din Kosovo – și au pledat mai degrabă pentru acțiuni coordonate cu guvernele UE. Kosovo a fost supus unor sancțiuni economice dure din partea UE încă din mijlocul anului 2023, când a devenit clar pentru Bruxelles că Pristina nu a fost capabilă să mențină <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">situația din nordul Kosovo</a> sub control.</span>\n<span class=\"para\">Aceste fricțiuni rămân nerezolvate până în prezent, deoarece guvernele UE refuză să renunțe la sancțiuni, în timp ce Kurti a crescut în spiritul său unilateral. Totul se reduce la un cerc vicios care, în primul rând, afectează grav prosperitatea și bunăstarea cetățenilor din Kosovo.</span>\n<span class=\"para\">Un potențial al doilea mandat pentru Albin Kurti, cu excepția cazului în care evenimentele iau o întorsătură majoră, nu ar aduce probabil schimbări substanțiale în starea actuală a afacerilor în raport cu Bruxelles. Acest lucru ar submina și mai mult poziția Pristinei în ceea ce privește unul dintre cei mai apropiați aliați ai săi.</span>\n<span class=\"para\">Cu toate acestea, această perspectivă trebuie să fie reevaluată în contextul revenirii lui Donald Trump la Casa Albă. Reducerile imediate și agresive <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">ale ajutoarelor internaționale</a> par a fi un preludiu la ceea ce va arăta restructurarea masivă a politicii externe a acestuia în curând. Rolul sporit al <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">trimisului special Richard Grenell</a> – care a acționat ca trimis al lui Trump în Balcanii de Vest în timpul primului său mandat și a ajutat la orchestrarea <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">căderii lui Kurti în 2020</a> – va fi esențial în avansarea agendei autocratice a Washingtonului în regiune. Acest lucru ar fi, desigur, într-o strânsă colaborare cu Aleksandar Vučić din Serbia. Influența lui Grenell se va confrunta cu provocări dacă Kurti reușește să obțină un al doilea mandat la putere. În contrast, o potențială coaliție PDK-LDK-AAK este probabil să fie mai acomodantă și servilă față de interesele tranzacționale ale noii administrații americane, totul în încercarea de a păstra relații bune cu Washingtonul.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> este un om de știință politic și cercetător specializat în extinderea UE și politica din Balcanii de Vest. Este un Fellow non-rezident la Grupul pentru Studii Juridice și Politice (GLPS) din Pristina și un lector extern pe politica contemporană din Balcanii de Vest la Universitatea Complutense din Madrid (UCM). În prezent, își desfășoară studiile doctorale la Universitatea din Graz, Austria.</span>\n<span class=\"para\"><span> </span></span>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"ru": {
            key:"value": string:"<span class=\"para\">9 февраля граждане Косова были призваны голосовать на выборах, которые, согласно предварительным данным, привлекли более 40 процентов избирателей. Голосование было отмечено, впервые с момента независимости страны, удаленным участием ее диаспоры, которая смогла голосовать по почте или в одном из дипломатических представительств Косова. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Более 15 000 граждан Косова, проживающих за границей</a> проголосовали на одном из 43 избирательных участков, которые были организованы в посольствах и консульствах по всему миру. Еще 68 000 также сделали это по почте.</span>\n<span class=\"para\">Во время дня голосования не было зафиксировано никаких замечательных инцидентов. Все основные политические акторы поддержали результаты и признали легитимность итогов того, что в целом были свободные и честные выборы. Это свидетельствует, прежде всего, о быстром укреплении Косова как одной из самых здоровых демократий на Западных Балканах.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Ясный победитель в фрагментированном парламенте</strong></span>\n<span class=\"para\">Пока подсчитываются последние голоса, предварительные <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">результаты</a> указывают на явную победу партии действующего премьер-министра Альбина Курти, Vetëvendosje (VV), которая набрала 40,8 процента голосов. Курти, для которого это голосование частично было тестом на популярность, выступал за продолжение курса и отстаивал социальный импульс, который поддерживал его первый четырехлетний мандат. На последних парламентских выборах, состоявшихся в 2021 году, VV одержала сокрушительную победу и смогла вести страну через широкое большинство в ассамблее. Хотя мандат Курти в основном сосредоточился на укреплении национального суверенитета Косова, что в целом воспринималось избирателями положительно, он был запятнан случаями <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">запугивания и вмешательства</a> в независимые средства массовой информации в стране.</span>\n<span class=\"para\">Три основные оппозиционные партии, а именно Демократическая партия Косова (PDK), Демократическая лига Косова (LDK) и Альянс за будущее Косова (AAK), смогли собрать более скромные результаты: 22, 17,7 и 7,5 процента соответственно. Все три группы, запятнанные образом коррупции и неспособные предложить убедительную альтернативу VV Курти, не смогли убедить значительную часть избирателей. Тем не менее, как PDK, так и LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">превысили свои результаты 2021 года</a>. Для многих эти партии представляют собой «старую политическую гвардию» Косова, которая подвергалась критике за неспособность заниматься внутренней партийной реформой и демократизацией. Они также тесно связаны с противоречивыми и даже криминальными личностями, такими как бывший президент Хашим Тачи, который в настоящее время сталкивается с обвинениями в военных преступлениях и преступлениях против человечности, и бывший премьер-министр Рамуш Харадинай.</span>\n<span class=\"para\">20 мест в ассамблее Косова, зарезервированных для неалбанских общин страны, ожидается, будут распределены между поддерживаемым Сербией Srpska Lista (SL) и другими партиями меньшинств. Эти партии представляют, среди прочих, турецкие, ромские, боснийские и горские общины Косова.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Навигация в условиях неопределенности после выборов</strong></span>\n<span class=\"para\">На этом фоне, по меньшей мере, три основных сценария выглядят возможными. Первый включает продолжение Альбина Курти в качестве премьер-министра в правительстве, возглавляемом VV, которое, как и в данном случае, не имеет парламентского большинства. Ему впоследствии потребуется поддержка, по крайней мере, некоторых неалбанских партий, возможно, включая SL. Неясно, будет ли SL, поддерживаемая и финансируемая правительством в Белграде, сотрудничать в обеспечении нового мандата Курти. На протяжении предыдущего срока отношения между исполнительной властью Косова и сербским меньшинством Косова ухудшились на протяжении нескольких эпизодов напряженности. К ним относятся <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">массовый выход</a> косовских сербов из государственных учреждений в сербонаселенной северной части страны, а также ряд силовых <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">действий</a>, направленных на осуществление суверенитета над косовскими сербами. Согласно конституции Косова, требуется, чтобы в правительстве Косова был как минимум один министр от сербской общины Косова.</span>\n<span class=\"para\">Маловероятным ответвлением от этого сценария может быть достижение VV парламентского большинства в коалиции с PDK. Некоторые слухи указывают на готовность PDK сотрудничать с партией Курти перед выборами нового президента страны в ассамблее, которые запланированы на 2026 год, для чего требуется двухтретье парламентское большинство. Однако это было бы непонятно для избирателей Курти, если VV вступит в коалиционное соглашение с частью старой гвардии Косова. В конце концов, это те люди, против которых премьер построил свою политическую репутацию.</span>\n<span class=\"para\">Второй сценарий может включать неспособность VV Курти достичь соглашения с какой-либо из партий в ассамблее, тем самым не сумев собрать большинство. Здесь три албанские оппозиционные партии – PDK, LDK и AAK – могут объединиться, чтобы собрать альтернативное большинство при поддержке некоторых неалбанских партий. Хотя они обошли VV в процентном отношении, еще предстоит увидеть, будут ли цифры в их пользу в ассамблее. В остальном три партии не имеют общего политического проекта, кроме своей цели свергнуть Курти.</span>\n<span class=\"para\">Третий и, возможно, самый отдаленный сценарий на сегодняшний день включает полный парламентский тупик и невозможность формирования какого-либо большинства. Это вынудит президента Косова Вйосу Османи призвать к новым выборам. Судя по их восходящей траектории в данный момент, этот сценарий может принести пользу PDK и LDK в среднесрочной перспективе, но пока слишком рано говорить об этом.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Где Запад? Косово, ЕС и США</strong></span>\n<span class=\"para\">Напряженность между Косовом и ЕС возросла с тех пор, как Курти вступил в должность в 2021 году. Традиционные союзники ЕС, такие как Германия, регулярно выражали свою озабоченность по поводу, казалось бы, односторонних действий премьер-министра по осуществлению суверенитета – в основном по отношению к сербскому населению Косова – и скорее выступали за согласованные действия с правительствами ЕС. Косово подвергалось жестким экономическим санкциям со стороны ЕС с середины 2023 года, когда стало ясно Брюсселю что Приштина не в состоянии удерживать <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">ситуацию на севере Косова</a> под контролем.</span>\n<span class=\"para\">Эти трения остаются нерешенными и по сей день, поскольку правительства ЕС отказываются отменить санкции, в то время как Курти стал более односторонним. Все это составляет порочный круг, который, прежде всего, наносит серьезный ущерб процветанию и благосостоянию граждан Косова.</span>\n<span class=\"para\">Потенциальный второй мандат для Альбина Курти, если события не примут резкий поворот, вероятно, не принесет существенных изменений в текущем состоянии дел по отношению к Брюсселю. Это еще больше подорвет позицию Приштины по отношению к одному из ее ближайших союзников.</span>\n<span class=\"para\">Однако эта перспектива должна быть обязательно пересмотрена на фоне возвращения Дональда Трампа в Белый дом. Немедленные и агрессивные <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">сокращения международной помощи</a> со стороны президента США, похоже, являются прелюдией к тому, каким будет его масштабное перераспределение внешней политики в ближайшее время. Увеличенная роль <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">специального посланника Ричарда Гренелла</a> – который действовал в качестве посланника Трампа по Западным Балканам во время его первого мандата и помог организовать <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">падение Курти в 2020 году</a> – будет иметь решающее значение для продвижения авторитарной повестки Вашингтона в регионе. Это, конечно, будет происходить в тесном партнерстве с Александром Вучичем из Сербии. Влияние Гренелла столкнется с трудностями, если Курти удастся обеспечить второй срок на посту. В отличие от этого, потенциальная коалиция PDK-LDK-AAK, вероятно, будет более уступчивой и покорной транзакционным интересам новой администрации США, все в попытке сохранить хорошие отношения с Вашингтоном.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Алехандро Эстесо Перес</strong> является политологом и исследователем, специализирующимся на расширении ЕС и политике Западных Балкан. Он является внештатным научным сотрудником Группы правовых и политических исследований (GLPS) в Приштине и внешним преподавателем по современной политике Западных Балкан в Комплутенсе университете Мадрида (UCM). В настоящее время он проходит докторантуру в Университете Граца в Австрии.</span>\n<span class=\"para\"><span> </span></span>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"sk": {
            key:"value": string:"<span class=\"para\">9. februára boli občania Kosova vyzvaní, aby hlasovali v voľbách, ktoré podľa predbežných údajov zaznamenali účasť viac ako 40 percent voličov. Hlasovanie bolo po prvýkrát od nezávislosti krajiny poznačené vzdialenou účasťou jej diaspóry, ktorá mohla odovzdávať hlasy prostredníctvom pošty alebo na jednej z diplomatických misií Kosova. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Viac ako 15 000 občanov Kosova žijúcich v zahraničí</a> hlasovalo na jednej z 43 volebných miestností, ktoré boli zriadené v ambasádach a konzulátoch po celom svete. Ďalších 68 000 tak urobilo prostredníctvom pošty.</span>\n<span class=\"para\">Počas volebného dňa neboli hlásené žiadne pozoruhodné incidenty. Všetci hlavní politickí aktéri sa postavili za výsledky a uznali legitímnosť výsledku toho, čo boli vo všeobecnosti voľby slobodné a spravodlivé. To svedčí predovšetkým o rýchlej konsolidácii Kosova ako jednej z najzdravších demokracií na Západnom Balkáne.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Jasný víťaz v roztrhnutom parlamente</strong></span>\n<span class=\"para\">Keď sa počítajú posledné hlasy, predbežné <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">výsledky</a> naznačujú jasné víťazstvo pre súčasného premiéra Albina Kurtiho a jeho stranu Vetëvendosje (VV), ktorá získala 40,8 percenta hlasov. Kurti, pre ktorého boli tieto voľby čiastočne testom popularity, kandidoval na lístku kontinuity a presadzoval sociálny impulz, ktorý podporoval jeho prvé štyri roky mandátu. Počas posledných parlamentných volieb, ktoré sa konali v roku 2021, VV vyhrala s veľkým náskokom a dokázala viesť krajinu prostredníctvom širokej väčšiny v zhromaždení. Zatiaľ čo Kurtiho mandát sa zameriaval predovšetkým na posilnenie národnej suverenity Kosova, čo voliči vo väčšine vnímali pozitívne, bol poznačený prípadmi <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">zastrašovania a zasahovania</a> do nezávislých médií v krajine.</span>\n<span class=\"para\">Tri hlavné opozičné strany, a to Demokratická strana Kosova (PDK), Demokratická liga Kosova (LDK) a Aliancia za budúcnosť Kosova (AAK), dokázali získať skromnejšie výsledky 22, 17,7 a 7,5 percenta. Všetky tri skupiny, poznačené obrazom korupcie a neschopné poskytnúť dôveryhodnú alternatívu Kurtiho VV, nedokázali presvedčiť značnú časť voličov. Napriek tomu PDK a LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">prekonali svoje výsledky z roku 2021</a>. Pre mnohých sú tieto strany reprezentantmi „starej politickej gardy“ Kosova, ktorá bola kritizovaná za to, že sa nezapojila do vnútorných reformných procesov a demokratizácie. Sú tiež úzko spojené s kontroverznými a dokonca kriminálnymi osobnosťami, ako je bývalý prezident Hashim Thaçi, ktorý momentálne čelí obvineniam z vojnových zločinov a zločinov proti ľudskosti, a bývalý premiér Ramush Haradinaj.</span>\n<span class=\"para\">20 miest v kosovskom zhromaždení vyhradených pre nealbánske komunity v krajine sa očakáva, že budú pridelené Srbmi podporovanej Srbskej Liste (SL) a iným menšinovým stranám. Tieto zastupujú, medzi inými, turecké, rómske, bošňácke a goranské komunity v Kosove.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Orientácia v neistote po voľbách</strong></span>\n<span class=\"para\">Na tomto pozadí sa zdá, že existujú aspoň tri hlavné scenáre. Prvý zahŕňa pokračovanie Albina Kurtiho ako premiéra v vláde vedené VV, ktorá, ako je to v súčasnosti, nemá parlamentnú väčšinu. Následne by potreboval podporu aspoň niektorých nealbánskych strán, pravdepodobne vrátane SL. Zostáva nejasné, či SL, podporovaná a financovaná vládou v Belehrade, by spolupracovala na zabezpečení nového mandátu pre Kurtiho. Počas predchádzajúceho volebného obdobia sa vzťahy medzi kosovskou exekutívou a kosovskou srbskou menšinou zhoršili počas niekoľkých epizód napätia. Tieto zahŕňajú <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">masový odchod</a> kosovských Srbov z verejných inštitúcií v srbmi obývanej severnej časti krajiny, ako aj sériu silných <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">mocenských ťahov</a> zameraných na uplatnenie suverenity nad kosovskými Srbmi. Podľa ústavy Kosova je potrebné, aby bol v kosovskej vláde aspoň jeden minister z komunity kosovských Srbov.</span>\n<span class=\"para\">Nepredpokladaný odklon od tohto scenára by mohol zahŕňať, že VV dosiahne parlamentnú väčšinu v koalícii s PDK. Niektoré fámy naznačujú ochotu PDK spolupracovať s Kurtiho stranou pred voľbou nového prezidenta krajiny v zhromaždení – naplánovanou na rok 2026 – v ktorej je potrebná dvojtretinová parlamentná väčšina. Nebolo by však pochopiteľné pre Kurtiho voličov, ak by VV vstúpila do koaličnej dohody s časťou starej gardy Kosova. Napokon, sú to títo ľudia, proti ktorým premiér vybudoval svoju politickú dôveryhodnosť.</span>\n<span class=\"para\">Druhý scenár by mohol zahŕňať neschopnosť Kurtiho VV dosiahnuť dohodu s ktoroukoľvek z strán v zhromaždení, čím by sa nedokázala získať väčšina. Tu by sa tri albánske opozičné strany – PDK, LDK a AAK – mohli spojiť, aby získali alternatívnu väčšinu spolu so podporou niektorých nealbánskych strán. Hoci prekonali VV v percentuálnych hodnotách, zostáva otázne, či budú čísla v ich prospech v zhromaždení. Pre ostatné tri strany chýba spoločný politický projekt okrem ich cieľa zbaviť Kurtiho.</span>\n<span class=\"para\">Tretí a možno najvzdialenejší scenár k dnešnému dňu zahŕňa úplný parlamentný pat a nemožnosť vytvoriť akúkoľvek väčšinu. To by prinútilo prezidentku Kosova Vjosu Osmani, aby vyhlásila nové voľby. Súdac podľa ich rastúcej trajektórie v súčasnosti by tento scenár mohol v strednodobom horizonte prospieť PDK a LDK, ale zdá sa, že je príliš skoro na to, aby sa to dalo posúdiť.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Kde je Západ? Kosovo, EÚ a USA</strong></span>\n<span class=\"para\">Napätie medzi Kosovom a EÚ sa zvýšilo od momentu, keď Kurti prevzal úrad v roku 2021. Tradiční spojenci EÚ, ako je Nemecko, pravidelne vyjadrujú svoje obavy z premiérových zjavne jednostranných cvičení suverenity – najmä vo vzťahu k populácii kosovských Srbov – a skôr presadzovali koordinované akcie s vládami EÚ. Kosovo bolo od polovice roku 2023 vystavené prísnym hospodárskym sankciám zo strany EÚ, keď sa Bruselovi jasne ukázalo, že Priština nedokáže udržať <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">situáciu na severe Kosova</a> pod kontrolou.</span>\n<span class=\"para\">Tieto trenice zostávajú dodnes nevyriešené, keďže vlády EÚ odmietajú zrušiť sankcie, zatiaľ čo Kurti sa stal čoraz viac jednostranným. To všetko predstavuje zlý kruh, ktorý predovšetkým výrazne zaťažuje prosperitu a blahobyt občanov Kosova.</span>\n<span class=\"para\">Potenciálny druhý mandát pre Albina Kurtiho, pokiaľ sa udalosti radikálne nezmenia, pravdepodobne neprinesie podstatné zmeny v súčasnom stave vecí vo vzťahu k Brusel. To by ďalej oslabilo pozíciu Prištiny vo vzťahu k jednému z jej najbližších spojencov.</span>\n<span class=\"para\">Táto perspektíva sa však musí nevyhnutne prehodnotiť na pozadí návratu Donalda Trumpa do Bieleho domu. Imminentné a agresívne <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">škrtanie medzinárodnej pomoci</a> zo strany amerického prezidenta sa zdá byť predohrou toho, ako bude jeho masívne preusporiadanie zahraničnej politiky vyzerať veľmi skoro. Posilnená úloha <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">špeciálneho vyslanca Richarda Grenella</a> – ktorý pôsobil ako Trumpov vyslanec pre Západný Balkán počas jeho prvého mandátu a pomohol orchestrálne <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">Kurtiho pád v roku 2020</a> – sa ukáže ako kľúčový pri presadzovaní Washingtonovej autokratickej agendy v regióne. To by samozrejme bolo v silnom partnerstve s Aleksandrom Vučićom zo Srbska. Grenellov vplyv sa stretne s výzvami, ak sa Kurti podarí zabezpečiť druhý mandát vo funkcii. Naopak, potenciálna koalícia PDK-LDK-AAK bude pravdepodobne viac ústretová a poddajná transakčným záujmom novej americkej administratívy, všetko s cieľom zachovať dobré vzťahy s Washingtonom.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> je politológ a výskumník špecializujúci sa na rozšírenie EÚ a politiku Západného Balkánu. Je nerezidentným členom Skupiny pre právne a politické štúdie (GLPS) v Prištine a externým lektorom na tému súčasnej politiky Západného Balkánu na Complutense University of Madrid (UCM). V súčasnosti sa venuje doktorandským štúdiám na Univerzite v Grazi v Rakúsku.</span>\n<span class=\"para\"><span> </span></span>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"sv": {
            key:"value": string:"<span class=\"para\">Den 9 februari kallades Kosovos medborgare att rösta i ett val som, enligt preliminära uppgifter, hade en deltagandegrad på över 40 procent av väljarkåren. Rösten präglades, för första gången sedan landets självständighet, av den avlägsna deltagandet från dess diaspora, som kunde rösta via post eller vid en av Kosovos diplomatiska missioner. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Över 15 000 kosovoserbiska medborgare som bor utomlands</a> röstade vid en av de 43 vallokaler som inrättades i ambassader och konsulat runt om i världen. Ytterligare 68 000 gjorde det också via post.</span>\n<span class=\"para\">Inga anmärkningsvärda incidenter rapporterades under valdagen. Alla de viktigaste politiska aktörerna stod bakom resultaten och erkände legitimiteten i utfallet av vad som i stort sett var fria och rättvisa val. Detta vittnar, framför allt, om Kosovos snabba konsolidering som en av de friskaste demokratierna på Västra Balkan.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>En tydlig vinnare i ett fragmenterat parlament</strong></span>\n<span class=\"para\">Medan de sista rösterna räknas, pekar preliminära <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">resultat</a> mot en tydlig seger för den sittande premiärministern Albin Kurtis Vetëvendosje (VV) parti, som fick 40,8 procent av rösterna. Kurti, för vilken denna röst delvis var ett popularitetstest, ställde upp på en kontinuitetsbiljett och förespråkade för den sociala momentum som låg till grund för hans första fyraåriga mandat. Under det senaste parlamentsvalet, som hölls 2021, vann VV med stor marginal och kunde leda landet genom en bred majoritet i församlingen. Medan Kurtis mandat främst fokuserade på att stärka Kosovos nationella suveränitet, som i stort sett sågs i positiva termer av väljarkåren, var det fläckat av fall av <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">intimidation och inblandning</a> gällande oberoende mediekanaler i landet.</span>\n<span class=\"para\">De tre huvudpartierna i opposition, nämligen Kosovos Demokratiska Parti (PDK), Kosovos Demokratiska Liga (LDK) och Alliansen för Kosovos Framtid (AAK), lyckades samla mer blygsamma resultat på 22, 17,7 och 7,5 procent respektive. Alla tre grupper, som präglas av en bild av korruption och som inte kan erbjuda ett trovärdigt alternativ till Kurtis VV, misslyckades med att övertyga en betydande del av väljarkåren. Trots detta överträffade både PDK och LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">sina resultat från 2021</a>. För många är dessa partier representativa för Kosovos \"gamla politiska garde\", som har kritiserats för att inte ha engagerat sig i intern partireform och demokratisering. De är också nära kopplade till kontroversiella och till och med kriminella personligheter som den tidigare presidenten Hashim Thaçi, som för närvarande står inför åtal för krigsbrott och brott mot mänskligheten, och den tidigare premiärministern Ramush Haradinaj.</span>\n<span class=\"para\">De 20 platserna i Kosovos församling som är reserverade för landets icke-albanska samhällen förväntas tilldelas den Serbien-stödda Srpska Lista (SL) och andra minoritetspartier. Dessa representerar, bland annat, Kosovos turkiska, romska, bosniakiska och goranska samhällen.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Navigera genom osäkerheten efter valet</strong></span>\n<span class=\"para\">Mot denna bakgrund ser minst tre huvudscenarier möjliga ut. Det första involverar Albin Kurtis fortsättning som premiärminister i en VV-ledd regering som, som det är fallet, inte har en parlamentarisk majoritet. Han skulle därefter behöva stöd från, åtminstone, några av de icke-albanska partierna, eventuellt inklusive SL. Det är oklart om SL, som stöds och finansieras av regeringen i Belgrad, skulle samarbeta för att säkra ett nytt Kurti-mandat. Under den föregående mandatperioden har relationerna mellan den kosovoanska exekutiven och den kosovo-serbiska minoriteten försämrats genom flera episoder av spänningar. Dessa inkluderar en <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">massavhopp</a> av kosovo-serber från de offentliga institutionerna i det serb-befolkade norra landet, samt en serie kraftfulla <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">maktgrepp</a> som syftade till att utöva suveränitet över de kosovo-serbiska. Enligt Kosovos konstitution krävs det att det finns minst en minister från den kosovo-serbiska gemenskapen som en del av Kosovos regering.</span>\n<span class=\"para\">En osannolik avknoppning från detta scenario skulle kunna involvera VV som når en parlamentarisk majoritet i koalition med PDK. Vissa rykten pekar på PDK:s villighet att samarbeta med Kurtis parti inför församlingens val av landets nya president – planerat till 2026 – där en tvåtredjedels parlamentarisk majoritet krävs. Det skulle dock inte vara förståeligt för Kurtis väljare om VV ingick ett koalitionsavtal med en del av Kosovos gamla garde. Trots allt är det dessa människor som premiärministern har byggt sin politiska trovärdighet emot.</span>\n<span class=\"para\">Ett andra scenario skulle kunna involvera Kurtis VV:s oförmåga att nå en överenskommelse med något av partierna i församlingen, och därmed misslyckas med att samla en majoritet. Här skulle de tre albanska oppositionspartierna – PDK, LDK och AAK – kunna samarbeta för att samla en alternativ majoritet tillsammans med stöd från några av de icke-albanska partierna. Även om de har överträffat VV i procentuella termer, återstår det att se om siffrorna kommer att vara till deras fördel i församlingen. För övrigt saknar de tre partierna ett gemensamt politiskt projekt utöver sitt mål att avsätta Kurti.</span>\n<span class=\"para\">Det tredje och, kanske, mest avlägsna scenariot i dagsläget involverar en fullständig parlamentarisk låsning och omöjligheten att bilda någon majoritet. Detta skulle tvinga Kosovos president Vjosa Osmani att kalla till nya val. Bedömt utifrån deras uppåtgående bana just nu, skulle detta scenario kunna gynna PDK och LDK på medellång sikt, men det verkar för tidigt att säga.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Var är väst? Kosovo, EU och USA</strong></span>\n<span class=\"para\">Spänningarna mellan Kosovo och EU har ökat sedan Kurti tillträdde 2021. Traditionella EU-allierade, som Tyskland, har regelbundet uttryckt sin oro över premiärministerns till synes ensidiga utövande av suveränitet – mestadels gentemot den kosovo-serbiska befolkningen – och har istället förespråkat för samordnade åtgärder med EU-regeringar. Kosovo har varit föremål för hårda ekonomiska sanktioner från EU sedan mitten av 2023, när det blev klart för Bryssel att Pristina inte kunde hålla <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">situationen i norra Kosovo</a> i schack.</span>\n<span class=\"para\">Dessa friktioner förblir olösta än idag, eftersom EU-regeringar vägrar att ta bort sanktionerna medan Kurti har vuxit i sin ensidiga anda. Detta utgör en ond cirkel som framför allt tar ett stort pris på välståndet och välbefinnandet för Kosovos medborgare.</span>\n<span class=\"para\">En potentiell andra mandatperiod för Albin Kurti, om inte händelserna tar en stor vändning, skulle sannolikt inte medföra några substantiella förändringar i det nuvarande tillståndet i förhållande till Bryssel. Detta skulle ytterligare undergräva Pristinas ställning gentemot en av sina närmaste allierade.</span>\n<span class=\"para\">Denna utsikt måste dock nödvändigtvis omprövas mot bakgrund av Donald Trumps återkomst till Vita huset. Den amerikanske presidentens förestående och aggressiva <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">nedskärningar av internationellt bistånd</a> verkar vara en förberedelse för hur hans massiva omstrukturering av utrikespolitiken kommer att se ut ganska snart. Den förstärkta rollen för <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">specialutsänd Richard Grenell</a> – som agerade som Trumps sändebud för Västra Balkan under hans första mandat och hjälpte till att orkestrera <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">Kurtis fall 2020</a> – kommer att visa sig vara avgörande för att främja Washingtons autokratiska agenda i regionen. Detta skulle självklart ske i starkt partnerskap med Serbiens Aleksandar Vučić. Grenells inflytande kommer att möta utmaningar om Kurti lyckas säkra en andra mandatperiod. I kontrast är en potentiell PDK-LDK-AAK-koalition sannolikt att vara mer tillmötesgående och undergiven för de transaktionella intressena hos den nya amerikanska administrationen, allt i ett försök att bevara goda relationer med Washington.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> är statsvetare och forskare med inriktning på EU:s utvidgning och politik på Västra Balkan. Han är en icke-bosatt forskare vid Group for Legal and Political Studies (GLPS) i Pristina, och extern föreläsare om samtida politik på Västra Balkan vid Complutense University of Madrid (UCM). Han bedriver för närvarande doktorandstudier vid universitetet i Graz i Österrike.</span>\n<span class=\"para\"><span> </span></span>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"tr": {
            key:"value": string:"<span class=\"para\">9 Şubat'ta, Kosova vatandaşları, ön verilerine göre, seçmenlerin yüzde 40'ından fazlasının katıldığı bir seçimde oy vermeye çağrıldı. Oy verme işlemi, ülkenin bağımsızlığından bu yana ilk kez, diaspora üyelerinin uzaktan katılımıyla gerçekleşti; bu kişiler, oy pusulalarını posta yoluyla veya Kosova'nın diplomatik misyonlarından birinde kullanabildi. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Yurt dışında yaşayan 15,000'den fazla Kosova vatandaşı</a>, dünya genelinde kurulan 43 sandıktan birinde oy kullandı. Diğer 68,000 kişi de oy pusulalarını posta yoluyla gönderdi.</span>\n<span class=\"para\">Oy verme günü boyunca dikkate değer bir olay bildirilmedi. Tüm ana siyasi aktörler sonuçların arkasında durdu ve genel olarak serbest ve adil seçimler olarak kabul edilen sonuçların meşruiyetini kabul etti. Bu, öncelikle Kosova'nın Batı Balkanlar'daki en sağlıklı demokrasilerden biri olarak hızlı bir şekilde pekiştiğinin bir kanıtıdır.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Parlamentoda net bir kazanan</strong></span>\n<span class=\"para\">Son birkaç oy sayılırken, ön <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">sonuçlar</a>, mevcut Başbakan Albin Kurti'nin Vetëvendosje (VV) partisinin net bir zafer elde ettiğini gösteriyor; parti oyların yüzde 40.8'ini aldı. Bu oy, Kurti için kısmen bir popülarite testi niteliğindeydi; süreklilik vaadiyle seçimlere katıldı ve ilk dört yıllık yetkisini destekleyen sosyal ivmeyi savundu. 2021'de yapılan son parlamento seçimlerinde, VV büyük bir farkla kazandı ve mecliste geniş bir çoğunlukla ülkeyi yönetme yetkisi aldı. Kurti'nin yetkisi esas olarak Kosova'nın ulusal egemenliğini artırmaya odaklanmıştı; bu, seçmenler tarafından büyük ölçüde olumlu bir şekilde görülüyordu, ancak ülkedeki bağımsız medya kuruluşlarına yönelik <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">baskı ve müdahale</a> olaylarıyla lekelenmişti.</span>\n<span class=\"para\">Karşıt üç ana parti, yani Kosova Demokratik Partisi (PDK), Kosova Demokratik Ligi (LDK) ve Kosova'nın Geleceği İçin İttifak (AAK), sırasıyla yüzde 22, 17.7 ve 7.5 gibi daha mütevazı sonuçlar elde etti. Üç grup da, yolsuzluk imajıyla lekelenmiş ve Kurti'nin VV'sine inandırıcı bir alternatif sunamayan bu gruplar, seçmenlerin önemli bir kısmını ikna edemedi. Buna rağmen, hem PDK hem de LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">2021 sonuçlarını geride bıraktı</a>. Birçok kişi için bu partiler, iç parti reformu ve demokratikleşme konusunda harekete geçememekle eleştirilen Kosova'nın \"eski siyasi bekçileri\"ni temsil ediyor. Ayrıca, şu anda savaş suçları ve insanlığa karşı suçlarla yargılanan eski Cumhurbaşkanı Hashim Thaçi ve eski Başbakan Ramush Haradinaj gibi tartışmalı ve hatta suçlu kişiliklerle yakından ilişkilidirler.</span>\n<span class=\"para\">Kosova meclisinde, ülkenin Arnavut olmayan toplulukları için ayrılan 20 koltuğun, Sırbistan destekli Srpska Lista (SL) ve diğer azınlık partilerine tahsis edilmesi bekleniyor. Bu partiler, Kosova'nın Türk, Roman, Boşnak ve Gorani topluluklarını temsil ediyor.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Seçim sonrası belirsizlikle başa çıkmak</strong></span>\n<span class=\"para\">Bu bağlamda, en az üç ana senaryo mümkün görünüyor. İlk senaryo, Albin Kurti'nin, mevcut durumda bir parlamenter çoğunluktan yoksun olan VV liderliğindeki hükümette başbakan olarak devam etmesini içeriyor. Bu durumda, en azından bazı Arnavut olmayan partilerin desteğine ihtiyaç duyacak; bu partiler arasında SL de olabilir. SL'nin, Belgrad'daki hükümet tarafından desteklenen ve finanse edilen bir parti olarak, yeni bir Kurti yetkisini güvence altına almak için işbirliği yapıp yapmayacağı belirsizliğini koruyor. Önceki dönemde, Kosova yürütmesi ile Kosova Sırp azınlığı arasındaki ilişkiler, bir dizi gerilim olayıyla kötüleşti. Bu olaylar arasında, ülkenin Sırp nüfusunun yoğun olduğu kuzeyindeki kamu kurumlarından Kosova Sırplarının <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">kitlesel istifası</a> ve Kosova Sırpları üzerinde egemenlik tesis etmeye yönelik bir dizi zorlayıcı <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">güç gösterisi</a> yer alıyor. Kosova anayasasına göre, Kosova hükümetinde Kosova Sırp topluluğundan en az bir bakan bulunması gerekmektedir.</span>\n<span class=\"para\">Bu senaryodan olası bir çıkış, VV'nin PDK ile koalisyon kurarak parlamenter bir çoğunluğa ulaşmasını içerebilir. Bazı söylentiler, PDK'nın, ülkenin yeni cumhurbaşkanının meclis seçimleri öncesinde Kurti'nin partisiyle işbirliği yapma isteğini gösteriyor; bu seçim 2026'da yapılacak ve iki üçüncülük parlamenter çoğunluğu gerektiriyor. Ancak, Kurti'nin seçmenleri için VV'nin Kosova'nın eski bekçilerinden biriyle koalisyon anlaşması yapması anlaşılır olmayacaktır. Sonuçta, bu kişiler, başbakanın siyasi itibarını inşa ettiği kişilerdir.</span>\n<span class=\"para\">İkinci bir senaryo, Kurti'nin VV'sinin meclisteki herhangi bir partiyle anlaşma sağlama yeteneğinin olmaması ve dolayısıyla bir çoğunluk oluşturamaması olabilir. Burada, üç Arnavut muhalefet partisi - PDK, LDK ve AAK - alternatif bir çoğunluk oluşturmak için bazı Arnavut olmayan partilerin desteğiyle bir araya gelebilir. Yüzde olarak VV'yi geçmelerine rağmen, sayılarının mecliste kendileri lehine olup olmayacağı henüz belli değil. Üç partinin, Kurti'yi devirmek dışında ortak bir siyasi projeye sahip olmaması da bir diğer sorun.</span>\n<span class=\"para\">Üçüncü ve belki de en uzak senaryo, tam bir parlamenter çıkmaz ve herhangi bir çoğunluğun oluşmasının imkansızlığıdır. Bu, Kosova Cumhurbaşkanı Vjosa Osmani'yi yeni seçimler çağrısında bulunmaya zorlayacaktır. Şu anda yukarı yönlü bir eğilim gösteren bu senaryo, orta vadede PDK ve LDK'ya fayda sağlayabilir, ancak bunun için henüz erken görünüyor.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Batı nerede? Kosova, AB ve ABD</strong></span>\n<span class=\"para\">Kosova ile AB arasındaki gerginlikler, Kurti'nin 2021'de göreve başlamasından bu yana artmıştır. Almanya gibi geleneksel AB müttefikleri, başbakanın görünüşte tek taraflı egemenlik uygulamaları - çoğunlukla Kosova Sırp nüfusuna karşı - konusunda düzenli olarak endişelerini dile getirmiş ve AB hükümetleriyle koordineli eylemler çağrısında bulunmuşlardır. Kosova, 2023 ortalarından bu yana, Brüksel'e, Priştine'nin <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">Kosova'nın kuzeyindeki durumu kontrol altında tutamadığı</a> açık hale geldiğinden beri, AB'den sert ekonomik yaptırımlara maruz kalmıştır.</span>\n<span class=\"para\">Bu sürtüşmeler, Kurti'nin tek taraflı ruhu büyüdükçe, günümüze kadar çözülmemiş kalmıştır. Tüm bunlar, öncelikle Kosova vatandaşlarının refahı ve iyiliği üzerinde büyük bir yük oluşturan bir kısır döngüye yol açmaktadır.</span>\n<span class=\"para\">Albin Kurti için olası bir ikinci yetki, olaylar büyük bir değişim göstermediği sürece, Brüksel ile mevcut durum üzerinde anlamlı değişiklikler getirmeyecektir. Bu, Priştine'nin en yakın müttefiklerinden biriyle olan konumunu daha da zayıflatacaktır.</span>\n<span class=\"para\">Ancak, bu olasılık, Donald Trump'ın Beyaz Saray'a dönüşü bağlamında mutlaka yeniden değerlendirilmelidir. ABD başkanının yakın zamanda ve agresif bir şekilde <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">uluslararası yardımlarda kesintiler</a> yapması, büyük bir dış politika yeniden şekillendirmesinin neye benzeyeceğinin bir ön habercisi gibi görünmektedir. <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">özel elçi Richard Grenell</a>'in artırılan rolü - Trump'ın ilk döneminde Batı Balkanlar elçisi olarak görev yapmış ve <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">Kurti'nin 2020'deki düşüşünü organize etmeye yardımcı olmuş</a> - Washington'un bölgede otoriter gündemini ilerletmede önemli olacaktır. Bu, elbette Sırbistan'ın Aleksandar Vučić'i ile güçlü bir ortaklık içinde olacaktır. Kurti'nin ikinci bir dönem güvence altına alması durumunda Grenell'in etkisi zorluklarla karşılaşacaktır. Aksine, olası bir PDK-LDK-AAK koalisyonu, yeni ABD yönetiminin işlemci çıkarlarına daha uyumlu ve itaatkar olma eğiliminde olacaktır; bu da Washington ile iyi ilişkileri koruma çabası olacaktır.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong>, AB genişlemesi ve Batı Balkan politikaları üzerine uzmanlaşmış bir siyaset bilimci ve araştırmacıdır. Priştine'deki Hukuk ve Siyasi Çalışmalar Grubu'nda (GLPS) misafir araştırmacıdır ve Madrid'deki Complutense Üniversitesi'nde çağdaş Batı Balkan politikaları üzerine dışarıdan ders vermektedir. Şu anda Avusturya'daki Graz Üniversitesi'nde doktora çalışmaları yapmaktadır.</span>\n<span class=\"para\"><span> </span></span>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        },
        key:"uk": {
            key:"value": string:"<span class=\"para\">9 лютого громадян Косова закликали голосувати на виборах, які, за попередніми даними, продемонстрували участь понад 40 відсотків виборців. Голосування вперше з моменту незалежності країни відзначалося віддаленою участю її діаспори, яка змогла голосувати поштою або в одній з дипломатичних місій Косова. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Понад 15 000 громадян Косова, які живуть за кордоном</a> проголосували на одній з 43 виборчих дільниць, які були створені в посольствах і консульствах по всьому світу. Ще 68 000 також зробили це поштою.</span>\n<span class=\"para\">Під час дня голосування не було зафіксовано жодних значних інцидентів. Усі основні політичні актори підтримали результати та визнали легітимність результатів, які, в цілому, були вільними та чесними виборами. Це свідчить, перш за все, про швидку консолідацію Косова як однієї з найздоровіших демократій у Західних Балканах.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Чіткий переможець у фрагментованому парламенті</strong></span>\n<span class=\"para\">Поки підраховуються останні голоси, попередні <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">результати</a> вказують на чітку перемогу партії чинного прем'єр-міністра Албіна Курті, Vetëvendosje (VV), яка отримала 40,8 відсотка голосів. Курті, для якого це голосування частково стало тестом популярності, балотувався на основі продовження курсу та виступав за соціальний імпульс, який підкріплював його перший чотирирічний мандат. Під час останніх парламентських виборів, що відбулися в 2021 році, VV здобула перемогу з великим відривом і змогла вести країну через широку більшість у асамблеї. Хоча мандат Курті в основному зосереджувався на зміцненні національного суверенітету Косова, що в основному сприймалося виборцями позитивно, він був затьмарений випадками <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">залякування та втручання</a> щодо незалежних медіа в країні.</span>\n<span class=\"para\">Три основні опозиційні партії, а саме Демократична партія Косова (PDK), Демократична ліга Косова (LDK) та Альянс за майбутнє Косова (AAK), змогли зібрати більш скромні результати: 22, 17,7 та 7,5 відсотка відповідно. Усі три групи, заплямовані іміджем корупції та нездатні запропонувати достовірну альтернативу VV Курті, не змогли переконати значну частину виборців. Незважаючи на це, як PDK, так і LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">перевершили свої результати 2021 року</a>. Для багатьох ці партії є представниками \"старої політичної гвардії\" Косова, яка була піддана критиці за те, що не змогла зайнятися внутрішньопартійною реформою та демократизацією. Вони також тісно пов'язані з суперечливими та навіть кримінальними особистостями, такими як колишній президент Хашим Тачі, який наразі стикається з обвинуваченнями у військових злочинах та злочинах проти людяності, та колишній прем'єр-міністр Рамуш Харадінай.</span>\n<span class=\"para\">20 місць у косовському парламенті, зарезервованих для неалбанських спільнот країни, очікується, що будуть розподілені між підтримуваною Сербією Srpska Lista (SL) та іншими партіями меншин. Ці партії представляють, серед інших, турецькі, ромські, боснійські та горські спільноти Косова.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Навігація в умовах післявиборчої невизначеності</strong></span>\n<span class=\"para\">На цьому фоні, принаймні, три основні сценарії виглядають можливими. Перший передбачає продовження Албіна Курті на посаді прем'єр-міністра в уряді, очолюваному VV, який, як і раніше, не має парламентської більшості. Він би, отже, потребував підтримки, принаймні, деяких неалбанських партій, можливо, включаючи SL. Невідомо, чи буде SL, підтримувана та фінансована урядом у Белграді, співпрацювати в забезпеченні нового мандату Курті. Протягом попереднього терміну відносини між косовським виконавчим органом та косовською сербською меншиною погіршилися через кілька епізодів напруженості. До них відносяться <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">масовий вихід</a> косовських сербів з державних установ у сербонаселеному півночі країни, а також серія силових <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">владних дій</a>, спрямованих на здійснення суверенітету над косовськими сербами. Згідно з конституцією Косова, в уряді Косова має бути принаймні один міністр з косовської сербської спільноти.</span>\n<span class=\"para\">Невірогідним відгалуженням цього сценарію може бути досягнення VV парламентської більшості в коаліції з PDK. Деякі чутки вказують на готовність PDK співпрацювати з партією Курті перед виборами нового президента країни в асамблеї – запланованими на 2026 рік – на яких потрібна двох третин парламентська більшість. Однак це не буде зрозуміло виборцям Курті, якщо VV укладе коаліційну угоду з частиною старої гвардії Косова. Адже це ті люди, проти яких прем'єр побудував свою політичну репутацію.</span>\n<span class=\"para\">Другий сценарій може передбачати нездатність VV Курті досягти угоди з будь-якою з партій в асамблеї, тим самим не зумівши зібрати більшість. Тут три албанські опозиційні партії – PDK, LDK та AAK – можуть об'єднатися, щоб зібрати альтернативну більшість за підтримки деяких неалбанських партій. Хоча вони перевершили VV у відсотковому відношенні, ще невідомо, чи будуть цифри на їхню користь в асамблеї. Що стосується решти, то три партії не мають спільного політичного проекту, окрім мети усунення Курті.</span>\n<span class=\"para\">Третій і, можливо, найменш ймовірний сценарій на сьогодні передбачає повну парламентську безвихідь і неможливість формування будь-якої більшості. Це змусить президента Косова Вйосу Османі закликати до нових виборів. Судячи з їхнього зростаючого тренду на даний момент, цей сценарій може принести користь PDK та LDK у середньостроковій перспективі, але поки що зарано про це говорити.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Де Захід? Косово, ЄС та США</strong></span>\n<span class=\"para\">Напруженість між Косовом та ЄС зросла з моменту вступу Курті на посаду в 2021 році. Традиційні союзники ЄС, такі як Німеччина, регулярно висловлювали занепокоєння щодо, здавалося б, односторонніх дій прем'єра щодо населення косовських сербів, і радили координувати дії з урядами ЄС. Косово піддалося жорстким економічним санкціям з боку ЄС з середини 2023 року, коли стало зрозуміло Брюсселю що Приштина не здатна утримувати <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">ситуацію на півночі Косова</a> під контролем.</span>\n<span class=\"para\">Ці тертя залишаються невирішеними до сьогодні, оскільки уряди ЄС відмовляються скасувати санкції, в той час як Курті став більш одностороннім. Усе це складає порочне коло, яке, перш за все, завдає великої шкоди добробуту та благополуччю громадян Косова.</span>\n<span class=\"para\">Потенційний другий мандат для Албіна Курті, якщо події не зміняться кардинально, навряд чи принесе суттєві зміни в поточному стані справ щодо Брюсселя. Це ще більше підриває позицію Приштини щодо одного з її найближчих союзників.</span>\n<span class=\"para\">Однак ця перспектива повинна бути обов'язково переоцінена на фоні повернення Дональда Трампа до Білого дому. Невідкладні та агресивні <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">скорочення міжнародної допомоги</a> з боку президента США, здається, є прелюдією до того, яким буде його масове переформатування зовнішньої політики найближчим часом. Посилена роль <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">спеціального посланця Річарда Гренелла</a> – який діяв як західний балканський посланець Трампа під час його першого мандату та допоміг організувати <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">падіння Курті у 2020 році</a> – буде важливим для просування авторитарної програми Вашингтона в регіоні. Це, звичайно, буде в тісному партнерстві з Олександром Вучичем з Сербії. Вплив Гренелла зіткнеться з викликами, якщо Курті вдасться забезпечити другий термін на посаді. Натомість потенційна коаліція PDK-LDK-AAK, ймовірно, буде більш поступливою та підлеглою транзакційним інтересам нової адміністрації США, все в спробі зберегти добрі стосунки з Вашингтоном.</span>\n<span class=\"para\"> </span>\n<span class=\"para\"><strong>Алехандро Естесо Перес</strong> є політичним науковцем і дослідником, що спеціалізується на розширенні ЄС та політиці Західних Балкан. Він є нерезидентним науковим співробітником Групи правових та політичних досліджень (GLPS) у Приштині та зовнішнім викладачем з сучасної політики Західних Балкан в Університеті Комплутенсе в Мадриді (UCM). Наразі він навчається в аспірантурі в Університеті Граца в Австрії.</span>\n<span class=\"para\"><span> </span></span>",
            key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18"
        }
    },
    key:"revisionId": string:"vayxjglk5ntaqriq6x5iccjlk34",
    key:"pubDate": string:"2025-02-20T14:51:42",
    key:"contentUrl": {
        key:"en": {
            key:"value": string:"https://neweasterneurope.eu/?post_type=post&p=38746",
            key:"fromContentUrl": boolean:true,
            key:"firstLanguage": boolean:true
        },
        key:"bg": {
            key:"value": string:"https://neweasterneurope.eu/?post_type=post&p=38746",
            key:"fromLang": string:"en"
        },
        key:"cs": {
            key:"value": string:"https://neweasterneurope.eu/?post_type=post&p=38746",
            key:"fromLang": string:"en"
        },
        key:"de": {
            key:"value": string:"https://neweasterneurope.eu/?post_type=post&p=38746",
            key:"fromLang": string:"en"
        },
        key:"el": {
            key:"value": string:"https://neweasterneurope.eu/?post_type=post&p=38746",
            key:"fromLang": string:"en"
        },
        key:"es": {
            key:"value": string:"https://neweasterneurope.eu/?post_type=post&p=38746",
            key:"fromLang": string:"en"
        },
        key:"fi": {
            key:"value": string:"https://neweasterneurope.eu/?post_type=post&p=38746",
            key:"fromLang": string:"en"
        },
        key:"fr": {
            key:"value": string:"https://neweasterneurope.eu/?post_type=post&p=38746",
            key:"fromLang": string:"en"
        },
        key:"hr": {
            key:"value": string:"https://neweasterneurope.eu/?post_type=post&p=38746",
            key:"fromLang": string:"en"
        },
        key:"hu": {
            key:"value": string:"https://neweasterneurope.eu/?post_type=post&p=38746",
            key:"fromLang": string:"en"
        },
        key:"it": {
            key:"value": string:"https://neweasterneurope.eu/?post_type=post&p=38746",
            key:"fromLang": string:"en"
        },
        key:"nl": {
            key:"value": string:"https://neweasterneurope.eu/?post_type=post&p=38746",
            key:"fromLang": string:"en"
        },
        key:"pl": {
            key:"value": string:"https://neweasterneurope.eu/?post_type=post&p=38746",
            key:"fromLang": string:"en"
        },
        key:"pt": {
            key:"value": string:"https://neweasterneurope.eu/?post_type=post&p=38746",
            key:"fromLang": string:"en"
        },
        key:"ro": {
            key:"value": string:"https://neweasterneurope.eu/?post_type=post&p=38746",
            key:"fromLang": string:"en"
        },
        key:"ru": {
            key:"value": string:"https://neweasterneurope.eu/?post_type=post&p=38746",
            key:"fromLang": string:"en"
        },
        key:"sk": {
            key:"value": string:"https://neweasterneurope.eu/?post_type=post&p=38746",
            key:"fromLang": string:"en"
        },
        key:"sr": {
            key:"value": string:"https://neweasterneurope.eu/?post_type=post&p=38746",
            key:"fromLang": string:"en"
        },
        key:"sv": {
            key:"value": string:"https://neweasterneurope.eu/?post_type=post&p=38746",
            key:"fromLang": string:"en"
        },
        key:"tr": {
            key:"value": string:"https://neweasterneurope.eu/?post_type=post&p=38746",
            key:"fromLang": string:"en"
        },
        key:"uk": {
            key:"value": string:"https://neweasterneurope.eu/?post_type=post&p=38746",
            key:"fromLang": string:"en"
        }
    },
    key:"languageDetails": {
        key:"OriginalLangauges": number:1,
        key:"ContentItemLangauges": number:1,
        key:"ContentItemTranslations": number:21
    },
    key:"originalLanguages": {
        key:"language_codes": [
            string:"en"
        ]
    },
    key:"revision": {
        key:"dateModified": string:"2025-02-20T13:51:52.994",
        key:"__typename": string:"Revision"
    },
    key:"mediaAssets": {
        key:"nodes": [
            {
                key:"uid": string:"eayxjglk5ezfqrmiaqpyr5x2yae",
                key:"mediaType": string:"image",
                key:"title": {
                    key:"en": {
                        key:"value": string:"Prime,Minister,Of,Kosovo,Albin,Kurti,Talks,To,Media,After"
                    }
                },
                key:"duration": null:null,
                key:"files": {
                    key:"nodes": [
                        {
                            key:"contentUrl": string:"https://neweasterneurope.eu/wp-content/uploads/2025/02/shutterstock_2268428913-scaled-e1740059486487.jpg",
                            key:"mimeType": string:"image/jpeg",
                            key:"__typename": string:"File"
                        },
                        {
                            key:"contentUrl": string:"https://neweasterneurope.eu/wp-content/uploads/2025/02/shutterstock_2268428913-300x200.jpg",
                            key:"mimeType": string:"image/jpeg",
                            key:"__typename": string:"File"
                        },
                        {
                            key:"contentUrl": string:"https://neweasterneurope.eu/wp-content/uploads/2025/02/shutterstock_2268428913-1024x683.jpg",
                            key:"mimeType": string:"image/jpeg",
                            key:"__typename": string:"File"
                        },
                        {
                            key:"contentUrl": string:"https://neweasterneurope.eu/wp-content/uploads/2025/02/shutterstock_2268428913-150x150.jpg",
                            key:"mimeType": string:"image/jpeg",
                            key:"__typename": string:"File"
                        },
                        {
                            key:"contentUrl": string:"https://neweasterneurope.eu/wp-content/uploads/2025/02/shutterstock_2268428913-768x512.jpg",
                            key:"mimeType": string:"image/jpeg",
                            key:"__typename": string:"File"
                        },
                        {
                            key:"contentUrl": string:"https://neweasterneurope.eu/wp-content/uploads/2025/02/shutterstock_2268428913-1536x1024.jpg",
                            key:"mimeType": string:"image/jpeg",
                            key:"__typename": string:"File"
                        },
                        {
                            key:"contentUrl": string:"https://neweasterneurope.eu/wp-content/uploads/2025/02/shutterstock_2268428913-1024x492.jpg",
                            key:"mimeType": string:"image/jpeg",
                            key:"__typename": string:"File"
                        },
                        {
                            key:"contentUrl": string:"https://neweasterneurope.eu/wp-content/uploads/2025/02/shutterstock_2268428913-1024x660.jpg",
                            key:"mimeType": string:"image/jpeg",
                            key:"__typename": string:"File"
                        },
                        {
                            key:"contentUrl": string:"https://neweasterneurope.eu/wp-content/uploads/2025/02/shutterstock_2268428913-1024x900.jpg",
                            key:"mimeType": string:"image/jpeg",
                            key:"__typename": string:"File"
                        },
                        {
                            key:"contentUrl": string:"https://neweasterneurope.eu/wp-content/uploads/2025/02/shutterstock_2268428913-4096x2731.jpg",
                            key:"mimeType": string:"image/jpeg",
                            key:"__typename": string:"File"
                        },
                        {
                            key:"contentUrl": string:"https://neweasterneurope.eu/wp-content/uploads/2025/02/shutterstock_2268428913-180x180.jpg",
                            key:"mimeType": string:"image/jpeg",
                            key:"__typename": string:"File"
                        },
                        {
                            key:"contentUrl": string:"https://neweasterneurope.eu/wp-content/uploads/2025/02/shutterstock_2268428913-300x300.jpg",
                            key:"mimeType": string:"image/jpeg",
                            key:"__typename": string:"File"
                        },
                        {
                            key:"contentUrl": string:"https://neweasterneurope.eu/wp-content/uploads/2025/02/shutterstock_2268428913-600x600.jpg",
                            key:"mimeType": string:"image/jpeg",
                            key:"__typename": string:"File"
                        },
                        {
                            key:"contentUrl": string:"https://neweasterneurope.eu/wp-content/uploads/2025/02/shutterstock_2268428913-600x400.jpg",
                            key:"mimeType": string:"image/jpeg",
                            key:"__typename": string:"File"
                        },
                        {
                            key:"contentUrl": string:"https://neweasterneurope.eu/wp-content/uploads/2025/02/shutterstock_2268428913-100x100.jpg",
                            key:"mimeType": string:"image/jpeg",
                            key:"__typename": string:"File"
                        }
                    ],
                    key:"__typename": string:"MediaAssetFilesByFileToMediaAssetBAndAManyToManyConnection"
                },
                key:"__typename": string:"MediaAsset"
            }
        ],
        key:"__typename": string:"ContentItemMediaAssetsByContentItemToMediaAssetAAndBManyToManyConnection"
    },
    key:"contentItemTranslations": {
        key:"nodes": [
            {
                key:"title": string:"Seçim sonrası Kosova, batılı müttefiklerin etkisi azalırken bilinmeze dalıyor",
                key:"uid": string:"066609f5-976a-4a21-967e-490eb1baddbc",
                key:"autoTeaserLong": null:null,
                key:"autoTeaserShort": null:null,
                key:"content": string:"<p>9 Şubat'ta, Kosova vatandaşları, ön verilerine göre, seçmenlerin yüzde 40'ından fazlasının katıldığı bir seçimde oy vermeye çağrıldı. Oy verme işlemi, ülkenin bağımsızlığından bu yana ilk kez, diaspora üyelerinin uzaktan katılımıyla gerçekleşti; bu kişiler, oy pusulalarını posta yoluyla veya Kosova'nın diplomatik misyonlarından birinde kullanabildi. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Yurt dışında yaşayan 15,000'den fazla Kosova vatandaşı</a>, dünya genelinde kurulan 43 sandıktan birinde oy kullandı. Diğer 68,000 kişi de oy pusulalarını posta yoluyla gönderdi.</p>\n<p>Oy verme günü boyunca dikkate değer bir olay bildirilmedi. Tüm ana siyasi aktörler sonuçların arkasında durdu ve genel olarak serbest ve adil seçimler olarak kabul edilen sonuçların meşruiyetini kabul etti. Bu, öncelikle Kosova'nın Batı Balkanlar'daki en sağlıklı demokrasilerden biri olarak hızlı bir şekilde pekiştiğinin bir kanıtıdır.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Parlamentoda net bir kazanan</strong></p>\n<p>Son birkaç oy sayılırken, ön <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">sonuçlar</a>, mevcut Başbakan Albin Kurti'nin Vetëvendosje (VV) partisinin net bir zafer elde ettiğini gösteriyor; parti oyların yüzde 40.8'ini aldı. Bu oy, Kurti için kısmen bir popülarite testi niteliğindeydi; süreklilik vaadiyle seçimlere katıldı ve ilk dört yıllık yetkisini destekleyen sosyal ivmeyi savundu. 2021'de yapılan son parlamento seçimlerinde, VV büyük bir farkla kazandı ve mecliste geniş bir çoğunlukla ülkeyi yönetme yetkisi aldı. Kurti'nin yetkisi esas olarak Kosova'nın ulusal egemenliğini artırmaya odaklanmıştı; bu, seçmenler tarafından büyük ölçüde olumlu bir şekilde görülüyordu, ancak ülkedeki bağımsız medya kuruluşlarına yönelik <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">baskı ve müdahale</a> olaylarıyla lekelenmişti.</p>\n<p>Karşıt üç ana parti, yani Kosova Demokratik Partisi (PDK), Kosova Demokratik Ligi (LDK) ve Kosova'nın Geleceği İçin İttifak (AAK), sırasıyla yüzde 22, 17.7 ve 7.5 gibi daha mütevazı sonuçlar elde etti. Üç grup da, yolsuzluk imajıyla lekelenmiş ve Kurti'nin VV'sine inandırıcı bir alternatif sunamayan bu gruplar, seçmenlerin önemli bir kısmını ikna edemedi. Buna rağmen, hem PDK hem de LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">2021 sonuçlarını geride bıraktı</a>. Birçok kişi için bu partiler, iç parti reformu ve demokratikleşme konusunda harekete geçememekle eleştirilen Kosova'nın \"eski siyasi bekçileri\"ni temsil ediyor. Ayrıca, şu anda savaş suçları ve insanlığa karşı suçlarla yargılanan eski Cumhurbaşkanı Hashim Thaçi ve eski Başbakan Ramush Haradinaj gibi tartışmalı ve hatta suçlu kişiliklerle yakından ilişkilidirler.</p>\n<p>Kosova meclisinde, ülkenin Arnavut olmayan toplulukları için ayrılan 20 koltuğun, Sırbistan destekli Srpska Lista (SL) ve diğer azınlık partilerine tahsis edilmesi bekleniyor. Bu partiler, Kosova'nın Türk, Roman, Boşnak ve Gorani topluluklarını temsil ediyor.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Seçim sonrası belirsizlikle başa çıkmak</strong></p>\n<p>Bu bağlamda, en az üç ana senaryo mümkün görünüyor. İlk senaryo, Albin Kurti'nin, mevcut durumda bir parlamenter çoğunluktan yoksun olan VV liderliğindeki hükümette başbakan olarak devam etmesini içeriyor. Bu durumda, en azından bazı Arnavut olmayan partilerin desteğine ihtiyaç duyacak; bu partiler arasında SL de olabilir. SL'nin, Belgrad'daki hükümet tarafından desteklenen ve finanse edilen bir parti olarak, yeni bir Kurti yetkisini güvence altına almak için işbirliği yapıp yapmayacağı belirsizliğini koruyor. Önceki dönemde, Kosova yürütmesi ile Kosova Sırp azınlığı arasındaki ilişkiler, bir dizi gerilim olayıyla kötüleşti. Bu olaylar arasında, ülkenin Sırp nüfusunun yoğun olduğu kuzeyindeki kamu kurumlarından Kosova Sırplarının <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">kitlesel istifası</a> ve Kosova Sırpları üzerinde egemenlik tesis etmeye yönelik bir dizi zorlayıcı <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">güç gösterisi</a> yer alıyor. Kosova anayasasına göre, Kosova hükümetinde Kosova Sırp topluluğundan en az bir bakan bulunması gerekmektedir.</p>\n<p>Bu senaryodan olası bir çıkış, VV'nin PDK ile koalisyon kurarak parlamenter bir çoğunluğa ulaşmasını içerebilir. Bazı söylentiler, PDK'nın, ülkenin yeni cumhurbaşkanının meclis seçimleri öncesinde Kurti'nin partisiyle işbirliği yapma isteğini gösteriyor; bu seçim 2026'da yapılacak ve iki üçüncülük parlamenter çoğunluğu gerektiriyor. Ancak, Kurti'nin seçmenleri için VV'nin Kosova'nın eski bekçilerinden biriyle koalisyon anlaşması yapması anlaşılır olmayacaktır. Sonuçta, bu kişiler, başbakanın siyasi itibarını inşa ettiği kişilerdir.</p>\n<p>İkinci bir senaryo, Kurti'nin VV'sinin meclisteki herhangi bir partiyle anlaşma sağlama yeteneğinin olmaması ve dolayısıyla bir çoğunluk oluşturamaması olabilir. Burada, üç Arnavut muhalefet partisi - PDK, LDK ve AAK - alternatif bir çoğunluk oluşturmak için bazı Arnavut olmayan partilerin desteğiyle bir araya gelebilir. Yüzde olarak VV'yi geçmelerine rağmen, sayılarının mecliste kendileri lehine olup olmayacağı henüz belli değil. Üç partinin, Kurti'yi devirmek dışında ortak bir siyasi projeye sahip olmaması da bir diğer sorun.</p>\n<p>Üçüncü ve belki de en uzak senaryo, tam bir parlamenter çıkmaz ve herhangi bir çoğunluğun oluşmasının imkansızlığıdır. Bu, Kosova Cumhurbaşkanı Vjosa Osmani'yi yeni seçimler çağrısında bulunmaya zorlayacaktır. Şu anda yukarı yönlü bir eğilim gösteren bu senaryo, orta vadede PDK ve LDK'ya fayda sağlayabilir, ancak bunun için henüz erken görünüyor.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Batı nerede? Kosova, AB ve ABD</strong></p>\n<p>Kosova ile AB arasındaki gerginlikler, Kurti'nin 2021'de göreve başlamasından bu yana artmıştır. Almanya gibi geleneksel AB müttefikleri, başbakanın görünüşte tek taraflı egemenlik uygulamaları - çoğunlukla Kosova Sırp nüfusuna karşı - konusunda düzenli olarak endişelerini dile getirmiş ve AB hükümetleriyle koordineli eylemler çağrısında bulunmuşlardır. Kosova, 2023 ortalarından bu yana, Brüksel'e, Priştine'nin <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">Kosova'nın kuzeyindeki durumu kontrol altında tutamadığı</a> açık hale geldiğinden beri, AB'den sert ekonomik yaptırımlara maruz kalmıştır.</p>\n<p>Bu sürtüşmeler, Kurti'nin tek taraflı ruhu büyüdükçe, günümüze kadar çözülmemiş kalmıştır. Tüm bunlar, öncelikle Kosova vatandaşlarının refahı ve iyiliği üzerinde büyük bir yük oluşturan bir kısır döngüye yol açmaktadır.</p>\n<p>Albin Kurti için olası bir ikinci yetki, olaylar büyük bir değişim göstermediği sürece, Brüksel ile mevcut durum üzerinde anlamlı değişiklikler getirmeyecektir. Bu, Priştine'nin en yakın müttefiklerinden biriyle olan konumunu daha da zayıflatacaktır.</p>\n<p>Ancak, bu olasılık, Donald Trump'ın Beyaz Saray'a dönüşü bağlamında mutlaka yeniden değerlendirilmelidir. ABD başkanının yakın zamanda ve agresif bir şekilde <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">uluslararası yardımlarda kesintiler</a> yapması, büyük bir dış politika yeniden şekillendirmesinin neye benzeyeceğinin bir ön habercisi gibi görünmektedir. <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">özel elçi Richard Grenell</a>'in artırılan rolü - Trump'ın ilk döneminde Batı Balkanlar elçisi olarak görev yapmış ve <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">Kurti'nin 2020'deki düşüşünü organize etmeye yardımcı olmuş</a> - Washington'un bölgede otoriter gündemini ilerletmede önemli olacaktır. Bu, elbette Sırbistan'ın Aleksandar Vučić'i ile güçlü bir ortaklık içinde olacaktır. Kurti'nin ikinci bir dönem güvence altına alması durumunda Grenell'in etkisi zorluklarla karşılaşacaktır. Aksine, olası bir PDK-LDK-AAK koalisyonu, yeni ABD yönetiminin işlemci çıkarlarına daha uyumlu ve itaatkar olma eğiliminde olacaktır; bu da Washington ile iyi ilişkileri koruma çabası olacaktır.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong>, AB genişlemesi ve Batı Balkan politikaları üzerine uzmanlaşmış bir siyaset bilimci ve araştırmacıdır. Priştine'deki Hukuk ve Siyasi Çalışmalar Grubu'nda (GLPS) misafir araştırmacıdır ve Madrid'deki Complutense Üniversitesi'nde çağdaş Batı Balkan politikaları üzerine dışarıdan ders vermektedir. Şu anda Avusturya'daki Graz Üniversitesi'nde doktora çalışmaları yapmaktadır.</p>\n<p><span style=\"font-weight: 400;\"> </span></p>",
                key:"contentCleaned": null:null,
                key:"contentItemUid": string:"eayxjglk5ezgartqzyzhzwpm6zw",
                key:"createdAt": string:"2025-03-18T22:36:58.282",
                key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18",
                key:"metadata": null:null,
                key:"revisionId": string:"vayxjglk5ntaqriq6x5iccjlk34",
                key:"subtitle": null:null,
                key:"summary": string:"<I>Kosova'nın son seçimleri, ülkenin geleceğiyle ilgili çeşitli soruları gündeme getirdi. Şu anda parlamentoda nasıl bir çoğunluk oluşturulabileceğini belirlemek için bir arayış içindeler; mevcut lider Albin Kurti'nin liderliğine devam etmesi muhtemel. Aynı zamanda, bu tür gelişmeler ulusun batılı devletlerle olan ilişkisini de etkileyebilir.</I>",
                key:"summaryCleaned": null:null,
                key:"targetLanguage": string:"tr",
                key:"updatedAt": string:"2025-03-23T09:38:01.526",
                key:"__typename": string:"ContentItemTranslation"
            },
            {
                key:"title": string:"Dopo le elezioni, il Kosovo sprofonda nell'ignoto mentre gli alleati occidentali diminuiscono",
                key:"uid": string:"12ab5d4a-fd8a-4bab-b052-402165df2b99",
                key:"autoTeaserLong": null:null,
                key:"autoTeaserShort": null:null,
                key:"content": string:"<p>Il 9 febbraio, i cittadini del Kosovo sono stati chiamati a votare in un'elezione che, secondo i dati preliminari, ha visto la partecipazione di oltre il 40 per cento dell'elettorato. Il voto è stato caratterizzato, per la prima volta dalla indipendenza del paese, dalla partecipazione remota della sua diaspora, che ha potuto esprimere il proprio voto per posta o presso una delle missioni diplomatiche del Kosovo. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Oltre 15.000 cittadini del Kosovo che vivono all'estero</a> hanno votato in uno dei 43 seggi elettorali allestiti presso ambasciate e consolati in tutto il mondo. Altri 68.000 hanno fatto lo stesso per posta.</p>\n<p>Non sono stati segnalati incidenti notevoli durante il giorno delle votazioni. Tutti i principali attori politici hanno sostenuto i risultati e hanno riconosciuto legittimità all'esito di quelle che sono state, in larga misura, elezioni libere e corrette. Questo testimonia, prima di tutto, la rapida consolidazione del Kosovo come una delle democrazie più sane dei Balcani occidentali.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Un chiaro vincitore in un parlamento frammentato</strong></p>\n<p>Mentre gli ultimi voti vengono conteggiati, i <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">risultati</a> preliminari indicano una chiara vittoria per il partito Vetëvendosje (VV) del Primo Ministro in carica Albin Kurti, che ha ottenuto il 40,8 per cento dei voti. Kurti, per il quale questo voto era in parte un test di popolarità, ha corso su un biglietto di continuità e ha sostenuto l'impulso sociale che ha sostenuto il suo primo mandato quadriennale. Durante l'ultima elezione parlamentare, tenutasi nel 2021, il VV ha vinto con un ampio margine ed è stato in grado di guidare il paese attraverso una larga maggioranza nell'assemblea. Mentre il mandato di Kurti si è concentrato principalmente sul miglioramento della sovranità nazionale del Kosovo, visto in termini positivi dall'elettorato, è stato macchiato da episodi di <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">intimidazione e interferenza</a> riguardo ai media indipendenti nel paese.</p>\n<p>I tre principali partiti di opposizione, ovvero il Partito Democratico del Kosovo (PDK), la Lega Democratica del Kosovo (LDK) e l'Alleanza per il Futuro del Kosovo (AAK), sono riusciti a raccogliere risultati più modesti, rispettivamente del 22, 17,7 e 7,5 per cento. Tutti e tre i gruppi, macchiati da un'immagine di corruzione e incapaci di fornire un'alternativa credibile al VV di Kurti, non sono riusciti a convincere una parte consistente dell'elettorato. Nonostante ciò, sia il PDK che l'LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">hanno superato i loro risultati del 2021</a>. Per molti, questi partiti sono rappresentativi della \"vecchia guardia politica\" del Kosovo, criticata per non aver intrapreso riforme interne al partito e democratizzazione. Sono anche strettamente associati a personalità controverse e persino criminali come l'ex Presidente Hashim Thaçi, che attualmente affronta accuse di crimini di guerra e crimini contro l'umanità, e l'ex Primo Ministro Ramush Haradinaj.</p>\n<p>I 20 seggi nell'assemblea del Kosovo riservati alle comunità non albanesi del paese si prevede siano assegnati alla Srpska Lista (SL) sostenuta dalla Serbia e ad altri partiti minoritari. Questi rappresentano, tra gli altri, le comunità turche, rom, bosniache e gorane del Kosovo.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Navigare nell'incertezza post-elettorale</strong></p>\n<p>In questo contesto, almeno tre scenari principali sembrano possibili. Il primo prevede la continuazione di Albin Kurti come primo ministro in un governo guidato dal VV che, come nel caso attuale, non raggiunge una maggioranza parlamentare. Avrebbe quindi bisogno del supporto, almeno, di alcuni dei partiti non albanesi, possibilmente includendo la SL. Rimane incerto se la SL, sostenuta e finanziata dal governo di Belgrado, collaborerebbe per garantire un nuovo mandato a Kurti. Durante il precedente mandato, le relazioni tra l'esecutivo del Kosovo e la minoranza serba del Kosovo si sono deteriorate attraverso diversi episodi di tensione. Questi includono un <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">abbandono di massa</a> dei serbi del Kosovo dalle istituzioni pubbliche nel nord del paese popolato da serbi, così come una serie di <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">mosse di potere</a> forzate mirate a esercitare sovranità sui serbi del Kosovo. Secondo la costituzione del Kosovo, è richiesto che ci sia almeno un ministro della comunità serba del Kosovo come parte del governo del Kosovo.</p>\n<p>Un improbabile sviluppo di questo scenario potrebbe coinvolgere il VV nel raggiungere una maggioranza parlamentare in coalizione con il PDK. Alcuni rumors indicano la disponibilità del PDK a collaborare con il partito di Kurti in vista dell'elezione del nuovo presidente del paese da parte dell'assemblea – prevista per il 2026 – in cui è necessaria una maggioranza parlamentare di due terzi. Tuttavia, non sarebbe comprensibile per gli elettori di Kurti se il VV entrasse in un accordo di coalizione con parte della vecchia guardia del Kosovo. Dopotutto, queste sono le persone contro cui il premier ha costruito la sua credibilità politica.</p>\n<p>Un secondo scenario potrebbe coinvolgere l'incapacità del VV di Kurti di raggiungere un accordo con uno dei partiti dell'assemblea, fallendo così nel raccogliere una maggioranza. Qui, i tre partiti di opposizione albanesi – il PDK, l'LDK e l'AAK – potrebbero unirsi per raccogliere una maggioranza alternativa insieme al supporto di alcuni dei partiti non albanesi. Anche se hanno superato il VV in termini percentuali, resta da vedere se i numeri saranno a loro favore nell'assemblea. Per il resto, i tre partiti mancano di un progetto politico comune oltre al loro obiettivo di estromettere Kurti.</p>\n<p>Il terzo e, forse, scenario più remoto ad oggi coinvolge un completo stallo parlamentare e l'impossibilità di formare qualsiasi maggioranza. Questo costringerebbe la Presidente del Kosovo Vjosa Osmani a chiedere nuove elezioni. Giudicando dalla loro traiettoria ascendente al momento, questo scenario potrebbe avvantaggiare il PDK e l'LDK nel medio termine, ma sembra troppo presto per dirlo.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Dove si trova l'Occidente? Kosovo, UE e USA</strong></p>\n<p>Le tensioni tra il Kosovo e l'UE sono aumentate da quando Kurti è entrato in carica nel 2021. I tradizionali alleati dell'UE, come la Germania, hanno regolarmente espresso preoccupazione per gli apparenti esercizi unilaterali di sovranità del premier – principalmente nei confronti della popolazione serba del Kosovo – e hanno piuttosto sostenuto azioni coordinate con i governi dell'UE. Il Kosovo è stato soggetto a dure sanzioni economiche da parte dell'UE sin dalla metà del 2023, quando è diventato chiaro a Bruxelles che Pristina non era in grado di mantenere <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">la situazione nel nord del Kosovo</a> sotto controllo.</p>\n<p>Queste frizioni rimangono irrisolte fino ad oggi, poiché i governi dell'UE rifiutano di revocare le sanzioni mentre Kurti è cresciuto nel suo spirito unilaterale. Tutto ciò si traduce in un circolo vizioso che, soprattutto, sta avendo un grave impatto sulla prosperità e sul benessere dei cittadini del Kosovo.</p>\n<p>Un potenziale secondo mandato per Albin Kurti, a meno che gli eventi non prendano una svolta significativa, probabilmente non porterebbe cambiamenti sostanziali allo stato attuale delle cose nei confronti di Bruxelles. Questo minerebbe ulteriormente la posizione di Pristina riguardo uno dei suoi alleati più stretti.</p>\n<p>Questa prospettiva, tuttavia, deve essere necessariamente rivalutata nel contesto del ritorno di Donald Trump alla Casa Bianca. I tagli imminenti e aggressivi del presidente degli Stati Uniti <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">agli aiuti internazionali</a> sembrano essere un preludio a come sarà il suo massiccio rimescolamento della politica estera piuttosto presto. Il ruolo potenziato del <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">rappresentante speciale Richard Grenell</a> – che ha agito come inviato di Trump per i Balcani occidentali durante il suo primo mandato e ha aiutato a orchestrare <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">la caduta di Kurti nel 2020</a> – si dimostrerà strumentale nel promuovere l'agenda autocratica di Washington nella regione. Questo sarebbe ovviamente in forte partnership con Aleksandar Vučić della Serbia. L'influenza di Grenell affronterà sfide se Kurti riuscirà a ottenere un secondo mandato al potere. Al contrario, una potenziale coalizione PDK-LDK-AAK è probabile che sia più accomodante e servile agli interessi transazionali della nuova amministrazione statunitense, tutto nel tentativo di preservare buoni legami con Washington.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> è un politologo e ricercatore specializzato nell'allargamento dell'UE e nella politica dei Balcani occidentali. È un Fellow non residente presso il Gruppo per gli Studi Giuridici e Politici (GLPS) a Pristina e un docente esterno sulla politica contemporanea dei Balcani occidentali presso l'Università Complutense di Madrid (UCM). Attualmente sta perseguendo studi di dottorato presso l'Università di Graz in Austria.</p>\n<p><span style=\"font-weight: 400;\"> </span></p>",
                key:"contentCleaned": null:null,
                key:"contentItemUid": string:"eayxjglk5ezgartqzyzhzwpm6zw",
                key:"createdAt": string:"2025-03-18T22:36:56.483",
                key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18",
                key:"metadata": null:null,
                key:"revisionId": string:"vayxjglk5ntaqriq6x5iccjlk34",
                key:"subtitle": null:null,
                key:"summary": string:"<I>Le recenti elezioni del Kosovo hanno sollevato varie domande riguardo al futuro del paese. È ora in corso una ricerca per determinare come possa essere formata una maggioranza in parlamento, con l'incumbente Albin Kurti che probabilmente continuerà la sua leadership. Allo stesso tempo, tali sviluppi potrebbero avere un impatto sulla relazione della nazione con gli stati occidentali.</I>",
                key:"summaryCleaned": null:null,
                key:"targetLanguage": string:"it",
                key:"updatedAt": string:"2025-03-22T20:27:50.18",
                key:"__typename": string:"ContentItemTranslation"
            },
            {
                key:"title": string:"Післявиборчий Косово занурюється в невідомість, оскільки західні союзники втрачають інтерес.",
                key:"uid": string:"27f282ba-c0c7-4775-b96b-1d5aebbc0ff0",
                key:"autoTeaserLong": null:null,
                key:"autoTeaserShort": null:null,
                key:"content": string:"<p>9 лютого громадян Косова закликали голосувати на виборах, які, за попередніми даними, продемонстрували участь понад 40 відсотків виборців. Голосування вперше з моменту незалежності країни відзначалося віддаленою участю її діаспори, яка змогла голосувати поштою або в одній з дипломатичних місій Косова. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Понад 15 000 громадян Косова, які живуть за кордоном</a> проголосували на одній з 43 виборчих дільниць, які були створені в посольствах і консульствах по всьому світу. Ще 68 000 також зробили це поштою.</p>\n<p>Під час дня голосування не було зафіксовано жодних значних інцидентів. Усі основні політичні актори підтримали результати та визнали легітимність результатів, які, в цілому, були вільними та чесними виборами. Це свідчить, перш за все, про швидку консолідацію Косова як однієї з найздоровіших демократій у Західних Балканах.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Чіткий переможець у фрагментованому парламенті</strong></p>\n<p>Поки підраховуються останні голоси, попередні <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">результати</a> вказують на чітку перемогу партії чинного прем'єр-міністра Албіна Курті, Vetëvendosje (VV), яка отримала 40,8 відсотка голосів. Курті, для якого це голосування частково стало тестом популярності, балотувався на основі продовження курсу та виступав за соціальний імпульс, який підкріплював його перший чотирирічний мандат. Під час останніх парламентських виборів, що відбулися в 2021 році, VV здобула перемогу з великим відривом і змогла вести країну через широку більшість у асамблеї. Хоча мандат Курті в основному зосереджувався на зміцненні національного суверенітету Косова, що в основному сприймалося виборцями позитивно, він був затьмарений випадками <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">залякування та втручання</a> щодо незалежних медіа в країні.</p>\n<p>Три основні опозиційні партії, а саме Демократична партія Косова (PDK), Демократична ліга Косова (LDK) та Альянс за майбутнє Косова (AAK), змогли зібрати більш скромні результати: 22, 17,7 та 7,5 відсотка відповідно. Усі три групи, заплямовані іміджем корупції та нездатні запропонувати достовірну альтернативу VV Курті, не змогли переконати значну частину виборців. Незважаючи на це, як PDK, так і LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">перевершили свої результати 2021 року</a>. Для багатьох ці партії є представниками \"старої політичної гвардії\" Косова, яка була піддана критиці за те, що не змогла зайнятися внутрішньопартійною реформою та демократизацією. Вони також тісно пов'язані з суперечливими та навіть кримінальними особистостями, такими як колишній президент Хашим Тачі, який наразі стикається з обвинуваченнями у військових злочинах та злочинах проти людяності, та колишній прем'єр-міністр Рамуш Харадінай.</p>\n<p>20 місць у косовському парламенті, зарезервованих для неалбанських спільнот країни, очікується, що будуть розподілені між підтримуваною Сербією Srpska Lista (SL) та іншими партіями меншин. Ці партії представляють, серед інших, турецькі, ромські, боснійські та горські спільноти Косова.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Навігація в умовах післявиборчої невизначеності</strong></p>\n<p>На цьому фоні, принаймні, три основні сценарії виглядають можливими. Перший передбачає продовження Албіна Курті на посаді прем'єр-міністра в уряді, очолюваному VV, який, як і раніше, не має парламентської більшості. Він би, отже, потребував підтримки, принаймні, деяких неалбанських партій, можливо, включаючи SL. Невідомо, чи буде SL, підтримувана та фінансована урядом у Белграді, співпрацювати в забезпеченні нового мандату Курті. Протягом попереднього терміну відносини між косовським виконавчим органом та косовською сербською меншиною погіршилися через кілька епізодів напруженості. До них відносяться <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">масовий вихід</a> косовських сербів з державних установ у сербонаселеному півночі країни, а також серія силових <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">владних дій</a>, спрямованих на здійснення суверенітету над косовськими сербами. Згідно з конституцією Косова, в уряді Косова має бути принаймні один міністр з косовської сербської спільноти.</p>\n<p>Невірогідним відгалуженням цього сценарію може бути досягнення VV парламентської більшості в коаліції з PDK. Деякі чутки вказують на готовність PDK співпрацювати з партією Курті перед виборами нового президента країни в асамблеї – запланованими на 2026 рік – на яких потрібна двох третин парламентська більшість. Однак це не буде зрозуміло виборцям Курті, якщо VV укладе коаліційну угоду з частиною старої гвардії Косова. Адже це ті люди, проти яких прем'єр побудував свою політичну репутацію.</p>\n<p>Другий сценарій може передбачати нездатність VV Курті досягти угоди з будь-якою з партій в асамблеї, тим самим не зумівши зібрати більшість. Тут три албанські опозиційні партії – PDK, LDK та AAK – можуть об'єднатися, щоб зібрати альтернативну більшість за підтримки деяких неалбанських партій. Хоча вони перевершили VV у відсотковому відношенні, ще невідомо, чи будуть цифри на їхню користь в асамблеї. Що стосується решти, то три партії не мають спільного політичного проекту, окрім мети усунення Курті.</p>\n<p>Третій і, можливо, найменш ймовірний сценарій на сьогодні передбачає повну парламентську безвихідь і неможливість формування будь-якої більшості. Це змусить президента Косова Вйосу Османі закликати до нових виборів. Судячи з їхнього зростаючого тренду на даний момент, цей сценарій може принести користь PDK та LDK у середньостроковій перспективі, але поки що зарано про це говорити.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Де Захід? Косово, ЄС та США</strong></p>\n<p>Напруженість між Косовом та ЄС зросла з моменту вступу Курті на посаду в 2021 році. Традиційні союзники ЄС, такі як Німеччина, регулярно висловлювали занепокоєння щодо, здавалося б, односторонніх дій прем'єра щодо населення косовських сербів, і радили координувати дії з урядами ЄС. Косово піддалося жорстким економічним санкціям з боку ЄС з середини 2023 року, коли стало зрозуміло Брюсселю що Приштина не здатна утримувати <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">ситуацію на півночі Косова</a> під контролем.</p>\n<p>Ці тертя залишаються невирішеними до сьогодні, оскільки уряди ЄС відмовляються скасувати санкції, в той час як Курті став більш одностороннім. Усе це складає порочне коло, яке, перш за все, завдає великої шкоди добробуту та благополуччю громадян Косова.</p>\n<p>Потенційний другий мандат для Албіна Курті, якщо події не зміняться кардинально, навряд чи принесе суттєві зміни в поточному стані справ щодо Брюсселя. Це ще більше підриває позицію Приштини щодо одного з її найближчих союзників.</p>\n<p>Однак ця перспектива повинна бути обов'язково переоцінена на фоні повернення Дональда Трампа до Білого дому. Невідкладні та агресивні <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">скорочення міжнародної допомоги</a> з боку президента США, здається, є прелюдією до того, яким буде його масове переформатування зовнішньої політики найближчим часом. Посилена роль <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">спеціального посланця Річарда Гренелла</a> – який діяв як західний балканський посланець Трампа під час його першого мандату та допоміг організувати <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">падіння Курті у 2020 році</a> – буде важливим для просування авторитарної програми Вашингтона в регіоні. Це, звичайно, буде в тісному партнерстві з Олександром Вучичем з Сербії. Вплив Гренелла зіткнеться з викликами, якщо Курті вдасться забезпечити другий термін на посаді. Натомість потенційна коаліція PDK-LDK-AAK, ймовірно, буде більш поступливою та підлеглою транзакційним інтересам нової адміністрації США, все в спробі зберегти добрі стосунки з Вашингтоном.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Алехандро Естесо Перес</strong> є політичним науковцем і дослідником, що спеціалізується на розширенні ЄС та політиці Західних Балкан. Він є нерезидентним науковим співробітником Групи правових та політичних досліджень (GLPS) у Приштині та зовнішнім викладачем з сучасної політики Західних Балкан в Університеті Комплутенсе в Мадриді (UCM). Наразі він навчається в аспірантурі в Університеті Граца в Австрії.</p>\n<p><span style=\"font-weight: 400;\"> </span></p>",
                key:"contentCleaned": null:null,
                key:"contentItemUid": string:"eayxjglk5ezgartqzyzhzwpm6zw",
                key:"createdAt": string:"2025-03-18T22:36:57.823",
                key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18",
                key:"metadata": null:null,
                key:"revisionId": string:"vayxjglk5ntaqriq6x5iccjlk34",
                key:"subtitle": null:null,
                key:"summary": string:"<I>Недавні вибори в Косово підняли різні питання щодо майбутнього країни. Зараз триває пошук, щоб визначити, як можна сформувати більшість у парламенті, при цьому чинний прем'єр Албін Курті, ймовірно, продовжить своє керівництво. Водночас такі події можуть вплинути на відносини країни з західними державами.</I>",
                key:"summaryCleaned": null:null,
                key:"targetLanguage": string:"uk",
                key:"updatedAt": string:"2025-03-23T09:38:00.085",
                key:"__typename": string:"ContentItemTranslation"
            },
            {
                key:"title": string:"As eleições pós-Kosovo mergulham no desconhecido à medida que aliados ocidentais diminuem",
                key:"uid": string:"2dfbb129-80d4-4d2a-a7fc-68dfbb65cb3a",
                key:"autoTeaserLong": null:null,
                key:"autoTeaserShort": null:null,
                key:"content": string:"<p>No dia 9 de fevereiro, os cidadãos do Kosovo foram convocados a votar em uma eleição que, de acordo com dados preliminares, teve a participação de mais de 40 por cento do eleitorado. O voto foi marcado, pela primeira vez desde a independência do país, pela participação remota de sua diáspora, que pôde votar por correio ou em uma das missões diplomáticas do Kosovo. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Mais de 15.000 cidadãos do Kosovo vivendo no exterior</a> votaram em uma das 43 urnas que foram montadas em embaixadas e consulados ao redor do mundo. Outros 68.000 também o fizeram por correio.</p>\n<p>Nenhum incidente notável foi relatado durante o dia da votação. Todos os principais atores políticos apoiaram os resultados e concederam legitimidade ao resultado do que foram, em grande parte, eleições livres e justas. Isso testemunha, antes de tudo, a rápida consolidação do Kosovo como uma das democracias mais saudáveis dos Bálcãs Ocidentais.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Um vencedor claro em um parlamento fragmentado</strong></p>\n<p>Enquanto os últimos votos estão sendo contados, os <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">resultados</a> preliminares apontam para uma vitória clara do partido Vetëvendosje (VV) do primeiro-ministro em exercício Albin Kurti, que obteve 40,8 por cento dos votos. Kurti, para quem este voto foi parcialmente um teste de popularidade, concorreu em uma chapa de continuidade e defendeu o impulso social que sustentou seu primeiro mandato de quatro anos. Durante a última eleição parlamentar, realizada em 2021, o VV venceu por uma grande margem e conseguiu liderar o país com uma ampla maioria na assembleia. Embora o mandato de Kurti tenha se concentrado principalmente em aumentar a soberania nacional do Kosovo, amplamente vista de forma positiva pelo eleitorado, foi manchado por casos de <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">intimidação e interferência</a> em relação a meios de comunicação independentes no país.</p>\n<p>Os três principais partidos da oposição, a saber, o Partido Democrático do Kosovo (PDK), a Liga Democrática do Kosovo (LDK) e a Aliança pelo Futuro do Kosovo (AAK), conseguiram resultados mais modestos, com 22, 17,7 e 7,5 por cento, respectivamente. Todos os três grupos, marcados por uma imagem de corrupção e incapazes de fornecer uma alternativa credível ao VV de Kurti, não conseguiram convencer uma parte considerável do eleitorado. Apesar disso, tanto o PDK quanto o LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">superaram seus resultados de 2021</a>. Para muitos, esses partidos são representativos da “velha guarda política” do Kosovo, que tem sido criticada por não se engajar em reformas internas de partido e democratização. Eles também estão intimamente associados a personalidades controversas e até criminosas, como o ex-presidente Hashim Thaçi, que atualmente enfrenta acusações de crimes de guerra e crimes contra a humanidade, e o ex-primeiro-ministro Ramush Haradinaj.</p>\n<p>Os 20 assentos na assembleia do Kosovo reservados para as comunidades não albanesas do país devem ser alocados à Srpska Lista (SL), apoiada pela Sérvia, e a outros partidos minoritários. Estes representam, entre outros, as comunidades turcas, romani, bósnias e gorani do Kosovo.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Navegando pela incerteza pós-eleitoral</strong></p>\n<p>Diante desse cenário, pelo menos três cenários principais parecem possíveis. O primeiro envolve a continuidade de Albin Kurti como primeiro-ministro em um governo liderado pelo VV que, como é o caso, não alcança uma maioria parlamentar. Ele precisaria, subsequentemente, do apoio de, pelo menos, alguns dos partidos não albaneses, possivelmente incluindo a SL. Permanece incerto se a SL, apoiada e financiada pelo governo em Belgrado, cooperaria para garantir um novo mandato para Kurti. Durante o mandato anterior, as relações entre o executivo do Kosovo e a minoria sérvia do Kosovo se deterioraram ao longo de vários episódios de tensões. Estes incluem uma <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">saída em massa</a> de sérvios do Kosovo das instituições públicas no norte do país, populado por sérvios, bem como uma série de <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">movimentos de força</a> destinados a exercer soberania sobre os sérvios do Kosovo. De acordo com a constituição do Kosovo, é necessário que haja pelo menos um ministro da comunidade sérvia do Kosovo como parte do governo do Kosovo.</p>\n<p>Um desdobramento improvável desse cenário poderia envolver o VV alcançando uma maioria parlamentar em coalizão com o PDK. Alguns rumores apontam para a disposição do PDK em cooperar com o partido de Kurti antes da eleição do novo presidente do país pela assembleia – agendada para 2026 – na qual é necessária uma maioria parlamentar de dois terços. No entanto, não seria compreensível para os eleitores de Kurti se o VV entrasse em um acordo de coalizão com parte da velha guarda do Kosovo. Afinal, essas são as pessoas contra as quais o primeiro-ministro construiu sua credibilidade política.</p>\n<p>Um segundo cenário poderia envolver a incapacidade do VV de Kurti em alcançar um acordo com qualquer um dos partidos na assembleia, falhando assim em reunir uma maioria. Aqui, os três partidos de oposição albaneses – o PDK, LDK e AAK – poderiam se unir para reunir uma maioria alternativa ao lado do apoio de alguns dos partidos não albaneses. Embora tenham superado o VV em termos percentuais, ainda não se sabe se os números estarão a seu favor na assembleia. Para o resto, os três partidos carecem de um projeto político comum além de seu objetivo de derrubar Kurti.</p>\n<p>O terceiro e, talvez, mais remoto cenário até hoje envolve um impasse parlamentar total e a impossibilidade de qualquer maioria ser formada. Isso forçaria a presidente do Kosovo, Vjosa Osmani, a convocar novas eleições. Judgando pela trajetória ascendente no momento, esse cenário poderia beneficiar o PDK e o LDK a médio prazo, mas parece cedo demais para dizer.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Onde está o Ocidente? Kosovo, a UE e os EUA</strong></p>\n<p>As tensões entre o Kosovo e a UE aumentaram desde que Kurti assumiu o cargo em 2021. Aliados tradicionais da UE, como a Alemanha, expressaram regularmente sua preocupação com os exercícios de soberania aparentemente unilaterais do primeiro-ministro – principalmente em relação à população sérvia do Kosovo – e defenderam ações coordenadas com os governos da UE. O Kosovo tem sido alvo de duras sanções econômicas da UE desde meados de 2023, quando ficou claro para Bruxelas que Pristina não conseguia manter <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">a situação no norte do Kosovo</a> sob controle.</p>\n<p>Essas fricções permanecem não resolvidas até hoje, já que os governos da UE se recusam a suspender as sanções enquanto Kurti tem crescido em seu espírito unilateral. Tudo isso resulta em um círculo vicioso que, acima de tudo, está cobrando um grande preço sobre a prosperidade e o bem-estar dos cidadãos do Kosovo.</p>\n<p>Um potencial segundo mandato para Albin Kurti, a menos que os eventos tomem um grande rumo, provavelmente não trará mudanças substanciais ao estado atual das coisas em relação a Bruxelas. Isso minaria ainda mais a posição de Pristina em relação a um de seus aliados mais próximos.</p>\n<p>Essa perspectiva, no entanto, deve ser necessariamente reavaliada à luz do retorno de Donald Trump à Casa Branca. Os cortes iminentes e agressivos do presidente dos EUA em <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">ajuda internacional</a> parecem ser um prelúdio do que sua massiva reestruturação da política externa está prestes a parecer em breve. O papel ampliado do <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">enviado especial Richard Grenell</a> – que atuou como enviado de Trump para os Bálcãs Ocidentais durante seu primeiro mandato e ajudou a orquestrar <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">a queda de Kurti em 2020</a> – será instrumental na promoção da agenda autocrática de Washington na região. Isso, é claro, será em forte parceria com Aleksandar Vučić, da Sérvia. A influência de Grenell enfrentará desafios se Kurti conseguir garantir um segundo mandato no poder. Em contraste, uma potencial coalizão PDK-LDK-AAK provavelmente será mais acomodativa e servil aos interesses transacionais da nova administração dos EUA, tudo em uma tentativa de preservar boas relações com Washington.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> é cientista político e pesquisador especializado em ampliação da UE e política dos Bálcãs Ocidentais. Ele é um Fellow não residente do Grupo de Estudos Jurídicos e Políticos (GLPS) em Pristina e um professor externo sobre política contemporânea dos Bálcãs Ocidentais na Universidade Complutense de Madrid (UCM). Ele está atualmente cursando estudos de doutorado na Universidade de Graz, na Áustria.</p>\n<p><span style=\"font-weight: 400;\"> </span></p>",
                key:"contentCleaned": null:null,
                key:"contentItemUid": string:"eayxjglk5ezgartqzyzhzwpm6zw",
                key:"createdAt": string:"2025-03-18T22:36:57.532",
                key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18",
                key:"metadata": null:null,
                key:"revisionId": string:"vayxjglk5ntaqriq6x5iccjlk34",
                key:"subtitle": null:null,
                key:"summary": string:"<I>A recente eleição do Kosovo levantou várias questões sobre o futuro do país. Uma busca está em andamento para determinar como uma maioria pode ser formada no parlamento, com o incumbente Albin Kurti provavelmente continuando sua liderança. Ao mesmo tempo, tais desenvolvimentos podem ter um impacto na relação da nação com os estados ocidentais.</I>",
                key:"summaryCleaned": null:null,
                key:"targetLanguage": string:"pt",
                key:"updatedAt": string:"2025-03-23T09:37:59.381",
                key:"__typename": string:"ContentItemTranslation"
            },
            {
                key:"title": string:"После выборов Косово погружается в неизвестность, так как западные союзники ослабевают",
                key:"uid": string:"35ffe52b-cc40-468a-b9fd-b68ea5e7e3e7",
                key:"autoTeaserLong": null:null,
                key:"autoTeaserShort": null:null,
                key:"content": string:"<p>9 февраля граждане Косова были призваны голосовать на выборах, которые, согласно предварительным данным, привлекли более 40 процентов избирателей. Голосование было отмечено, впервые с момента независимости страны, удаленным участием ее диаспоры, которая смогла голосовать по почте или в одном из дипломатических представительств Косова. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Более 15 000 граждан Косова, проживающих за границей</a> проголосовали на одном из 43 избирательных участков, которые были организованы в посольствах и консульствах по всему миру. Еще 68 000 также сделали это по почте.</p>\n<p>Во время дня голосования не было зафиксировано никаких замечательных инцидентов. Все основные политические акторы поддержали результаты и признали легитимность итогов того, что в целом были свободные и честные выборы. Это свидетельствует, прежде всего, о быстром укреплении Косова как одной из самых здоровых демократий на Западных Балканах.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Ясный победитель в фрагментированном парламенте</strong></p>\n<p>Пока подсчитываются последние голоса, предварительные <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">результаты</a> указывают на явную победу партии действующего премьер-министра Альбина Курти, Vetëvendosje (VV), которая набрала 40,8 процента голосов. Курти, для которого это голосование частично было тестом на популярность, выступал за продолжение курса и отстаивал социальный импульс, который поддерживал его первый четырехлетний мандат. На последних парламентских выборах, состоявшихся в 2021 году, VV одержала сокрушительную победу и смогла вести страну через широкое большинство в ассамблее. Хотя мандат Курти в основном сосредоточился на укреплении национального суверенитета Косова, что в целом воспринималось избирателями положительно, он был запятнан случаями <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">запугивания и вмешательства</a> в независимые средства массовой информации в стране.</p>\n<p>Три основные оппозиционные партии, а именно Демократическая партия Косова (PDK), Демократическая лига Косова (LDK) и Альянс за будущее Косова (AAK), смогли собрать более скромные результаты: 22, 17,7 и 7,5 процента соответственно. Все три группы, запятнанные образом коррупции и неспособные предложить убедительную альтернативу VV Курти, не смогли убедить значительную часть избирателей. Тем не менее, как PDK, так и LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">превысили свои результаты 2021 года</a>. Для многих эти партии представляют собой «старую политическую гвардию» Косова, которая подвергалась критике за неспособность заниматься внутренней партийной реформой и демократизацией. Они также тесно связаны с противоречивыми и даже криминальными личностями, такими как бывший президент Хашим Тачи, который в настоящее время сталкивается с обвинениями в военных преступлениях и преступлениях против человечности, и бывший премьер-министр Рамуш Харадинай.</p>\n<p>20 мест в ассамблее Косова, зарезервированных для неалбанских общин страны, ожидается, будут распределены между поддерживаемым Сербией Srpska Lista (SL) и другими партиями меньшинств. Эти партии представляют, среди прочих, турецкие, ромские, боснийские и горские общины Косова.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Навигация в условиях неопределенности после выборов</strong></p>\n<p>На этом фоне, по меньшей мере, три основных сценария выглядят возможными. Первый включает продолжение Альбина Курти в качестве премьер-министра в правительстве, возглавляемом VV, которое, как и в данном случае, не имеет парламентского большинства. Ему впоследствии потребуется поддержка, по крайней мере, некоторых неалбанских партий, возможно, включая SL. Неясно, будет ли SL, поддерживаемая и финансируемая правительством в Белграде, сотрудничать в обеспечении нового мандата Курти. На протяжении предыдущего срока отношения между исполнительной властью Косова и сербским меньшинством Косова ухудшились на протяжении нескольких эпизодов напряженности. К ним относятся <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">массовый выход</a> косовских сербов из государственных учреждений в сербонаселенной северной части страны, а также ряд силовых <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">действий</a>, направленных на осуществление суверенитета над косовскими сербами. Согласно конституции Косова, требуется, чтобы в правительстве Косова был как минимум один министр от сербской общины Косова.</p>\n<p>Маловероятным ответвлением от этого сценария может быть достижение VV парламентского большинства в коалиции с PDK. Некоторые слухи указывают на готовность PDK сотрудничать с партией Курти перед выборами нового президента страны в ассамблее, которые запланированы на 2026 год, для чего требуется двухтретье парламентское большинство. Однако это было бы непонятно для избирателей Курти, если VV вступит в коалиционное соглашение с частью старой гвардии Косова. В конце концов, это те люди, против которых премьер построил свою политическую репутацию.</p>\n<p>Второй сценарий может включать неспособность VV Курти достичь соглашения с какой-либо из партий в ассамблее, тем самым не сумев собрать большинство. Здесь три албанские оппозиционные партии – PDK, LDK и AAK – могут объединиться, чтобы собрать альтернативное большинство при поддержке некоторых неалбанских партий. Хотя они обошли VV в процентном отношении, еще предстоит увидеть, будут ли цифры в их пользу в ассамблее. В остальном три партии не имеют общего политического проекта, кроме своей цели свергнуть Курти.</p>\n<p>Третий и, возможно, самый отдаленный сценарий на сегодняшний день включает полный парламентский тупик и невозможность формирования какого-либо большинства. Это вынудит президента Косова Вйосу Османи призвать к новым выборам. Судя по их восходящей траектории в данный момент, этот сценарий может принести пользу PDK и LDK в среднесрочной перспективе, но пока слишком рано говорить об этом.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Где Запад? Косово, ЕС и США</strong></p>\n<p>Напряженность между Косовом и ЕС возросла с тех пор, как Курти вступил в должность в 2021 году. Традиционные союзники ЕС, такие как Германия, регулярно выражали свою озабоченность по поводу, казалось бы, односторонних действий премьер-министра по осуществлению суверенитета – в основном по отношению к сербскому населению Косова – и скорее выступали за согласованные действия с правительствами ЕС. Косово подвергалось жестким экономическим санкциям со стороны ЕС с середины 2023 года, когда стало ясно Брюсселю что Приштина не в состоянии удерживать <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">ситуацию на севере Косова</a> под контролем.</p>\n<p>Эти трения остаются нерешенными и по сей день, поскольку правительства ЕС отказываются отменить санкции, в то время как Курти стал более односторонним. Все это составляет порочный круг, который, прежде всего, наносит серьезный ущерб процветанию и благосостоянию граждан Косова.</p>\n<p>Потенциальный второй мандат для Альбина Курти, если события не примут резкий поворот, вероятно, не принесет существенных изменений в текущем состоянии дел по отношению к Брюсселю. Это еще больше подорвет позицию Приштины по отношению к одному из ее ближайших союзников.</p>\n<p>Однако эта перспектива должна быть обязательно пересмотрена на фоне возвращения Дональда Трампа в Белый дом. Немедленные и агрессивные <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">сокращения международной помощи</a> со стороны президента США, похоже, являются прелюдией к тому, каким будет его масштабное перераспределение внешней политики в ближайшее время. Увеличенная роль <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">специального посланника Ричарда Гренелла</a> – который действовал в качестве посланника Трампа по Западным Балканам во время его первого мандата и помог организовать <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">падение Курти в 2020 году</a> – будет иметь решающее значение для продвижения авторитарной повестки Вашингтона в регионе. Это, конечно, будет происходить в тесном партнерстве с Александром Вучичем из Сербии. Влияние Гренелла столкнется с трудностями, если Курти удастся обеспечить второй срок на посту. В отличие от этого, потенциальная коалиция PDK-LDK-AAK, вероятно, будет более уступчивой и покорной транзакционным интересам новой администрации США, все в попытке сохранить хорошие отношения с Вашингтоном.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Алехандро Эстесо Перес</strong> является политологом и исследователем, специализирующимся на расширении ЕС и политике Западных Балкан. Он является внештатным научным сотрудником Группы правовых и политических исследований (GLPS) в Приштине и внешним преподавателем по современной политике Западных Балкан в Комплутенсе университете Мадрида (UCM). В настоящее время он проходит докторантуру в Университете Граца в Австрии.</p>\n<p><span style=\"font-weight: 400;\"> </span></p>",
                key:"contentCleaned": null:null,
                key:"contentItemUid": string:"eayxjglk5ezgartqzyzhzwpm6zw",
                key:"createdAt": string:"2025-03-18T22:36:58.067",
                key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18",
                key:"metadata": null:null,
                key:"revisionId": string:"vayxjglk5ntaqriq6x5iccjlk34",
                key:"subtitle": null:null,
                key:"summary": string:"<I>Недавние выборы в Косово подняли различные вопросы относительно будущего страны. В настоящее время ведется поиск способов формирования большинства в парламенте, при этом действующий премьер-министр Альбин Курти, вероятно, продолжит свое руководство. В то же время такие события могут оказать влияние на отношения страны с западными государствами.</I>",
                key:"summaryCleaned": null:null,
                key:"targetLanguage": string:"ru",
                key:"updatedAt": string:"2025-03-23T09:38:00.864",
                key:"__typename": string:"ContentItemTranslation"
            },
            {
                key:"title": string:"Post-elección Kosovo se sumerge en lo desconocido a medida que los aliados occidentales disminuyen",
                key:"uid": string:"476fae33-b512-4623-8937-25164259f8e1",
                key:"autoTeaserLong": null:null,
                key:"autoTeaserShort": null:null,
                key:"content": string:"<p>El 9 de febrero, se convocó a los ciudadanos de Kosovo a votar en una elección que, según datos preliminares, vio la participación de más del 40 por ciento del electorado. La votación estuvo marcada, por primera vez desde la independencia del país, por la participación remota de su diáspora, que pudo emitir su voto por correo o en una de las misiones diplomáticas de Kosovo. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Más de 15,000 ciudadanos de Kosovo que viven en el extranjero</a> votaron en una de las 43 estaciones de votación que se establecieron en embajadas y consulados de todo el mundo. Otros 68,000 también lo hicieron por correo.</p>\n<p>No se reportaron incidentes notables durante el día de votación. Todos los principales actores políticos respaldaron los resultados y concedieron legitimidad al resultado de lo que fueron, en gran medida, elecciones libres y justas. Esto da testimonio, ante todo, de la rápida consolidación de Kosovo como una de las democracias más saludables de los Balcanes Occidentales.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Un claro ganador en un parlamento fragmentado</strong></p>\n<p>Mientras se cuentan los últimos votos, los <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">resultados</a> preliminares apuntan hacia una clara victoria para el partido Vetëvendosje (VV) del primer ministro en funciones Albin Kurti, que obtuvo el 40.8 por ciento de los votos. Kurti, para quien esta votación fue en parte una prueba de popularidad, se presentó con un ticket de continuidad y abogó por el impulso social que sustentó su primer mandato de cuatro años. Durante las últimas elecciones parlamentarias, celebradas en 2021, VV ganó por un amplio margen y pudo liderar el país a través de una amplia mayoría en la asamblea. Si bien el mandato de Kurti se centró principalmente en mejorar la soberanía nacional de Kosovo, vista en términos positivos por el electorado, se vio empañada por casos de <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">intimidación e interferencia</a> respecto a los medios de comunicación independientes en el país.</p>\n<p>Los tres principales partidos de oposición, a saber, el Partido Democrático de Kosovo (PDK), la Liga Democrática de Kosovo (LDK) y la Alianza por el Futuro de Kosovo (AAK), lograron reunir resultados más modestos del 22, 17.7 y 7.5 por ciento respectivamente. Los tres grupos, marcados por una imagen de corrupción y incapaces de proporcionar una alternativa creíble al VV de Kurti, no lograron convencer a una parte considerable del electorado. A pesar de esto, tanto el PDK como el LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">superaron sus resultados de 2021</a>. Para muchos, estos partidos son representativos de la “vieja guardia política” de Kosovo, que ha sido criticada por no participar en la reforma interna del partido y la democratización. También están estrechamente asociados con personalidades controvertidas e incluso criminales como el ex presidente Hashim Thaçi, quien actualmente enfrenta cargos de crímenes de guerra y crímenes de lesa humanidad, y el ex primer ministro Ramush Haradinaj.</p>\n<p>Se espera que los 20 escaños en la asamblea de Kosovo reservados para las comunidades no albanesas del país se asignen a la Lista Serbia (SL) respaldada por Serbia y otros partidos minoritarios. Estos representan, entre otros, a las comunidades turcas, romaníes, bosniacas y gorani de Kosovo.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Navegando la incertidumbre post-electoral</strong></p>\n<p>En este contexto, al menos tres escenarios principales parecen posibles. El primero implica la continuación de Albin Kurti como primer ministro en un gobierno liderado por VV que, como es el caso, no cuenta con una mayoría parlamentaria. Posteriormente, necesitaría el apoyo de, al menos, algunos de los partidos no albaneses, posiblemente incluyendo a SL. No está claro si SL, respaldada y financiada por el gobierno de Belgrado, cooperaría en asegurar un nuevo mandato para Kurti. Durante el mandato anterior, las relaciones entre el ejecutivo de Kosovo y la minoría serbia de Kosovo se deterioraron a lo largo de varios episodios de tensiones. Estos incluyen una <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">salida masiva</a> de serbios de Kosovo de las instituciones públicas en el norte del país, así como una serie de <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">movimientos de poder</a> destinados a ejercer soberanía sobre los serbios de Kosovo. Según la constitución de Kosovo, se requiere que haya al menos un ministro de la comunidad serbia de Kosovo como parte del gobierno de Kosovo.</p>\n<p>Un resultado poco probable de este escenario podría implicar que VV alcance una mayoría parlamentaria en coalición con el PDK. Algunos rumores apuntan a la disposición del PDK a cooperar con el partido de Kurti antes de la elección del nuevo presidente del país por parte de la asamblea, programada para 2026, en la que se requiere una mayoría parlamentaria de dos tercios. Sin embargo, no sería comprensible para los votantes de Kurti si VV entrara en un acuerdo de coalición con parte de la vieja guardia de Kosovo. Después de todo, estas son las personas contra las que el primer ministro ha construido su credibilidad política.</p>\n<p>Un segundo escenario podría implicar la incapacidad de VV de Kurti para llegar a un acuerdo con cualquiera de los partidos en la asamblea, fallando así en reunir una mayoría. Aquí, los tres partidos de oposición albaneses – el PDK, LDK y AAK – podrían unirse para reunir una mayoría alternativa junto con el apoyo de algunos de los partidos no albaneses. Si bien han superado a VV en términos porcentuales, queda por ver si los números estarán a su favor en la asamblea. Por el resto, los tres partidos carecen de un proyecto político común más allá de su objetivo de destituir a Kurti.</p>\n<p>El tercer y, quizás, más remoto escenario hasta hoy implica un completo estancamiento parlamentario y la imposibilidad de formar cualquier mayoría. Esto obligaría a la presidenta de Kosovo, Vjosa Osmani, a convocar nuevas elecciones. A juzgar por su trayectoria ascendente en este momento, este escenario podría beneficiar al PDK y LDK a mediano plazo, pero parece demasiado pronto para decirlo.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>¿Dónde está Occidente? Kosovo, la UE y los EE. UU.</strong></p>\n<p>Las tensiones entre Kosovo y la UE han aumentado desde que Kurti asumió el cargo en 2021. Aliados tradicionales de la UE, como Alemania, han expresado regularmente su preocupación por los ejercicios de soberanía aparentemente unilaterales del primer ministro, principalmente en relación con la población serbia de Kosovo, y han abogado más bien por acciones coordinadas con los gobiernos de la UE. Kosovo ha estado sujeto a duras sanciones económicas de la UE desde mediados de 2023, cuando quedó claro para Bruselas que Pristina no podía mantener <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">la situación en el norte de Kosovo</a> bajo control.</p>\n<p>Estas fricciones permanecen sin resolver hasta el día de hoy, ya que los gobiernos de la UE se niegan a levantar las sanciones mientras Kurti ha crecido en su espíritu unilateral. Todo esto equivale a un círculo vicioso que, sobre todo, está afectando gravemente la prosperidad y el bienestar de los ciudadanos de Kosovo.</p>\n<p>Un posible segundo mandato para Albin Kurti, a menos que los eventos tomen un giro importante, probablemente no traiga cambios sustantivos al estado actual de las cosas en relación con Bruselas. Esto socavaría aún más la posición de Pristina respecto a uno de sus aliados más cercanos.</p>\n<p>Sin embargo, esta perspectiva debe ser necesariamente reevaluada en el contexto del regreso de Donald Trump a la Casa Blanca. Los inminentes y agresivos <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">recortes a la ayuda internacional</a> del presidente de EE. UU. parecen ser un preludio de cómo se verá su masivo reajuste de política exterior muy pronto. El papel reforzado del <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">enviado especial Richard Grenell</a> – quien actuó como enviado de Trump para los Balcanes Occidentales durante su primer mandato y ayudó a orquestar <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">la caída de Kurti en 2020</a> – será fundamental para avanzar en la agenda autocrática de Washington en la región. Esto, por supuesto, sería en fuerte asociación con Aleksandar Vučić de Serbia. La influencia de Grenell enfrentará desafíos si Kurti logra asegurar un segundo mandato en el poder. En contraste, una posible coalición PDK-LDK-AAK probablemente será más acomodaticia y servil a los intereses transaccionales de la nueva administración de EE. UU., todo en un intento por preservar buenas relaciones con Washington.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> es un científico político e investigador especializado en la ampliación de la UE y la política de los Balcanes Occidentales. Es un investigador no residente en el Grupo de Estudios Legales y Políticos (GLPS) en Pristina, y un profesor externo sobre la política contemporánea de los Balcanes Occidentales en la Universidad Complutense de Madrid (UCM). Actualmente está cursando estudios de doctorado en la Universidad de Graz en Austria.</p>\n<p><span style=\"font-weight: 400;\"> </span></p>",
                key:"contentCleaned": null:null,
                key:"contentItemUid": string:"eayxjglk5ezgartqzyzhzwpm6zw",
                key:"createdAt": string:"2025-03-18T22:36:56.972",
                key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18",
                key:"metadata": null:null,
                key:"revisionId": string:"vayxjglk5ntaqriq6x5iccjlk34",
                key:"subtitle": null:null,
                key:"summary": string:"<I>Las recientes elecciones de Kosovo han planteado diversas preguntas sobre el futuro del país. Ahora se está llevando a cabo una búsqueda para determinar cómo se puede formar una mayoría en el parlamento, siendo probable que el actual Albin Kurti continúe su liderazgo. Al mismo tiempo, tales desarrollos podrían tener un impacto en la relación de la nación con los estados occidentales.</I>",
                key:"summaryCleaned": null:null,
                key:"targetLanguage": string:"es",
                key:"updatedAt": string:"2025-03-23T09:37:58.008",
                key:"__typename": string:"ContentItemTranslation"
            },
            {
                key:"title": string:"Post-Wahl-Kosovo stürzt ins Unbekannte, während die westlichen Verbündeten nachlassen",
                key:"uid": string:"47c62115-c180-4a86-ac86-13b6ed6f8323",
                key:"autoTeaserLong": null:null,
                key:"autoTeaserShort": null:null,
                key:"content": string:"<p>Am 9. Februar wurden die Bürger Kosovos zur Wahl aufgerufen, bei der laut vorläufigen Daten über 40 Prozent der Wählerschaft teilnahmen. Die Wahl war, zum ersten Mal seit der Unabhängigkeit des Landes, durch die Fernteilnahme seiner Diaspora gekennzeichnet, die in der Lage war, ihre Stimmen per Post oder an einer der diplomatischen Missionen Kosovos abzugeben. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Über 15.000 Kosovo-Bürger, die im Ausland leben</a>, gaben ihre Stimme an einem der 43 Wahllokale ab, die in Botschaften und Konsulaten auf der ganzen Welt eingerichtet wurden. Weitere 68.000 taten dies ebenfalls per Post.</p>\n<p>Am Wahltag wurden keine bemerkenswerten Vorfälle gemeldet. Alle wichtigen politischen Akteure standen zu den Ergebnissen und erkannten die Legitimität des Ergebnisses an, das im Großen und Ganzen als frei und fair angesehen wurde. Dies zeugt in erster Linie von der schnellen Konsolidierung Kosovos als einer der gesündesten Demokratien im westlichen Balkan.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Ein klarer Gewinner in einem fragmentierten Parlament</strong></p>\n<p>Während die letzten Stimmen ausgezählt werden, deuten vorläufige <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">Ergebnisse</a> auf einen klaren Sieg für die regierende Partei Vetëvendosje (VV) des amtierenden Premierministers Albin Kurti hin, die 40,8 Prozent der Stimmen erhielt. Kurti, für den diese Wahl teilweise ein Beliebtheitstest war, trat mit einem Kontinuitätsprogramm an und setzte sich für den sozialen Schwung ein, der sein erstes vierjähriges Mandat untermauerte. Bei der letzten Parlamentswahl, die 2021 stattfand, gewann VV mit einem Erdrutschsieg und konnte das Land mit einer breiten Mehrheit in der Versammlung führen. Während Kurtis Mandat sich hauptsächlich auf die Stärkung der nationalen Souveränität Kosovos konzentrierte, die von der Wählerschaft weitgehend positiv gesehen wurde, war es von Fällen von <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">Einschüchterung und Einmischung</a> in Bezug auf unabhängige Medien im Land getrübt.</p>\n<p>Die drei wichtigsten Oppositionsparteien, nämlich die Demokratische Partei Kosovos (PDK), die Demokratische Liga Kosovos (LDK) und die Allianz für die Zukunft Kosovos (AAK), erzielten bescheidenere Ergebnisse von 22, 17,7 und 7,5 Prozent. Alle drei Gruppen, die von einem Bild der Korruption geprägt sind und nicht in der Lage waren, eine glaubwürdige Alternative zu Kurtis VV zu bieten, konnten einen beträchtlichen Teil der Wählerschaft nicht überzeugen. Trotz dessen haben sowohl die PDK als auch die LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">ihre Ergebnisse von 2021 übertroffen</a>. Für viele sind diese Parteien repräsentativ für Kosovos „alte politische Garde“, die dafür kritisiert wurde, nicht in der Lage zu sein, interne Parteireformen und Demokratisierung zu betreiben. Sie sind auch eng mit umstrittenen und sogar kriminellen Persönlichkeiten wie dem ehemaligen Präsidenten Hashim Thaçi verbunden, der derzeit wegen Kriegsverbrechen und Verbrechen gegen die Menschlichkeit angeklagt ist, und dem ehemaligen Premierminister Ramush Haradinaj.</p>\n<p>Die 20 Sitze in der Versammlung Kosovos, die für die nicht-albanischen Gemeinschaften des Landes reserviert sind, werden voraussichtlich der von Serbien unterstützten Srpska Lista (SL) und anderen Minderheitenparteien zugewiesen. Diese vertreten unter anderem die türkische, Roma-, bosniakische und Gorani-Gemeinschaften Kosovos.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Die Unsicherheit nach der Wahl navigieren</strong></p>\n<p>Vor diesem Hintergrund erscheinen mindestens drei Hauptszenarien möglich. Das erste sieht die Fortsetzung Albin Kurtis als Premierminister in einer von VV geführten Regierung vor, die, wie es der Fall ist, nicht über eine parlamentarische Mehrheit verfügt. Er würde anschließend die Unterstützung von mindestens einigen der nicht-albanischen Parteien benötigen, möglicherweise einschließlich SL. Es bleibt unklar, ob SL, das von der Regierung in Belgrad unterstützt und finanziert wird, bei der Sicherung eines neuen Mandats für Kurti kooperieren würde. In der vorherigen Amtszeit haben sich die Beziehungen zwischen der kosovarischen Exekutive und der serbischen Minderheit in Kosovo durch mehrere Spannungsepisoden verschlechtert. Dazu gehören ein <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">massiver Austritt</a> von Kosovo-Serben aus den öffentlichen Institutionen im serbisch besiedelten Norden des Landes sowie eine Reihe von gewaltsamen <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">Machtspielen</a>, die darauf abzielten, die Souveränität über die Kosovo-Serben auszuüben. Laut der Verfassung Kosovos ist es erforderlich, dass mindestens ein Minister aus der serbischen Gemeinschaft Kosovos Teil der kosovarischen Regierung ist.</p>\n<p>Ein unwahrscheinlicher Abzweig von diesem Szenario könnte darin bestehen, dass VV eine parlamentarische Mehrheit in Koalition mit der PDK erreicht. Einige Gerüchte deuten auf die Bereitschaft der PDK hin, mit Kurtis Partei vor der Wahl des neuen Präsidenten des Landes in der Versammlung – die für 2026 geplant ist – zusammenzuarbeiten, bei der eine Zweidrittelmehrheit im Parlament erforderlich ist. Es wäre jedoch für Kurtis Wähler nicht nachvollziehbar, wenn VV einen Koalitionsvertrag mit einem Teil der alten Garde Kosovos eingehen würde. Schließlich sind dies die Menschen, gegen die der Premierminister seine politische Glaubwürdigkeit aufgebaut hat.</p>\n<p>Ein zweites Szenario könnte die Unfähigkeit von Kurtis VV beinhalten, mit einer der Parteien in der Versammlung eine Einigung zu erzielen, und somit keine Mehrheit zu mobilisieren. Hier könnten die drei albanischen Oppositionsparteien – die PDK, LDK und AAK – zusammenarbeiten, um eine alternative Mehrheit mit der Unterstützung einiger nicht-albanischer Parteien zu bilden. Während sie VV prozentual überholt haben, bleibt abzuwarten, ob die Zahlen in der Versammlung zu ihren Gunsten ausfallen werden. Darüber hinaus fehlt den drei Parteien ein gemeinsames politisches Projekt über ihr Ziel hinaus, Kurti abzusetzen.</p>\n<p>Das dritte und vielleicht am wenigsten wahrscheinliche Szenario bis heute umfasst eine vollständige parlamentarische Blockade und die Unmöglichkeit, eine Mehrheit zu bilden. Dies würde die kosovarische Präsidentin Vjosa Osmani zwingen, Neuwahlen anzusetzen. Angesichts ihrer derzeitigen Aufwärtsentwicklung könnte dieses Szenario der PDK und LDK mittelfristig zugutekommen, aber es scheint zu früh, um dies zu beurteilen.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Wo ist der Westen? Kosovo, die EU und die USA</strong></p>\n<p>Die Spannungen zwischen Kosovo und der EU haben zugenommen, seit Kurti 2021 ins Amt kam. Traditionelle EU-Verbündete wie Deutschland haben regelmäßig ihre Besorgnis über die scheinbar einseitigen Souveränitätsausübungen des Premierministers – hauptsächlich gegenüber der serbischen Bevölkerung Kosovos – geäußert und haben eher koordinierte Maßnahmen mit den EU-Regierungen gefordert. Kosovo ist seit Mitte 2023 harten wirtschaftlichen Sanktionen der EU ausgesetzt, als klar wurde, dass Pristina nicht in der Lage war, <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">die Situation im Norden Kosovos</a> unter Kontrolle zu halten.</p>\n<p>Diese Spannungen sind bis heute ungelöst, da die EU-Regierungen sich weigern, die Sanktionen aufzuheben, während Kurti in seinem einseitigen Geist gewachsen ist. Dies ergibt einen Teufelskreis, der vor allem das Wohlstand und das Wohlergehen der Bürger Kosovos erheblich belastet.</p>\n<p>Ein potenzielles zweites Mandat für Albin Kurti würde, sofern sich die Ereignisse nicht erheblich ändern, wahrscheinlich keine substanziellen Veränderungen im aktuellen Zustand der Dinge gegenüber Brüssel mit sich bringen. Dies würde die Position Pristinas gegenüber einem ihrer engsten Verbündeten weiter untergraben.</p>\n<pDiese Aussicht muss jedoch notwendigerweise vor dem Hintergrund der Rückkehr von Donald Trump ins Weiße Haus neu bewertet werden. Die bevorstehenden und aggressiven <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">Kürzungen bei internationalen Hilfen</a> des US-Präsidenten scheinen ein Vorbote dessen zu sein, wie seine massive Neuausrichtung der Außenpolitik bald aussehen wird. Die verstärkte Rolle des <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">Sondergesandten Richard Grenell</a> – der während seines ersten Mandats als Trumps Gesandter für den Westbalkan fungierte und half, <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">Kurtis Sturz im Jahr 2020</a> zu orchestrieren – wird entscheidend sein, um Washingtons autokratische Agenda in der Region voranzutreiben. Dies würde natürlich in enger Partnerschaft mit Serbiens Aleksandar Vučić geschehen. Grenells Einfluss wird Herausforderungen gegenüberstehen, wenn es Kurti gelingt, eine zweite Amtszeit zu sichern. Im Gegensatz dazu wird eine potenzielle Koalition aus PDK-LDK-AAK wahrscheinlich entgegenkommender und unterwürfiger gegenüber den transaktionalen Interessen der neuen US-Administration sein, alles in dem Versuch, gute Beziehungen zu Washington aufrechtzuerhalten.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> ist Politikwissenschaftler und Forscher, der sich auf die EU-Erweiterung und die Politik des Westbalkans spezialisiert hat. Er ist nicht ansässiger Fellow der Gruppe für Rechts- und Politikwissenschaften (GLPS) in Pristina und externer Dozent für zeitgenössische Politik des Westbalkans an der Complutense-Universität Madrid (UCM). Derzeit verfolgt er ein Doktoratsstudium an der Universität Graz in Österreich.</p>\n<p><span style=\"font-weight: 400;\"> </span></p>",
                key:"contentCleaned": null:null,
                key:"contentItemUid": string:"eayxjglk5ezgartqzyzhzwpm6zw",
                key:"createdAt": string:"2025-03-18T22:36:54.564",
                key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18",
                key:"metadata": null:null,
                key:"revisionId": string:"vayxjglk5ntaqriq6x5iccjlk34",
                key:"subtitle": null:null,
                key:"summary": string:"<I>Die jüngsten Wahlen im Kosovo haben verschiedene Fragen zur Zukunft des Landes aufgeworfen. Es wird nun nach Möglichkeiten gesucht, wie eine Mehrheit im Parlament gebildet werden kann, wobei der amtierende Albin Kurti wahrscheinlich seine Führung fortsetzen wird. Gleichzeitig könnten solche Entwicklungen durchaus Auswirkungen auf die Beziehungen des Landes zu westlichen Staaten haben.</I>",
                key:"summaryCleaned": null:null,
                key:"targetLanguage": string:"de",
                key:"updatedAt": string:"2025-03-22T20:27:45.052",
                key:"__typename": string:"ContentItemTranslation"
            },
            {
                key:"title": string:"După alegeri, Kosovo se afundă în necunoscut pe măsură ce aliații occidentali slăbesc",
                key:"uid": string:"497b4407-d857-452e-987b-fda81bd459b1",
                key:"autoTeaserLong": null:null,
                key:"autoTeaserShort": null:null,
                key:"content": string:"<p>Pe 9 februarie, cetățenii din Kosovo au fost chemați să voteze într-o alegere care, conform datelor preliminare, a înregistrat o participare de peste 40 la sută din electorat. Votul a fost marcat, pentru prima dată de la independența țării, de participarea la distanță a diasporei sale, care a putut să voteze prin poștă sau la una dintre misiunile diplomatice ale Kosovo. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Peste 15.000 de cetățeni din Kosovo care trăiesc în străinătate</a> au votat la una dintre cele 43 de secții de votare care au fost amenajate în ambasade și consulate din întreaga lume. Alte 68.000 au votat, de asemenea, prin poștă.</p>\n<p>Nu au fost raportate incidente remarcabile în ziua votului. Toți actorii politici principali au susținut rezultatele și au recunoscut legitimitatea rezultatului a ceea ce au fost, în mare parte, alegeri libere și corecte. Acest lucru atestă, în primul rând, consolidarea rapidă a Kosovo ca una dintre cele mai sănătoase democrații din Balcanii de Vest.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Un câștigător clar într-un parlament fragmentat</strong></p>\n<p>În timp ce ultimele voturi sunt numărate, rezultatele preliminare <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">indică</a> o victorie clară pentru partidul Vetëvendosje (VV) al prim-ministrului în funcție Albin Kurti, care a obținut 40,8 la sută din voturi. Kurti, pentru care acest vot a fost parțial un test de popularitate, a candidat pe un bilet de continuitate și a pledat pentru impulsul social care a susținut primul său mandat de patru ani. În cadrul ultimei alegeri parlamentare, desfășurată în 2021, VV a câștigat cu un avans considerabil și a reușit să conducă țara printr-o majoritate largă în adunare. Deși mandatul lui Kurti s-a concentrat în principal pe consolidarea suveranității naționale a Kosovo, percepută în termeni pozitivi de către electorat, a fost umbrit de cazuri de <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">intimidare și interferență</a> în ceea ce privește mass-media independente din țară.</p>\n<p>Cele trei partide principale din opoziție, și anume Partidul Democrat din Kosovo (PDK), Liga Democratica din Kosovo (LDK) și Alianța pentru Viitorul Kosovo (AAK), au reușit să obțină rezultate mai modeste de 22, 17,7 și 7,5 la sută, respectiv. Toate cele trei grupuri, afectate de o imagine de corupție și incapabile să ofere o alternativă credibilă la VV-ul lui Kurti, nu au reușit să convingă o parte semnificativă a electoratului. Cu toate acestea, atât PDK cât și LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">au depășit rezultatele din 2021</a>. Pentru mulți, aceste partide sunt reprezentative pentru „vechea gardă politică” a Kosovo, care a fost criticată pentru că nu a reușit să se angajeze în reforme interne de partid și democratizare. Ele sunt, de asemenea, strâns asociate cu personalități controversate și chiar criminale, cum ar fi fostul președinte Hashim Thaçi, care se confruntă în prezent cu acuzații de crime de război și crime împotriva umanității, și fostul prim-ministru Ramush Haradinaj.</p>\n<p>Cele 20 de locuri din adunarea Kosovo rezervate comunităților non-albaneze ale țării sunt așteptate să fie alocate listei Srpska (SL) susținută de Serbia și altor partide minoritare. Acestea reprezintă, printre altele, comunitățile turcești, rome, bosniace și gorane din Kosovo.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Navigând incertitudinea post-alegeri</strong></p>\n<p>În acest context, cel puțin trei scenarii principale par posibile. Primul implică continuarea lui Albin Kurti ca prim-ministru într-un guvern condus de VV care, așa cum este cazul, nu dispune de o majoritate parlamentară. El ar avea nevoie ulterior de sprijinul, cel puțin, al unor partide non-albaneze, posibil inclusiv SL. Rămâne neclar dacă SL, susținută și finanțată de guvernul de la Belgrad, ar coopera pentru a asigura un nou mandat lui Kurti. În mandatul anterior, relațiile dintre executivul din Kosovo și minoritatea sârbească din Kosovo s-au deteriorat pe parcursul mai multor episoade de tensiune. Acestea includ o <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">ieșire în masă</a> a sârbo-kosovarilor din instituțiile publice din nordul țării, populat de sârbi, precum și o serie de <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">mișcări de forță</a> menite să exercite suveranitate asupra sârbo-kosovarilor. Conform constituției Kosovo, este necesar ca să existe cel puțin un ministru din comunitatea sârbească din Kosovo ca parte a guvernului Kosovo.</p>\n<p>O ramificație puțin probabilă din acest scenariu ar putea implica VV atingând o majoritate parlamentară în coaliție cu PDK. Unele zvonuri indică disponibilitatea PDK de a coopera cu partidul lui Kurti înainte de alegerea noului președinte al țării în adunare – programată pentru 2026 – în care este necesară o majoritate parlamentară de două treimi. Totuși, nu ar fi de înțeles pentru alegătorii lui Kurti dacă VV ar intra într-un acord de coaliție cu o parte din vechea gardă a Kosovo. La urma urmei, aceștia sunt oamenii împotriva cărora premierul și-a construit credibilitatea politică.</p>\n<p>Un al doilea scenariu ar putea implica incapacitatea VV-ului lui Kurti de a ajunge la un acord cu oricare dintre partidele din adunare, nereușind astfel să adune o majoritate. Aici, cele trei partide albaneze din opoziție – PDK, LDK și AAK – ar putea colabora pentru a aduna o majoritate alternativă alături de sprijinul unor partide non-albaneze. Deși au depășit VV în termeni procentuali, rămâne de văzut dacă numerele vor fi în favoarea lor în adunare. În rest, cele trei partide nu au un proiect politic comun dincolo de obiectivul lor de a-l înlătura pe Kurti.</p>\n<p>Al treilea și, poate, cel mai îndepărtat scenariu de astăzi implică un impas parlamentar complet și imposibilitatea formării unei majorități. Acest lucru ar forța președintele Kosovo, Vjosa Osmani, să ceară noi alegeri. Judecând după traiectoria lor ascendentă în acest moment, acest scenariu ar putea beneficia PDK și LDK pe termen mediu, dar pare prea devreme pentru a spune.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Unde este Vestul? Kosovo, UE și SUA</strong></p>\n<p>Tensiunile dintre Kosovo și UE au crescut de când Kurti a preluat funcția în 2021. Aliații tradiționali ai UE, cum ar fi Germania, și-au exprimat în mod regulat îngrijorarea cu privire la exercițiile de suveranitate aparent unilaterale ale premierului – în principal în raport cu populația sârbească din Kosovo – și au pledat mai degrabă pentru acțiuni coordonate cu guvernele UE. Kosovo a fost supus unor sancțiuni economice dure din partea UE încă din mijlocul anului 2023, când a devenit clar pentru Bruxelles că Pristina nu a fost capabilă să mențină <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">situația din nordul Kosovo</a> sub control.</p>\n<p>Aceste fricțiuni rămân nerezolvate până în prezent, deoarece guvernele UE refuză să renunțe la sancțiuni, în timp ce Kurti a crescut în spiritul său unilateral. Totul se reduce la un cerc vicios care, în primul rând, afectează grav prosperitatea și bunăstarea cetățenilor din Kosovo.</p>\n<p>Un potențial al doilea mandat pentru Albin Kurti, cu excepția cazului în care evenimentele iau o întorsătură majoră, nu ar aduce probabil schimbări substanțiale în starea actuală a afacerilor în raport cu Bruxelles. Acest lucru ar submina și mai mult poziția Pristinei în ceea ce privește unul dintre cei mai apropiați aliați ai săi.</p>\n<p>Cu toate acestea, această perspectivă trebuie să fie reevaluată în contextul revenirii lui Donald Trump la Casa Albă. Reducerile imediate și agresive <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">ale ajutoarelor internaționale</a> par a fi un preludiu la ceea ce va arăta restructurarea masivă a politicii externe a acestuia în curând. Rolul sporit al <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">trimisului special Richard Grenell</a> – care a acționat ca trimis al lui Trump în Balcanii de Vest în timpul primului său mandat și a ajutat la orchestrarea <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">căderii lui Kurti în 2020</a> – va fi esențial în avansarea agendei autocratice a Washingtonului în regiune. Acest lucru ar fi, desigur, într-o strânsă colaborare cu Aleksandar Vučić din Serbia. Influența lui Grenell se va confrunta cu provocări dacă Kurti reușește să obțină un al doilea mandat la putere. În contrast, o potențială coaliție PDK-LDK-AAK este probabil să fie mai acomodantă și servilă față de interesele tranzacționale ale noii administrații americane, totul în încercarea de a păstra relații bune cu Washingtonul.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> este un om de știință politic și cercetător specializat în extinderea UE și politica din Balcanii de Vest. Este un Fellow non-rezident la Grupul pentru Studii Juridice și Politice (GLPS) din Pristina și un lector extern pe politica contemporană din Balcanii de Vest la Universitatea Complutense din Madrid (UCM). În prezent, își desfășoară studiile doctorale la Universitatea din Graz, Austria.</p>\n<p><span style=\"font-weight: 400;\"> </span></p>",
                key:"contentCleaned": null:null,
                key:"contentItemUid": string:"eayxjglk5ezgartqzyzhzwpm6zw",
                key:"createdAt": string:"2025-03-18T22:36:58.496",
                key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18",
                key:"metadata": null:null,
                key:"revisionId": string:"vayxjglk5ntaqriq6x5iccjlk34",
                key:"subtitle": null:null,
                key:"summary": string:"<I>Recenta alegere din Kosovo a ridicat diverse întrebări cu privire la viitorul țării. O căutare este acum în curs de desfășurare pentru a determina cum poate fi formată o majoritate în parlament, cu actualul lider Albin Kurti având probabil să-și continue conducerea. În același timp, astfel de dezvoltări ar putea avea un impact asupra relației națiunii cu statele occidentale.</I>",
                key:"summaryCleaned": null:null,
                key:"targetLanguage": string:"ro",
                key:"updatedAt": string:"2025-03-23T09:38:02.213",
                key:"__typename": string:"ContentItemTranslation"
            },
            {
                key:"title": string:"Post-valet Kosovo sjunker ner i det okända när västerländska allierade avtar",
                key:"uid": string:"528f99dc-35ff-4972-9cc1-9772d2febe7b",
                key:"autoTeaserLong": null:null,
                key:"autoTeaserShort": null:null,
                key:"content": string:"<p>Den 9 februari kallades Kosovos medborgare att rösta i ett val som, enligt preliminära uppgifter, hade en deltagandegrad på över 40 procent av väljarkåren. Rösten präglades, för första gången sedan landets självständighet, av den avlägsna deltagandet från dess diaspora, som kunde rösta via post eller vid en av Kosovos diplomatiska missioner. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Över 15 000 kosovoserbiska medborgare som bor utomlands</a> röstade vid en av de 43 vallokaler som inrättades i ambassader och konsulat runt om i världen. Ytterligare 68 000 gjorde det också via post.</p>\n<p>Inga anmärkningsvärda incidenter rapporterades under valdagen. Alla de viktigaste politiska aktörerna stod bakom resultaten och erkände legitimiteten i utfallet av vad som i stort sett var fria och rättvisa val. Detta vittnar, framför allt, om Kosovos snabba konsolidering som en av de friskaste demokratierna på Västra Balkan.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>En tydlig vinnare i ett fragmenterat parlament</strong></p>\n<p>Medan de sista rösterna räknas, pekar preliminära <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">resultat</a> mot en tydlig seger för den sittande premiärministern Albin Kurtis Vetëvendosje (VV) parti, som fick 40,8 procent av rösterna. Kurti, för vilken denna röst delvis var ett popularitetstest, ställde upp på en kontinuitetsbiljett och förespråkade för den sociala momentum som låg till grund för hans första fyraåriga mandat. Under det senaste parlamentsvalet, som hölls 2021, vann VV med stor marginal och kunde leda landet genom en bred majoritet i församlingen. Medan Kurtis mandat främst fokuserade på att stärka Kosovos nationella suveränitet, som i stort sett sågs i positiva termer av väljarkåren, var det fläckat av fall av <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">intimidation och inblandning</a> gällande oberoende mediekanaler i landet.</p>\n<p>De tre huvudpartierna i opposition, nämligen Kosovos Demokratiska Parti (PDK), Kosovos Demokratiska Liga (LDK) och Alliansen för Kosovos Framtid (AAK), lyckades samla mer blygsamma resultat på 22, 17,7 och 7,5 procent respektive. Alla tre grupper, som präglas av en bild av korruption och som inte kan erbjuda ett trovärdigt alternativ till Kurtis VV, misslyckades med att övertyga en betydande del av väljarkåren. Trots detta överträffade både PDK och LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">sina resultat från 2021</a>. För många är dessa partier representativa för Kosovos \"gamla politiska garde\", som har kritiserats för att inte ha engagerat sig i intern partireform och demokratisering. De är också nära kopplade till kontroversiella och till och med kriminella personligheter som den tidigare presidenten Hashim Thaçi, som för närvarande står inför åtal för krigsbrott och brott mot mänskligheten, och den tidigare premiärministern Ramush Haradinaj.</p>\n<p>De 20 platserna i Kosovos församling som är reserverade för landets icke-albanska samhällen förväntas tilldelas den Serbien-stödda Srpska Lista (SL) och andra minoritetspartier. Dessa representerar, bland annat, Kosovos turkiska, romska, bosniakiska och goranska samhällen.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Navigera genom osäkerheten efter valet</strong></p>\n<p>Mot denna bakgrund ser minst tre huvudscenarier möjliga ut. Det första involverar Albin Kurtis fortsättning som premiärminister i en VV-ledd regering som, som det är fallet, inte har en parlamentarisk majoritet. Han skulle därefter behöva stöd från, åtminstone, några av de icke-albanska partierna, eventuellt inklusive SL. Det är oklart om SL, som stöds och finansieras av regeringen i Belgrad, skulle samarbeta för att säkra ett nytt Kurti-mandat. Under den föregående mandatperioden har relationerna mellan den kosovoanska exekutiven och den kosovo-serbiska minoriteten försämrats genom flera episoder av spänningar. Dessa inkluderar en <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">massavhopp</a> av kosovo-serber från de offentliga institutionerna i det serb-befolkade norra landet, samt en serie kraftfulla <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">maktgrepp</a> som syftade till att utöva suveränitet över de kosovo-serbiska. Enligt Kosovos konstitution krävs det att det finns minst en minister från den kosovo-serbiska gemenskapen som en del av Kosovos regering.</p>\n<p>En osannolik avknoppning från detta scenario skulle kunna involvera VV som når en parlamentarisk majoritet i koalition med PDK. Vissa rykten pekar på PDK:s villighet att samarbeta med Kurtis parti inför församlingens val av landets nya president – planerat till 2026 – där en tvåtredjedels parlamentarisk majoritet krävs. Det skulle dock inte vara förståeligt för Kurtis väljare om VV ingick ett koalitionsavtal med en del av Kosovos gamla garde. Trots allt är det dessa människor som premiärministern har byggt sin politiska trovärdighet emot.</p>\n<p>Ett andra scenario skulle kunna involvera Kurtis VV:s oförmåga att nå en överenskommelse med något av partierna i församlingen, och därmed misslyckas med att samla en majoritet. Här skulle de tre albanska oppositionspartierna – PDK, LDK och AAK – kunna samarbeta för att samla en alternativ majoritet tillsammans med stöd från några av de icke-albanska partierna. Även om de har överträffat VV i procentuella termer, återstår det att se om siffrorna kommer att vara till deras fördel i församlingen. För övrigt saknar de tre partierna ett gemensamt politiskt projekt utöver sitt mål att avsätta Kurti.</p>\n<p>Det tredje och, kanske, mest avlägsna scenariot i dagsläget involverar en fullständig parlamentarisk låsning och omöjligheten att bilda någon majoritet. Detta skulle tvinga Kosovos president Vjosa Osmani att kalla till nya val. Bedömt utifrån deras uppåtgående bana just nu, skulle detta scenario kunna gynna PDK och LDK på medellång sikt, men det verkar för tidigt att säga.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Var är väst? Kosovo, EU och USA</strong></p>\n<p>Spänningarna mellan Kosovo och EU har ökat sedan Kurti tillträdde 2021. Traditionella EU-allierade, som Tyskland, har regelbundet uttryckt sin oro över premiärministerns till synes ensidiga utövande av suveränitet – mestadels gentemot den kosovo-serbiska befolkningen – och har istället förespråkat för samordnade åtgärder med EU-regeringar. Kosovo har varit föremål för hårda ekonomiska sanktioner från EU sedan mitten av 2023, när det blev klart för Bryssel att Pristina inte kunde hålla <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">situationen i norra Kosovo</a> i schack.</p>\n<p>Dessa friktioner förblir olösta än idag, eftersom EU-regeringar vägrar att ta bort sanktionerna medan Kurti har vuxit i sin ensidiga anda. Detta utgör en ond cirkel som framför allt tar ett stort pris på välståndet och välbefinnandet för Kosovos medborgare.</p>\n<p>En potentiell andra mandatperiod för Albin Kurti, om inte händelserna tar en stor vändning, skulle sannolikt inte medföra några substantiella förändringar i det nuvarande tillståndet i förhållande till Bryssel. Detta skulle ytterligare undergräva Pristinas ställning gentemot en av sina närmaste allierade.</p>\n<p>Denna utsikt måste dock nödvändigtvis omprövas mot bakgrund av Donald Trumps återkomst till Vita huset. Den amerikanske presidentens förestående och aggressiva <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">nedskärningar av internationellt bistånd</a> verkar vara en förberedelse för hur hans massiva omstrukturering av utrikespolitiken kommer att se ut ganska snart. Den förstärkta rollen för <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">specialutsänd Richard Grenell</a> – som agerade som Trumps sändebud för Västra Balkan under hans första mandat och hjälpte till att orkestrera <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">Kurtis fall 2020</a> – kommer att visa sig vara avgörande för att främja Washingtons autokratiska agenda i regionen. Detta skulle självklart ske i starkt partnerskap med Serbiens Aleksandar Vučić. Grenells inflytande kommer att möta utmaningar om Kurti lyckas säkra en andra mandatperiod. I kontrast är en potentiell PDK-LDK-AAK-koalition sannolikt att vara mer tillmötesgående och undergiven för de transaktionella intressena hos den nya amerikanska administrationen, allt i ett försök att bevara goda relationer med Washington.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> är statsvetare och forskare med inriktning på EU:s utvidgning och politik på Västra Balkan. Han är en icke-bosatt forskare vid Group for Legal and Political Studies (GLPS) i Pristina, och extern föreläsare om samtida politik på Västra Balkan vid Complutense University of Madrid (UCM). Han bedriver för närvarande doktorandstudier vid universitetet i Graz i Österrike.</p>\n<p><span style=\"font-weight: 400;\"> </span></p>",
                key:"contentCleaned": null:null,
                key:"contentItemUid": string:"eayxjglk5ezgartqzyzhzwpm6zw",
                key:"createdAt": string:"2025-03-18T22:36:59.546",
                key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18",
                key:"metadata": null:null,
                key:"revisionId": string:"vayxjglk5ntaqriq6x5iccjlk34",
                key:"subtitle": null:null,
                key:"summary": string:"<I>Kosovos senaste val har väckt olika frågor angående landets framtid. En sökning pågår nu för att avgöra hur en majoritet kan bildas i parlamentet, med den sittande Albin Kurti som sannolikt kommer att fortsätta sitt ledarskap. Samtidigt kan sådana utvecklingar mycket väl påverka nationens relation med västliga stater.</I>",
                key:"summaryCleaned": null:null,
                key:"targetLanguage": string:"sv",
                key:"updatedAt": string:"2025-03-22T20:27:43.32",
                key:"__typename": string:"ContentItemTranslation"
            },
            {
                key:"title": string:"Post-election Kosovo plunges into the unknown as western allies wane",
                key:"uid": string:"787c9fb3-396c-49ce-854a-dc7dc3b094c4",
                key:"autoTeaserLong": string:"**Key Points:**\n\n1. **Historic Diaspora Participation:** For the first time since Kosovo's independence, citizens living abroad were able to vote remotely, with over 15,000 participating at polling stations and 68,000 voting by mail, reflecting a significant step in democratic engagement.\n\n2. **Election Results and Political Landscape:** Preliminary results indicate a clear victory for Prime Minister Albin Kurti’s Vetëvendosje party, which garnered 40.8% of the vote, while opposition parties struggled to present a credible alternative, highlighting a fragmented political landscape.\n\n3. **Post-Election Scenarios and International Relations:** The potential for a coalition government remains uncertain, with three main scenarios emerging, including Kurti's continuation in power or a possible parliamentary impasse. Additionally, tensions with the EU and the implications of U.S. foreign policy under a potential Trump administration complicate Kosovo's political future.\n\n**Teaser:**\nKosovo's recent elections marked a historic moment as citizens abroad participated for the first time, casting ballots via mail and at diplomatic missions. With Prime Minister Albin Kurti's Vetëvendosje party emerging as a clear winner, the political landscape remains fragmented, raising questions about future governance. As Kosovo navigates potential coalitions and international tensions, the implications of these elections could reshape its democratic trajectory. What challenges lie ahead for Kurti and the opposition, and how will shifting U.S. foreign policy impact Kosovo's stability? Explore the complexities of this pivotal moment in Kosovo's history.",
                key:"autoTeaserShort": string:"Kosovo's recent elections saw over 40% voter turnout, including significant participation from the diaspora. Incumbent Prime Minister Albin Kurti's Vetëvendosje party emerged as the frontrunner, but political uncertainty looms as coalition dynamics unfold. Explore the implications for Kosovo's democracy and international relations.",
                key:"content": string:"<p>On February 9th, Kosovo citizens were called to vote in an election that, according to preliminary data, saw the participation of over 40 per cent of the electorate. The vote was marked, for the first time since the country’s independence, by the remote participation of its diaspora, which was able to cast ballots via mail or at one of Kosovo’s diplomatic missions. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Over 15,000 Kosovo citizens living abroad</a> voted at one of the 43 polling stations that were set up in embassies and consulates around the world. Another 68,000 also did so by mail.</p>\n<p>No remarkable incidents were reported during voting day. All the main political actors stood by the results and conceded legitimacy to the outcome of what were, by and large, free and fair elections. This pays testimony, first and foremost, to Kosovo’s swift consolidation as one of the healthiest democracies in the Western Balkans.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>A clear winner in a fragmented parliament</strong></p>\n<p>While the last few votes are being counted, preliminary <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">results</a> point towards a clear victory for the incumbent Prime Minister Albin Kurti’s Vetëvendosje (VV) party, which gained 40.8 per cent of the vote. Kurti, for whom this vote was partly a popularity test, ran on a continuity ticket and advocated for the social momentum that underpinned his first four-year mandate. During the last parliamentary election, held in 2021, VV won by a landslide and was able to lead the country through a wide majority in the assembly. While Kurti’s mandate focused chiefly on enhancing Kosovo’s national sovereignty, largely seen in positive terms by the electorate, it was tainted by instances of <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">intimidation and interference</a> regarding independent media outlets in the country.</p>\n<p>The three main parties in opposition, namely the Democratic Party of Kosovo (PDK), the Democratic League of Kosovo (LDK), and the Alliance for the Future of Kosovo (AAK), managed to gather more modest results at 22, 17.7 and 7.5 per cent respectively. All three groups, marred by an image of corruption and unable to provide a credible alternative to Kurti’s VV, failed to convince a sizeable part of the electorate. Despite this, both the PDK and LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">outperformed their 2021 results</a>. To many, these parties are representative of Kosovo’s “old political guard”, which has been criticized for failing to engage in internal party reform and democratization. They are also closely associated with controversial and even criminal personalities like former President Hashim Thaçi, who currently faces charges of war crimes and crimes against humanity, and former Prime Minister Ramush Haradinaj.</p>\n<p>The 20 seats in the Kosovo assembly reserved for the country’s non-Albanian communities are expected to be allocated to the Serbia-backed Srpska Lista (SL) and other minority parties. These represent, among others, Kosovo’s Turkish, Roma, Bosniak and Gorani communities.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Navigating the post-election uncertainty</strong></p>\n<p>Against this backdrop, at least three main scenarios look possible. The first involves Albin Kurti’s continuation as prime minister in a VV-led government that, as is the case, falls short of a parliamentary majority. He would subsequently need the support of, at least, some of the non-Albanian parties, possibly including SL. It remains unclear whether SL, backed and financed by the government in Belgrade, would cooperate in securing a new Kurti mandate. Over the previous term, relations between the Kosovo executive and the Kosovo Serb minority have deteriorated throughout several episodes of tensions. These include a <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">mass walkout</a> of Kosovo Serbs from the public institutions in the Serb-populated north of the country, as well as a series of forceful <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">power moves</a> aimed at exercising sovereignty over the Kosovo Serbs. As per Kosovo’s constitution, it is required that there be at least one minister from the Kosovo Serb community as part of the Kosovo government.</p>\n<p>An unlikely offshoot from this scenario could involve VV reaching a parliamentary majority in coalition with the PDK. Some rumours point to the PDK’s willingness to cooperate with Kurti’s party ahead of the assembly’s election of the country’s new president – scheduled for 2026 – in which a two-thirds parliamentary majority is required. It would, however, not be understandable for Kurti’s voters if VV entered into a coalition agreement with part of Kosovo’s old guard. After all, these are the people against whom the premier has built his political credibility.</p>\n<p>A second scenario could involve the inability of Kurti’s VV to reach an agreement with any of the parties in the assembly, thus failing to muster a majority. Here, the three Albanian opposition parties – the PDK, LDK and AAK – could team up to gather an alternative majority alongside the support of some of the non-Albanian parties. While they have overtaken VV in percentage terms, it remains to be seen if the numbers will be in their favour in the assembly. For the rest, the three parties lack a common political project beyond their goal of ousting Kurti.</p>\n<p>The third and, perhaps, most remote scenario as of today involves a full parliamentary impasse and the impossibility of any majority being formed. This would force Kosovo President Vjosa Osmani to call for new elections. Judging from their upward trajectory at the moment, this scenario could benefit the PDK and LDK in the medium term, but it seems too early to tell.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Where is the West? Kosovo, the EU and the US</strong></p>\n<p>Tensions between Kosovo and the EU have increased ever since Kurti took office in 2021. Traditional EU allies, such as Germany, have regularly expressed their concern over the premier’s seemingly unilateral exercises of sovereignty – mostly vis-à-vis the Kosovo Serb population – and have rather advocated for coordinated actions with EU governments. Kosovo has been subject to harsh economic sanctions from the EU ever since mid-2023, when it became clear to Brussels that Pristina was unable to keep <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">the situation in the north of Kosovo</a> at bay.</p>\n<p>These frictions remain unresolved to this day, as EU governments refuse to drop the sanctions while Kurti has grown in his unilateral spirit. This all amounts to a vicious circle that is, above all, taking a major toll on the prosperity and well-being of Kosovo’s citizens.</p>\n<p>A potential second mandate for Albin Kurti, unless events take a major turn, would likely not bring substantive changes to the current state of affairs vis-à-vis Brussels. This would further undermine Pristina’s position regarding one of its closest allies.</p>\n<p>This prospect, however, must be necessarily reassessed against the backdrop of Donald Trump’s return to the White House. The US president’s imminent and aggressive <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">cuts to international aid</a> appear to be a preamble to what his massive foreign policy reshuffling is bound to look like rather soon. The enhanced role of <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">special envoy Richard Grenell</a> – who acted as Trump’s Western Balkan envoy during his first mandate and helped orchestrate <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">Kurti’s downfall in 2020</a> – will prove instrumental in advancing Washington’s autocratic agenda in the region. This would of course be in strong partnership with Serbia’s Aleksandar Vučić. Grenell’s influence will face challenges if Kurti manages to secure a second term in power. In contrast, a potential PDK-LDK-AAK coalition is likely to be more accommodating and servile to the transactional interests of the new US administration, all in an attempt to preserve good ties with Washington.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> is a political scientist and researcher specializing in EU enlargement and Western Balkan politics. He is a Non-resident Fellow at the Group for Legal and Political Studies (GLPS) in Pristina, and an external lecturer on contemporary Western Balkan politics at the Complutense University of Madrid (UCM). He is currently pursuing doctoral studies at the University of Graz in Austria.</p>\n<p><span style=\"font-weight: 400;\"> </span></p>",
                key:"contentCleaned": null:null,
                key:"contentItemUid": string:"eayxjglk5ezgartqzyzhzwpm6zw",
                key:"createdAt": string:"2025-03-16T21:09:41.473",
                key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18",
                key:"metadata": null:null,
                key:"revisionId": string:"vayxjglk5ntaqriq6x5iccjlk34",
                key:"subtitle": null:null,
                key:"summary": string:"<I>Kosovo’s recent election has brought up various questions regarding the country’s future. A search is now underway to determine how a majority can be formed in parliament, with the incumbent Albin Kurti likely to continue his leadership. At the same time, such developments could well have an impact on the nation’s relationship with western states.</I>",
                key:"summaryCleaned": null:null,
                key:"targetLanguage": string:"en",
                key:"updatedAt": string:"2025-03-22T20:27:44.329",
                key:"__typename": string:"ContentItemTranslation"
            },
            {
                key:"title": string:"Следизборна Косово потъва в неизвестното, тъй като западните съюзници отслабват",
                key:"uid": string:"8df3643f-df10-46cb-971b-595435270323",
                key:"autoTeaserLong": null:null,
                key:"autoTeaserShort": null:null,
                key:"content": string:"<p>На 9 февруари гражданите на Косово бяха призовани да гласуват на избори, които, според предварителни данни, отчетоха участие на над 40 процента от избирателите. Гласуването беше отбелязано, за първи път след независимостта на страната, от дистанционно участие на диаспората, която успя да подаде бюлетини по пощата или в една от дипломатическите мисии на Косово. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Над 15,000 граждани на Косово, живеещи в чужбина</a> гласуваха в една от 43-те избирателни станции, които бяха създадени в посолства и консулства по света. Още 68,000 също го направиха по пощата.</p>\n<p>Не бяха докладвани забележителни инциденти по време на деня на гласуването. Всички основни политически актьори застанаха зад резултатите и признаха легитимността на изхода от това, което по същество бяха свободни и честни избори. Това свидетелства, преди всичко, за бързото утвърдяване на Косово като една от най-здравите демокрации в Западните Балкани.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Ясен победител в фрагментирания парламент</strong></p>\n<p>Докато последните гласове се броят, предварителните <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">резултати</a> сочат ясна победа за управляващия премиер Албин Курти и партията му Vetëvendosje (VV), която спечели 40.8 процента от гласовете. Курти, за когото този вот беше отчасти тест за популярност, се кандидатира на платформа за продължаване и защитаваше социалния импулс, който подкрепяше първия му четиригодишен мандат. По време на последните парламентарни избори, проведени през 2021 г., VV спечели с голямо мнозинство и успя да ръководи страната чрез широко мнозинство в събранието. Докато мандатът на Курти се фокусираше главно върху укрепването на националния суверенитет на Косово, което беше възприето положително от избирателите, той беше замърсен от случаи на <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">потискане и намеса</a> относно независимите медии в страната.</p>\n<p>Трите основни опозиционни партии, а именно Демократическата партия на Косово (PDK), Демократичната лига на Косово (LDK) и Алиансът за бъдещето на Косово (AAK), успяха да съберат по-скромни резултати от 22, 17.7 и 7.5 процента съответно. Всички три групи, опетнени от имиджа на корупция и неспособни да предложат достоверна алтернатива на VV на Курти, не успяха да убедят значителна част от избирателите. Въпреки това, както PDK, така и LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">надминаха резултатите си от 2021 г.</a>. За мнозина тези партии представляват \"старата политическа гвардия\" на Косово, която е била критикувана за неспособността си да се ангажира с вътрешна партийна реформа и демократизация. Те също така са тясно свързани с противоречиви и дори криминални личности като бившия президент Хашим Тачи, който в момента е изправен пред обвинения за военни престъпления и престъпления срещу човечеството, и бившия премиер Рамуш Харадинай.</p>\n<p>20-те места в косовското събрание, резервирани за неалбанските общности на страната, се очаква да бъдат разпределени на подкрепяната от Сърбия Српска Листа (SL) и други малцинствени партии. Те представляват, наред с другите, турската, ромската, бошняшката и горска общности на Косово.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Навигиране в следизборната несигурност</strong></p>\n<p>На фона на това, поне три основни сценария изглеждат възможни. Първият включва продължаването на Албин Курти като премиер в правителство, ръководено от VV, което, както е в случая, не достига парламентарно мнозинство. Той би се нуждаел от подкрепата на поне част от неалбанските партии, възможно включително SL. Остава неясно дали SL, подкрепяна и финансирана от правителството в Белград, би сътрудничила за осигуряване на нов мандат на Курти. През предходния мандат отношенията между косовското изпълнително и косовската сръбска малцинствена общност се влошиха през няколко епизода на напрежение. Те включват <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">масово напускане</a> на косовски сърби от публичните институции в сръбонаселената северна част на страната, както и серия от насилствени <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">показни действия</a>, насочени към упражняване на суверенитет над косовските сърби. Според конституцията на Косово е необходимо да има поне един министър от косовската сръбска общност като част от косовското правителство.</p>\n<p>Неправдоподобен изход от този сценарий би могъл да включва VV да достигне парламентарно мнозинство в коалиция с PDK. Някои слухове сочат към готовността на PDK да сътрудничи с партията на Курти преди изборите на новия президент на страната в събранието – насрочени за 2026 г. – за които е необходимо дву-третинно парламентарно мнозинство. Въпреки това, не би било разбираемо за избирателите на Курти, ако VV влезе в коалиционно споразумение с част от старата гвардия на Косово. В крайна сметка, това са хората, срещу които премиерът е изградил своята политическа кредибилност.</p>\n<p>Вторият сценарий би могъл да включва неспособността на VV на Курти да постигне споразумение с която и да е от партиите в събранието, като по този начин не успее да събере мнозинство. Тук трите албански опозиционни партии – PDK, LDK и AAK – биха могли да се обединят, за да съберат алтернативно мнозинство с подкрепата на някои от неалбанските партии. Въпреки че те са надминали VV в процентно отношение, остава да се види дали числата ще са в тяхна полза в събранието. За останалите, трите партии нямат общ политически проект извън целта си да свалят Курти.</p>\n<p>Третият и, може би, най-отдалечен сценарий към момента включва пълен парламентарен блокаж и невъзможността да се формира каквото и да е мнозинство. Това би принудило президента на Косово Вьоса Османи да призове за нови избори. Съдейки по текущата им възходяща траектория, този сценарий би могъл да бъде в полза на PDK и LDK в средносрочен план, но изглежда твърде рано да се каже.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Къде е Западът? Косово, ЕС и САЩ</strong></p>\n<p>Напрежението между Косово и ЕС нарасна откакто Курти пое поста през 2021 г. Традиционни съюзници на ЕС, като Германия, редовно изразяват загриженост относно очевидно едностранните действия на премиера по отношение на косовската сръбска популация и по-скоро защитават координирани действия с правителствата на ЕС. Косово е подложено на строги икономически санкции от ЕС от средата на 2023 г., когато стана ясно на Брюксел, че Прищина не е в състояние да поддържа <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">ситуацията на север в Косово</a> под контрол.</p>\n<p>Тези трения остават неразрешени и до днес, тъй като правителствата на ЕС отказват да отменят санкциите, докато Курти е нараснал в своя едностранен дух. Всичко това представлява порочен кръг, който преди всичко нанася сериозен удар на просперитета и благосъстоянието на гражданите на Косово.</p>\n<p>Потенциален втори мандат за Албин Курти, освен ако събитията не поемат значителен обрат, вероятно няма да донесе съществени промени в текущото състояние на нещата по отношение на Брюксел. Това допълнително ще подкопае позицията на Прищина по отношение на един от най-близките й съюзници.</p>\n<p>Тази перспектива обаче трябва да бъде преразгледана на фона на завръщането на Доналд Тръмп в Белия дом. Непосредствените и агресивни <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">съкращения на международната помощ</a> от страна на президента на САЩ изглеждат като прелюдия към това как ще изглежда неговото масивно пренареждане на външната политика съвсем скоро. Увеличената роля на <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">специалния пратеник Ричард Гренел</a> – който действаше като пратеник на Тръмп за Западните Балкани по време на първия му мандат и помогна да се организира <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">падението на Курти през 2020 г.</a> – ще се окаже решаваща за напредването на автократичната програма на Вашингтон в региона. Това, разбира се, ще бъде в силно партньорство с Александър Вучич от Сърбия. Влиянието на Гренел ще срещне предизвикателства, ако Курти успее да осигури втори мандат на власт. Напротив, потенциална коалиция PDK-LDK-AAK вероятно ще бъде по-уместна и покорна на транзакционните интереси на новата администрация на САЩ, всичко в опит да запази добри отношения с Вашингтон.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Алехандро Естесо Перес</strong> е политолог и изследовател, специализиращ се в разширяването на ЕС и политиката на Западните Балкани. Той е непостоянен сътрудник в Групата за правни и политически изследвания (GLPS) в Прищина и външен лектор по съвременна политика на Западните Балкани в Университета Комплутенсе в Мадрид (UCM). В момента следва докторски изследвания в Университета на Грац в Австрия.</p>\n<p><span style=\"font-weight: 400;\"> </span></p>",
                key:"contentCleaned": null:null,
                key:"contentItemUid": string:"eayxjglk5ezgartqzyzhzwpm6zw",
                key:"createdAt": string:"2025-03-18T22:36:58.755",
                key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18",
                key:"metadata": null:null,
                key:"revisionId": string:"vayxjglk5ntaqriq6x5iccjlk34",
                key:"subtitle": null:null,
                key:"summary": string:"<I>Наскоро проведените избори в Косово повдигнаха различни въпроси относно бъдещето на страната. В момента се провежда търсене, за да се определи как може да бъде формирано мнозинство в парламента, като настоящият лидер Албин Курти вероятно ще продължи своето ръководство. В същото време, такива развития биха могли да окажат влияние върху отношенията на нацията с западните държави.</I>",
                key:"summaryCleaned": null:null,
                key:"targetLanguage": string:"bg",
                key:"updatedAt": string:"2025-03-23T09:38:02.851",
                key:"__typename": string:"ContentItemTranslation"
            },
            {
                key:"title": string:"Postizborna Kosovo uranja u nepoznato dok zapadni saveznici slabe",
                key:"uid": string:"9599f58d-a67b-4383-84ea-7ba48f1402cf",
                key:"autoTeaserLong": null:null,
                key:"autoTeaserShort": null:null,
                key:"content": string:"<p>9. veljače, građani Kosova pozvani su da glasaju na izborima koji su, prema preliminarnim podacima, zabilježili sudjelovanje od više od 40 posto biračkog tijela. Glasanje je po prvi put od neovisnosti zemlje obilježeno daljinskim sudjelovanjem dijaspore, koja je mogla glasati putem pošte ili na jednoj od diplomatskih misija Kosova. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Više od 15.000 građana Kosova koji žive u inozemstvu</a> glasalo je na jednoj od 43 biračkih mjesta koja su postavljena u ambasadama i konzulatima širom svijeta. Još 68.000 također je glasalo putem pošte.</p>\n<p>Nisu zabilježeni značajni incidenti tijekom dana glasanja. Svi glavni politički akteri stali su uz rezultate i priznali legitimitet ishodu onoga što su, u velikoj mjeri, bili slobodni i pošteni izbori. To svjedoči, prije svega, o brzom konsolidiranju Kosova kao jedne od najzdravijih demokracija na Zapadnom Balkanu.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Jasan pobjednik u fragmentiranom parlamentu</strong></p>\n<p>Dok se broje posljednji glasovi, preliminarni <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">rezultati</a> ukazuju na jasnu pobjedu stranke Vetëvendosje (VV) aktualnog premijera Albina Kurtija, koja je osvojila 40,8 posto glasova. Kurti, za kojeg su ovi izbori dijelom bili test popularnosti, kandidirao se na platformi kontinuiteta i zalagao se za društveni zamah koji je podupirao njegov prvi četverogodišnji mandat. Tijekom posljednjih parlamentarnih izbora, održanih 2021. godine, VV je pobijedila s velikom razlikom i mogla je voditi zemlju kroz široku većinu u skupštini. Dok se Kurtijev mandat prvenstveno fokusirao na jačanje nacionalnog suvereniteta Kosova, što biračko tijelo većinom gleda pozitivno, bio je obezvrijeđen slučajevima <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">uznemiravanja i miješanja</a> u rad neovisnih medija u zemlji.</p>\n<p>Tri glavne opozicijske stranke, a to su Demokratska stranka Kosova (PDK), Demokratska liga Kosova (LDK) i Savez za budućnost Kosova (AAK), uspjele su prikupiti skromnije rezultate od 22, 17,7 i 7,5 posto. Sve tri grupe, obilježene imidžom korupcije i nesposobne da pruže vjerodostojnu alternativu Kurtiovoj VV, nisu uspjele uvjeriti značajan dio biračkog tijela. Unatoč tome, i PDK i LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">premašile su svoje rezultate iz 2021. godine</a>. Mnogima, ove stranke predstavljaju \"staru političku gardu\" Kosova, koja je kritizirana zbog neangažiranja u unutarnjoj stranačkoj reformi i demokratizaciji. Također su usko povezane s kontroverznim, pa čak i kriminalnim osobama poput bivšeg predsjednika Hašima Tačija, koji se trenutno suočava s optužbama za ratne zločine i zločine protiv čovječnosti, i bivšeg premijera Ramusha Haradinaja.</p>\n<p>20 mjesta u skupštini Kosova rezerviranih za nealbanske zajednice u zemlji očekuje se da će biti dodijeljena Srpskoj Listi (SL) koju podržava Srbija i drugim manjinskim strankama. Ove predstavljaju, između ostalog, tursku, romsku, bošnjačku i goransku zajednicu Kosova.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Navigacija kroz postizborne neizvjesnosti</strong></p>\n<p>U ovom kontekstu, barem tri glavna scenarija izgledaju moguća. Prvi uključuje nastavak Albina Kurtija kao premijera u vladi koju vodi VV koja, kao što je slučaj, nema parlamentarnu većinu. On bi potom trebao podršku, barem, nekih od nealbanskih stranaka, moguće uključujući SL. Ostaje nejasno hoće li SL, koju podržava i financira vlada u Beogradu, surađivati u osiguravanju novog Kurti mandata. Tijekom prethodnog mandata, odnosi između izvršne vlasti Kosova i srpske manjine na Kosovu pogoršali su se kroz nekoliko epizoda napetosti. Ove uključuju <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">masovni odlazak</a> Srba s Kosova iz javnih institucija u srpskom naseljenom sjeveru zemlje, kao i niz silovitih <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">poteza moći</a> usmjerenih na ostvarivanje suvereniteta nad Srbima na Kosovu. Prema ustavu Kosova, potrebno je da u vladi Kosova bude barem jedan ministar iz srpske zajednice na Kosovu.</p>\n<p>Neobičan ishod iz ovog scenarija mogao bi uključivati VV koja bi postigla parlamentarnu većinu u koaliciji s PDK. Neki glasovi upućuju na spremnost PDK da surađuje s Kurtijevom strankom prije izbora novog predsjednika zemlje u skupštini – zakazanog za 2026. – u kojem je potrebna dvotrećinska parlamentarna većina. Međutim, ne bi bilo razumljivo za Kurtiove birače ako bi VV ušla u koalicijski sporazum s dijelom stare garde Kosova. Uostalom, to su ljudi protiv kojih je premijer izgradio svoju političku vjerodostojnost.</p>\n<p>Drugi scenarij mogao bi uključivati nesposobnost Kurtijeve VV da postigne dogovor s bilo kojom od stranaka u skupštini, čime bi propustila prikupiti većinu. Ovdje bi se tri albanske opozicijske stranke – PDK, LDK i AAK – mogle udružiti kako bi prikupile alternativnu većinu uz podršku nekih od nealbanskih stranaka. Iako su premašili VV u postotnim terminima, ostaje da se vidi hoće li brojke biti u njihovu korist u skupštini. Što se tiče ostalog, tri stranke nemaju zajednički politički projekt osim svog cilja da smijene Kurtija.</p>\n<p>Treći i, možda, najudaljeniji scenarij do danas uključuje potpuni parlamentarni zastoj i nemogućnost formiranja bilo kakve većine. To bi prisililo predsjednicu Kosova Vjosu Osmani da pozove na nove izbore. Sudeći prema njihovom uzlaznom putu u ovom trenutku, ovaj scenarij mogao bi koristiti PDK i LDK na srednji rok, ali čini se da je još prerano za procjenu.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Gdje je Zapad? Kosovo, EU i SAD</strong></p>\n<p>Napetosti između Kosova i EU povećale su se otkako je Kurti preuzeo dužnost 2021. godine. Tradicionalni saveznici EU, poput Njemačke, redovito su izražavali zabrinutost zbog premijerovih naizgled jednostranih vježbi suvereniteta – većinom prema srpskoj populaciji na Kosovu – i radije su se zalagali za koordinirane akcije s vladama EU. Kosovo je od sredine 2023. godine podložno oštrim ekonomskim sankcijama EU, kada je postalo jasno Bruxellesu da Priština nije u stanju održati <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">situaciju na sjeveru Kosova</a> pod kontrolom.</p>\n<p>Ove napetosti ostaju neriješene do danas, jer vlade EU odbacuju sankcije dok je Kurti postao sve unilateralniji. Sve to čini začarani krug koji, prije svega, značajno pogađa prosperitet i dobrobit građana Kosova.</p>\n<p>Potez za drugi mandat Albina Kurtija, osim ako se događaji ne preokrenu, vjerojatno neće donijeti suštinske promjene u trenutnom stanju stvari prema Bruxellesu. To bi dodatno oslabilo poziciju Prištine u vezi s jednim od svojih najbližih saveznika.</p>\n<p>Međutim, ova perspektiva mora se nužno preispitati u kontekstu povratka Donalda Trumpa u Bijelu kuću. Imminentne i agresivne <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">redukcije međunarodne pomoći</a> američkog predsjednika čine se kao uvod u ono što će njegov masivni preustroj vanjske politike izgledati vrlo brzo. Povećana uloga <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">posebnog izaslanika Richarda Grenella</a> – koji je bio Trumpov izaslanik za Zapadni Balkan tijekom njegovog prvog mandata i pomogao orchestrirati <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">Kurtiov pad 2020. godine</a> – bit će ključan u napredovanju Washingtonove autokratske agende u regiji. To bi, naravno, bilo u snažnom partnerstvu s Aleksandrom Vučićem iz Srbije. Grenellov utjecaj suočit će se s izazovima ako Kurti uspije osigurati drugi mandat na vlasti. Nasuprot tome, potencijalna koalicija PDK-LDK-AAK vjerojatno će biti više prilagodljiva i pokorna prema transakcijskim interesima nove američke administracije, sve u pokušaju očuvanja dobrih odnosa s Washingtonom.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> je politički znanstvenik i istraživač specijaliziran za proširenje EU i politiku Zapadnog Balkana. On je nerezidentni suradnik Grupe za pravne i političke studije (GLPS) u Prištini, i vanjski predavač o suvremenoj politici Zapadnog Balkana na Complutense University of Madrid (UCM). Trenutno pohađa doktorski studij na Sveučilištu u Grazu u Austriji.</p>\n<p><span style=\"font-weight: 400;\"> </span></p>",
                key:"contentCleaned": null:null,
                key:"contentItemUid": string:"eayxjglk5ezgartqzyzhzwpm6zw",
                key:"createdAt": string:"2025-03-18T22:36:54.808",
                key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18",
                key:"metadata": null:null,
                key:"revisionId": string:"vayxjglk5ntaqriq6x5iccjlk34",
                key:"subtitle": null:null,
                key:"summary": string:"<I>Nedavne izbore na Kosovu postavile su razna pitanja o budućnosti zemlje. Sada je u tijeku potraga za određivanjem kako se može formirati većina u parlamentu, pri čemu se očekuje da će trenutni premijer Albin Kurti nastaviti svoje vođenje. U isto vrijeme, takvi razvojni događaji mogli bi imati utjecaj na odnos nacije s zapadnim državama.</I>",
                key:"summaryCleaned": null:null,
                key:"targetLanguage": string:"hr",
                key:"updatedAt": string:"2025-03-22T20:27:45.864",
                key:"__typename": string:"ContentItemTranslation"
            },
            {
                key:"title": string:"Post-élection, le Kosovo plonge dans l'inconnu alors que les alliés occidentaux s'affaiblissent.",
                key:"uid": string:"aafe5273-2de3-4e0b-98ae-63a5b19a392c",
                key:"autoTeaserLong": null:null,
                key:"autoTeaserShort": null:null,
                key:"content": string:"<p>Le 9 février, les citoyens du Kosovo ont été appelés à voter lors d'une élection qui, selon des données préliminaires, a vu la participation de plus de 40 % de l'électorat. Le vote a été marqué, pour la première fois depuis l'indépendance du pays, par la participation à distance de sa diaspora, qui a pu voter par courrier ou dans l'une des missions diplomatiques du Kosovo. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Plus de 15 000 citoyens du Kosovo vivant à l'étranger</a> ont voté dans l'un des 43 bureaux de vote qui ont été mis en place dans des ambassades et des consulats à travers le monde. 68 000 autres ont également voté par courrier.</p>\n<p>Aucun incident remarquable n'a été signalé pendant la journée de vote. Tous les principaux acteurs politiques ont soutenu les résultats et ont reconnu la légitimité de l'issue de ce qui étaient, dans l'ensemble, des élections libres et équitables. Cela témoigne, avant tout, de la consolidation rapide du Kosovo en tant qu'une des démocraties les plus saines des Balkans occidentaux.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Un gagnant clair dans un parlement fragmenté</strong></p>\n<p>Alors que les derniers votes sont en cours de comptage, les <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">résultats</a> préliminaires indiquent une victoire claire pour le parti Vetëvendosje (VV) du Premier ministre sortant Albin Kurti, qui a obtenu 40,8 % des voix. Kurti, pour qui ce vote était en partie un test de popularité, a fait campagne sur un ticket de continuité et a plaidé pour l'élan social qui a sous-tendu son premier mandat de quatre ans. Lors de la dernière élection parlementaire, tenue en 2021, le VV a remporté les élections avec un large avantage et a pu diriger le pays grâce à une large majorité à l'assemblée. Bien que le mandat de Kurti se soit principalement concentré sur le renforcement de la souveraineté nationale du Kosovo, largement perçu de manière positive par l'électorat, il a été entaché par des cas d'<a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">intimidation et d'ingérence</a> concernant les médias indépendants dans le pays.</p>\n<p>Les trois principaux partis d'opposition, à savoir le Parti démocratique du Kosovo (PDK), la Ligue démocratique du Kosovo (LDK) et l'Alliance pour l'avenir du Kosovo (AAK), ont réussi à rassembler des résultats plus modestes de 22, 17,7 et 7,5 % respectivement. Les trois groupes, ternis par une image de corruption et incapables de fournir une alternative crédible au VV de Kurti, n'ont pas réussi à convaincre une part importante de l'électorat. Malgré cela, le PDK et le LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">ont surpassé leurs résultats de 2021</a>. Pour beaucoup, ces partis sont représentatifs de la \"vieille garde politique\" du Kosovo, qui a été critiquée pour son incapacité à s'engager dans une réforme interne des partis et une démocratisation. Ils sont également étroitement associés à des personnalités controversées et même criminelles comme l'ancien président Hashim Thaçi, qui fait actuellement face à des accusations de crimes de guerre et de crimes contre l'humanité, et l'ancien Premier ministre Ramush Haradinaj.</p>\n<p>Les 20 sièges de l'assemblée du Kosovo réservés aux communautés non-albanaises du pays devraient être attribués à la Srpska Lista (SL) soutenue par la Serbie et à d'autres partis minoritaires. Ceux-ci représentent, entre autres, les communautés turques, roms, bosniaques et gorani du Kosovo.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Naviguer dans l'incertitude post-électorale</strong></p>\n<p>Dans ce contexte, au moins trois scénarios principaux semblent possibles. Le premier implique la continuation d'Albin Kurti en tant que Premier ministre dans un gouvernement dirigé par le VV qui, comme c'est le cas, ne dispose pas d'une majorité parlementaire. Il aurait ensuite besoin du soutien, au moins, de certains des partis non-albanais, y compris possiblement la SL. Il reste incertain si la SL, soutenue et financée par le gouvernement de Belgrade, coopérerait pour sécuriser un nouveau mandat pour Kurti. Au cours du mandat précédent, les relations entre l'exécutif du Kosovo et la minorité serbe du Kosovo se sont détériorées à travers plusieurs épisodes de tensions. Ceux-ci incluent un <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">départ massif</a> des Serbes du Kosovo des institutions publiques dans le nord peuplé de Serbes du pays, ainsi qu'une série de <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">manœuvres de pouvoir</a> visant à exercer la souveraineté sur les Serbes du Kosovo. Selon la constitution du Kosovo, il est requis qu'il y ait au moins un ministre de la communauté serbe du Kosovo dans le gouvernement du Kosovo.</p>\n<p>Une issue peu probable de ce scénario pourrait impliquer que le VV atteigne une majorité parlementaire en coalition avec le PDK. Certaines rumeurs indiquent la volonté du PDK de coopérer avec le parti de Kurti avant l'élection par l'assemblée du nouveau président du pays – prévue pour 2026 – pour laquelle une majorité parlementaire des deux tiers est requise. Cependant, il ne serait pas compréhensible pour les électeurs de Kurti que le VV entre dans un accord de coalition avec une partie de l'ancienne garde du Kosovo. Après tout, ce sont les personnes contre lesquelles le Premier ministre a construit sa crédibilité politique.</p>\n<p>Un deuxième scénario pourrait impliquer l'incapacité du VV de Kurti à parvenir à un accord avec l'un des partis de l'assemblée, échouant ainsi à rassembler une majorité. Ici, les trois partis d'opposition albanais – le PDK, le LDK et l'AAK – pourraient s'associer pour rassembler une majorité alternative avec le soutien de certains des partis non-albanais. Bien qu'ils aient dépassé le VV en termes de pourcentage, il reste à voir si les chiffres seront en leur faveur à l'assemblée. Pour le reste, les trois partis manquent d'un projet politique commun au-delà de leur objectif de renverser Kurti.</p>\n<p>Le troisième scénario, et peut-être le plus éloigné à ce jour, implique un blocage parlementaire complet et l'impossibilité de former une majorité. Cela forcerait la présidente du Kosovo, Vjosa Osmani, à appeler à de nouvelles élections. À en juger par leur trajectoire ascendante en ce moment, ce scénario pourrait bénéficier au PDK et au LDK à moyen terme, mais il semble trop tôt pour le dire.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Où est l'Occident ? Kosovo, l'UE et les États-Unis</strong></p>\n<p>Les tensions entre le Kosovo et l'UE ont augmenté depuis que Kurti a pris ses fonctions en 2021. Les alliés traditionnels de l'UE, comme l'Allemagne, ont régulièrement exprimé leur préoccupation concernant les exercices de souveraineté apparemment unilatéraux du Premier ministre – principalement vis-à-vis de la population serbe du Kosovo – et ont plutôt plaidé pour des actions coordonnées avec les gouvernements de l'UE. Le Kosovo a été soumis à de sévères sanctions économiques de l'UE depuis la mi-2023, lorsque Bruxelles a compris que Pristina était incapable de maintenir <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">la situation dans le nord du Kosovo</a> sous contrôle.</p>\n<p>Ces frictions restent non résolues à ce jour, alors que les gouvernements de l'UE refusent de lever les sanctions tandis que Kurti a renforcé son esprit unilatéral. Tout cela constitue un cercle vicieux qui, avant tout, pèse lourdement sur la prospérité et le bien-être des citoyens du Kosovo.</p>\n<p>Un potentiel deuxième mandat pour Albin Kurti, à moins que les événements ne prennent un tournant majeur, ne devrait probablement pas apporter de changements substantiels à l'état actuel des affaires vis-à-vis de Bruxelles. Cela minerait encore la position de Pristina concernant l'un de ses alliés les plus proches.</p>\n<p>Cependant, cette perspective doit être nécessairement réévaluée dans le contexte du retour de Donald Trump à la Maison Blanche. Les <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">coupes imminentes et agressives de l'aide internationale</a> par le président américain semblent être un prélude à ce à quoi son immense remaniement de la politique étrangère est destiné à ressembler très bientôt. Le rôle renforcé de <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">l'envoyé spécial Richard Grenell</a> – qui a agi en tant qu'envoyé de Trump pour les Balkans occidentaux pendant son premier mandat et a aidé à orchestrer <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">la chute de Kurti en 2020</a> – sera déterminant pour faire avancer l'agenda autocratique de Washington dans la région. Cela se ferait bien sûr en partenariat étroit avec Aleksandar Vučić de Serbie. L'influence de Grenell sera confrontée à des défis si Kurti parvient à sécuriser un deuxième mandat au pouvoir. En revanche, une coalition potentielle PDK-LDK-AAK est susceptible d'être plus accommodante et servile aux intérêts transactionnels de la nouvelle administration américaine, dans le but de préserver de bonnes relations avec Washington.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> est un politologue et chercheur spécialisé dans l'élargissement de l'UE et la politique des Balkans occidentaux. Il est chercheur non résident au Groupe d'études juridiques et politiques (GLPS) à Pristina, et enseignant externe sur la politique contemporaine des Balkans occidentaux à l'Université Complutense de Madrid (UCM). Il poursuit actuellement des études doctorales à l'Université de Graz en Autriche.</p>\n<p><span style=\"font-weight: 400;\"> </span></p>",
                key:"contentCleaned": null:null,
                key:"contentItemUid": string:"eayxjglk5ezgartqzyzhzwpm6zw",
                key:"createdAt": string:"2025-03-18T22:36:55.89",
                key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18",
                key:"metadata": null:null,
                key:"revisionId": string:"vayxjglk5ntaqriq6x5iccjlk34",
                key:"subtitle": null:null,
                key:"summary": string:"<I>Les récentes élections au Kosovo ont soulevé diverses questions concernant l'avenir du pays. Une recherche est maintenant en cours pour déterminer comment une majorité peut être formée au parlement, avec l'incumbent Albin Kurti susceptible de continuer son leadership. En même temps, de tels développements pourraient avoir un impact sur la relation de la nation avec les États occidentaux.</I>",
                key:"summaryCleaned": null:null,
                key:"targetLanguage": string:"fr",
                key:"updatedAt": string:"2025-03-22T20:27:48.716",
                key:"__typename": string:"ContentItemTranslation"
            },
            {
                key:"title": string:"Po volbách Kosovo klesá do neznáma, zatímco západní spojenci slábnou",
                key:"uid": string:"b2775bfb-a194-4be1-ada6-ba1b877f0379",
                key:"autoTeaserLong": null:null,
                key:"autoTeaserShort": null:null,
                key:"content": string:"<p>9. února byli občané Kosova vyzváni, aby se zúčastnili voleb, ve kterých podle předběžných údajů hlasovalo více než 40 procent voličů. Hlasování bylo poprvé od nezávislosti země poznamenáno vzdálenou účastí její diaspory, která mohla hlasovat poštou nebo na jedné z diplomatických misí Kosova. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Více než 15 000 občanů Kosova žijících v zahraničí</a> hlasovalo na jedné z 43 volebních místností, které byly zřízeny v ambasádách a konzulátech po celém světě. Dalších 68 000 tak učinilo poštou.</p>\n<p>Žádné pozoruhodné incidenty nebyly během volebního dne hlášeny. Všichni hlavní politické aktéři se postavili za výsledky a uznali legitimitu výsledku, který byl většinou svobodnými a spravedlivými volbami. To svědčí především o rychlé konsolidaci Kosova jako jedné z nejzdravějších demokracií na Západním Balkáně.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Jasný vítěz v roztrženém parlamentu</strong></p>\n<p>Zatímco se počítají poslední hlasy, předběžné <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">výsledky</a> ukazují na jasné vítězství stávajícího premiéra Albina Kurtiho a jeho strany Vetëvendosje (VV), která získala 40,8 procenta hlasů. Kurti, pro kterého byly tyto volby částečně testem popularity, kandidoval na pokračování a prosazoval sociální momentum, které podpořilo jeho první čtyřleté mandát. Během posledních parlamentních voleb, které se konaly v roce 2021, VV vyhrála drtivě a dokázala vést zemi širokou většinou v shromáždění. Zatímco se Kurtiho mandát zaměřoval především na posílení národní suverenity Kosova, což bylo voličem většinou vnímáno pozitivně, byl znečištěn případy <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">zastrašování a zasahování</a> do nezávislých médií v zemi.</p>\n<p>Tři hlavní opoziční strany, a to Demokratická strana Kosova (PDK), Demokratická liga Kosova (LDK) a Aliance pro budoucnost Kosova (AAK), dokázaly shromáždit skromnější výsledky 22, 17,7 a 7,5 procenta. Všechny tři skupiny, poznamenané obrazem korupce a neschopné poskytnout věrohodnou alternativu Kurtiho VV, nedokázaly přesvědčit značnou část voličů. I přesto PDK a LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">překonaly své výsledky z roku 2021</a>. Pro mnohé jsou tyto strany reprezentanty „staré politické gardy“ Kosova, která byla kritizována za to, že se nezapojila do vnitřní reformy strany a demokratizace. Jsou také úzce spojeny s kontroverzními a dokonce kriminálními osobnostmi, jako je bývalý prezident Hashim Thaçi, který v současnosti čelí obviněním z válečných zločinů a zločinů proti lidskosti, a bývalý premiér Ramush Haradinaj.</p>\n<p>20 křesel v kosovském shromáždění vyhrazených pro nealbánské komunity v zemi by mělo být přiděleno Srbskou listou (SL) podporovanou Srbskem a dalším menšinovým stranám. Tyto zastupují mimo jiné turecké, romské, bosňácké a goranské komunity v Kosovu.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Orientace v postvolební nejistotě</strong></p>\n<p>Na tomto pozadí se zdá, že jsou možné alespoň tři hlavní scénáře. První zahrnuje pokračování Albina Kurtiho jako premiéra v vládě vedené VV, která, jak je tomu, nedosahuje parlamentní většiny. Následně by potřeboval podporu alespoň některých nealbánských stran, možná včetně SL. Zůstává nejasné, zda by SL, podporovaná a financovaná vládou v Bělehradě, spolupracovala na zajištění nového mandátu pro Kurtiho. Během předchozího období se vztahy mezi kosovskou exekutivou a kosovskou srbskou menšinou zhoršily během několika epizod napětí. Ty zahrnují <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">masivní odchod</a> kosovských Srbů z veřejných institucí v srbské populované části severu země, stejně jako sérii silových <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">pohybů</a> zaměřených na uplatnění suverenity nad kosovskými Srby. Podle ústavy Kosova je vyžadováno, aby byl v kosovské vládě alespoň jeden ministr z komunity kosovských Srbů.</p>\n<p>Nepravděpodobný odvozený scénář z této situace by mohl zahrnovat VV dosažení parlamentní většiny v koalici s PDK. Některé zvěsti naznačují ochotu PDK spolupracovat se stranou Kurtiho před volbou nového prezidenta země v shromáždění – naplánovanou na rok 2026 – kde je vyžadována dvoutřetinová parlamentní většina. Nebylo by však pochopitelné pro Kurtiho voliče, pokud by VV vstoupila do koaliční dohody s částí staré gardy Kosova. Koneckonců, to jsou lidé, proti nimž premiér vybudoval svou politickou důvěryhodnost.</p>\n<p>Druhý scénář by mohl zahrnovat neschopnost Kurtiho VV dosáhnout dohody s některou z stran v shromáždění, a tím pádem by nedokázala shromáždit většinu. Zde by se tři albánské opoziční strany – PDK, LDK a AAK – mohly spojit, aby shromáždily alternativní většinu spolu s podporou některých nealbánských stran. I když v procentuálním vyjádření předstihly VV, zůstává otázkou, zda budou čísla v jejich prospěch v shromáždění. Pro ostatní tři strany chybí společný politický projekt kromě jejich cíle zbavit se Kurtiho.</p>\n<p>Třetí a možná nejvzdálenější scénář k dnešnímu dni zahrnuje úplnou parlamentní patovou situaci a nemožnost vytvoření jakékoli většiny. To by donutilo prezidentku Kosova Vjosu Osmaniovou vyhlásit nové volby. S ohledem na jejich vzestupnou trajektorii v současnosti by tento scénář mohl v střednědobém horizontu prospět PDK a LDK, ale zdá se, že je příliš brzy na to, abychom to posoudili.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Kde je Západ? Kosovo, EU a USA</strong></p>\n<p>Napětí mezi Kosovem a EU vzrostlo od doby, kdy Kurti nastoupil do úřadu v roce 2021. Tradiční spojenci EU, jako je Německo, pravidelně vyjadřovali své obavy ohledně zdánlivě jednostranného uplatňování suverenity premiéra – většinou vůči populaci kosovských Srbů – a spíše prosazovali koordinované akce s vládami EU. Kosovo bylo od poloviny roku 2023 vystaveno tvrdým ekonomickým sankcím ze strany EU, když se Bruselu stalo jasné, že Priština není schopna udržet <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">situaci na severu Kosova</a> pod kontrolou.</p>\n<p>Tato tření zůstávají dodnes nevyřešena, protože vlády EU odmítají zrušit sankce, zatímco Kurti se stal stále více jednostranným. To vše představuje začarovaný kruh, který především výrazně zatěžuje prosperitu a blahobyt občanů Kosova.</p>\n<p>Případný druhý mandát pro Albina Kurtiho, pokud se události neotočí, pravděpodobně nepřinese zásadní změny v současném stavu věcí vůči Bruselu. To by dále oslabilo pozici Prištiny vůči jednomu z jejích nejbližších spojenců.</p>\n<p>Tento výhled však musí být nutně přehodnocen na pozadí návratu Donalda Trumpa do Bílého domu. Imminentní a agresivní <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">škrtání mezinárodní pomoci</a> ze strany prezidenta USA se zdá být předehrou k tomu, jak bude jeho masivní přeskupení zahraniční politiky vypadat velmi brzy. Zesílená role <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">speciálního vyslance Richarda Grenella</a> – který působil jako Trumpův vyslanec pro Západní Balkán během jeho prvního mandátu a pomohl orchestraci <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">Kurtiho pádu v roce 2020</a> – se ukáže jako klíčový pro prosazení Washingtonské autokratické agendy v regionu. To by samozřejmě bylo v silném partnerství se srbským Aleksandarem Vučićem. Grenellův vliv se setká s výzvami, pokud se Kurti podaří zajistit druhý mandát. Naopak, potenciální koalice PDK-LDK-AAK bude pravděpodobně více vstřícná a poddajná transakčním zájmům nové americké administrativy, vše s cílem udržet dobré vztahy s Washingtonem.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> je politolog a výzkumník specializující se na rozšíření EU a politiku Západního Balkánu. Je nerezidentním členem Skupiny pro právní a politické studie (GLPS) v Prištině a externím lektorem na téma současné politiky Západního Balkánu na Complutense University of Madrid (UCM). V současnosti se věnuje doktorské studii na Univerzitě v Grazu v Rakousku.</p>\n<p><span style=\"font-weight: 400;\"> </span></p>",
                key:"contentCleaned": null:null,
                key:"contentItemUid": string:"eayxjglk5ezgartqzyzhzwpm6zw",
                key:"createdAt": string:"2025-03-18T22:36:55.328",
                key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18",
                key:"metadata": null:null,
                key:"revisionId": string:"vayxjglk5ntaqriq6x5iccjlk34",
                key:"subtitle": null:null,
                key:"summary": string:"<I>Poslední volby v Kosovu vyvolaly různé otázky ohledně budoucnosti země. Nyní probíhá hledání způsobu, jak může být v parlamentu vytvořena většina, přičemž stávající Albin Kurti pravděpodobně pokračuje ve svém vedení. Zároveň by takové události mohly mít vliv na vztah národa se západními státy.</I>",
                key:"summaryCleaned": null:null,
                key:"targetLanguage": string:"cs",
                key:"updatedAt": string:"2025-03-22T20:27:47.361",
                key:"__typename": string:"ContentItemTranslation"
            },
            {
                key:"title": string:"Постизборно Косово улази у непознато док западни савезници слабе",
                key:"uid": string:"bfb7ef05-e8f0-4449-8b50-070ced0b7202",
                key:"autoTeaserLong": null:null,
                key:"autoTeaserShort": null:null,
                key:"content": string:"<p>Na 9. februara, građani Kosova su pozvani da glasaju na izborima koji su, prema preliminarnim podacima, zabeležili učešće od preko 40 procenata biračkog tela. Glasanje je po prvi put od sticanja nezavisnosti zemlje obeleženo daljinskim učešćem dijaspore, koja je mogla da glasa putem pošte ili na jednoj od diplomatskih misija Kosova. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Preko 15.000 građana Kosova koji žive u inostranstvu</a> glasalo je na jednoj od 43 biračkih mesta koja su postavljena u ambasadama i konzulatima širom sveta. Još 68.000 je to učinilo putem pošte.</p>\n<p>Nisu zabeleženi značajni incidenti tokom dana glasanja. Svi glavni politički akteri su stali iza rezultata i priznali legitimitet ishodu onoga što su, u velikoj meri, bili slobodni i pošteni izbori. Ovo svedoči, pre svega, o brzom konsolidovanju Kosova kao jedne od najzdravijih demokratija na Zapadnom Balkanu.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Jasan pobednik u fragmentiranom parlamentu</strong></p>\n<p>Dok se broje poslednji glasovi, preliminarni <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">rezultati</a> ukazuju na jasnu pobedu aktuelnog premijera Aljbina Kurtija i njegove stranke Vetëvendosje (VV), koja je osvojila 40,8 procenata glasova. Kurti, za koga su ovi izbori delimično bili test popularnosti, kandidovao se na platformi kontinuiteta i zalagao se za društveni zamah koji je podržavao njegov prvi četvorogodišnji mandat. Tokom poslednjih parlamentarnih izbora, održanih 2021. godine, VV je pobedio sa velikom razlikom i uspeo da vodi zemlju kroz široku većinu u skupštini. Dok se Kurtijev mandat fokusirao pretežno na jačanje nacionalnog suvereniteta Kosova, što biračko telo uglavnom vidi u pozitivnom svetlu, bio je obeležen slučajevima <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">zastrašivanja i mešanja</a> u rad nezavisnih medija u zemlji.</p>\n<p>Tri glavne opozicione stranke, naime, Demokratska stranka Kosova (PDK), Demokratska liga Kosova (LDK) i Alijansa za budućnost Kosova (AAK), uspele su da postignu skromnije rezultate od 22, 17,7 i 7,5 procenata, redom. Sve tri grupe, obeležene imidžom korupcije i nesposobne da pruže kredibilnu alternativu Kurtijevoj VV, nisu uspele da uvere značajan deo biračkog tela. Ipak, i PDK i LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">su nadmašili svoje rezultate iz 2021. godine</a>. Mnogima, ove stranke predstavljaju \"staru političku gardu\" Kosova, koja je kritikovana zbog neuspeha da se angažuje na unutrašnjoj stranačkoj reformi i demokratizaciji. Takođe su blisko povezane sa kontroverznim i čak kriminalnim ličnostima poput bivšeg predsednika Hašima Tačija, koji se trenutno suočava sa optužbama za ratne zločine i zločine protiv čovečnosti, i bivšeg premijera Ramuša Haradinaja.</p>\n<p>20 mesta u skupštini Kosova rezervisanih za nealbanske zajednice u zemlji očekuje se da će biti dodeljeno Srpskoj listi (SL) koju podržava Srbija i drugim manjinskim strankama. Ove predstavljaju, između ostalog, tursku, romsku, bošnjačku i goransku zajednicu Kosova.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Navigacija kroz postizborne neizvesnosti</strong></p>\n<p>U ovom kontekstu, najmanje tri glavna scenarija izgledaju moguća. Prvi uključuje nastavak Aljbina Kurtija kao premijera u vladi koju predvodi VV koja, kao što je slučaj, nema parlamentarnu većinu. On bi potom trebao podršku, barem nekih od nealbanskih stranaka, moguće uključujući SL. Ostaje nejasno da li će SL, koju podržava i finansira vlada u Beogradu, sarađivati u obezbeđivanju novog Kurtijevog mandata. Tokom prethodnog mandata, odnosi između izvršne vlasti Kosova i srpske manjine na Kosovu su se pogoršali kroz nekoliko epizoda tenzija. Ove uključuju <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">masovno napuštanje</a> srba sa Kosova iz javnih institucija u srpskom naseljenom severu zemlje, kao i niz silovitih <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">poteza moći</a> usmerenih na ostvarivanje suvereniteta nad Srbima na Kosovu. Prema ustavu Kosova, zahteva se da u vladi Kosova bude bar jedan ministar iz srpske zajednice na Kosovu.</p>\n<p>Jedan malo verovatan ishod iz ovog scenarija mogao bi uključivati VV koja bi postigla parlamentarnu većinu u koaliciji sa PDK. Neki glasovi ukazuju na spremnost PDK da sarađuje sa Kurtijevom strankom pred izborom novog predsednika zemlje u skupštini – zakazanim za 2026. – u kojem je potrebna dvotrećinska parlamentarna većina. Ipak, ne bi bilo razumljivo za Kurtijeve birače ako bi VV ušla u koalicioni sporazum sa delom stare garde Kosova. Uostalom, to su ljudi protiv kojih je premijer izgradio svoju političku kredibilitet.</p>\n<p>Drugi scenario mogao bi uključivati nesposobnost Kurtijeve VV da postigne dogovor sa bilo kojom od stranaka u skupštini, čime bi propustili da okupe većinu. Ovde bi tri albanske opozicione stranke – PDK, LDK i AAK – mogle da se udruže kako bi okupile alternativnu većinu uz podršku nekih od nealbanskih stranaka. Iako su nadmašili VV u procentima, ostaje da se vidi da li će brojevi biti u njihovu korist u skupštini. Što se ostalog tiče, tri stranke nemaju zajednički politički projekat osim svog cilja da smene Kurtija.</p>\n<p>Treći i, možda, najudaljeniji scenario do danas uključuje potpuni parlamentarni zastoj i nemogućnost formiranja bilo kakve većine. Ovo bi primoralo predsednicu Kosova Vjosu Osmani da pozove na nove izbore. Sudeći po njihovom uzlaznom trendu u ovom trenutku, ovaj scenario bi mogao koristiti PDK i LDK na srednji rok, ali čini se da je još rano za procenu.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Gde je Zapad? Kosovo, EU i SAD</strong></p>\n<p>Tenzije između Kosova i EU su se povećale otkako je Kurti preuzeo vlast 2021. godine. Tradicionalni saveznici EU, poput Nemačke, redovno su izražavali zabrinutost zbog premijerovih naizgled jednostranih vežbi suvereniteta – pretežno prema srpskom stanovništvu na Kosovu – i radije su se zalagali za koordinisane akcije sa vladama EU. Kosovo je od sredine 2023. godine podložno oštrim ekonomskim sankcijama od strane EU, kada je Briselu postalo jasno da Priština nije u stanju da drži <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">situaciju na severu Kosova</a> pod kontrolom.</p>\n<p>Ove tenzije ostaju nerešene do danas, jer vlade EU odbijaju da ukinu sankcije dok je Kurti postao sve više jednostran. Sve to čini začarani krug koji, pre svega, ima veliki uticaj na prosperitet i dobrobit građana Kosova.</p>\n<p>Potez za drugi mandat Aljbina Kurtija, osim ako se događaji ne preokrenu, verovatno neće doneti suštinske promene u trenutnom stanju stvari prema Briselu. Ovo bi dodatno oslabilo poziciju Prištine u vezi sa jednim od svojih najbližih saveznika.</p>\n<p>Međutim, ova perspektiva mora biti neophodno preispitana u svetlu povratka Donalda Trampa u Belu kuću. Imminentne i agresivne <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">smanjenja međunarodne pomoći</a> od strane američkog predsednika izgledaju kao uvod u ono što će njegov masivni preokret spoljne politike izgledati vrlo brzo. Povećana uloga <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">specijalnog izaslanika Richarda Grenella</a> – koji je bio Trampov izaslanik za Zapadni Balkan tokom njegovog prvog mandata i pomogao u orchestraciji <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">Kurtijevog pada 2020. godine</a> – biće ključan u napredovanju Vašingtonove autokratske agende u regionu. Ovo bi, naravno, bilo u snažnom partnerstvu sa Aleksandrom Vučićem iz Srbije. Grenellov uticaj će se suočiti sa izazovima ako Kurti uspe da obezbedi drugi mandat na vlasti. Nasuprot tome, potencijalna koalicija PDK-LDK-AAK verovatno će biti više prilagodljiva i pokorna prema transakcionim interesima nove američke administracije, sve u pokušaju da očuva dobre odnose sa Vašingtonom.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> je politički naučnik i istraživač specijalizovan za proširenje EU i politiku Zapadnog Balkana. On je nerezidentni saradnik Grupe za pravne i političke studije (GLPS) u Prištini, i spoljašnji predavač o savremenoj politici Zapadnog Balkana na Complutense univerzitetu u Madridu (UCM). Trenutno pohađa doktorski studij na Univerzitetu u Gracu u Austriji.</p>\n<p><span style=\"font-weight: 400;\"> </span></p>",
                key:"contentCleaned": null:null,
                key:"contentItemUid": string:"eayxjglk5ezgartqzyzhzwpm6zw",
                key:"createdAt": string:"2025-03-18T22:36:55.053",
                key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18",
                key:"metadata": null:null,
                key:"revisionId": string:"vayxjglk5ntaqriq6x5iccjlk34",
                key:"subtitle": null:null,
                key:"summary": string:"<I>Recentni izbori na Kosovu postavili su razna pitanja u vezi sa budućnošću zemlje. Sada je u toku potraga da se utvrdi kako se može formirati većina u parlamentu, pri čemu se očekuje da će aktuelni Albin Kurti nastaviti svoje vođstvo. U isto vreme, takvi događaji bi mogli imati uticaj na odnos nacije sa zapadnim državama.</I>",
                key:"summaryCleaned": null:null,
                key:"targetLanguage": string:"sr",
                key:"updatedAt": string:"2025-03-22T20:27:46.586",
                key:"__typename": string:"ContentItemTranslation"
            },
            {
                key:"title": string:"Po voľbách Kosovo sa ponorí do neznáma, keď západní spojenci slabnú",
                key:"uid": string:"d5bb5914-51f0-4f55-b591-7b7891f47bf8",
                key:"autoTeaserLong": null:null,
                key:"autoTeaserShort": null:null,
                key:"content": string:"<p>9. februára boli občania Kosova vyzvaní, aby hlasovali v voľbách, ktoré podľa predbežných údajov zaznamenali účasť viac ako 40 percent voličov. Hlasovanie bolo po prvýkrát od nezávislosti krajiny poznačené vzdialenou účasťou jej diaspóry, ktorá mohla odovzdávať hlasy prostredníctvom pošty alebo na jednej z diplomatických misií Kosova. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Viac ako 15 000 občanov Kosova žijúcich v zahraničí</a> hlasovalo na jednej z 43 volebných miestností, ktoré boli zriadené v ambasádach a konzulátoch po celom svete. Ďalších 68 000 tak urobilo prostredníctvom pošty.</p>\n<p>Počas volebného dňa neboli hlásené žiadne pozoruhodné incidenty. Všetci hlavní politickí aktéri sa postavili za výsledky a uznali legitímnosť výsledku toho, čo boli vo všeobecnosti voľby slobodné a spravodlivé. To svedčí predovšetkým o rýchlej konsolidácii Kosova ako jednej z najzdravších demokracií na Západnom Balkáne.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Jasný víťaz v roztrhnutom parlamente</strong></p>\n<p>Keď sa počítajú posledné hlasy, predbežné <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">výsledky</a> naznačujú jasné víťazstvo pre súčasného premiéra Albina Kurtiho a jeho stranu Vetëvendosje (VV), ktorá získala 40,8 percenta hlasov. Kurti, pre ktorého boli tieto voľby čiastočne testom popularity, kandidoval na lístku kontinuity a presadzoval sociálny impulz, ktorý podporoval jeho prvé štyri roky mandátu. Počas posledných parlamentných volieb, ktoré sa konali v roku 2021, VV vyhrala s veľkým náskokom a dokázala viesť krajinu prostredníctvom širokej väčšiny v zhromaždení. Zatiaľ čo Kurtiho mandát sa zameriaval predovšetkým na posilnenie národnej suverenity Kosova, čo voliči vo väčšine vnímali pozitívne, bol poznačený prípadmi <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">zastrašovania a zasahovania</a> do nezávislých médií v krajine.</p>\n<p>Tri hlavné opozičné strany, a to Demokratická strana Kosova (PDK), Demokratická liga Kosova (LDK) a Aliancia za budúcnosť Kosova (AAK), dokázali získať skromnejšie výsledky 22, 17,7 a 7,5 percenta. Všetky tri skupiny, poznačené obrazom korupcie a neschopné poskytnúť dôveryhodnú alternatívu Kurtiho VV, nedokázali presvedčiť značnú časť voličov. Napriek tomu PDK a LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">prekonali svoje výsledky z roku 2021</a>. Pre mnohých sú tieto strany reprezentantmi „starej politickej gardy“ Kosova, ktorá bola kritizovaná za to, že sa nezapojila do vnútorných reformných procesov a demokratizácie. Sú tiež úzko spojené s kontroverznými a dokonca kriminálnymi osobnosťami, ako je bývalý prezident Hashim Thaçi, ktorý momentálne čelí obvineniam z vojnových zločinov a zločinov proti ľudskosti, a bývalý premiér Ramush Haradinaj.</p>\n<p>20 miest v kosovskom zhromaždení vyhradených pre nealbánske komunity v krajine sa očakáva, že budú pridelené Srbmi podporovanej Srbskej Liste (SL) a iným menšinovým stranám. Tieto zastupujú, medzi inými, turecké, rómske, bošňácke a goranské komunity v Kosove.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Orientácia v neistote po voľbách</strong></p>\n<p>Na tomto pozadí sa zdá, že existujú aspoň tri hlavné scenáre. Prvý zahŕňa pokračovanie Albina Kurtiho ako premiéra v vláde vedené VV, ktorá, ako je to v súčasnosti, nemá parlamentnú väčšinu. Následne by potreboval podporu aspoň niektorých nealbánskych strán, pravdepodobne vrátane SL. Zostáva nejasné, či SL, podporovaná a financovaná vládou v Belehrade, by spolupracovala na zabezpečení nového mandátu pre Kurtiho. Počas predchádzajúceho volebného obdobia sa vzťahy medzi kosovskou exekutívou a kosovskou srbskou menšinou zhoršili počas niekoľkých epizód napätia. Tieto zahŕňajú <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">masový odchod</a> kosovských Srbov z verejných inštitúcií v srbmi obývanej severnej časti krajiny, ako aj sériu silných <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">mocenských ťahov</a> zameraných na uplatnenie suverenity nad kosovskými Srbmi. Podľa ústavy Kosova je potrebné, aby bol v kosovskej vláde aspoň jeden minister z komunity kosovských Srbov.</p>\n<p>Nepredpokladaný odklon od tohto scenára by mohol zahŕňať, že VV dosiahne parlamentnú väčšinu v koalícii s PDK. Niektoré fámy naznačujú ochotu PDK spolupracovať s Kurtiho stranou pred voľbou nového prezidenta krajiny v zhromaždení – naplánovanou na rok 2026 – v ktorej je potrebná dvojtretinová parlamentná väčšina. Nebolo by však pochopiteľné pre Kurtiho voličov, ak by VV vstúpila do koaličnej dohody s časťou starej gardy Kosova. Napokon, sú to títo ľudia, proti ktorým premiér vybudoval svoju politickú dôveryhodnosť.</p>\n<p>Druhý scenár by mohol zahŕňať neschopnosť Kurtiho VV dosiahnuť dohodu s ktoroukoľvek z strán v zhromaždení, čím by sa nedokázala získať väčšina. Tu by sa tri albánske opozičné strany – PDK, LDK a AAK – mohli spojiť, aby získali alternatívnu väčšinu spolu so podporou niektorých nealbánskych strán. Hoci prekonali VV v percentuálnych hodnotách, zostáva otázne, či budú čísla v ich prospech v zhromaždení. Pre ostatné tri strany chýba spoločný politický projekt okrem ich cieľa zbaviť Kurtiho.</p>\n<p>Tretí a možno najvzdialenejší scenár k dnešnému dňu zahŕňa úplný parlamentný pat a nemožnosť vytvoriť akúkoľvek väčšinu. To by prinútilo prezidentku Kosova Vjosu Osmani, aby vyhlásila nové voľby. Súdac podľa ich rastúcej trajektórie v súčasnosti by tento scenár mohol v strednodobom horizonte prospieť PDK a LDK, ale zdá sa, že je príliš skoro na to, aby sa to dalo posúdiť.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Kde je Západ? Kosovo, EÚ a USA</strong></p>\n<p>Napätie medzi Kosovom a EÚ sa zvýšilo od momentu, keď Kurti prevzal úrad v roku 2021. Tradiční spojenci EÚ, ako je Nemecko, pravidelne vyjadrujú svoje obavy z premiérových zjavne jednostranných cvičení suverenity – najmä vo vzťahu k populácii kosovských Srbov – a skôr presadzovali koordinované akcie s vládami EÚ. Kosovo bolo od polovice roku 2023 vystavené prísnym hospodárskym sankciám zo strany EÚ, keď sa Bruselovi jasne ukázalo, že Priština nedokáže udržať <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">situáciu na severe Kosova</a> pod kontrolou.</p>\n<p>Tieto trenice zostávajú dodnes nevyriešené, keďže vlády EÚ odmietajú zrušiť sankcie, zatiaľ čo Kurti sa stal čoraz viac jednostranným. To všetko predstavuje zlý kruh, ktorý predovšetkým výrazne zaťažuje prosperitu a blahobyt občanov Kosova.</p>\n<p>Potenciálny druhý mandát pre Albina Kurtiho, pokiaľ sa udalosti radikálne nezmenia, pravdepodobne neprinesie podstatné zmeny v súčasnom stave vecí vo vzťahu k Brusel. To by ďalej oslabilo pozíciu Prištiny vo vzťahu k jednému z jej najbližších spojencov.</p>\n<p>Táto perspektíva sa však musí nevyhnutne prehodnotiť na pozadí návratu Donalda Trumpa do Bieleho domu. Imminentné a agresívne <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">škrtanie medzinárodnej pomoci</a> zo strany amerického prezidenta sa zdá byť predohrou toho, ako bude jeho masívne preusporiadanie zahraničnej politiky vyzerať veľmi skoro. Posilnená úloha <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">špeciálneho vyslanca Richarda Grenella</a> – ktorý pôsobil ako Trumpov vyslanec pre Západný Balkán počas jeho prvého mandátu a pomohol orchestrálne <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">Kurtiho pád v roku 2020</a> – sa ukáže ako kľúčový pri presadzovaní Washingtonovej autokratickej agendy v regióne. To by samozrejme bolo v silnom partnerstve s Aleksandrom Vučićom zo Srbska. Grenellov vplyv sa stretne s výzvami, ak sa Kurti podarí zabezpečiť druhý mandát vo funkcii. Naopak, potenciálna koalícia PDK-LDK-AAK bude pravdepodobne viac ústretová a poddajná transakčným záujmom novej americkej administratívy, všetko s cieľom zachovať dobré vzťahy s Washingtonom.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> je politológ a výskumník špecializujúci sa na rozšírenie EÚ a politiku Západného Balkánu. Je nerezidentným členom Skupiny pre právne a politické štúdie (GLPS) v Prištine a externým lektorom na tému súčasnej politiky Západného Balkánu na Complutense University of Madrid (UCM). V súčasnosti sa venuje doktorandským štúdiám na Univerzite v Grazi v Rakúsku.</p>\n<p><span style=\"font-weight: 400;\"> </span></p>",
                key:"contentCleaned": null:null,
                key:"contentItemUid": string:"eayxjglk5ezgartqzyzhzwpm6zw",
                key:"createdAt": string:"2025-03-18T22:36:55.623",
                key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18",
                key:"metadata": null:null,
                key:"revisionId": string:"vayxjglk5ntaqriq6x5iccjlk34",
                key:"subtitle": null:null,
                key:"summary": string:"<I>Voľby v Kosove vyvolali rôzne otázky týkajúce sa budúcnosti krajiny. V súčasnosti prebieha hľadanie spôsobu, ako môže byť v parlamente vytvorená väčšina, pričom súčasný premiér Albin Kurti pravdepodobne bude pokračovať vo svojom vedení. Zároveň by takéto udalosti mohli mať vplyv na vzťah krajiny so západnými štátmi.</I>",
                key:"summaryCleaned": null:null,
                key:"targetLanguage": string:"sk",
                key:"updatedAt": string:"2025-03-22T20:27:48.08",
                key:"__typename": string:"ContentItemTranslation"
            },
            {
                key:"title": string:"Μετά τις εκλογές, το Κόσοβο βυθίζεται στο άγνωστο καθώς οι δυτικοί σύμμαχοι εξασθενούν",
                key:"uid": string:"daab877e-2a99-4ca6-a66e-29c9e2124083",
                key:"autoTeaserLong": null:null,
                key:"autoTeaserShort": null:null,
                key:"content": string:"<p>Στις 9 Φεβρουαρίου, οι πολίτες του Κοσόβου κλήθηκαν να ψηφίσουν σε μια εκλογή που, σύμφωνα με τα προκαταρκτικά δεδομένα, είδε τη συμμετοχή άνω του 40 τοις εκατό του εκλογικού σώματος. Η ψηφοφορία χαρακτηρίστηκε, για πρώτη φορά από την ανεξαρτησία της χώρας, από την απομακρυσμένη συμμετοχή της διασποράς της, η οποία μπόρεσε να ψηφίσει μέσω ταχυδρομείου ή σε μία από τις διπλωματικές αποστολές του Κοσόβου. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Πάνω από 15.000 πολίτες του Κοσόβου που ζουν στο εξωτερικό</a> ψήφισαν σε μία από τις 43 εκλογικές περιφέρειες που είχαν στηθεί σε πρεσβείες και προξενεία σε όλο τον κόσμο. Άλλοι 68.000 το έκαναν επίσης μέσω ταχυδρομείου.</p>\n<p>Δεν αναφέρθηκαν αξιοσημείωτα περιστατικά κατά την ημέρα των εκλογών. Όλοι οι κύριοι πολιτικοί παράγοντες στήριξαν τα αποτελέσματα και παραδέχτηκαν τη νομιμότητα του αποτελέσματος των εκλογών, οι οποίες ήταν, κατά κύριο λόγο, ελεύθερες και δίκαιες. Αυτό αποδεικνύει, πρώτα και κύρια, την ταχεία εδραίωση του Κοσόβου ως μία από τις πιο υγιείς δημοκρατίες στα Δυτικά Βαλκάνια.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Ένας σαφής νικητής σε ένα κατακερματισμένο κοινοβούλιο</strong></p>\n<p>Ενώ οι τελευταίες ψήφοι μετριούνται, τα προκαταρκτικά <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">αποτελέσματα</a> δείχνουν μια σαφή νίκη για το κόμμα Vetëvendosje (VV) του απερχόμενου Πρωθυπουργού Αλμπίν Κούρτι, το οποίο κέρδισε το 40,8 τοις εκατό των ψήφων. Ο Κούρτι, για τον οποίο αυτή η ψήφος ήταν εν μέρει μια δοκιμή δημοτικότητας, κατέβηκε με ένα εισιτήριο συνέχειας και υποστήριξε την κοινωνική δυναμική που στήριξε την πρώτη τετραετή εντολή του. Κατά τις τελευταίες κοινοβουλευτικές εκλογές, που διεξήχθησαν το 2021, η VV κέρδισε με μεγάλη διαφορά και μπόρεσε να οδηγήσει τη χώρα μέσω μιας ευρείας πλειοψηφίας στην συνέλευση. Ενώ η εντολή του Κούρτι επικεντρώθηκε κυρίως στην ενίσχυση της εθνικής κυριαρχίας του Κοσόβου, που θεωρείται σε μεγάλο βαθμό θετική από το εκλογικό σώμα, επισκιάστηκε από περιστατικά <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">εκφοβισμού και παρέμβασης</a> σχετικά με ανεξάρτητες εκδοτικές πηγές στη χώρα.</p>\n<p>Τα τρία κύρια κόμματα της αντιπολίτευσης, δηλαδή το Δημοκρατικό Κόμμα του Κοσόβου (PDK), η Δημοκρατική Ένωση του Κοσόβου (LDK) και η Συμμαχία για το Μέλλον του Κοσόβου (AAK), κατάφεραν να συγκεντρώσουν πιο μετριοπαθή αποτελέσματα με 22, 17,7 και 7,5 τοις εκατό αντίστοιχα. Και οι τρεις ομάδες, που έχουν στιγματιστεί από μια εικόνα διαφθοράς και αδυνατούν να προσφέρουν μια αξιόπιστη εναλλακτική λύση στην VV του Κούρτι, απέτυχαν να πείσουν ένα σημαντικό μέρος του εκλογικού σώματος. Παρά αυτό, τόσο η PDK όσο και η LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">υπερέβησαν τα αποτελέσματά τους το 2021</a>. Για πολλούς, αυτά τα κόμματα είναι αντιπροσωπευτικά της \"παλιάς πολιτικής φρουράς\" του Κοσόβου, η οποία έχει επικριθεί για την αποτυχία της να εμπλακεί σε εσωτερική μεταρρύθμιση και εκδημοκρατισμό. Συνδέονται επίσης στενά με αμφιλεγόμενες και ακόμη και εγκληματικές προσωπικότητες όπως ο πρώην Πρόεδρος Χασίμ Θάτσι, ο οποίος αντιμετωπίζει κατηγορίες για εγκλήματα πολέμου και εγκλήματα κατά της ανθρωπότητας, και ο πρώην Πρωθυπουργός Ραμούς Χαραντινάι.</p>\n<p>Οι 20 έδρες στην συνέλευση του Κοσόβου που προορίζονται για τις μη αλβανικές κοινότητες της χώρας αναμένεται να κατανεμηθούν στη Σερβο-υποστηριζόμενη Srpska Lista (SL) και σε άλλα κόμματα μειονοτήτων. Αυτά εκπροσωπούν, μεταξύ άλλων, τις τουρκικές, ρομά, βοσνιακές και γκοράνι κοινότητες του Κοσόβου.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Πλοήγηση στην αβεβαιότητα μετά τις εκλογές</strong></p>\n<p>Σε αυτό το πλαίσιο, τουλάχιστον τρία κύρια σενάρια φαίνονται πιθανά. Το πρώτο περιλαμβάνει τη συνέχιση του Αλμπίν Κούρτι ως πρωθυπουργού σε μια κυβέρνηση που θα ηγείται η VV, η οποία, όπως είναι η περίπτωση, δεν έχει πλειοψηφία στο κοινοβούλιο. Θα χρειαστεί στη συνέχεια τη στήριξη, τουλάχιστον, κάποιων από τα μη αλβανικά κόμματα, πιθανώς συμπεριλαμβανομένης της SL. Παραμένει ασαφές αν η SL, που υποστηρίζεται και χρηματοδοτείται από την κυβέρνηση στο Βελιγράδι, θα συνεργαστεί για να εξασφαλίσει μια νέα εντολή για τον Κούρτι. Κατά την προηγούμενη θητεία, οι σχέσεις μεταξύ της εκτελεστικής εξουσίας του Κοσόβου και της σερβικής μειονότητας του Κοσόβου έχουν επιδεινωθεί μέσω αρκετών επεισοδίων εντάσεων. Αυτά περιλαμβάνουν μια <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">μαζική αποχώρηση</a> Σέρβων του Κοσόβου από τις δημόσιες υπηρεσίες στο βόρειο τμήμα της χώρας, καθώς και μια σειρά από βίαιες <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">κινήσεις εξουσίας</a> που στοχεύουν στην άσκηση κυριαρχίας στους Σέρβους του Κοσόβου. Σύμφωνα με το σύνταγμα του Κοσόβου, απαιτείται να υπάρχει τουλάχιστον ένας υπουργός από την κοινότητα των Σέρβων του Κοσόβου ως μέρος της κυβέρνησης του Κοσόβου.</p>\n<p>Ένα απίθανο παρακλάδι από αυτό το σενάριο θα μπορούσε να περιλαμβάνει τη VV να φτάσει σε κοινοβουλευτική πλειοψηφία σε συνεργασία με την PDK. Ορισμένες φήμες υποδεικνύουν την προθυμία της PDK να συνεργαστεί με το κόμμα του Κούρτι πριν από την εκλογή του νέου προεδρεύοντος της χώρας από την συνέλευση – προγραμματισμένη για το 2026 – στην οποία απαιτείται πλειοψηφία δύο τρίτων. Ωστόσο, δεν θα ήταν κατανοητό για τους ψηφοφόρους του Κούρτι αν η VV εισέλθει σε συμφωνία συνεργασίας με μέρος της παλιάς φρουράς του Κοσόβου. Μετά από όλα, αυτοί είναι οι άνθρωποι εναντίον των οποίων ο πρωθυπουργός έχει χτίσει την πολιτική του αξιοπιστία.</p>\n<p>Ένα δεύτερο σενάριο θα μπορούσε να περιλαμβάνει την αδυναμία της VV του Κούρτι να φτάσει σε συμφωνία με οποιοδήποτε από τα κόμματα στην συνέλευση, αποτυγχάνοντας έτσι να συγκεντρώσει πλειοψηφία. Εδώ, τα τρία αλβανικά κόμματα της αντιπολίτευσης – η PDK, η LDK και η AAK – θα μπορούσαν να συνεργαστούν για να συγκεντρώσουν μια εναλλακτική πλειοψηφία μαζί με τη στήριξη κάποιων από τα μη αλβανικά κόμματα. Ενώ έχουν ξεπεράσει τη VV σε ποσοστά, παραμένει να δούμε αν οι αριθμοί θα είναι υπέρ τους στην συνέλευση. Για τους υπόλοιπους, τα τρία κόμματα στερούνται ενός κοινού πολιτικού σχεδίου πέρα από τον στόχο τους να απομακρύνουν τον Κούρτι.</p>\n<p>Το τρίτο και, ίσως, πιο απομακρυσμένο σενάριο μέχρι σήμερα περιλαμβάνει μια πλήρη κοινοβουλευτική αδιέξοδο και την αδυναμία σχηματισμού οποιασδήποτε πλειοψηφίας. Αυτό θα αναγκάσει την Πρόεδρο του Κοσόβου Βιόσα Οσμάνι να καλέσει σε νέες εκλογές. Κρίνοντας από την ανοδική τους πορεία αυτή τη στιγμή, αυτό το σενάριο θα μπορούσε να ωφελήσει την PDK και την LDK μεσοπρόθεσμα, αλλά φαίνεται πολύ νωρίς για να το πούμε.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Πού είναι η Δύση; Κόσοβο, ΕΕ και ΗΠΑ</strong></p>\n<p>Οι εντάσεις μεταξύ του Κοσόβου και της ΕΕ έχουν αυξηθεί από τότε που ανέλαβε τα καθήκοντά του ο Κούρτι το 2021. Οι παραδοσιακοί σύμμαχοι της ΕΕ, όπως η Γερμανία, έχουν εκφράσει τακτικά την ανησυχία τους για τις φαινομενικά μονομερείς ασκήσεις κυριαρχίας του πρωθυπουργού – κυρίως σε σχέση με τον πληθυσμό των Σέρβων του Κοσόβου – και έχουν υποστηρίξει μάλλον συντονισμένες ενέργειες με τις κυβερνήσεις της ΕΕ. Το Κόσοβο έχει υποστεί σφοδρές οικονομικές κυρώσεις από την ΕΕ από τα μέσα του 2023, όταν έγινε σαφές στις Βρυξέλλες ότι η Πρίστινα δεν ήταν σε θέση να κρατήσει <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">την κατάσταση στο βόρειο Κόσοβο</a> υπό έλεγχο.</p>\n<p>Αυτές οι τριβές παραμένουν άλυτες μέχρι σήμερα, καθώς οι κυβερνήσεις της ΕΕ αρνούνται να άρουν τις κυρώσεις ενώ ο Κούρτι έχει αναπτυχθεί στο μονομερή πνεύμα του. Όλα αυτά συνιστούν έναν φαύλο κύκλο που, πάνω απ' όλα, επιβαρύνει σοβαρά την ευημερία και την ευημερία των πολιτών του Κοσόβου.</p>\n<p>Μια πιθανή δεύτερη εντολή για τον Αλμπίν Κούρτι, εκτός αν τα γεγονότα πάρουν μια σημαντική στροφή, πιθανότατα δεν θα φέρει ουσιαστικές αλλαγές στην τρέχουσα κατάσταση των πραγμάτων σε σχέση με τις Βρυξέλλες. Αυτό θα υπονομεύσει περαιτέρω τη θέση της Πρίστινας σχετικά με έναν από τους πιο κοντινούς συμμάχους της.</p>\n<p>Αυτή η προοπτική, ωστόσο, πρέπει να επαναξιολογηθεί αναγκαστικά στο πλαίσιο της επιστροφής του Ντόναλντ Τραμπ στον Λευκό Οίκο. Οι άμεσες και επιθετικές <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">μειώσεις της διεθνούς βοήθειας</a> από τον πρόεδρο των ΗΠΑ φαίνεται να είναι μια προοίμιο του πώς θα μοιάζει η μαζική αναδιάρθρωση της εξωτερικής πολιτικής του πολύ σύντομα. Ο ενισχυμένος ρόλος του <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">ειδικού απεσταλμένου Ρίτσαρντ Γκρενέλ</a> – ο οποίος υπηρέτησε ως απεσταλμένος των Δυτικών Βαλκανίων του Τραμπ κατά την πρώτη του θητεία και βοήθησε να οργανώσει <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">την πτώση του Κούρτι το 2020</a> – θα αποδειχθεί καθοριστικός για την προώθηση της αυταρχικής ατζέντας της Ουάσινγκτον στην περιοχή. Αυτό θα γίνει φυσικά σε ισχυρή συνεργασία με τον Αλεξάνταρ Βούτσιτς της Σερβίας. Η επιρροή του Γκρενέλ θα αντιμετωπίσει προκλήσεις αν ο Κούρτι καταφέρει να εξασφαλίσει μια δεύτερη θητεία στην εξουσία. Αντίθετα, μια πιθανή συμμαχία PDK-LDK-AAK είναι πιθανό να είναι πιο εξυπηρετική και υποτακτική στα συναλλακτικά συμφέροντα της νέας αμερικανικής διοίκησης, όλα σε μια προσπάθεια να διατηρηθούν καλές σχέσεις με την Ουάσινγκτον.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Ο Αλεχάντρο Εστέσο Πέρεζ</strong> είναι πολιτικός επιστήμονας και ερευνητής που ειδικεύεται στην επέκταση της ΕΕ και την πολιτική των Δυτικών Βαλκανίων. Είναι μη μόνιμος συνεργάτης της Ομάδας Νομικών και Πολιτικών Σπουδών (GLPS) στην Πρίστινα και εξωτερικός διδάσκων για την σύγχρονη πολιτική των Δυτικών Βαλκανίων στο Πανεπιστήμιο Κομπλτενσέ της Μαδρίτης (UCM). Αυτή τη στιγμή παρακολουθεί διδακτορικές σπουδές στο Πανεπιστήμιο του Γκρατς στην Αυστρία.</p>\n<p><span style=\"font-weight: 400;\"> </span></p>",
                key:"contentCleaned": null:null,
                key:"contentItemUid": string:"eayxjglk5ezgartqzyzhzwpm6zw",
                key:"createdAt": string:"2025-03-18T22:36:59.28",
                key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18",
                key:"metadata": null:null,
                key:"revisionId": string:"vayxjglk5ntaqriq6x5iccjlk34",
                key:"subtitle": null:null,
                key:"summary": string:"<I>Οι πρόσφατες εκλογές του Κοσόβου έχουν εγείρει διάφορα ερωτήματα σχετικά με το μέλλον της χώρας. Μια αναζήτηση είναι τώρα σε εξέλιξη για να προσδιοριστεί πώς μπορεί να σχηματιστεί μια πλειοψηφία στο κοινοβούλιο, με τον νυν Αλμπίν Κούρτι να είναι πιθανό να συνεχίσει την ηγεσία του. Ταυτόχρονα, τέτοιες εξελίξεις θα μπορούσαν να έχουν αντίκτυπο στη σχέση της χώρας με τις δυτικές χώρες.</I>",
                key:"summaryCleaned": null:null,
                key:"targetLanguage": string:"el",
                key:"updatedAt": string:"2025-03-22T20:27:42.619",
                key:"__typename": string:"ContentItemTranslation"
            },
            {
                key:"title": string:"A választások utáni Koszovó az ismeretlenbe merül, mivel a nyugati szövetségesek gyengülnek",
                key:"uid": string:"db7fdb6e-eb0f-4d10-803f-a449c752ef04",
                key:"autoTeaserLong": null:null,
                key:"autoTeaserShort": null:null,
                key:"content": string:"<p>Február 9-én Koszovó polgárait szavazásra hívták egy olyan választáson, amely előzetes adatok szerint a választásra jogosultak több mint 40%-os részvételét mutatta. A szavazás, a ország függetlensége óta először, a diaszpóra távoli részvételével zajlott, amely levélben vagy Koszovó diplomáciai képviseletein keresztül adhatta le szavazatát. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Több mint 15 000 Koszovóban élő külföldi állampolgár</a> szavazott az 43 szavazóhelyszín egyikén, amelyeket a világ különböző nagykövetségein és konzulátusain állítottak fel. További 68 000-en levélben szavaztak.</p>\n<p>Szavazás napján nem számoltak be figyelemre méltó incidensekről. Minden fő politikai szereplő kiállt az eredmények mellett, és elismerte a választások kimenetele legitimitását, amelyek nagyrészt szabadok és tisztességesek voltak. Ez elsősorban Koszovó gyors konszolidációját tanúsítja, mint a Nyugat-Balkán egyik legszilárdabb demokráciáját.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Világos győztes a fragmentált parlamentben</strong></p>\n<p>Miközben az utolsó szavazatokat számolják, az előzetes <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">eredmények</a> egyértelmű győzelmet mutatnak be a hivatalban lévő miniszterelnök, Albin Kurti Vetëvendosje (VV) pártja számára, amely 40,8%-os szavazati arányt ért el. Kurti, akinek ez a szavazás részben népszerűségi teszt volt, a folytonosság jegyében indult, és a szociális lendületet hirdette, amely az első négyéves mandátumát támogatta. A legutóbbi parlamenti választáson, amelyet 2021-ben tartottak, a VV elsöprő győzelmet aratott, és széles többséggel tudta vezetni az országot a parlamentben. Míg Kurti mandátuma elsősorban Koszovó nemzeti szuverenitásának fokozására összpontosított, amelyet a választók nagyrészt pozitívan értékeltek, a független médiával kapcsolatos <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">megfélemlítési és beavatkozási</a> esetek árnyékolták be.</p>\n<p>A három fő ellenzéki párt, nevezetesen a Koszovói Demokratikus Párt (PDK), a Koszovói Demokratikus Liga (LDK) és a Koszovó Jövőjéért Szövetség (AAK) szerényebb eredményeket értek el, 22, 17,7 és 7,5%-kal. Mindhárom csoportot a korrupció képe terheli, és nem tudtak hiteles alternatívát nyújtani Kurti VV-jével szemben, így nem tudták meggyőzni a választók jelentős részét. Ennek ellenére a PDK és az LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">túlteljesítették 2021-es eredményeiket</a>. Sokan ezeket a pártokat Koszovó \"régi politikai őrségének\" tekintik, amelyet azzal vádoltak, hogy nem hajtott végre belső párt-reformokat és demokratizálást. Szoros kapcsolatban állnak olyan ellentmondásos és akár bűnügyi személyiségekkel is, mint a volt elnök, Hashim Thaçi, aki jelenleg háborús bűncselekmények és emberiesség elleni bűncselekmények vádjával áll bíróság előtt, és a volt miniszterelnök, Ramush Haradinaj.</p>\n<p>A Koszovói parlamentben a nem albán közösségek számára fenntartott 20 helyet várhatóan a Szerbia által támogatott Srpska Lista (SL) és más kisebbségi pártok kapják. Ezek között szerepel Koszovó török, roma, bosnyák és goráni közössége is.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>A választások utáni bizonytalanság navigálása</strong></p>\n<p>E háttérrel legalább három fő forgatókönyv tűnik lehetségesnek. Az első Albin Kurti miniszterelnöki posztjának folytatását jelenti egy VV által vezetett kormányban, amely, mint ahogy az lenni szokott, nem rendelkezik parlamenti többséggel. Ezért szüksége lenne a nem albán pártok, lehetőleg az SL támogatására. Nem világos, hogy az SL, amelyet a belgrádi kormány támogat és finanszíroz, együttműködne-e egy új Kurti mandátum biztosításában. Az előző ciklus során a Koszovói végrehajtó hatalom és a Koszovói szerb kisebbség közötti kapcsolatok több feszültségi epizód során romlottak. Ezek közé tartozik a <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">koszovói szerbek tömeges távozása</a> a közintézményekből az ország északi, szerbek által lakott részén, valamint egy sor erőszakos <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">hatalmi lépés</a>, amely a Koszovói szerbek feletti szuverenitás gyakorlására irányult. Koszovó alkotmánya szerint kötelező, hogy a Koszovói kormányban legalább egy miniszter a Koszovói szerb közösségből kerüljön ki.</p>\n<p>E forgatókönyv valószínűtlen leágazása lehet, hogy a VV parlamenti többséget ér el a PDK-val való koalícióban. Néhány pletyka a PDK hajlandóságára utal, hogy együttműködjön Kurti pártjával az ország új elnökének parlamenti megválasztása előtt – amely 2026-ra van ütemezve – ahol kétharmados parlamenti többség szükséges. Azonban Kurti szavazói számára nem lenne érthető, ha a VV koalíciós megállapodást kötne Koszovó régi őrségének egy részével. Végül is ezek azok az emberek, akikkel a miniszterelnök felépítette politikai hitelességét.</p>\n<p>A második forgatókönyv a VV képtelenségét jelentheti, hogy megállapodást kössön bármelyik párttal a parlamentben, így nem tudja összegyűjteni a többséget. Itt a három albán ellenzéki párt – a PDK, LDK és AAK – összefoghat, hogy alternatív többséget alakítson ki néhány nem albán párt támogatásával. Míg százalékos arányban megelőzték a VV-t, még nem világos, hogy a számok kedvezőek lesznek-e számukra a parlamentben. A három pártnak a Kurti leváltásán kívül nincs közös politikai projektje.</p>\n<p>A harmadik és talán legvalószínűtlenebb forgatókönyv a mai napig teljes parlamenti impasse-t és bármilyen többség kialakításának lehetetlenségét jelenti. Ez Koszovó elnökét, Vjosa Osmanit arra kényszerítené, hogy új választásokat írjon ki. A jelenlegi felfelé ívelő pályájuk alapján ez a forgatókönyv a PDK-nak és az LDK-nak kedvezhet a középtávon, de még túl korai megmondani.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Hol van a Nyugat? Koszovó, az EU és az Egyesült Államok</strong></p>\n<p>A Koszovó és az EU közötti feszültségek 2021 óta nőttek, mióta Kurti hivatalba lépett. A hagyományos EU-s szövetségesek, mint Németország, rendszeresen kifejezték aggodalmukat a miniszterelnök látszólag egyoldalú szuverenitásgyakorlása miatt – főként a Koszovói szerb lakossággal szemben – és inkább az EU kormányokkal való koordinált intézkedéseket szorgalmaztak. Koszovót 2023 közepe óta súlyos gazdasági szankciók sújtják az EU részéről, amikor világossá vált Brüsszel számára, hogy Pristina nem képes megőrizni <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">az észak-koszovói helyzetet</a>.</p>\n<p>Ezek a feszültségek a mai napig megoldatlanok, mivel az EU kormányai megtagadják a szankciók eltörlését, míg Kurti egyoldalú szelleme nőtt. Mindez egy ördögi kört alkot, amely elsősorban jelentős terhet ró Koszovó polgárainak jólétére és prosperitására.</p>\n<p>Albin Kurti esetleges második mandátuma, hacsak az események nem fordulnak drámaian, valószínűleg nem hozna lényeges változásokat a Brüsszellel való viszonyban. Ez tovább gyengítené Pristina pozícióját egyik legközelebbi szövetségese, az EU-val szemben.</p>\n<p>Ez a kilátás azonban szükségszerűen újraértékelést igényel Donald Trump Fehér Házba való visszatérése fényében. Az Egyesült Államok elnökének közelgő és agresszív <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">nemzetközi segélycsökkentései</a> előjátéknak tűnnek ahhoz, hogy mi várható a közeljövőben a külpolitikai átszervezésében. A <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">különleges megbízott, Richard Grenell</a> megerősített szerepe – aki Trump nyugati balkáni megbízottja volt az első mandátuma alatt, és segített <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">Kurti 2020-as bukásának megszervezésében</a> – kulcsszerepet játszik Washington autokratikus napirendjének előmozdításában a régióban. Ez természetesen szoros partnerségben lenne Szerbia Aleksandar Vučićával. Grenell befolyása kihívásokkal nézhet szembe, ha Kurti második ciklust biztosít magának. Ezzel szemben egy lehetséges PDK-LDK-AAK koalíció valószínűleg alkalmazkodóbb és szolgai lenne az új amerikai adminisztráció tranzakciós érdekeihez, mindezt Washingtonnal való jó kapcsolatok megőrzése érdekében.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> politikai tudós és kutató, aki az EU bővítésére és a nyugati balkáni politikára specializálódott. A Pristinai Jogi és Politikai Tanulmányok Csoportjának nem rezidens munkatársa, és külső oktató a kortárs nyugati balkáni politikáról a Madrid Complutense Egyetemen (UCM). Jelenleg doktori tanulmányokat folytat az osztrák Graz Egyetemen.</p>\n<p><span style=\"font-weight: 400;\"> </span></p>",
                key:"contentCleaned": null:null,
                key:"contentItemUid": string:"eayxjglk5ezgartqzyzhzwpm6zw",
                key:"createdAt": string:"2025-03-18T22:36:56.168",
                key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18",
                key:"metadata": null:null,
                key:"revisionId": string:"vayxjglk5ntaqriq6x5iccjlk34",
                key:"subtitle": null:null,
                key:"summary": string:"<I>A Koszovói választások legutóbbi eseményei számos kérdést vetettek fel az ország jövőjével kapcsolatban. Jelenleg folyik a keresés, hogy meghatározzák, hogyan lehet többséget kialakítani a parlamentben, mivel a hivatalban lévő Albin Kurti valószínűleg folytatja vezetését. Ugyanakkor az ilyen fejlemények hatással lehetnek az ország nyugati államokkal való kapcsolatára.</I>",
                key:"summaryCleaned": null:null,
                key:"targetLanguage": string:"hu",
                key:"updatedAt": string:"2025-03-22T20:27:49.468",
                key:"__typename": string:"ContentItemTranslation"
            },
            {
                key:"title": string:"Po wyborach Kosowo pogrąża się w nieznane, gdy zachodni sojusznicy słabną",
                key:"uid": string:"e2c4fcc0-9a9a-49bf-8cf5-ee61d52b8718",
                key:"autoTeaserLong": null:null,
                key:"autoTeaserShort": null:null,
                key:"content": string:"<p>9 lutego obywatele Kosowa zostali wezwani do głosowania w wyborach, które, według wstępnych danych, odnotowały frekwencję przekraczającą 40 procent wyborców. Głosowanie zostało oznaczone, po raz pierwszy od niepodległości kraju, zdalnym uczestnictwem jego diaspory, która mogła oddać głosy za pośrednictwem poczty lub w jednej z misji dyplomatycznych Kosowa. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Ponad 15 000 obywateli Kosowa mieszkających za granicą</a> głosowało w jednej z 43 lokali wyborczych, które zostały utworzone w ambasadach i konsulatach na całym świecie. Kolejne 68 000 również oddało głosy pocztą.</p>\n<p>W dniu głosowania nie zgłoszono żadnych znaczących incydentów. Wszyscy główni aktorzy polityczni stanęli za wynikami i uznali legitymację wyniku, który był w dużej mierze wolnymi i uczciwymi wyborami. To świadczy przede wszystkim o szybkim konsolidowaniu się Kosowa jako jednej z najzdrowszych demokracji w Zachodnich Bałkanach.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Wyraźny zwycięzca w podzielonym parlamencie</strong></p>\n<p>Podczas gdy ostatnie głosy są liczone, wstępne <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">wyniki</a> wskazują na wyraźne zwycięstwo rządzącej partii Vetëvendosje (VV) premiera Albina Kurtiego, która zdobyła 40,8 procent głosów. Kurti, dla którego te wybory były częściowo testem popularności, startował na bilecie kontynuacji i opowiadał się za społecznym impetem, który wspierał jego pierwszą czteroletnią kadencję. Podczas ostatnich wyborów parlamentarnych, które odbyły się w 2021 roku, VV wygrało z miażdżącą przewagą i mogło prowadzić kraj dzięki szerokiej większości w zgromadzeniu. Chociaż mandat Kurtiego koncentrował się głównie na wzmacnianiu narodowej suwerenności Kosowa, co było w dużej mierze postrzegane pozytywnie przez wyborców, był on naznaczony przypadkami <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">zastraszania i ingerencji</a> w niezależne media w kraju.</p>\n<p>Trzy główne partie opozycyjne, a mianowicie Demokratyczna Partia Kosowa (PDK), Demokratyczna Liga Kosowa (LDK) i Sojusz na Rzecz Przyszłości Kosowa (AAK), zdołały uzyskać skromniejsze wyniki na poziomie 22, 17,7 i 7,5 procent odpowiednio. Wszystkie trzy grupy, obciążone wizerunkiem korupcji i niezdolne do przedstawienia wiarygodnej alternatywy dla VV Kurtiego, nie przekonały znacznej części wyborców. Mimo to zarówno PDK, jak i LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">przekroczyły swoje wyniki z 2021 roku</a>. Dla wielu te partie są reprezentantami „starej gwardii politycznej” Kosowa, która była krytykowana za brak zaangażowania w wewnętrzne reformy partyjne i demokratyzację. Są one również ściśle związane z kontrowersyjnymi, a nawet kryminalnymi osobowościami, takimi jak były prezydent Hashim Thaçi, który obecnie stoi w obliczu zarzutów o zbrodnie wojenne i zbrodnie przeciwko ludzkości, oraz były premier Ramush Haradinaj.</p>\n<p>20 miejsc w zgromadzeniu Kosowa zarezerwowanych dla niealbańskich społeczności kraju ma być przydzielonych wspieranej przez Serbię Srpskiej Liście (SL) oraz innym partiom mniejszościowym. Reprezentują one, między innymi, tureckie, romskie, bośniackie i gorani społeczności Kosowa.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Nawigowanie w niepewności po wyborach</strong></p>\n<p>Na tym tle przynajmniej trzy główne scenariusze wydają się możliwe. Pierwszy zakłada kontynuację Albina Kurtiego jako premiera w rządzie kierowanym przez VV, który, jak to ma miejsce, nie ma większości parlamentarnej. W związku z tym potrzebowałby wsparcia przynajmniej niektórych partii niealbańskich, być może w tym SL. Nie jest jasne, czy SL, wspierana i finansowana przez rząd w Belgradzie, współpracowałaby w zabezpieczeniu nowego mandatu Kurtiego. W poprzedniej kadencji relacje między kosowskim rządem a mniejszością serbską w Kosowie pogorszyły się w wyniku kilku epizodów napięć. Należą do nich <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">masowe odejście</a> Serbów kosowskich z instytucji publicznych w serbskiej północnej części kraju, a także seria siłowych <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">działań mających na celu wyegzekwowanie suwerenności</a> nad Serbami kosowskimi. Zgodnie z konstytucją Kosowa wymagane jest, aby w rządzie Kosowa był przynajmniej jeden minister z społeczności serbskiej w Kosowie.</p>\n<p>Mało prawdopodobnym odgałęzieniem tego scenariusza mogłoby być osiągnięcie przez VV większości parlamentarnej w koalicji z PDK. Niektóre plotki wskazują na gotowość PDK do współpracy z partią Kurtiego przed wyborami nowego prezydenta kraju w zgromadzeniu – zaplanowanymi na 2026 rok – w których wymagana jest dwie trzecie większości parlamentarnej. Nie byłoby to jednak zrozumiałe dla wyborców Kurtiego, jeśli VV weszłoby w umowę koalicyjną z częścią starej gwardii Kosowa. W końcu to są ludzie, przeciwko którym premier zbudował swoją wiarygodność polityczną.</p>\n<p>Drugi scenariusz mógłby zakładać niezdolność VV Kurtiego do osiągnięcia porozumienia z jakąkolwiek z partii w zgromadzeniu, co skutkowałoby brakiem większości. W tym przypadku trzy albańskie partie opozycyjne – PDK, LDK i AAK – mogłyby połączyć siły, aby zebrać alternatywną większość przy wsparciu niektórych partii niealbańskich. Chociaż wyprzedziły VV pod względem procentowym, pozostaje do zobaczenia, czy liczby będą na ich korzyść w zgromadzeniu. Poza tym trzy partie nie mają wspólnego projektu politycznego poza celem obalenia Kurtiego.</p>\n<p>Trzeci i, być może, najbardziej odległy scenariusz na dzień dzisiejszy zakłada pełny impas parlamentarny i niemożność utworzenia jakiejkolwiek większości. Zmuszyłoby to prezydent Kosowa Vjosę Osmani do ogłoszenia nowych wyborów. Sądząc po ich rosnącej trajektorii w tej chwili, ten scenariusz mógłby przynieść korzyści PDK i LDK w średnim okresie, ale wydaje się, że jest zbyt wcześnie, aby to ocenić.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Gdzie jest Zachód? Kosowo, UE i USA</strong></p>\n<p>Napięcia między Kosowem a UE wzrosły od momentu objęcia urzędu przez Kurtiego w 2021 roku. Tradycyjni sojusznicy UE, tacy jak Niemcy, regularnie wyrażali swoje zaniepokojenie jednostronnymi działaniami premiera w zakresie suwerenności – głównie wobec populacji Serbów kosowskich – i raczej opowiadali się za skoordynowanymi działaniami z rządami UE. Kosowo było poddawane surowym sankcjom ekonomicznym ze strony UE od połowy 2023 roku, kiedy stało się jasne Brukseli , że Pristina nie była w stanie utrzymać <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">sytuacji w północnym Kosowie</a> pod kontrolą.</p>\n<p>Te napięcia pozostają nierozwiązane do dziś, ponieważ rządy UE odmawiają zniesienia sankcji, podczas gdy Kurti wzrasta w swoim jednostronnym duchu. To wszystko tworzy błędne koło, które przede wszystkim ma poważny wpływ na dobrobyt i samopoczucie obywateli Kosowa.</p>\n<p>Potencjalny drugi mandat Albina Kurtiego, chyba że wydarzenia przybiorą drastyczny obrót, prawdopodobnie nie przyniesie istotnych zmian w obecnym stanie rzeczy wobec Brukseli. To dodatkowo osłabi pozycję Pristiny w odniesieniu do jednego z jej najbliższych sojuszników.</p>\n<p>Jednak ta perspektywa musi być koniecznie ponownie oceniona w kontekście powrotu Donalda Trumpa do Białego Domu. Nadchodzące i agresywne <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">cięcia w międzynarodowej pomocy</a> wydają się być wstępem do tego, jak jego ogromne przetasowanie polityki zagranicznej ma wyglądać wkrótce. Zwiększona rola <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">specjalnego wysłannika Richarda Grenella</a> – który działał jako wysłannik Trumpa do Zachodnich Bałkanów podczas jego pierwszej kadencji i pomógł zorganizować <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">upadek Kurtiego w 2020 roku</a> – okaże się kluczowy w promowaniu autokratycznej agendy Waszyngtonu w regionie. Oczywiście będzie to w silnym partnerstwie z Aleksandarem Vučićem z Serbii. Wpływ Grenella napotka wyzwania, jeśli Kurti zdoła zabezpieczyć drugi mandat. W przeciwieństwie do tego, potencjalna koalicja PDK-LDK-AAK prawdopodobnie będzie bardziej ustępliwa i uległa transakcyjnym interesom nowej administracji USA, wszystko w celu zachowania dobrych relacji z Waszyngtonem.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> jest politologiem i badaczem specjalizującym się w rozszerzeniu UE i polityce Zachodnich Bałkanów. Jest niena stałe współpracującym członkiem Grupy Badań Prawnych i Politycznych (GLPS) w Prisztinie oraz wykładowcą zewnętrznym na temat współczesnej polityki Zachodnich Bałkanów na Uniwersytecie Complutense w Madrycie (UCM). Obecnie prowadzi studia doktoranckie na Uniwersytecie w Grazu w Austrii.</p>\n<p><span style=\"font-weight: 400;\"> </span></p>",
                key:"contentCleaned": null:null,
                key:"contentItemUid": string:"eayxjglk5ezgartqzyzhzwpm6zw",
                key:"createdAt": string:"2025-03-18T22:36:56.713",
                key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18",
                key:"metadata": null:null,
                key:"revisionId": string:"vayxjglk5ntaqriq6x5iccjlk34",
                key:"subtitle": null:null,
                key:"summary": string:"<I>Ostatnie wybory w Kosowie wzbudziły różne pytania dotyczące przyszłości kraju. Obecnie trwa poszukiwanie sposobu na utworzenie większości w parlamencie, przy czym urzędujący Albin Kurti prawdopodobnie będzie kontynuował swoje przywództwo. Jednocześnie takie wydarzenia mogą mieć wpływ na relacje kraju z państwami zachodnimi.</I>",
                key:"summaryCleaned": null:null,
                key:"targetLanguage": string:"pl",
                key:"updatedAt": string:"2025-03-23T09:37:57.244",
                key:"__typename": string:"ContentItemTranslation"
            },
            {
                key:"title": string:"Post-verkiezingen Kosovo duikt in het onbekende terwijl westerse bondgenoten afnemen",
                key:"uid": string:"e6fb93c6-f307-4b6b-846d-fda94248cb80",
                key:"autoTeaserLong": null:null,
                key:"autoTeaserShort": null:null,
                key:"content": string:"<p>Op 9 februari werden de Kosovaarse burgers opgeroepen om te stemmen in een verkiezing die, volgens voorlopige gegevens, de deelname van meer dan 40 procent van het electoraat zag. De stemming werd, voor het eerst sinds de onafhankelijkheid van het land, gekenmerkt door de afstandsdeelname van de diaspora, die in staat was om stemmen uit te brengen via de post of bij een van de diplomatieke missies van Kosovo. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Meer dan 15.000 Kosovaarse burgers die in het buitenland wonen</a> stemden bij een van de 43 stembureaus die wereldwijd in ambassades en consulaten waren opgezet. Nog eens 68.000 deden dit ook per post.</p>\n<p>Er werden geen opmerkelijke incidenten gerapporteerd tijdens de stemdag. Alle belangrijkste politieke actoren stonden achter de resultaten en erkenden de legitimiteit van de uitkomst van wat over het algemeen vrije en eerlijke verkiezingen waren. Dit getuigt in de eerste plaats van de snelle consolidatie van Kosovo als een van de gezondste democratieën in de Westelijke Balkan.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Een duidelijke winnaar in een gefragmenteerd parlement</strong></p>\n<p>Terwijl de laatste stemmen worden geteld, wijzen voorlopige <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">resultaten</a> op een duidelijke overwinning voor de zittende premier Albin Kurti’s Vetëvendosje (VV) partij, die 40,8 procent van de stemmen kreeg. Kurti, voor wie deze stem deels een populariteitstest was, liep op een continuïteitslijst en pleitte voor de sociale dynamiek die zijn eerste vierjarige mandaat ondersteunde. Tijdens de laatste parlementsverkiezingen, die in 2021 plaatsvonden, won VV met een overweldigende meerderheid en was in staat om het land te leiden met een ruime meerderheid in de assemblee. Terwijl Kurti’s mandaat zich voornamelijk richtte op het versterken van de nationale soevereiniteit van Kosovo, dat grotendeels positief werd gezien door het electoraat, werd het bezoedeld door gevallen van <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">intimidatie en inmenging</a> met betrekking tot onafhankelijke media in het land.</p>\n<p>De drie belangrijkste oppositiepartijen, namelijk de Democratische Partij van Kosovo (PDK), de Democratische Liga van Kosovo (LDK) en de Alliantie voor de Toekomst van Kosovo (AAK), slaagden erin om meer bescheiden resultaten te behalen van respectievelijk 22, 17,7 en 7,5 procent. Alle drie de groepen, die te maken hebben met een imago van corruptie en niet in staat zijn om een geloofwaardig alternatief voor Kurti’s VV te bieden, slaagden er niet in een aanzienlijk deel van het electoraat te overtuigen. Desondanks <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">overtroffen zowel de PDK als de LDK hun resultaten van 2021</a>. Voor velen zijn deze partijen representatief voor de “oude politieke garde” van Kosovo, die is bekritiseerd omdat ze niet in staat zijn geweest om interne partijhervormingen en democratisering door te voeren. Ze worden ook nauw geassocieerd met controversiële en zelfs criminele persoonlijkheden zoals de voormalige president Hashim Thaçi, die momenteel wordt aangeklaagd voor oorlogsmisdaden en misdaden tegen de menselijkheid, en de voormalige premier Ramush Haradinaj.</p>\n<p>De 20 zetels in de Kosovaarse assemblee die zijn gereserveerd voor de niet-Albanese gemeenschappen van het land worden naar verwachting toegewezen aan de door Servië gesteunde Srpska Lista (SL) en andere minderheidspartijen. Deze vertegenwoordigen onder anderen de Turkse, Roma, Bosniak en Gorani gemeenschappen van Kosovo.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Omgaan met de onzekerheid na de verkiezingen</strong></p>\n<p>Tegen deze achtergrond lijken ten minste drie belangrijke scenario's mogelijk. Het eerste houdt in dat Albin Kurti als premier doorgaat in een door VV geleide regering die, zoals het geval is, niet over een parlementaire meerderheid beschikt. Hij zou vervolgens de steun nodig hebben van, in ieder geval, enkele van de niet-Albanese partijen, mogelijk inclusief SL. Het is onduidelijk of SL, gesteund en gefinancierd door de regering in Belgrado, zou willen samenwerken om een nieuw mandaat voor Kurti veilig te stellen. Tijdens de vorige termijn zijn de relaties tussen de Kosovaarse uitvoerende macht en de Kosovaarse Servische minderheid verslechterd door verschillende episodes van spanningen. Deze omvatten een <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">massale uittrede</a> van Kosovaarse Serviërs uit de openbare instellingen in het Servisch bevolkte noorden van het land, evenals een reeks krachtige <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">machtsgrepen</a> gericht op het uitoefenen van soevereiniteit over de Kosovaarse Serviërs. Volgens de grondwet van Kosovo is het vereist dat er ten minste één minister uit de Kosovaarse Servische gemeenschap deel uitmaakt van de Kosovaarse regering.</p>\n<p>Een onwaarschijnlijke afsplitsing van dit scenario zou kunnen inhouden dat VV een parlementaire meerderheid bereikt in een coalitie met de PDK. Sommige geruchten wijzen op de bereidheid van de PDK om samen te werken met Kurti’s partij voorafgaand aan de verkiezing van de nieuwe president van het land door de assemblee – gepland voor 2026 – waarvoor een tweederde parlementaire meerderheid vereist is. Het zou echter niet begrijpelijk zijn voor de kiezers van Kurti als VV een coalitieovereenkomst zou aangaan met een deel van de oude garde van Kosovo. Immers, dit zijn de mensen tegen wie de premier zijn politieke geloofwaardigheid heeft opgebouwd.</p>\n<p>Een tweede scenario zou kunnen inhouden dat Kurti’s VV niet in staat is om een overeenkomst te bereiken met een van de partijen in de assemblee, waardoor het niet lukt om een meerderheid te verzamelen. Hier zouden de drie Albanese oppositiepartijen – de PDK, LDK en AAK – kunnen samenwerken om een alternatieve meerderheid te verzamelen met de steun van enkele van de niet-Albanese partijen. Hoewel ze VV in procenten hebben overtroffen, moet nog blijken of de cijfers in hun voordeel zullen zijn in de assemblee. Voor de rest missen de drie partijen een gemeenschappelijk politiek project buiten hun doel om Kurti te verdrijven.</p>\n<p>Het derde en, misschien, meest verre scenario tot nu toe houdt een volledige parlementaire impasse in en de onmogelijkheid om een meerderheid te vormen. Dit zou de Kosovaarse president Vjosa Osmani dwingen om nieuwe verkiezingen uit te schrijven. Afgaand op hun opwaartse traject op dit moment, zou dit scenario de PDK en LDK op de middellange termijn ten goede kunnen komen, maar het lijkt te vroeg om dat te zeggen.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Waar is het Westen? Kosovo, de EU en de VS</strong></p>\n<p>De spanningen tussen Kosovo en de EU zijn toegenomen sinds Kurti in 2021 aantrad. Traditionele EU-bondgenoten, zoals Duitsland, hebben regelmatig hun bezorgdheid geuit over de schijnbaar unilaterale uitoefeningen van soevereiniteit door de premier – voornamelijk ten opzichte van de Kosovaarse Servische bevolking – en hebben eerder gepleit voor gecoördineerde acties met EU-regeringen. Kosovo is sinds medio 2023 onderworpen aan strenge economische sancties van de EU, toen het voor Brussel duidelijk werd dat Pristina niet in staat was om <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">de situatie in het noorden van Kosovo</a> onder controle te houden.</p>\n<p>Deze fricties zijn tot op de dag van vandaag onopgelost, aangezien EU-regeringen weigeren de sancties op te heffen terwijl Kurti in zijn unilaterale geest is gegroeid. Dit alles vormt een vicieuze cirkel die vooral een grote tol eist van de welvaart en het welzijn van de Kosovaarse burgers.</p>\n<p>Een mogelijk tweede mandaat voor Albin Kurti, tenzij de gebeurtenissen een grote wending nemen, zou waarschijnlijk geen substantiële veranderingen brengen in de huidige stand van zaken ten opzichte van Brussel. Dit zou de positie van Pristina ten aanzien van een van zijn dichtste bondgenoten verder ondermijnen.</p>\n<p>Dit vooruitzicht moet echter noodzakelijkerwijs opnieuw worden beoordeeld tegen de achtergrond van Donald Trump’s terugkeer naar het Witte Huis. De aanstaande en agressieve <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">bezuinigingen op internationale hulp</a> van de Amerikaanse president lijken een voorbode te zijn van hoe zijn enorme herschikking van het buitenlands beleid er binnenkort uit zal zien. De versterkte rol van <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">speciale gezant Richard Grenell</a> – die als Trump’s gezant voor de Westelijke Balkan fungeerde tijdens zijn eerste mandaat en hielp bij het orkestreren van <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">Kurti’s ondergang in 2020</a> – zal cruciaal blijken voor het bevorderen van Washington’s autocratische agenda in de regio. Dit zou natuurlijk in sterke samenwerking zijn met Servië’s Aleksandar Vučić. Grenell’s invloed zal uitdagingen ondervinden als Kurti erin slaagt een tweede termijn in de macht te beveiligen. Daarentegen zal een mogelijke PDK-LDK-AAK-coalitie waarschijnlijk meer meegaand en onderdanig zijn aan de transactionele belangen van de nieuwe Amerikaanse administratie, alles in een poging om goede banden met Washington te behouden.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> is een politicoloog en onderzoeker die gespecialiseerd is in EU-uitbreiding en politiek in de Westelijke Balkan. Hij is een niet-resident fellow bij de Groep voor Juridische en Politieke Studies (GLPS) in Pristina, en een externe docent over hedendaagse politiek in de Westelijke Balkan aan de Complutense Universiteit van Madrid (UCM). Hij is momenteel bezig met zijn doctoraatsstudies aan de Universiteit van Graz in Oostenrijk.</p>\n<p><span style=\"font-weight: 400;\"> </span></p>",
                key:"contentCleaned": null:null,
                key:"contentItemUid": string:"eayxjglk5ezgartqzyzhzwpm6zw",
                key:"createdAt": string:"2025-03-18T22:36:57.258",
                key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18",
                key:"metadata": null:null,
                key:"revisionId": string:"vayxjglk5ntaqriq6x5iccjlk34",
                key:"subtitle": null:null,
                key:"summary": string:"<I>De recente verkiezingen in Kosovo hebben verschillende vragen opgeworpen over de toekomst van het land. Er is nu een zoektocht gaande om te bepalen hoe een meerderheid in het parlement kan worden gevormd, waarbij de zittende Albin Kurti waarschijnlijk zijn leiderschap zal voortzetten. Tegelijkertijd zouden dergelijke ontwikkelingen wel eens invloed kunnen hebben op de relatie van de natie met westerse staten.</I>",
                key:"summaryCleaned": null:null,
                key:"targetLanguage": string:"nl",
                key:"updatedAt": string:"2025-03-23T09:37:58.703",
                key:"__typename": string:"ContentItemTranslation"
            },
            {
                key:"title": string:"Vaaleja jälkeinen Kosovo syöksyy tuntemattomaan, kun lännen liittolaiset heikkenevät",
                key:"uid": string:"eb7e436f-86e7-4b8c-86e1-242e39a2ace1",
                key:"autoTeaserLong": null:null,
                key:"autoTeaserShort": null:null,
                key:"content": string:"<p>9. helmikuuta Kosovon kansalaisia kutsuttiin äänestämään vaaleissa, joissa alustavien tietojen mukaan yli 40 prosenttia äänestäjistä osallistui. Äänestys oli merkitty, ensimmäistä kertaa maan itsenäisyyden jälkeen, sen diasporan etäosallistumisella, joka pystyi äänestämään postitse tai yhdessä Kosovon diplomaattisista edustustoista. <a href=\"https://euronews.al/en/kosovo-cec-80-of-registered-diaspora-voters-cast-their-ballots-for-the-february-9-elections/\">Yli 15 000 ulkomailla asuvaa Kosovon kansalaista</a> äänesti yhdessä 43 vaalipaikasta, jotka oli perustettu suurlähetystöihin ja konsulaatteihin ympäri maailmaa. Toinen 68 000 äänesti myös postitse.</p>\n<p>Äänestyspäivänä ei raportoitu merkittäviä tapahtumia. Kaikki pääpoliittiset toimijat seisoivat tulosten takana ja myönsivät legitiimiyden vaalien tulokselle, jotka olivat pääasiassa vapaat ja reilut. Tämä todistaa ensisijaisesti Kosovon nopeasta vakiintumisesta yhtenä terveimmistä demokratiasta Länsi-Balkaneilla.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Selkeä voittaja hajanaisessa parlamentissa</strong></p>\n<p>Kun viimeisiä ääniä lasketaan, alustavat <a href=\"https://rezultatet.kqz-ks.org/sq/Public/Results\">tulokset</a> viittaavat selkeään voittoon istuvan pääministerin Albin Kurtin Vetëvendosje (VV) -puolueelle, joka sai 40,8 prosenttia äänistä. Kurti, jolle tämä ääni oli osittain suosioarvio, kampanjoi jatkuvuuden lipun alla ja puolusti sosiaalista momentumia, joka tuki hänen ensimmäistä nelivuotista mandaattiaan. Viime vaaleissa, jotka pidettiin vuonna 2021, VV voitti murskaavasti ja pystyi johtamaan maata laajalla enemmistöllä eduskunnassa. Vaikka Kurtin mandaatti keskittyi pääasiassa Kosovon kansallisen suvereniteetin vahvistamiseen, jota äänestäjät pitivät pääasiassa positiivisena, se oli tahriintunut <a href=\"https://www.ecpmf.eu/open-letter-to-mr-albin-kurti-president-of-vetevendosje-movement-and-prime-minister-of-kosovo/\">uhkailun ja puuttumisen</a> vuoksi itsenäisiin medioihin maassa.</p>\n<p>Kolme pääpuoluetta oppositiossa, nimittäin Kosovon demokraattinen puolue (PDK), Kosovon demokraattinen liitto (LDK) ja Kosovon tulevaisuuden allianssi (AAK), onnistuivat keräämään vaatimattomammat tulokset, 22, 17,7 ja 7,5 prosenttia. Kaikki kolme ryhmää, joita leimaa korruptiokuva ja jotka eivät pystyneet tarjoamaan uskottavaa vaihtoehtoa Kurtin VV:lle, eivät onnistuneet vakuuttamaan merkittävää osaa äänestäjistä. Tästä huolimatta sekä PDK että LDK <a href=\"https://www.evropaelire.org/a/zgjedhjet-2021-2025/33309487.html\">ylittivät vuoden 2021 tuloksensa</a>. Monille nämä puolueet edustavat Kosovon \"vanhaa poliittista kaarti\", jota on kritisoitu siitä, että se ei ole sitoutunut sisäisiin puolueuudistuksiin ja demokratisaatioon. Ne ovat myös tiiviisti yhteydessä kiistanalaisiin ja jopa rikollisiin henkilöihin, kuten entiseen presidenttiin Hashim Thaçiin, joka kohtaa tällä hetkellä syytteitä sotarikoksista ja rikoksista ihmisyyttä vastaan, sekä entiseen pääministeriin Ramush Haradinajiin.</p>\n<p>Kosovon parlamentissa varatuille 20 paikalle, jotka on tarkoitettu maan ei-albanialaisille yhteisöille, odotetaan jaettavan Serbiaa tukevan Srpska Listan (SL) ja muiden vähemmistöpoliittisten puolueiden kesken. Nämä edustavat muun muassa Kosovon turkkilaisia, romaneja, bosniakkeja ja goraneja.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Vaaleja jälkeisen epävarmuuden navigointi</strong></p>\n<pTässä taustassa ainakin kolme pääskenaariota näyttää mahdolliselta. Ensimmäinen sisältää Albin Kurtin jatkamisen pääministerinä VV:n johtamassa hallituksessa, joka, kuten on tilanne, ei saavuta parlamentaarista enemmistöä. Hän tarvitsisi siten tukea ainakin joiltakin ei-albanialaisilta puolueilta, mahdollisesti mukaan lukien SL. On epäselvää, suostuuko SL, jota hallitus Belgradissa tukee ja rahoittaa, yhteistyöhön uuden Kurtin mandaattin varmistamiseksi. Edellisen kauden aikana suhteet Kosovon toimeenpanevan ja Kosovon serbivähemmistön välillä ovat heikentyneet useiden jännitteiden jaksojen myötä. Näihin kuuluu <a href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/11/5/north-kosovo-serbs-quit-state-jobs-in-licence-plate-protest\">massakävely</a> Kosovon serbeiltä julkisista instituutioista maan serbiväestöön asutetuilla alueilla, sekä joukko voimakkaita <a href=\"https://www.rferl.org/a/kosovo-serbs-protests-kurti-serbia-analysis/33069531.html\">voimankäyttöjä</a>, jotka tähtäävät suvereniteetin harjoittamiseen Kosovon serbeihin. Kosovon perustuslain mukaan hallituksessa on oltava vähintään yksi ministeri Kosovon serbiyhteisöstä.</p>\n<p>Tämä skenaario voisi sisältää epätodennäköisen haaran, jossa VV saavuttaa parlamentaarisen enemmistön koalition muodossa PDK:n kanssa. Jotkut huhut viittaavat PDK:n halukkuuteen tehdä yhteistyötä Kurtin puolueen kanssa ennen eduskunnan maan uuden presidentin vaalia – joka on aikataulutettu vuodelle 2026 – jossa vaaditaan kahden kolmasosan parlamentaarista enemmistöä. Kuitenkin, ei olisi ymmärrettävää Kurtin äänestäjille, jos VV solmisi koalitionsopimuksen osan Kosovon vanhasta kaartista kanssa. Loppujen lopuksi nämä ovat ihmisiä, joiden kanssa pääministeri on rakentanut poliittista uskottavuuttaan.</p>\n<p>Toinen skenaario voisi sisältää Kurtin VV:n kyvyttömyyden saavuttaa sopimusta minkään puolueen kanssa eduskunnassa, jolloin se ei onnistu keräämään enemmistöä. Tässä kolme albanialaista oppositiopuoluetta – PDK, LDK ja AAK – voisivat yhdistyä kerätäkseen vaihtoehtoisen enemmistön yhdessä joidenkin ei-albanialaisten puolueiden tuen kanssa. Vaikka ne ovat ylittäneet VV:n prosentuaalisesti, on vielä nähtävissä, ovatko numerot heidän edukseen eduskunnassa. Muutoin kolmella puolueella ei ole yhteistä poliittista projektia, joka ylittäisi heidän tavoitteensa Kurtin syrjäyttämiseksi.</p>\n<p>Kolmas ja ehkä kaukaisin skenaario tänään sisältää täydellisen parlamentaarisen umpikujaan ja minkään enemmistön muodostamisen mahdottomuuden. Tämä pakottaisi Kosovon presidentti Vjosa Osmanin kutsumaan uusiin vaaleihin. Ottaen huomioon heidän noususuuntansa tällä hetkellä, tämä skenaario voisi hyödyttää PDK:ta ja LDK:ta keskipitkällä aikavälillä, mutta on liian aikaista sanoa.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Missä Länsi on? Kosovo, EU ja Yhdysvallat</strong></p>\n<p>Jännitteet Kosovon ja EU:n välillä ovat lisääntyneet siitä lähtien, kun Kurti astui virkaansa vuonna 2021. Perinteiset EU-liittolaiset, kuten Saksa, ovat säännöllisesti ilmaisseet huolensa pääministerin näennäisesti yksipuolisista suvereniteettitoimista – pääasiassa Kosovon serbiväestöä kohtaan – ja ovat ennemmin puolustaneet koordinoituja toimia EU:n hallitusten kanssa. Kosovo on ollut EU:n tiukkojen talouspakotteiden alaisena kesäkuusta 2023 lähtien, kun Brysselissä kävi ilmi, että Pristina ei pystynyt pitämään <a href=\"https://balkaninsight.com/2023/06/14/eu-announces-measures-against-kosovo-over-unrest-in-north/\">tilannetta Kosovon pohjoisosassa</a> hallinnassa.</p>\n<p>Nämä kitkat ovat edelleen ratkaisematta tähän päivään asti, kun EU:n hallitukset kieltäytyvät poistamasta pakotteita, kun taas Kurti on kasvanut yksipuolisessa hengessään. Tämä kaikki muodostaa noidankehän, joka ennen kaikkea vaikuttaa merkittävästi Kosovon kansalaisten hyvinvointiin ja vaurauteen.</p>\n<p>Mahdollinen toinen mandaatti Albin Kurtille, ellei tapahtumat käänny merkittävästi, tuskin toisi olennaisia muutoksia nykytilanteeseen Brysselin suhteen. Tämä heikentäisi edelleen Pristinan asemaa yhden sen lähimmistä liittolaisista.</p>\n<p>Tämä näkymä on kuitenkin välttämättä arvioitava uudelleen Donald Trumpin paluun taustalla Valkoiseen taloon. Yhdysvaltain presidentin välitön ja aggressiivinen <a href=\"https://www.reuters.com/world/us/trump-administration-keeping-only-294-usaid-staff-out-over-10000-globally-2025-02-06/\">kansainvälisen avun leikkaus</a> näyttää olevan esittely siitä, miltä hänen massiivinen ulkopoliittinen uudelleenjärjestelynsä tulee näyttämään melko pian. <a href=\"https://apnews.com/article/richard-grenell-secretary-of-state-trump-5e7410edd659870307a5eba762f8136c\">Erityislähettilään Richard Grenellin</a> vahvistettu rooli – joka toimi Trumpin Länsi-Balkanin lähettiläänä hänen ensimmäisellä kaudellaan ja auttoi järjestämään <a href=\"https://foreignpolicy.com/2020/04/23/balkans-kosovo-serbia-albin-kurti-richard-grenell/\">Kurtin kaatumisen vuonna 2020</a> – tulee olemaan keskeinen Washingtonin autoritaarisen agendan edistämisessä alueella. Tämä olisi tietenkin tiiviissä yhteistyössä Serbian Aleksandar Vučićin kanssa. Grenellin vaikutus kohtaa haasteita, jos Kurti onnistuu varmistamaan toisen kauden vallassa. Sen sijaan mahdollinen PDK-LDK-AAK -koalitio on todennäköisesti myönteisempi ja alistuvampi uuden Yhdysvaltain hallinnon transaktionaalisille intresseille, kaikki yrityksissään säilyttää hyvät suhteet Washingtoniin.</p>\n<p> </p>\n<p><strong>Alejandro Esteso Pérez</strong> on poliittinen tutkija ja tutkija, joka erikoistuu EU:n laajentumiseen ja Länsi-Balkanin politiikkaan. Hän on ei-asuva tutkija Pristinassa sijaitsevassa Oikeudellisten ja poliittisten tutkimusten ryhmässä (GLPS) ja ulkoinen luennoitsija nykyaikaisesta Länsi-Balkanin politiikasta Madridin Complutense-yliopistossa (UCM). Hän suorittaa parhaillaan tohtoriopintoja Itävallan Grazin yliopistossa.</p>\n<p><span style=\"font-weight: 400;\"> </span></p>",
                key:"contentCleaned": null:null,
                key:"contentItemUid": string:"eayxjglk5ezgartqzyzhzwpm6zw",
                key:"createdAt": string:"2025-03-18T22:36:59.034",
                key:"engine": string:"gpt-4o-mini-2024-07-18",
                key:"metadata": null:null,
                key:"revisionId": string:"vayxjglk5ntaqriq6x5iccjlk34",
                key:"subtitle": null:null,
                key:"summary": string:"<I>Kosovon viimeisin vaali on herättänyt erilaisia kysymyksiä maan tulevaisuudesta. Nyt on käynnissä haku selvittääkseen, kuinka enemmistö voidaan muodostaa parlamentissa, ja istuva pääministeri Albin Kurti todennäköisesti jatkaa johtajuuttaan. Samalla tällaisilla kehityksillä voi olla vaikutusta kansakunnan suhteeseen lännen valtioiden kanssa.</I>",
                key:"summaryCleaned": null:null,
                key:"targetLanguage": string:"fi",
                key:"updatedAt": string:"2025-03-22T20:27:41.715",
                key:"__typename": string:"ContentItemTranslation"
            }
        ],
        key:"totalCount": number:21,
        key:"__typename": string:"ContentItemTranslationsConnection"
    },
    key:"__typename": string:"ContentItem"
}